Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Роль жінки у посланнях Павла




Великого значення жінці надавав апостол Павло. Не один раз у його посланнях ми зустрічаємо місця, де говориться саме про її призначення: в церкві, в сім’ї, у взаємовідносинах з людьми. Дуже цікаво відзначити, що саме в посланнях Павла зустрічається, що жінки були  дияконами. В посланні  до римлян зустрічаються слова про «служебницю церкви». На основі цього тексту роблять висновок, що в часи апостолів існував особливий інститут „дияконіс”. На користь цього говорять слідуючи аргументи:

1.Фіва називається тут словом „опікунка”, а цим словом дуже часто визначали офіційне положення в церкві.

2.Пліній, намісник Віфанії, в послані до Траяна (112 р.) згадує про двох християнок, яких він називає словом „служителі”.

3.В Дідаскалії зустрічається розроблена система правил для дияконіс.

4.До Фіви застосовується слово „диякон”, яке примінялось до дияконів.

 Однак можна припустити, що жінки дияконіс не займались вченням чи лідерством, диякони – це люди, які займались матеріальною сферою.

Далі в 1Тим.2:11-15 Павло говорить, що жінка в церкві повинна навчатися в мовчанні, а також вона не може вчити і керувати в богослужінні. В даному випадку він говорив як апостол , який дає вчення Боже. Також жінка не може панувати над чоловіком, при цьому Павло вказує на такі причини даної заборони:

„Адам був створений першим ”. Порядок творення дав Адаму пануюче положення. Те, що Адам ніс відповідальність за гріхопадіння підтверджується тим, що Бог звернувся до нього першим (Буття 3:9). Продовжуючи думку, Павло аналізує, що жінка взявши плід  ввела в гріх Адама, що означає, коли жінка починає керувати – з’являються великі проблеми.

Ще один уривок з даного вірша, де жінка „спасеться дітородженням, якщо пробуватиме в вірі, любові, та в посвяті з розвагою ”(1Тим.2:15).Слово „спасеться”, так думає переважна більшість, вказує  на вічне спасіння від пекла, тому, від жінки народиться Месія, Спаситель світу. На користь даної точки зору вказують такі аргументи: перед словом „дітородження” стоїть артикль „τής, він вказує на конкретне народження дитини, а не народження взагалі.[5] Далі Павло вказує на умови: „якщо пробуватиме в вірі, любовіта в посвяті з розвагою”. Ця фраза є представленням короткої характеристики християнського життя. Тут сказано, якщо вона його так проводитиме – спасеться, бо прийняла спасіння, яке дарує  Месія, який прийшов у світ через народження від Жінки. Як жінка , так і чоловік рівні в питанні спасіння, бо вона, так як і він , спасуться через Ісуса Христа.

  Ствердження(1Кор.11:3). Павло говорить, що всякому чоловікові голова Христос. Христос – Спаситель і Господь, Він Голова Церкви. Жінці ж голова чоловік. Цей принцип розповсюджується на всіх чоловіків і жінок. При цьому Христу – Голова Бог Отець. Христос ніколи не був менший по своїй суті від Отця, але Він з Любов’ю підкорив Себе Йому, тому що це було необхідно для Божої цілі. Павло, по суті, говорить, що як Христос покорив Себе Отцю, так і жінки-християнки повинні бути покірні своїм чоловікам. Дуже багато розмов точилося навколо віршу у 1Кор.11:4-10, де Павло робить наголос відносно покриття жінкою своєї голови. В стародавньому  світі жінок дуже пригнічували, з історії ми знаємо, що в той час був запал фемінізму,[6] жінки в знак бунту знімали покривало з голови, яке символізувало покору. Схоже, що багато коринтянок були під впливом цього руху. Павло говорить, якщо жінка не покриває голови, а це робили феміністки і блудниці, то нехай стрижеться, тобто нехай буде до кінця такою. Отже, жінка повинна покорятись чоловікові і якщо цього вимагає культура – носити покривало, яке є символом покори. Якщо в наш час покривало не є символом, ми говоримо, що жінці не обов’язково бути в покривалі під час молитви або іншого служіння. Але жінка повинна завжди пам’ятати,  що головою є чоловік. Все сказане дає змогу зробити висновок, що фраза  ап. Павла відноситься до всіх церков, але в першу чергу до заміжніх жінок, і виходячи з тлумачення найближчого і широкого контексту, та з грецького перекладу ключових слів цього вірша, звучить як наказ для того, щоб був у всьому порядок. Також розглянувши ситуацію, яка була у коринтянській церкві й те, які проблеми вона переживала, можна сказати, що тут були дуже низькі соціальні настрої тогочасного суспільства відносно жінки. Саме звідси ми могли побачити на якому фоні, і чому ап. Павло саме так написав це звернення до коринтян.



 

ВИСНОВОК

Якщо проаналізувати основні місця Біблії, які говорять про роль жінки у цьому житті, можна прийти до певних висновків. Чоловік є голова жінки, він повинен вчити і керувати, а жінка повинна бути помічником. Жінка може навчати, але тільки дітей й інших жінок. Вона повинна ділитись Євангелієм з невіруючими, співати, нести ряд інших служінь (особливо молитовних).

Бог від створення дав чоловікові і жінці різні ролі, але роль жінки не менш важлива, ніж чоловіка, адже у Біблії вказані місця, коли саме жінка проявляла більше ініціативи, чим заслуговувала на похвалу як від людей, так і від Бога.   

 

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Брюс Алворд, Пасторські послання. Ірпінь: ІБС, 2003.

2. Вільям Барклі, Тлумачення послання до Коринтян, 1981.

3. Пособие для Пастыря / Под ред. Р. Махони. – San Fernando, Burbank, USA: World MAP, 1996.

4. Райрі Чарльз Основи Богослів’я. Москва:Асоціація „Духовне відродження”, 2000.- 655 с.

5. С.І. Соболєвский. Давньогрецька мова, посібник для вищих навчальних закладів. Санкт- Петербург, 2003.

6. Джон Ф. Мак Артур. Первое послание к Коринфянам. Толкование. – К.: «Киевская духовно – образовательная семинария», 1993. – 638 с.

 


[1] Брюс Алворд, Пасторські послання. Ірпінь: ІБС, 2003.- 46 с.

[2] Пособие для Пастыря / Под ред. Р. Махони. – Раздел С9/88-89 c. 

[3]Райрі Чарльз Основи Богослів’я. Москва: Асоціація „Духовне відродження”, 2000.- 131 с.

[4] Ф. Мак Артур, Перше послання до Коринтян. Київ: Київська духовна семінарія, 1993.- 341 с.

[5] С.І. Соболєвский. Давньогрецька мова, посібник для вищих навчальних закладів. Санкт- Петербург, 2003.- 21, 383 с.

[6] Вільям Барклі, Тлумачення послання до Коринтян, 1981.- 336 с.

Последнее изменение этой страницы: 2019-08-20; просмотров: 152

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...