Наступ підрозілів з висуванням з глибини (з ходу). Рубежі які призначаються при наступі з ходу. Порядок переходу у наступ.

Єтапи вогневого ураження:

- вогневе забезпечення висування (тривае цей єтап до виходу наших військ)

- вогнева підготовка атаки (основні зусилля спрямовані на передній край противника).Рубіжі переходу в атаку призначаються за 600-800м від передньго краю.

- вогнева пітримка атаки

- вогневе супроводження наступу у глибину

Висування батальону (роти) до рубежу переходу в атаку починається в установлений час або за командою (сигналом) старшого командира (начальника) і здіснюється з максимальною швидкістю.

Побудова колони батальону (роти) під час висування до рубежу переходу в атаку повина забезпечити швидке розгортання його в передбойовий і бойовий порядки. З ціею метою роти (взводи) в колоні батальону (роти) можуть висуватись із засобами посилення, а танки, що придані механізованому батальону – в голові колони.

З рубежу розгортання в ротні колони вони виходять на свої напрямки.

Під час висування до рубежу переходу в атаку всі підрозділи повинні суворо дотримуватися встановлених командиром заходів захисту від високоточної зброї противника, в тому числі і заходів щодо світлового,звукового та радіомаскування.

У випадку нанесення противником масованих ударів під час висування до рубежу переходу в атаку підрозділи, які зберегли боєзатність, швидко виходять із району ураження і продовжують виконувати поставлене завдання.

Для заміни підрозділів, які втратили боєздатність, командир батальону використовує другий ешелон (резерв).

Порядок переходу у наступ

35. Наступ підрозділів з положення безпосереднього зіткнення з противником. Порядок переходу у наступ. (Показати схемою).

Для организованного выдвижения, развертывания и обеспечении одновременного перехода в атаку подразделению обычно указываются: маршрут выдвижения, исходный ру­беж (пункт), рубежи (пункты) развертывания в батальон­ные и ротные (взводные) колонны (иногда и рубежи ре­гулирования), рубеж перехода в атаку и рубеж безопасного удаления (схема 1).

Рубежи развертывания подразделений определяются с таким расчетом, чтобы обеспечить высокий темп их выдви­жения и уменьшить вероятность поражения ядерными и ог­невыми ударами противника. Например, рубеж развер­тывания в батальонные колонны назначается вне пределов досягаемости огня основной массы артиллерии противника. С выходом подразделений па этот рубеж обыч­но начинается огневая подготовка атаки. Под ее прикрыти­ем подразделения выдвигаются для атаки.

Основным критерием при определении удаления рубе­жа развертывания в ротные колонны является досягаемость установок ПТУР, танков и орудий противни­ка, выделяемых для стрельбы прямой наводкой. Подразде­ления должны развернуться в предбоевой порядок до вступ­ления в зону огневого воздействия этих средств. Рубеж раз­вертывания во взводные колонны назначается по возмож­ности за складками местности или в местах, укрытых от ог­ня противника, особенно от его ПТУР ближнего действия.

Рубеж безопасного удаления выбирается так, чтобы предохранить выдвигающиеся подразделения от по­ражения ядерными ударами, наносимыми своими войсками по опорным пунктам первой линии обороны противника.

Практика тактических учений показывает, насколько важно правильно выбрать рубеж перехода в атаку. При этом учитываются характер обороны противника, сте­пень ее огневого поражения, условии местности, а также способ атаки — осуществляется ли она на боевых машинах пехоты (бронетранспортерах) или в пешем порядке.

Если наступление ведется в пешем порядке, то рубеж перехода в атаку назначается как можно ближе к передне­му краю обороны противника. Это дает возможность макси­мально сократить разрыв во времени между моментом па-несения по противнику огневого удара и началом атаки. Рубеж спешивания назначается обычно в местах, укрытых от огни противника, особенно его противотанковых средств ближнего действия.

При действиях на боевых машинах пехоты (бронетранс­портерах) рубеж перехода в атаку выбирается с таким рас­четом, чтобы выдвижение к нему подразделений соверша­лось скрытно, а удаление его обеспечивало ведение действи­тельного огня из основных Видов оружия ближнего боя и позволяло подразделениям безостановочно, с высокой ско­ростью атаковать противника в указанное время («Ч»),

Если атака с ходу в силу тех или иных обстоятельств окажется нецелесообразной, осуществляется переход в наступление из положения непосредственного соприкоснове­ния с противником (схема 2). В этом случае подразделения имеют возможность заблаговременно изучить систему обо­роны противника, местность как в своем расположении, так и в расположении противника. Однако, поскольку войска при подготовке боя находятся в пределах досягаемости ог­ня всех огневых средств противника, увеличивается опас­ность их ядерного и огневого поражения. Кроме того, обо­роняющемуся легче вскрыть группировку наступающих войск. В силу этого требования к обеспечению скрытности действий подразделений и достижению внезапности атаки повышаются.

Поэтому особенно важно умело выбрать исходный район для наступления и тщательно оборудовать его в инженер­ном отношении. В целях защиты от ударов высокоточного оружия противника при нахождении в исходном районе подразделения используют защитные и маскирующие свой­ства местности.

Підготовка наступу

Підготовка наступу починається з одержанням завдання. Вона включає: організацію бою (прийняття рішення, рекогносцировку, постановку бойового завдання підрозділам, організацію взаємодії, вогневого ураження противника, всебічного забезпечення бою і управління); підготовку батальйону (роти) до виконання бойового завдання; підготовку вихідного району; організацію і проведення виховної роботи; практичну роботу командира батальйону (роти), його заступників і штабу батальйону в підпорядкованих підрозділах та інші заходи.

У задумі боюкомандир батальйону (роти) визначає: напрямок зосередження основних зусиль; способи розгрому противника (якого противника, де, в якій послідовності і як розгромити з указанням порядку його ураження вогнем танків, бойових машин піхоти, інших штатних і приданих засобів, заходів щодо обману, а також порядок дій підрозділів) бойовий порядок батальйону (роти).

Крім того, залежно від умов переходу в наступ командир батальйону (роти) визначає (якщо вони не вказані старшим командиром) вихідні і очікувальні райони (позиції), вихідний рубіж, рубежі розгортання, рубіж переходу в атаку і маршрути висування; під час наступу механізованого батальйону на автомобілях — місця посадки десантом на танки.

38.Способи пересування військ
Під пересуванням підрозділів розуміють організоване переміщення їх Каїм-яким способом з одного району в інший.
Пересування підрозділів може здійснюватися різними способами:
* Маршем
* Залізничним
* Морським (річковим)
* Повітряним транспортом (як правило МСБ)
* На важких автопоїздах (як правило ТБ і гусенична техніка)
* Комбінованим способом
Під комбінованим способом пересування військ розуміється таке їх переміщення з одного району в інший або на вказаний рубіж, при якому поєднуються різні способи пересування.
У сучасних умовах, коли діям військ властиві виняткова маневреність, динамічність, просторовий розмах, значення пересування ще більше зріс. Якщо минулого пересування застосовувалося поза полем бою, то тепер воно стало невід'ємною частиною бою. Зараз різні способи пересування широко застосовуються при висуненні військ в район бойових дій, при перегрупування і маневр силами, засобами, що проводяться з різними цілями при підготовці й у ході бою. Марш є основним способом пересування, оскільки при цьому забезпечується постійна бойова готовність подразделеній6 можливість швидкого їх розгортання і вступу в бій з ходу. При здійсненні маршу є також можливість швидко змінювати напрямок руху і обходити зони зараження, райони руйнування, затоплення і лісових пожеж.

39. Марш - це організоване пересування підрозділів і частин у колонах по дорогах і колонним шляхах з метою виходу в призначений район або вказаний рубіж.
Він може здійснюватися в передбаченні вступу в бій або поза загрозою зіткнення з противником.
Марш в передбаченні вступу в бій підрозділи здійснюють:
* При переслідування в ході розвитку наступу
* При висуненні назустріч прорвалася противнику (висадівшімуся десанту)
* При введенні в бій другого ешелону або резерву
* При відході
* При перегрупування військ
Марш поза загрозу зіткнення з противником підрозділи здійснюють зазвичай в тилу своїх військ. При цьому він буде характеризуватися великою довжиною.
Залежно від поставлених завдань і умов обстановки марш відбувається до фронту, уздовж фронту або від фронту в тил.
Марш з тилу до фронту відбувається при створенні угруповань військ для наступу, нарощування зусиль для розвитку успіху підрозділів 1 ешелону або для переходу до оборони на напрямку прориву противника.
Уздовж фронту марш може совершатьсядля знищення прорвалися танків або піхоти супротивника, з метою перенесення зусиль на новий напрямок і при перепідпорядкування.
Від фронту в тил марш звичайно відбувається при перегрупування військ і при відході.
Щоб не дати розвідці противника виявити пересування наших військ і сцелью убезпечити їх від ударів засобами ЗМУ противника марш відбувається приховано, як правило, вночі або в інших умовах обмеженої видимості. Маршрути руху по можливості не повинні проходити через великі населені пункти, вузли доріг, тіснини, поблизу залізничних станцій (портів, аеропортів). Відстані між сусідніми маршрутами повинні бути такімі6 щоб виключити одночасне ураження двох паралельно наступних колон одним ядерним боєприпасом середньої потужності. У всіх випадках призначаються запасні маршрути.