Категории: ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Глава 4.2. Вплив освітленості на безпеку життєдіяльності людиниОсвітлення–це використання природного явища у виді світлової енергії сонця і штучних джерел світла для забезпечення зорового сприйняття навколишнього світу в системі «людина – навколишнє середовище». Світло є природною умовою життєдіяльності людини, необхідною для формування і збереження фізичного і психічного здоров'я, високої продуктивності праці, заснованих на роботі зорового аналізатора. Зоровий аналізатор людини є самим чутливим і універсальним органом, який сприймає навколишнє середовище (розд. 2.3.2). Близько 90% усієї інформації про навколишнє середовище надходить через зоровий аналізатор людини. Він забезпечує безпосередній зв'язок організму людини з навколишнім світом. Світло є інформаційним подразником не тільки для рецепторів зорового аналізатора, але й організму в цілому. Так, достатній рівень освітлення діє тонізуюче, стимулює протікання основних процесів вищої нервової діяльності, позитивно впливає на обмінні процеси, на формування добового ритму фізіологічних функцій організму людини. У зв'язку з цим забезпечення необхідної освітленості в системі «людина – навколишнє середовище» є важливою задачею, безпосередньо зв'язаною з безпекою життєдіяльності людини.
Вимоги до систем освітлення Одним з важливих елементів, які впливають на комфортні умови людини в системах «людина – побутове середовище» і «людина – виробниче середовище», є освітлення. До систем виробничого освітлення пред'являють наступні основні вимоги: - відповідність рівня освітленості робочих місць характеру виконуваної роботи; - рівномірність розподілу яскравості на робочих поверхнях і в навколишнім просторі; - відсутність різких тіней, прямої і відбитої підвищеної яскравості світних поверхонь, яка може викликати засліпленість; - сталість освітленості в часі; - оптимальна спрямованість випромінюваного освітлювальним приладом світлового потоку; - довговічність, економічність, електро- і пожежобезпечність, естетичність, зручність і простота експлуатації.
Класифікація систем освітлення У залежності від використовуваного джерела світла освітлення приміщень підрозділяється на природне, штучне і сполучене. Природне освітлення приміщень підприємств проектується відповідно до діючих будівельних норм і правил (СНиП). Природне освітлення повинне здійснюватися через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ і північний схід. Це зв'язано з тим, що розташування віконних прорізів приміщень будинку підприємства і планування його виробничих приміщень повинні по можливості виключати надмірне надходження тепла від сонячної радіації через вікна і пряме влучення сонячних променів. Штучне освітлення приміщень у залежності від виробничої необхідності підрозділяється на наступні категорії: – загальне рівномірне; – місцеве; – комбіноване; – аварійне; – евакуаційне. При загальному рівномірному освітленні в приміщеннях світильники встановлюються у верхній частині приміщення паралельно стіні з віконними прорізам, що дозволяє відключати їх послідовно в залежності від зміни рівня природного освітлення. Необхідно обмежувати пряму яскравість від джерел освітлення. Для цього яскравість світних поверхонь, що знаходяться в поле зору, повинна бути не більш 200 кд/м2. Місцеве освітлення припускає установку на робочих місцях світильників місцевого (локального) освітлення. При комбінованому освітленні застосовується система загального рівномірного і світильники місцевого освітлення. Аварійне освітлення передбачається з метою забезпечення освітлення для продовження робіт у випадку виходу з ладу основного джерела електричного живлення виробничого об'єкта. Воно обладнується у виробничих приміщеннях, у яких неприпустимі перерви в роботах при відключенні робочого освітлення. Наприклад, у тих випадках, коли зупинка виробничого процесу може викликати значні економічні втрати, загибель персоналу. Найменша освітленість робочих місць при аварійному режимі повинна складати не менш 5 % нормальної робочої освітленості. Живлення системи аварійного освітлення здійснюється від автономного джерела електричної енергії. Евакуаційне освітлення призначене для евакуації людей. Система цього освітлення встановлюється в громадських місцях, що характеризуються значним скупченням людей, у місцях, які небезпечні для проходу людей у коридорах, на сходових клітках, у столових і виробничих приміщеннях з числом працюючих більш 50 чоловік. Аварійне освітлення повинне забезпечувати освітленість не менш 0,5 лк на рівні підлоги основних проходів і сход. Сполучене освітлення являє собою сполучення світлових потоків природного і системи загального рівномірного висвітлення.
Контрольні запитання 1. Поняття мікроклімату. Параметри мікроклімату. 2. Тепловий баланс тіла людини. 3. Конвекційний теплообмін тіла людини з навколишнім середовищем. 4. Передача теплоти тіла людини через одяг. 5. Теплообмін тіла людини з навколишнім середовищем за допомогою випромінювання теплової енергії. 6. Особливості теплообміну організму людини за допомогою випромінювання теплової енергії. 7. Віддача теплоти тілом людини за допомогою тепломасообміну. 8. Фактори, які впливають на інтенсивність віддачі теплоти тілом людини за допомогою тепломасообміну. 9. Віддача теплоти організмом людини за допомогою підігріву видихуваного повітря. 10. Вплив параметрів мікроклімату на безпеку життєдіяльності людини. 11. Вплив температури повітря навколишнього середовища на безпеку життєдіяльності людини. 12. Вплив відносної вологості повітря на безпеку життєдіяльності людини. 13. Вплив швидкості руху повітря на безпеку життєдіяльності людини. 14. Шкідливий вплив інтенсивного теплообміну людини з навколишнім середовищем за допомогою тепломасообміну. 15. Поняття оптимальних (комфортних) параметрів мікроклімату. 16. Поняття дискомфортних параметрів мікроклімату. 17. Поняття припустимих параметрів мікроклімату. 18. Вимоги, які пред'являються до систем освітлення. 19. Класифікація систем освітлення. 20. Класифікація систем штучного освітлення. 21. Евакуаційне освітлення. 22. Система загального рівномірного освітлення. 23. Система місцевого освітлення. 24. Комбіноване освітлення. 25. Аварійне освітлення. 26. Сполучене освітлення. Глава 4.3. Безпека харчування |
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-23 lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда... |