Муфта між двигуном і редуктором

Між двигуном і редуктором встановлюється зубчаста або втулково–пальцева муфта з гальмівним шківом [7, табл. 63, 65], яка вибирається за розрахунковим моментом (див. п. 2.4.2).

Статичний момент на валу двигуна при пересуванні візка з номінальним вантажем

.

За розрахунковим моментом вибирають муфту і виписують характеристики: діаметр гальмівного шківа , найбільший обертальний момент, який може передати муфта , момент інерції _.

Муфта між редуктором і барабаном

Обертальний момент, який повинна передати муфта, чисельно дорівнює моменту на тихохідному валу (див. п. 3.4).

Визначення розрахункового моменту, за яким вибирається муфта з каталогу (див. п. 2.4.3).

Залежно від вибраної схеми, з’єднання редуктора з барабаном виконується за допомогою зубчастої муфти загального призначення [7, табл. 61, 62] або ж із застосуванням вмонтованої в барабан зубчастої муфти [7, табл. 11].

Для вибраної муфти виписуються основні характеристики, зокрема, максимальний обертальний момент, момент інерції.

Перевірка правильності вибору електродвигуна

Перевірка двигуна на тривалість пуску

Тривалість пуску приводу при пересуванні вантажного візка

,

де – момент інерції рухомих мас механізму, приведений до валу двигуна

,

– коефіцієнт, що враховує момент інерції мас деталей, які обертаються повільніше, ніж вал двигуна;

– моменти інерції ротора електродвигуна і муфти, встановленої між двигуном і редуктором;

;

– вага вантажного візка;

– радіус барабана по центру навитого каната;

– передаточне число редуктора;

– кутова швидкість вала двигуна, ;

– середній момент електродвигуна в період пуску,

– статичний момент на валу двигуна при пересуванні візка.

Максимальне прискорення при пуску механізму підйому з номінальним вантажем

,

де – фактична швидкість вантажного візка.

Отримані значення і порівнюються з допустимими і робиться висновок про прийнятність вибраного двигуна. Тривалість пуску повинна бути не більше . Рекомендовані значення прискорень для кранових механізмів наведені в [7, табл. 43].

Перевірка двигуна на нагрівання

Перевірка двигуна на нагрівання виконується із використанням діаграми навантаження механізму або за методикою віднесення кранових механізмів до номінальних режимів роботи (див. п. 2.5.3).

Розрахунок гальмівного моменту і вибір гальма

Необхідний гальмівний момент визначається за виразом

,

де – момент інерції рухомих мас механізму пересування візка, приведений до вала двигуна при гальмуванні (без вантажу на гаку)

;

– статичний момент на валу двигуна при гальмуванні візка без вантажу

,

– опір пересуванню візка без вантажу при гальмуванні

(за відсутності вантажу приймається:

; ; );

– тривалість гальмування приймається рівною до тривалості пуску.

З каталогу гальм [7, табл. 87 – 89] за гальмівним моментом та з урахуванням прийнятої муфти між двигуном і редуктором вибирають двоколодкове гальмо і виписують його тип, максимальний гальмівний момент, діаметр гальмівного шківа.

РОЗРАХУНОК МЕХАНІЗМУ ПЕРЕСУВАННЯ КРАНА

Механізм пересування козлового крана має два роздільні приводи, розташовані на жорсткій та шарнірній опорах. Привід, кінематичну схему якого наведено на рис. 11, містить електродвигун 1, пружну муфту 2 з гальмівним шківом, гальмо 3, редуктор 4, зубчасту муфту 5, відкриту зубчасту передачу 6, ходове колесо 7.

Вибір ходових коліс

Для механізму пересування крана ходові колеса приймають дворебордні, циліндричні, на підшипниках кочення, на нерухомих осях всередині коліс, на втулках. Характеристики матеріалів коліс наведено у [7, табл. 96].

Рис. 11. Схема механізму пересування крана

Навантаження на колесо визначається для випадку, коли візок з вантажем знаходиться в крайньому лівому положенні біля жорсткої опори А (рис. 12).

Рис. 12. Розрахункова схема до визначення навантаження на ходове колесо

При цьому навантаження на ходові візки жорсткої опори

,

де – відповідно вага моста, кабіни, механізму пересування вантажного візка, жорсткої опори, механізму підйому.

Навантаження на ходові візки шарнірної опори В

,

де – загальна вага крана.

Максимальне навантаження на колесо

^,

де – кількість ходових коліс, на які спирається жорстка опора.

Розрахункове навантаження на колесо

,

де і – коефіцієнти, які приймаються згідно з [7, табл. 102, 103].

З каталогу [7, табл. 90 – 94] за розрахунковим навантаженням вибирають ходові колеса і виписують характеристики: діаметр ,ширину бігової доріжки , діаметр цапфи для встановлення ходового колеса, найбільше допустиме навантаження. З каталогу [7, табл. 105–107] вибирають відповідну рейку і виписують: тип, робочу ширину , радіус заокруглення головки .