ОСОБЛИВОСТІ МАДАГАСКАРСЬКОЇ РУКОНІЖКИ

Шерсть: довга і кудлата, чорна або темно-бура.
Органи чуття: великі вуха вловлюють найслабкіші звуки. У руконіжки також добре розвинені нюх і зір.
Хвіст: пухнастий сріблясто-чорний хвіст, довший за тіло.
Пальці: великий палець на кисті руконіжки коротший за інші. Нігті більше нагадують кігті. Середній палець передніх | кінцівок виглядає тонким, костистим та довгим, хоча насправді коротший за сусідні пальці. Друга фаланга середнього пальця вільно обертається навколо своєї осі. Середнім пальцем тварина витягує комах зі щілин, чистить шерсть.

- Ареал мадагаскарської руконіжки

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Мадагаскарські руконіжки живуть у двох ізольованих один від одного районах тропічного лісу однойменного острова. Крім того, руконіжки живуть в заповіднику на острові Нусі-Мангабе.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
У природі залишилося всього близько 50 мадагаскарських руконіжок. Знищення джунглів продовжується, тому вид може вижити тільки в заповідниках.

Тупайя звичайна

Звичайна тупайя веде активне денне життя, займаючись пошуками їжі у кронах дерев і на землі. Вночі тварина ховається в гнізді, розташованому на гілках дерева.

Ряд - Примати
Родина - Тупайові
Рід/Вид - Tupaia glis

Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина: тіло 13-18 см.
Хвіст: по довжині майже рівний тілу.
Маса: 80-150 г.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: з 2 місяців.
Шлюбний період: увесь рік.
Вагітність: 45-55 днів.
Кількість дитинчат: 1-3, найчастіше 2.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: активні вдень; живуть маленькими групами; зустрічаються і на деревах, і на землі.
Їжа: комахи, личинки, черв'яки, зрідка дрібні ссавці і плазуни, а також фрукти і ягоди.
Тривалість життя: в неволі більше 12 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
У родині тупайових розрізняють п'ять родів з 16 видами.

Звичайна тупайя відмінно лазить по деревах, проте більшу частину дня вона проводить на землі. Протягом усього дня довгою мордочкою-хоботком тварина ворушить листя, а також досліджує трухляві пні в пошуках комах.

ЇЖА

Основну частину раціону тупайї складають комахи. Крім них, вона поїдає плоди, листя та насіння деяких рослин. Полює тупайя здебільшого на поверхні землі. Тут вона знаходить дощових черв'яків, жуків, ловить дрібних тварин, таких, як щури і миші. Зуби тупайї достатньо гострі, тож вона відмінно може впоратися з будь-якою їжею. Довгими передніми зубами тварина ловить і вбиває комах, що ховаються серед листя.
Корінні зуби мають нерівну поверхню і служать для подрібнення хітинових панцирів комах, а також твердої оболонки різних плодів. Передніми лапками тупайя ловить літаючих комах і кладе їх до рота. Більшу здобич - дрібних ссавців -вбиває укусом у шию.

СПОСІБ ЖИТТЯ

Звичайні тупайї мешкають у вологих тропічних лісах. На своїй батьківщині ця маленька тварина впродовж майже всього дня веде безперервні пошуки їжі. Найчастіше вона годується на землі, інколи - на деревах. На землі звичайна тупайя шукає в опалому листі жуків і інших комах. У світлий час доби тупайя відзначається великою рухливістю. Ці звіри живуть парами або невеликими стадами. Дорослі особини мітять територію сечею і виділеннями пахучих залоз. На межах територій між власниками різних наділів час від часу відбуваються галасливі бійки. Тупайї влаштовують свої гнізда в дуплах дерев. Тупайї пересуваються швидкими стрибками, щохвилини зупиняючись, сідаючи і оглядаючись - перевіряючи, чи не загрожує небезпека. У разі небезпеки для відвернення уваги хижака тупайя махає хвостом, що завдовжки такий самий, як її тіло, і при цьому голосно та пронизливо пищить. Вона намагається щонайшвидше сховатися в гнізді або знайти прихисток на землі.

РОЗМНОЖЕННЯ

Самець і самка живуть в одному гнізді, в якому і відбувається спаровування. Самки тупайї мають від однієї до трьох пар сосків. Незадовго до пологів самка будує нове гніздо, яке вона вистилає листям. Самка піклується про майбутніх малюків і намагається, щоб місце їх появи на світ було чистим та затишним. У приплоді тупайї буває від 1 до З дитинчат. Вони народжуються без шерсті, із заплющеними очима і закритими вушними отворами. Самка залишає їх у гнізді одних і приходить годувати через кожні 48 годин. За 4-10 хвилин дитинча тупайї випиває приблизно 5 г молока і потім спить до наступного приходу матері. Молоко тупайї багате на жири й білки, тому дитинчата швидко ростуть. Цікаво, що малюки, ростучи без опіки матері, в тропічних умовах мають постійну температуру тіла біля 37°С. Через місяць вони залишають гніздо.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

• Учені підрахували, що самки звичайної тупайї проводять зі своїми дитинчатами з моменту їхньої появи на світ до залишення гнізда всього-навсього півтори години. Така поведінка є дуже нетиповою для ссавців.
• Спочатку науковці відносили тупай до ряду комахоїдних. Проте, після проведення досліджень, вчені з'ясували, що за будовою черепа, головного мозку, мускулатури і способом розмноження вони більш подібні до приматів.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ТУПАЙЇ

Зір: під час полювання тупайї більше довіряють очам, ніж носу - цим вони нагадують приматів.
Шерсть: коротша, ніж у більшості видів тупайових, зазвичай забарвлена в темно-оливковий і бурий кольори, що маскують тварину на тлі рослинності.
Мордочка: подовжена, вкрита білими дотиковими волосками (вібрисами). Тупайя досліджує носом опале листя та спушує лісовий ґрунт.
Стопи: на підошвах є пружні подушечки, завдяки яким тварина добре тримається на гілках. Тупайї також допомагають довгі рухомі пальці та гострі кігті.
Хвіст: довгий, служить для утримування рівноваги під час стрибків з гілки на гілку.

- Ареал звичайної тупайї

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Звичайні тупайї мають найбільший ареал серед усіх тупайових - вони населяють тропічні ліси на півночі Індії, в Південно-Західному Китаї і Індонезії.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Тупайї тримаються далеко від населених пунктів і, ймовірно, завдяки цьому не потребують охорони. Проте, у зв'язку зі збільшенням темпів лісозаготівель, їм загрожує небезпека позбавлення природних місць існування.