Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Сушіння, охолодження і активне вентилювання зернових мас.

 

Контроль якості зерна під час зберігання. Контроль за якістю зерна здійснюється з врахуванням схеми технологічного процесу приймання, обробки і зберігання. При прийманні зерна якість однорідних партій оцінюють за середньодобовою пробою, яку формують у відповідності зі схемою стандарту. До вивантаження транспортних засобів із кожної одиниці механічними пробовідбірниками або щупами відбирають проби. В контрольній пробі роблять зовнішній огляд, визначають зараженість, вологість. Потів виділяють частину її для складання середньодобової проби. В середньодобовій пробі визначають: колір, запах, вологість, зараженість, натуру, тип, засміченість, а крім того – специфічні показники для окремих культур: в зерні пшениці – кількість і якість клейковини, скловидність, кількість зерен пошкоджених клопом – черепашкою; в зерні рису – вміст зерен з пожовклим ендоспермом, з червоною насіннєвою та плодовою оболонками; в пивоварному ячмені – здатність до проростання; в насінні бобових – вміст пошкоджених насінин зернівкою; в насінні олійних культур – плівчастість, кількість порожніх та зіпсованих насінин.

При очищенні контроль здійснюють до після і в процесі очищення на зерноочисних машинах. До і після очистки проби для аналізу відбирають щупами з зерносховищ з кожної партії. При цьому визначають кількість і характер сміттєвих домішок, невіддільних і пошкоджених зерен. В процесі очистки не менше двох разів із самопливу до і після сепаратора відбирають проби. В зерні визначають кількість домішок, у відходах – наявність зерен. При очищенні зерна від металомагнітних домішок із самопливу до і після магнітного сепаратора ковшом відбирають проби не менше двох разів за зміну і визначають в них вміст металевих домішок. При очищенні зараженого зерна особливу увагу приділяють дослідженню проб на наявність шкідників. При цьому слід проводити заходи, які попереджують розповсюдження шкідників по зерносховищах.

Очищення здійснюють у відповідності з планом, який є частиною загального плану приймання, обробки і розміщення зерна. Його складають окремо для кожної культури. В першу чергу очищають з сторонніми запахами та те, що зігрівається. План очистки складають по визначеній формі.

Засміченість визначають по стандартній методиці, у відповідності з якою встановлюють склад смітної і зернової домішки. Особливу увагу приділяють виявленню шкідливих домішок – насіння дикорослих рослин а також зерен заражених фузаріозом, головнею та інш.

Перед основною очисткою проводять пробну, з метою уточнення параметрів технологічного процесу.

В процесі очистки знімають кількісно-якісний баланс для визначення технологічного ефекту роботи зерноочисних машин і фактичну їх продуктивність.

При сушінні зерна оформляють письмове розпорядження на сушіння. Режими встановлюють в залежності від вихідної якості тієї чи іншої культури. Ефект роботи по контролю за сушінням складається з наступних заходів: порядок відбору проб, визначення якості до сушіння, в процесі і після сушіння, вимірювання температури агента сушіння, нагрівання і охолодження зерна. Для регулювання режиму сушіння проводять пробне сушіння невеликої кількості зерна.

Особливо контроль здійснюють при сушінні насіннєвого зерна.

Добре налагоджена робота по контролю дає можливість вчасно попередити і відсторонити ряд недостатків по роботі зерносушарок.

При активному вентилюванні проводять контролю за дотриманням прийнятих режимів, а також за змінами стану і якості зерна.

Проби відбирають в верхньому, середньому і нижньому шарах насипу і визначають температуру, вологість і зараженість. В залежності від вологості зерна визначають кількість повітря, яке повинно бути подано в зернову масу. Встановивши доцільність і режими вентилювання, виписують розпорядження, в якому вказують склад, масу партії, мету вентилювання, питому подачу повітря і тривалість вентилювання.

В процесі вентилювання слідкують за дотриманням режимів.

При вентилюванні холодним повітрям температуру зерна контролюють не менше чотирьох раз на добу. Якщо вентилювання проводили з метою охолодження зернової маси, то протягом наступних 5 днів пошарово визначають температуру і вологість.

Результати контролю заносять в лабораторний журнал.

При зберіганні зерна можуть виникнути несприятливі умови, викликані сукупністю температури і вологості зерна і повітря. Тому необхідно чітко організувати контроль за станом зернової маси, скласти план контролю окремих зерносховищ, які розбивають по секціям – 100 м2.

Контроль здійснюють згідно інструкції за наступними показниками: колір, запах, температура, зараженість, вологість, наявність пошкоджених, зіпсованих і пророслих зерен.

Вологість і температура – найважливіші показники при зберіганні.

Підвищення вологості приводить до самозігрівання. Вологість контролюють в залежності від стану зерна:

- сухе, середньої сухості і охолоджене – 1 раз в місяць,

- вологе і сире – 1 раз в 15 днів, а також після кожного переміщення.

Температуру контролюють і реєструють по секціях пошарово. Якщо висота насипу менше 1,5 м визначення температури проводять в верхньому і нижньому шарах, в інших випадках – пошарово в трьох точках. Терміни перевірки температури, як і для вологості визначають станом зернової маси:

- суха і середньої сухості – один раз в 5 днів,

- вологе і сире – щоденно.

Зараженість зерна шкідниками в складах перевіряють на підставі аналізу середніх проб зерна, відібраних посекційно. Степінь зараженості визначають за пробою, в якій виявлена найбільша сумарна щільність зараження. Термін перевірки зараженості визначають в залежності від температури зерна:

- при температурі вище 15 º С – один раз в 10 днів;

- від 15 º С до 5 º С – один раз в 15 днів;

- нижче 5 º С – один раз в місяць.

Вміст домішок в зерні при зберіганні може змінитися внаслідок збільшення кількості пошкоджених і зіпсованих зерен.

Вміст домішок в зерні визначають один раз в місяць.

При зберіганні зерна в металевих зерносховищах засміченість не повинна бути вище середньої чистоти, а вологість – не більше 14 %.

При відпуску зерна на кожну партію оформляють свідоцтво про якість за даними аналізу.

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-08

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...