Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Монарх і президент – особливості статусу

Система державних органів ВБ.

К.В. встан. монархію. Монарх - джерело суверенної влади, символ єдності нації, глава церкви. Монарх —фігура політично нейтральна, виступає як гарант стабільності у державі та суспільстві,"царствує, але не править". Королівські прерогативи: особисті(атрибути монаршої влади (корона, мантія, трон, скіпетр і держава, титул); утримання за рахунок держ. бюджету -8 млн фунтів стерлінгів;право мати королівський двір і власність;право на королівські імунітети) та політичні (сплячі, якими може корисуватися лише за надзвичайних умов). Таємна рада, дорадчим органом при главі держави. До складу Таємної ради входять міністри Кабінету, судді Апеляційного суду, архієпископи англіканської церкви, спікер Палати громад та ін. – всього 300 осіб. Кворум для засідання— 3 особи. Таємна рада може утворювати різні комітети(Судовий комітет - сформ. 1833 р. та є апеляц. інстанцією для церковних судів, трибуналів різних профспілок). Таємна рада приймає рішення іменем Монарха у формі прокламацій і наказів. Парламент- з абсолютно необмеженою законодавчою компетенцією. Це пов'язане з принципом верховенства законів, які приймаються представниками народу. Парламент скл. з: Корони, Палати лордів (верхня палата), Палати громад (нижня палата). Компетенціїя Палати лордів а) законодавчу, б) контрольну та в) судову. Верховенство Нижньої палати в галузі законодавства, тому законодавча компетенція Палати лордів дуже обмежена. Верхня палата може лише затримати прийняття закону на рік (Палата громад долає вето Палати лордів простою більшістю голосів на наступній сесії), а фін. законопроектів — лише на місяць. Нижня палата В.Б. — Палата громад форм. на основі загальних, рівних виборів шляхом таємного голосування на базі мажоритарної системи відносної більшості. Строк повноважень Палати громад не може перевищувати 5 років. переговори про досягнення компромісу з "батогами" інших фракцій.Важливим структурним елементом Палати громад є парламентські комітети, утв. для попереднього обговорення законопроектів. С-ма комітетів досить розгалужена: Комітет усієї палати(Палата громад у повному обсязі та склик. для обговорення конституційних і фінансових питань), постійні, спеціальні, спільні комітети.. Палати громад, з числа депутатів обирають голову Палати громад — спікера. (забезпечує зв'язк між Палатою громад і Монархом, визнач. порядок виступів членів Палати, слідкує за змістом промов, обирає час розгляду конкретних статей законопроектів, запропонованих членами Палати - "кенгуру".)

 

65.Політ.партії та політ. Системи у франціїЇх стату:вільно утв;повідомча с-ма; нема реєстрації якщо не хоче бути юр.ос;умови утв.-націон.характ,не іноз,не фінансув.іноз.;сприяють виражен.думок в ході голосув.кандидати>партії.ПРАВІ:Обєднан.на підтримку республ-Де голь,правоцентр.,неоконсерват.(соц.і екон.сф)+лібер.свободи з акт.д-вн.діяльн(громад.жит);європ.інтегр.Союз за франц.демокр-обєдн.правих політ груп.Нацон.фронт-безробітя-вигнання емігрантів,<на ПД.Соціаліст- занепад в 5 респ,більш.в уряді за-Міттеран президент:Фран.соціаліст.партія-соц.дем.;соц.прогр.європ.інтервенц.Ліва:Франц.комуніст.партія-з соціаліст.,відмова від.революц.насильст.Парт.с-ма:великі заг.націон.політ.партії велик.вплив на політ курс;трипартійна-соціаліс,комуніст,христ-демокр.Блокова парт.с-ма:ОПР+СФД проти ФСП+ФКП.

61.Суд.с-ма ВБ.Принцип незмінюваності суддів, обовязковості прециденту.Суди, що пошир.на всю терит.ВБ:Палата Лордів і Суд.комітет Таємної ради при монархові.ПалатаЛордів-апеляц.установа з Лорд-канцлер+11ординарних лордів з апеляції(пери і судді апеляц.суду).Вища суд.інстанц.всього Обєдн.королів.Розгляд цив. і крим.справ на рцшен.Апеляц.суду,Висок.суду англ.,уельсу,пн.ірландії.На рішен.Шотланд-лише цивільні.Підстави з цив.справ-питаня факту і права,крим.-права.Суд.комітет-склад:судді Пал.Лорд та суд.брит заморськ.терит.Розгляд справ на рішен.верх.судів брит.заморськ.терит та держав-членів Співдружн.,+на рішен.церк.судів і мед.трибуналів.Судс-ма Англ,Уельсу:Верх.Суд:Апел,Висок,Суд Корони;суд.магістрів і графств. Апел.-відділен: цив і крим.Висок.Суд(адвокати за рекомендЛодр-канцл) 3 відділен:канцлерськ (1 інст-торг.,нерух;апел.-ріш. Графств банкр,патент.суд),королів.лави(комерц., Адміралтейськ),сімейн.справ(сім+апел:на магістр,графств,корони щодо опіки,батьк). Суд Корони(судді відділен.корол.лави вис.суду та признач.монархом за подан.Лорд-канц.).розгляд тяжк.злочинів і видача ліцензій. Засідає:1 інст-12 присяжн;апеляц-мирові судді –справи про засудж.в сумарн порядку в суд.магістр.Суд магістр.:(мирові суддді,без матер.нагор), кримін-сумарні справ;цив-шлюбно-сімейн.Суди графств:цив.до 5 тис.фр.Військ,церк.В Пн.Ірланд-автономн,аналогічн.Суд с-ма Шотлпанд:1)Висок.суд юстиціаріїв-(призн.брит монарх. З поданя держ.секретаря у справах Шотл)з кримін справ:1 інст-тяжкі крані злоч;апел.-вироки шериф.ірайон.2)Суд Сесій-вищий з цив.справ,2 палати:зовн(1 інст) і внутр(апел-на рішен.зовн і шериф)3)Шериф-карн,цив.4)Райн-(оплачув магістр/мирові) кримін-до2 р.;цив.-до 2 тис.ф.ст.Європейськ

63.Конституція то конституційний розвиток франції КФ 19581946-<парламентаризм-4 республіка=>політ.криза.,нестабільн.+коліальн.війни(<Індокит,Алжирі)=>Тимчас.уряд оч –генералом Шарль де Голем розроб.основн.Закон.,що склад.з 5 принципів:вибори-джер.влади,поділ влади,відповід.уряду,незалежн.суд влади.+повага основн.свобод.=>Конст.1958р.Склад:Основн.Закон,Декларація 1789р,Преамбула до конст 1946.Положення:не можна перегляд парламент.правління,ратифіковані міжнар.договори>націон.законодавства;можливе обмеження суверинітету на умовах взаємності для миру..;<організ.політ влади;!домінуюче полодення ВИКОН.ВЛАДИ!;рамки законод.влади парлам.ЖОРСТКА:1)-субєкти:презид(за пропозиц.премєра),члени парламенту=>схвален.більш.голосів кожної палати=>референдум,абсолютн.більш.2)презид.склик.спільне засідан.палат «Конститут.конгрес»=>3/5 проголосув.

64. Конст.права та свободи громадян.Вплив:Декларація1789(прир.-правов.підхід:рівні,невідчужув; кожен уч.в законотворч;дозволено що не заборонено.;нічний сторож д-ва;соц.д-ва),Преамбула до конст.1946. Регламентов.акти викон.влади=>основі принципи(в конст.,<для законодав.-конст.рада) і загальні(для викон.вл.-д-вна рада).Особисті(Деклар1789):свобода(презумпц.невинув),власність,безпека, опір гнобленню.соціальні(преамб.1946):трудові,відпоч.,здоров,матір і дитин.,колект власн-майно/підпр.що має публ.службу/монополія.Політичні(преамб1946,деклар.1789,основн.зак.1958):Народ-єд.джер.вл(предст. І пряма демокр-рефер),націон.суверинітет;свобода(пол.парт,думки,слова,мітингів),рівність(уч.в держ.службі,освіті,безпеці) і братерство.Юрид.гарантії:суд.влада(заг.юрисд+комерц.трибун,з труд сорів,з справ неповноліт);адмін.трибунали;Презид(відклад.вето,звернен.до конст.ради,надзвич.повноваж);Уповноважен.з прав людин.(викон.вл внутрівідомч.контроль; але його рішен.в кінці прийм уряд.адмін)

66. Інститут виборів у франціїВільні,рівні,таємні,18р.,не обовязков.Нижня палата:23;сенатори-35.Загальнонаціон-лише громад.Громад.Європ.Союзу:у виборах до Європарламент,муніцмпальн.зборах(прожив в Франц);НЕ можуть-мером/заступн,колегії з виборів сенатів.Обмеження:недієхдатн,покар.за суд.вироком,злісні банкрути..Павила невиборності(які організ.вибори,провод.голосув..-префекти) та несумісніть(не поєдн. Представн мандат з профес.діяльн/посадою іншою;мандата депутата і міністра Ур.). Прямі(Презид,депут.нижн.палати,в Європарл,місц.) і непрямі(Сенат).Презид-заява кандид,реєстр.Конст.Рада якщо підтрим 50 посад.виборн.ос з не менше 30 департамент(не б.10% від 1).Виборч.застава.Дотуються партії.Виб.с-ма:1)мажорит.уномінальн-Презид,Нац.Збори:1 тур-абсолютна більш. при явці 25%виборців;2 тур-презид(2 які найб.набрали голос),нац.збори(ті шо б.12,5%голос)-відносна більш.2)пропорційна-Європарламент:заборонені:блокув.списк,панаширув,преференц.голосув.81 кандид,5%барєр.3)Непрямі-Сенат:колегія вибірників:депут.Нац.Зборів,предст.зборів регіонів,департам,муніцип.рад комун.По департаментах:деб.5-пропорц,менше-мажорит.Референд.-часто: зміна статусу/терит, конст.поправки. Призн.Презид,+на основі тексту запропонов.Уряд.През.подає закон.акти щодо:орг.д-вн.влади,ратиф.міжнар.договору,зміни в екон.і соц.політ.Контроль-Конст.Рада.

 

 

 

72.Основний Закон ФРН та конституційний розвиток Німеччини. Захист Конституції.Перша конституція була дарована Вільгельмом 1 у 1871 р і юридично закріплювала обєднання країни , за словами Бісмарка , « залізом та кровю» . 6 лютого 1919 р національні збори , обрані на основі загальних виборів і наділені установчими повноваженнями прийняли другу загально німецьку конституцію яка війшла в історію як Веймарська . Найдемократичніша конституція того часу . Після другої світової Німечина розкололась на дві частини . У частині яка контролюваласю силами союзників 8 травня 1949 року було прийнято Основний Закон (нова конституція) набрав він сили 23 травня 1949р. . У радянській Німечині було прийнято свою конституцію за радянськім зразком і створена своя конституція 7 жовтня 1949р і було проголошено НДР .! 2 жовтня 1990 обєднання Німечини згідно ст23 Основного Закону . Наслідком приєднання стали велика низка поправок у Основному законі .Основний Закон приймався як тимчасова конституція у преамбулі зазначено що він діє до обєднання земель тому не був не був зазначений як конституція . Має спільні статті з Веймарською конституцією які регулюють взаємини держави і церкви . Також має риси попередніх конституцій і за змістом відображає німецьку правову доктрину і практитку. Проголошення концепції правової держави . народ є носієм влади . «уся влада держави виходить від народу» Орган конституційного контролю «Федеральний конституційний суд ) . Розмежування органів державної влади на федеральному та земельному рівні так і розмежування коспетенції між федерацією та землями . ФРН соціальна держава. За способ внесення змін конституція ФРН є жорсткою . за 50 років існування Основного закону із 146 його статей були підані змінам і доповненням понад 100. Додано три нові розділи у текст Основного Закону включені нові статті , виключено низку колишніх. Основний Закон може бути змінений тількі законом який спеціально змінює або доповнює текст Основного закону . Такий закон вимагає схвалення двома третинами голосів депутатів Бундестагу і двома третинаи голосів членів Бундесрату .ФКС ( федеральний конституційний суд ) Здійснює охорону конституції , під його контролем перебувають усі органи держ. влади . Перевіряє закони на відповідність конституції . попередня перевірка конституційнсоті законопроекту неприпустима. ФКС приймає рішення що мають обовязкову силу у справах звязаних з оцінкою дійсності правових норм .

 

73.Правове становище особистості в Німеччині.У розділі першому конституції закріплені права та свободи людини у ФРН . Основний закон виходить із природної приналежності людині її прав які не створюються конституцією а визнаються нею . Основні права є безпосередньо діючими . Забезпечуються на федеративному та земельному рівні. Рівність чоловік і жінок. Заборона переваги за расовою приналежністю і дискримінація. Приписи спрямовані на захист від антидемократичного розвитку.зловживання првами зумовлює їхню втрату.особи,що перебувають на службі втрачають своє право висловлювати думки усно,письмово.обмежуються лише конституцією.свобода особи-недоторканність і життя.віросповідання сумління.недоторканість житла(інколи обмежується).відмова від військової служби якщо вона суперечить переконанням.свобода думок.право петиції.створювати спілки та товариства.створеня профспілок.відсутність референдуму..вибір професії,місця освіти.гарантується право створення приватних шкіл.

75. Вибори в Німеччині. Активне виборче право –громадяни ФРН,18р,проживають у ФРН не менше 3 м.За межами території реалізується якщо:перебуває на держ чи військовій службі ФРН,мешканці ЄС і після 1949 р. проживали на території ФРН 3 м.,до відїзду потійно проживали 3 міс. І з того часу минуло не більше 25р.Крім осіб відправлених на примус. Лікув. На 1 р. і більше та психічно хворі.Посвідчення на право голосувати отримуються:перебування у день виборів за межами свого округу виборчого.,переїзд в інший де не зареганий.,причини пов’язані із професією,хворобами,віком,інші обставини.Якщо різко захворів може голосувати протягом 15 год(зверт. Сам чи через когось у будь-якій формі).Є голосування поштою(посвідчення+присяга чесності+бюлетень до 18.00 того дня виборів).Голосують за допомогою офіційних бюлетенів.(1-кандидату,2-земельній партії).підрахунок.1)2гол -1 партія;2)2- різним,1-дійсне,2-ні;3)незаповнені.Виорчі комісії все це підраховують. Окружний голова оголошує результати.Позбавлення мандату:власна відмова,утрати підстав набуття,недійсність,недійсність визнана судом,пере голосування.поділ мандатів між пропорційною та мажоритарною системо. Держава відшкодовує кошти тим хто пройшов.

 

74 Політичні партії та партійна система Німеччини.Ст 21 Основного Закону ФРН і Закон про партії від 24 липня 1967 р . Основний закон передбачає можливість заборони тих політичних партій які спрямовують свою діяльність на підрив демократичного ладу й у кінцевому рахунку на його ліквідацію .Федеральнимй суд двічі забороняв політичні партії чия ідеологія суперечила конституційному ладу за змістом Основного Закону. Формальна заборона антидемократичних партій , однак , є недостатнім гарантом демократії .Існує практикка фінансування політичних партій за рахунок державних коштів . Встановлено подушний збір у розмірі 5 марок що стягуєть з усіх громадян які мають право голосу . збір стягується при виборах у всі органи влади .Багатопартиійна система . Діє більше 200 партій . існує 5 відсотковий барєр для виборів в бундестаг . основні партії СДПН, ХДС-ХСС, Вільна Демократична партія Пратія демократичного соціалізму Республіканська партія . СДПН- 1 млн . створена в 1869р. (обєднання людей що дотримуються різних напрямків віросповідання й мислення , але визанють основні ціності демократичного суспільства ; свободу , справедливість , і солідарність .ХДС – Християнський демократичний союз , 700тис. , заснована в 1945 р . правоцентриська політична партія , її ідеологія 1)католицьке соціальне вчення 2) неоліберальні концепції «Соціально-орієнтованого ринкового господарства» 3) консервативно протестанські вчення, особливо сильні на півночі Німечини.ХСС- діє на території баварії , на федеральному рівні утворює єдиний блок з ХДС.ПДС – партія демократичного соціалізму, створена у 1989р. , прихильність соціалістичних ідей , виступає за розширення форм демократичного волевиявлення громадян .Республіканська партія – правоекстриміська партія яка сповідує відверто націоналістичні погляди , звинувачує іноземців у всіх проблемах , представляє себе як партію «закону і порядку».

 

 


№ 66Інститут виборів у Франції
Пасивне виборче право -18 р. Депутати нижньої палати - 23 р. Сенатори – 35р. Обмеження виборчих прав : недієздатні, відбувають покарання за вироком суду, злісні банкрути та ін. Не обираються особи, які організовують вибори, проводять голосування, здійснюють виборчі операції. Неприпустимість поєднання представницького мандату з іншим видом професійної діяльності або заняттям інших посад. Несумісність мандата депутата і міністра Уряду. Процедура прямих виборів: обрання президента, депутатів нижньої палати Парламенту, депутатів Європарламенту, у місцеві представницькі установи. Непрямі вибори – верхня палата – Сенат. Конституційній Раді належить право перевірки правильності проведення виборів. Мажоритарна уномінальна система виборів у два тури ( президент, нижня палата ) : 1 тур – для перемоги понад 50% голосів при явці не менш ніж 25% виборців, якщо немає переможця, 2 тур – учасники – в першому турі зібрали не менше 12,5% голосів, - виграє той, хто набирає відносну кількість голосів. Вибори депутатів проводяться по одномандатним округам. При виборах до Європарламенту + членів регіональних асамблей – пропорційна система виборів. При обранні представників Сенату формується колегія вибірників (депутати національних зборів, члени представницьких зборів регіонів, департаментів і представники муніципальних рад комун). Рішення про проведення референдуму приймається Президентом. Референдум необхідний при зміні статусу території, внесені конституційних поправок. Контроль за правильність проведення референдуму – Конституційна Рада. Можливий місцевий референдум.

 

№ 67Принципи організації механізму влади у ФранціїПринцип поділу влади – декларація прав людини і громадянина 1789 р. До 1958 – Франція парламентарна республіка. Сьогодні Франція – Республіка зі змішаною формою правління. Біцефальна виконавча влада (президент і уряд). Президент має декілька власних, одноосібних повноважень. Збройні сили і адміністративний апарат – належить уряду. Уряд несе відповідальність перед національними зборами, Президент може розпустити національні збори. Істотне значення має факт – чи збігається партійна приналежність президента і парламентської більшості. Вся влада представлена: главою держави, урядом, парламентом і судами, які очолюються касаційним судом і державною радою – вищим органом адміністративної юстиції.

 

№ 68Вищі органи державної влади у ФранціїПрезидент: стежить за дотриманням конституції, забезпечує нормальне функціонування державних інститутів, уживає заходів із забезпечення національної незалежності і територіальної цілісності, забезпечує дотримання міжнародних угод і договорів, верховний головнокомандувач збройними силами країни, здійснює призначення на вищі цивільні і військові посади, представляє країну в міжнародних відносинах, веде міжнародні переговори й укладає міжнародні договори, гарант незалежності судової влади.
Власні повноваження президента: призначення Прем’єр-міністра, розпуск національних зборів, використання надзвичайних повноважень відповідно до ст. 16 КФ. Не існує імпічменту, відповідальність можлива лише у випадку державної зради (вирішує справу висока палата правосуддя), термін обрання 5 років, обмежень щодо переобрання не існує, він головує в Раді Міністрів, підписує всі прийняті Урядом документи, президентські ордонанси і декрети – самостійні нормативно-правові акти прирівнюються до законів. Право законодавчої ініціативи, в тому що стосується конституційних переглядів - передача законопроектів на референдум. Право відкладального вето. Головує в вищій раді магістратури, призначає і переміщає професійних суддів. Вища рада національної оборони є дорадчим органом при президенті. Президент головує в Комітеті національної оборони. Президент має право вводити в дію стратегічні ядерні сили. У розпорядженні президента перебуває « президентські палац» (500 осіб, цивільний і військовий, генеральний секретаріат)

Уряд(прем’єр-міністр, державні міністри, міністри, державні секретарі та ін.)- може виступати у формі Ради міністрів (на чолі з президентом), або як сукупність членів уряду (на чолі з прем’єр-міністром). Практично всі найважливіші проекти підлягають обговоренню в Раді Міністрів. Несе колегіальну відповідальність перед національними зборами (питання про довіру може ставити лише сам уряд) Резолюція осуду Уряду виносять національні збори. У розпорядженні уряду адміністративний апарат і збройні сили. Має право законодавчої ініціативи. Може просити парламент про делегування законодавчих повноважень (у вигляді орд насів). Прем’єр-міністр керує діяльністю уряду, призначає військові і цивільні посади, має право законодавчої ініціативи, скликає надзвичайні сесії парламенту

Парламент (Національні збори і Сенат) Термін повноважень національних зборів 5 років, очолює Голова Національних Зборів (керує засіданнями та дебатами у палаті, призначає 3 членів конституційної ради) Щорічно проводиться 2 чергових сесії. Сенатори обираються на 9 років, без права бути відкликаним, оновлення по 1/3 через 3 роки, тоді ж переобирають Президента Сенату. Члени парламенту мають депутатський імунітет. Роботою кожної з палат регулює бюро (голова, віце-голова, секретар і квестор) Голови палат обираються на першому засіданні після виборів. Чисельний склад національних зборів – національні збори -577, сенат – 321. Кожна палата створює 6 постійних комісій.
Нижня палата: Бюджет, контроль уряду. Законодавча ініціатива: депутати, сенатори. Закон проходить у кожній палаті кілька читань.
1-внесення законопроекту, 2-розгялд у відповідній комісії та його представлення на пленумі палати, 3 – схвалення проекту в цілому. Тексти 2 палат мають бути ідентичними, уряд має право сформулювати із представників обох палат змішану паритетну узгоджувальну комісію. Органічні закони вимагають абсолютної більшості та розгляду законопроекту в Конституційній Раді.

№69Судова система ФранціїСудова система представлена 5 гілками: суспільні суди (дрібні справи, розглядаються непрофесійними суддями – медіаторами), суди загальної юрисдикції, різні спеціальні суди (для неповнолітніх, військових…), ієрархічна система адміністративних судів, особлива ланка судів присяжних (розглядають лише кримінальні справи 3 професійних судді і 9 присяжних засідателів). Існують і квазісудові органи (суд бюджетної і фінансової дисципліни). Суди загальної юрисдикції: трибунали малої інстанції (один суддя, дрібні кримінальні і цивільні справи), трибунал великої інстанції (3 судді), апеляційні суди. Касаційний суд очолює судову систему, складається з кількох палат, рішення яких може бути оскарженим на пленарному засіданні суду. Систему судів адміністративної юстиції очолює державна рада. Трибунали з конфліктів розмежовують компетенцію між адміністративними судами і судами загальної юрисдикції. У системі державної юстиції працюють не судді, а чиновники. Є адміністративні суди 1 інстанції, апеляційні, скарги на останніх подаються в державну раду.

 

№70Орган Конституційного контролю у ФранціїКонституційна рада - це квазісудовий орган конституційного контролю. Вона складається з 9 членів, яких призначають на 9 років. 3 призначаються президентом, 3 головою національних зборів, 3 головою сенату, а також усі колишні президенти ФР. Голова конституційної ради призначається президентом. Конституційна рада здійснює тільки превентивний контроль за відповідністю законопроектів і законопропозицій конституції. Законопроекти перевіряються на конституційність за поданням вповноважених осіб. Термін для винесення рішення 1 місяць, якщо уряд укаже на терміновість цього розгляду, цей термін скорочується до 8 днів. Рішення конституційної ради є остаточним і оскарженню не підлягає. Конституційна рада має право за запитом ратифікувати міжнародні угоди та договори. Також цей орган є суддею з виборів та референдумів.

 

№72Основний закон ФРН, та конституційний розвиток Німеччини.Охорона конституції.

До цього часу було прийнято 3 конституції. 1 – 1871, закріплювала об’єднання країни. 2 – 6 лютого 1919, мала великий каталог прав і свобод, право власності – це й обов’язок, передбачалась можливість її націоналізації за винагороду, державна влада прирівнювалась до дуалістичної монархії. 3- 23 травня 1949. Розділ І – основні права, Розділ ІІ федерація та землі (закріплення основ конституційного ладу ФРН), Розділ 3,4 – організація діяльності федеральних органів, Розділ 9 організація судової влади, Розділ 10 (фінансові відносини між федерацією та землями), Розділ 10а (на випадок оборони), Розділ 11 прикінцеві та перехідні положення. Основний закон приймався як тимчасова конституція, тому не названий конституцією (лише після об’єднання Німеччини отримала назву конституція). Німеччина проголошується демократичною, соціальною, республіканською, правовою державою. Орган конституційного контролю – федеральний конституційний суд, слідкує за дотриманням її норм, попередня перевірка конституційності законопроектів неможлива. Є жорсткою конституцією,

78. Судова система НімеччиниВідсутній дуалізм суд. влади: не існує двох паралельних суд. систем – фед., і земел. рівнів. Суд. органи представленні федеральниим судами. Фед конят. суд - фед орган констит. контролю. ( вийняток – Шлезвіг – Гольштейн).Принцип полісистемності-відсутність у державі вищого суд. органу, але наявність 5 судів вищої інстанції. Фед. суд. палата – вищ. суд. орг. з цив і крим. справ .Фед. адмін.. суд – контроль за держ управлінням. Фед. трудовий суд – суперечки між роботодавцями і найм. прац.. Фед. Соц.. суд – соц.. і соц..забезпечення сфери. Фед. фінансовий суд – податкові і митні суперечки. Сенат – спец. орган, приймає ріш., для забезпечення єдності правозастосовної практики. Загальні суди: дільничі суди – основна маса цив. і крим справ. Земельні суди – складніші справи і апел. для дільничних. Вищий земельний суд – ревізія щодо нижчестоящих. Фед. Суд. палата – касаційні інст.

 

79. Німецький федералізм Федералізм – трад. для Нім. форма держ.устрою. колись були десятки незалежних держав, потім в одну (1871р.), Веймарська респ. зберегла фед. орг. держави. 12 років гітлерівської уніфікації підірвали, але не знищили традиції регіоналізму. Основний Закон установив у ФРН фед. форму територіального устрою ( в силу імперативних вказівок окупаційних держ). У конституції немає відп. розділу, але згадується у Преамбулі та майже у кожній главі ОЗ., закріплюється перелік земель, принцип взаємин і розмежування компетенції між фед. і її суб’єктами. Суб’єкти – землі( нічого істор. спільного, крім Баварії і Саксонії, Бремена і Гамбурга), рівноправні., є державоподібними утвореннями (самостійність обмежена Фед. Кнстит., яка не передбачає сецесії, але є фед. примус). Пріоритет фед. права над правом земель.Закон. компет ( виняткова комп. Фед, конкуруюча комп. Комп.з федер.законодавства, вийн. комп. суб .Фед. – Фед, упр і правосуддя – землі. Викон влада – землі, вик. орг. – земельні уряди, оч. Прем’єр міністрами. Підхвітні ландтагу( однопалатні, баварія -2). В землях – конят. Зак. Реф.., нар ініціал для розпуску ландтагу, нар, зак ін. Відцентровані і доцентровані тенденції.

82. політичні партії та партійна система Швейцарії.Існує розвинена класична система пол. Партій та високий рівень співпраці між ними. (відсутність системи стримувань і противаг). Ліберально демократичний союз-(вплив в кантонах Во, Женева, Невшатель, Базель) за захист особистої свободи, прив. власності, федералізму. Вільна (колись-Радикальна) демократична партія-1/4 місць і Фед.Зборах. Швейцарська народна партія-відокр. від Радикальної Демокр. в 1919р., інтереси середніх прошарків та селяш.(в франкомовних кантонах –Демократичний Союз Центру). 1919р.-Євангелістська народна партія-відкидає засилля церкви і держави, за соц.. ринкву економіку. Християнсько-демократична народна партія – з 1912р, орієнт. на католицьке населення. Соціал-демократична партія Швейцарії – 1888р., споч. марксиські ідеї, входить і соціалістичний інтернаціонал. Швейцарська пратія праці- 1944р., курс рад.комуністів. революційна марксистська ліга- екстремісти, зараз вони – Соц. робітнича партія.Лліга незалежних- з 1935 на захист споживачів. Екологічні-Зелена партія Шв. та Вільний список. Автомобільна партія- проти зрост. регулювання дор.руху. спілки підприємців і роботодавців обєдн. В Торгово-промислове об’єднання і Центральну спілку швейцарських роботодавців. Партер і супротивник-Швйцарська професійн спілка (15 галузевих профспілок)

80.Конституція Швейцарії. Перша констит. 1874 р. діяла понад 120 років,і зазнала на 1994р. – 130 змін. 1965р. – 2 палати Парламенту погодились на перегляд.1987, Фед. Збори доручили уряду(Фед. Раді)підготувати проект конст. 14 квітня 1999 року проект схвалений на реф., і конст. вступила в дію 1 січня 2000 р. КШ складається з Преамбули, 3 розділів, і заключних положень. Містить 6 титулів. Преамбула – вступ і 1 титул-федеральна держава, цілі Шв. Конф., автономність кантонів, багатомовність, 2 титул-права, соц..цілі, зв»язує Конф. з кантонами. Титул 3, детально регламентує орг..Шв. як федеральної держ., місце муніципалітетів, в триярусну конструкцію адмін..-тер. Поділу держави, принцип ринково орієнтованої економіки, фінанси. Титул 4 –політичні права ( право нар. Ініціативи, референдум). Титул 5-попложення про фед .владу( Фед. Ради, Фед. Уряду, Фед. Верховного Суду). Титул 6 –положення про перегляд фед конст,(процедура частокового та повного перегляду, та введення в дію) та перехідні положення(мають обмежену дію в часі). КШ – встановлює фед. форму держ. устрою, республіка, але аналіз конст. норм виявляє цілком самобутню організацію механ. влади на найвищому рівні. Колегіальний орган – Фед. Рада, поєдує функції уряду і глави держ. Фед президент – глава держ, вик функції головуючого на зас.Уряду. Нема імпічменту, Фед.Рада не несе відповідп. перед Фед.Зборами(парламент). , хача й форм. Парламентським шляхом. Швейцарія – республік з дуалістичним хар-ром орг. Вик. Влади ти відсутністю класичних уряду та президента.КШ- жорстка, є повний і частковий перегляди. Повний – Парламентом зак. шляхом, якщо 1 палата Фед. Зборів винесе постанову про повн. Прегляд, а інша не погодиться, або якщо перегляду вимагатимуть 100 тис. виборців – то референдум. Якщо схвалено то палати переобираються для перегляду. Частковий перегляд – складним шляхом через альтернат. способи. Ініціатива-від предст. органу, або від народу(100 тис. виборців – загальної пропозиції чи розроблений проект). Якщо в формі заг.проп. – Фед. Зб. розроб проект і на схвалення народу, а якщо розр.проект – то на голосування до народу і кантонами. Якщо парламент не згоден з ідеєю перегляду, то на голосування народу, якщо схвалили, то Фед.Зб мають приступити до перегляду, може бути альтернативний проект. В силу вступає той щой отримав більшість гол.виборців та кантонів. Якщо 2 оримали схвалення, то не вступає і один.

 

81. права, свободи та обов’язки громадян Швейцарії.Регулюються на федеральному та картонному рівнях. Розбиті на два блоки – основні права та пол.. права і свободи.Ст.7-людська гідність поважається і захищається.Ст.8-всі люди люди рівні перед законом. Ст.9-кожен має право на поводження з ним держ.орг. без свавілля та на основі сумлінності.Ст.10-право на життя, смертна кара заборонена..Ст.11-право дятей та молодих людей.Ст.12-право на допомогу і підтримку, та отримання засобів для гідного життя..Ст.13- право на приватне життя.Ст.14 -право на одруження і сімюСт.15-свобода релігії і філософії.Ст.16-свобода поглядів та інформації. Ст.17-свобода ЗМІ.Ст.18-свобода мов. Ст19.-право на початкову оствіту.Ст.20-свобода науки. Ст.21-свобода мистецтва. Ст.22-свобода зборів. Ст.23.-свобода асоціацій. Ст.24-гр. Шв. мають право залишити країну та повернутися в неї. Ст.25-захист від екстрадиції та насильного вигнання.Ст.26-право на власність.Ст.27економічна свобода.Ст.28-свобода утворення і діяльності проф..спілок.Конст.-прав. гарантії:Ст.29 загальні процедурні гарантії.Ст.30-начала судового розглядуСт.31-ніхто не можу бути позбавлений свободи , ніж у випадках встановлених законом(Хабеас Корпус). Ст.32-кримінально процедура. Ст.33власті зою. Розглядати заяви.Ст.34-гарантії пол..прав.Ст.35права реалізуються шляхом єдиної системи зак. Ст.36-обмеження прав вимагає правової основи.

83. Вибори у ШвейцаріїФедеральні вибори: швейцарські громадяни, які досягли 18 років і не позбавлені активного виборчого права.

Позбавлення політичних (і виборчих прав) від 2 до 10 років за здійснення злочину,що тягне за собою позбавлення волі. Кантони позбавляють виборчих прав душевнохворих, позбавлених волі на термін більше року. Ценз осілості не передбачений. Якщо немає постійного місця проживання,потрібно зареєструватися за 10 днів до голосування. На кантональних і общинних виборах ценз осілості – 3 місяці. Допускається голосування поштою.Парламентські вибори. Нац. рада – 200 чоловік,за пропорційною системою. Один депутат від 25 тис. жителів. Виборчі округи – кантони і напівкантони. Число мандатів – на 10 тис. жителів. Термін повноважень – 4роки,переобирається цілком.

Рада кантонів – 46 депутатів від кантонів. Від кожного кантону – 2 депутати, напівкантону – 1 депутат. В більшості встановлені прямі вибори за мажоритарною системою у два тури. Також в деяких кантонах депутати призначаються урядом. Термін повноважень – більшості – 4роки,меншості – 3 роки,повністю не оновлюється.Вибори кантональних парламентів – за пропорційною системою,встановлена вимога мінімальної участі в деяких кантонах.

 

84.Інститути безпосередньої демократії Швейцарії.Інститут народного вето та народної ініціативи. Будь яка нова конституція має бути схвалена на всенародному референдумі.Інститут дострокового відкликання виборних органів і посадових осіб.(в 10 кантонах).Відкликається не окремий парламентар,а палата вцілому.Референдум.-законодавчий-скасувальнийГолосування народу та кантонів: -перегляд конституції, -вступ до наднаціональних спільнот, -федеральні закони.На розгляд народу: -заг. перегляд конституції, -частковий перегляд конституції.Факультативний референдум за вимогою 50000 громадян або 8 кантонів. : -федеральні закони, -фед. Закони на невідкладний стан, -фед.постанови, -міжнорадні договори. Прийняті пропозиції у разі схвалення більшістю від числа учасників. Адміністративний референдум- з рішень адмініст. характеру. Досить поширене явище абсентеїзму.

 

Судова система Швейцарії

Федеральний верховний суд:

-порушення конституційних справ

-порушення автономності муніципалітетів

-порушення міжнародних угод-спори між Конфедерацієюта кантонами-цивільні, кримінальні,адміністративні пит..Склад: 30 суддів,на 6 років. Обираються федеральними зборами. 15 заступників,для розгляду справ у разі потреби. Суддею може бути обраний будь який швейцарський громадянин,що може обиратися в Нац.раду,однак члени і посадові особи апарату федеральних зборів і федеральної ради не можуть одночасно бути членами фед.суду. Суддя Фед. суду не може належати до кліру, але має бути юристом,який працював у вищому судді кантону або працював у якості адвоката чи універсального викладача. Прокуратури при фед. суді немає. У фед. судді діють 5 палат,що нараховують кожна від 5 до 7 суддів. Дві з них є судами публічного права,дві-цивільного,одна – кримінального. Палати утвор.фед.судом на два роки. У палаті головує старший за віком суддя,призначуваний судом на 2роки.Судом керує один із голів палат,що призначається фед.зборами без права негайного перепризначення. Суд діє переважно як касаційна,але іноді і як перша інстанція. Скарги на рішення розглядаються фед.судом у надзвичайному касаційному порядку у складі голови суду і 10старших суддів.Організація в кантонах: мировий суддя – окружний суд або суд першої інстанції – Верховний суд кантону або апеляційний суд. У багатьох кантонах діють спец.суди або суди зі справ неповнолітніх, із торговельних справ, із соц..справ. У кантоні Женева діє конфліктний трибунал,що вирішує суперечки між адмін..судами і судами заг.юрисдикції.

 

97. Конституція і конституційний розвиток ІндіїПрийнята Установчими зборами 1950.(Внаслідок від’єднання від ВБ).Домінуючим є вплив британської полі.-прав. думки. (США,СРСР,Веймарської Респ.) Риси:широке коло прав і обов’язків,закріпл.суверен(преамбула).сприяннія миру,справедлив.)І безпеці. Індії, Федерація побудована з урахув. М

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-09

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...