Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






ІНСТРУКЦІЯ З проведення рубок формування і оздоровлення лісів

ІНСТРУКЦІЯ З проведення рубок формування і оздоровлення лісів

 

 


ЗМІСТ

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ................................................................................  
РУБКИ ДОГЛЯДУ ЗА ЛІСОМ ........................................................................  
Цілі, завдання та види рубок догляду ................................................................  
Відбір дерев у рубку ...........................................................................................  
Призначення насаджень до рубок догляду і термін проведення рубок .........  
Інтенсивність і повторюваність рубок догляду …............................................  
Розрахунок розміру і планування рубок догляду  
Відведення ділянок в рубку……………………….............................................  
Технології рубок догляду ……………………...................................................  
Особливості рубок догляду в лісах різних категорій .......................................  
Особливості рубок догляду в лісах різних природних зон..………………….  
Рубки догляду в насадженнях різних порід……………………  
Рубки догляду в дубових насадженнях…………………………………………  
Рубки догляду в соснових насадженнях………………………………………..  
Особливості рубок догляду в культурах сосни плантаційного типу…………  
Рубки догляду вмодринових насадженнях………………………………….…  
Рубки догляду в ялинових насадженнях ............................................................  
Рубки догляду в березових та ялиново-березових насадженнях .....................  
Рубки догляду восикових насадженнях ............................................................  
Рубки догляду у вербових насадженнях .............................................................  
Рубки догляду в тополевих насадженнях ...........................................................  
Рубки догляду в чорновільхових насадженнях ..................................................  
Рубки догляду в білоакацієвих насадженнях .....................................................  
Рубки догляду в насадженнях гледичії ...............................................................  
Рубки догляду в грабових насадженнях .............................................................  
Рубки догляду у гірських лісах Українських Карпат…………………  
Рубки догляду в лісах гірського Криму……..……………….………….  
САНІТАРНІ РУБКИ .......................................................................................  
ЛІСОВІДНОВНІ РУБКИ ...............................................................................  
РУБКИ ПЕРЕФОРМУВАННЯ ......................................................................  
РУБКИ, ПОВЯЗАНІ З РЕКОНСТРУКЦІЄЮ МАЛОЦІННИХ МОЛОДНЯКІВ І ПОХІДНИХ ДЕРЕВОСТАНІВ ..........................................  
ЛАНДШАФТНІ РУБКИ ................................................................................  
Ландшафтні рубки догляду ..................................................................................  
Ландшафтні реконструктивні рубки малоцінних лісів ....................................  
Ландшафтні рубки регулювання співвідношення типів ландшафтів ..............  
Пейзажні рубки .....................................................................................................  
Ландшафтні рубки планування території ...........................................................  
IНШІ ЗАХОДИ З ФОРМУВАННЯ Й ОЗДОРОВЛЕННЯ ЛІСІВ .................  
Догляд за підростом……………………………………………………………...  
Догляд за підліском……………………………………………………………...  
Догляд за узліссям……………………………………………………………….  
Догляд за формою стовбура та крони дерев…………………………………...  
Прокладення квартальних просік і створення протипожежних розривів…...  
ДОДАТКИ ………….............................................................................................  

 

 


Загальні положення

 

1.1. "Інструкція з проведення рубок формування і оздоровлення лісів” (далі – Інструкція) розроблена відповідно до вимог “Лісового кодексу України“ (2006), «Правил поліпшення якісного складу лісів», та інших чинних нормативно-інструктивних документів з ведення лісового господарства.

1.2. Інструкцією визначаються особливості проведення рубок формування і оздоровлення лісів залежно від їх цільового призначення, породного складу, структури та стану насаджень, а також лісорослинних умов; в ній наведені основні вимоги до здійснення лісогосподарських заходів, спрямованих на підвищення стійкості та продуктивності деревостанів, збереження біорізноманіття лісів, їх оздоровлення і посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших функцій шляхом проведення рубок формування і оздоровлення лісів.

???Рубки формування і оздоровлення в лісах, що ростуть в умовах радіоактивного забруднення, проводяться згідно «Рекомендацій з ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення» (2008).

 

1.3. Строк заготівлі та вивезення деревини, огляд місць рубок формування і оздоровлення лісів та їх очищення від порубкових решток проводяться в порядку, встановленому для заготівлі деревини при спеціальному використанні лісових ресурсів.

 

РУБКИ ДОГЛЯДУ ЗА ЛІСОМ

Цілі, завдання та види рубок догляду

2.1.1. Рубки догляду за лісом є важливим лісогосподарським заходом, спрямованим на вирощування господарсько-цінних насаджень і проводяться шляхом періодичного вирубування дерев, подальше збереження яких у складі насаджень недоцільне.

2.1.2. Головними завданнями рубок догляду є: поліпшення якості і породного складу лісів; збереження біорізноманіття лісів, посилення їх екологічних, захисних, водоохоронних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих, рекреаційних, естетичних та інших властивостей; підвищення стійкості та продуктивності деревостанів, скорочення строків вирощування технічної стиглої деревини.

2.1.3. У залежності від віку насаджень рубки догляду поділяють на такі види: освітлення, прочищення, проріджування, прохідна рубка (додаток 1).

2.1.4. У чистих одновікових насадженнях при освітленнях та прочищеннях основну увагу приділяють рівномірності розміщення по площі дерев, що залишаються, при проріджуваннях – густоті насадження, формі стовбура і його сучковатості, при прохідних рубках вирубуються в основному дерева, що відсталі в рості.

2.1.5. У різних за віком насадженнях, де неможливо виділити окремі види рубок, догляд проводиться комплексно на всій площі ділянки. Призначають такі рубки в насадженнях, що складаються з окремих невеликих куртин, кожна з яких представлена однаковим за віком деревостаном або в складних за формою насадженнях з чітко вираженими ярусами.

2.1.6. Освітлення та прочищення (рубки в молодняках) − проводять незалежно від можливості реалізації деревини або деревної зелені.

Відбір дерев у рубку

2.2.1. При проведенні рубок догляду дерева розділяють на три категорії: кращі (цільові), допоміжні (корисні) та ті, що підлягають вирубуванню (небажані). Кращі і допоміжні дерева залишають для подальшого росту.

2.2.2. До кращих відносяться дерева, як правило, головних порід насіннєвого походження. Вони повинні бути здоровими, мати прямі, очищені від сучків стовбури та розвинуті освітлені крони. Їх відбирають переважно із дерев І та ІІ класів росту. У складних за формою насадженнях такі дерева відбираються окремо в кожному ярусі.

До кращих відносять також екземпляри реліктових порід (тис, берека та ін.), дерева, що є пам’ятками природи, а також окремі здорові екземпляри дикоростучих плодових дерев, переважно з числа тих, що ростуть на узліссях.

 

До категорії допоміжних належать підгінні та ґрунтополіпшуючі дерева, що сприяють очищенню кращих дерев від сучків, формуванню їх стовбурів і крон, виконують ґрунтозахисні функції. Вони можуть бути в будь-якій частині намету або утворювати другий ярус. До цієї категорії належать також дерева всіх порід і класів росту, що ростуть на галявинах та у "вікнах", якщо вони не віднесені до категорії кращих, а також дуплисті дерева (для гніздування корисної лісової фауни), чагарники та дерева підліскової форми.

 

До дерев, що підлягають вирубуванню, можуть належати дерева усіх класів росту і з усіх ярусів насадження, які заважають росту та формуванню крон кращих і допоміжних. До цієї категорії відносяться також дерева, що мають широкі з товстими сучками крони та низькоякісні збіжисті стовбури, дерева-двійчатки, розвилки, багатоверхівки, сильно викривлені, з великими пасинками та з іншими вираженими вадами і пошкодженнями, якщо вони не відіграють корисної ролі у насадженні, і їх вирубування не призводить до утворення великих галявин.

 

2.2.3. При проведенні рубок догляду застосовуються низовий, верховий і комбінований методи

Метод рубок догляду визначає принципи, якими керуються при відборі дерев для вирощування і вирубування, відповідно до їх біологічних і якісних ознак і залежно від їх просторового розміщення в деревостані.

 

При верховому методі переважаюча частина дерев вирубується із верхнього намету, низовому – із нижнього (підлеглого) намету.

 

Під час рубок догляду застосовується переважно комбінований метод рубки, який поєднує принципи низового та верхового методів.

 

2.2.4. Видалення дерев може проводитися такими способами: селективним, лінійним, лінійно-селективним, коридорним, біогруповим.

При селективному способі видаляють вибірково небажані дерева на всій площі.

 

При лінійному способі суцільно вирубують дерева лише у певних рядах.

 

Лінійно-селективний спосіб поєднує елементи селективного і лінійного способів.

 

При коридорному способі суцільно видаляється вся рослинність у смузі певної ширини по обидві сторони ряду або з однієї сторони ряду. При біогруповому способі підлягають вирубуванню небажані дерева у куртинах розміщення головної породи.

 

2.2.5. Відбір дерев для рубок в молодняках провадиться лише на спеціально закладених пробних ділянках, що є еталоном для здійснення догляду на всій площі.

Для рубок проріджування та прохідних рубок відбір дерев провадиться на всій ділянці з урахуванням рівномірного розміщення кращих дерев.

Технології рубок догляду

2.6.1. Рубки догляду проводяться із застосуванням технологій, що не викликають ерозії ґрунтів, пошкодження дерев, які залишаються рости, виключають можливість негативного впливу на стан лісів та водойм.

Рубки догляду проводяться за картами технологічного процесу розроблення лісосіки на ділянках з попередньо підготовленою мережею технологічних коридорів (трелювальних волоків), шляхів для транспорту тощо, які побудовані з урахуванням рельєфу місцевості і напрямів магістральних доріг. Мережа технологічних коридорів повинна бути стаціонарною і слугувати для всіх видів лісогосподарських робіт.

 

2.6.2. Лісова ділянка, яка призначена для проведення рубок догляду, розбивається на систему пасік. В залежності від ширини пасік (відстані між центрами технологічних коридорів) розрізняють вузько-, середньо- і широкопасічні технології. При вузьколісосічній технології ширина пасік дорівнює 15−20 метрів, при середньопасічній − 30−60 метрів і широкопасічній − більше 60 метрів.

Ширина технологічних коридорів і магістральних волоків не повинна перевищувати 4 метри.

 

На окремі види рубок догляду розробляють типові для лісгоспу технології рубок на основі наявної техніки.

 

Технології рубок догляду на базі комплексної механізації включають такі основні елементи: види рубок догляду, схеми лісосік залежно від ширини пасік, базові машини і механізми. На окремі види рубок догляду розробляють типові для даного лісгоспу технології рубок на основі наявної техніки.

 

2.6.3. Закладання мережі технологічних коридорів необхідно проводити ще при садінні лісових культур, або при проведенні перших рубок догляду. У хвойних молодняках закладка коридорів проводиться при освітленні і прочищеннях одночасно з рубкою.

На ділянках проріджувань і прохідних рубок при відсутності достатньої кількості доріг, просік, старих волоків прокладаються нові волоки, по яких деревина вивозиться (трелюється) на верхній склад. Напрям волоків приймається з врахуванням ґрунтових умов, рельєфу місцевості, наявністю куртин підросту і розміщення верхнього складу. При необхідності волоки закріплюються порубковими рештками.

 

2.6.4. Технологія рубок догляду повинна базуватися переважно на використанні малогабаритних механізмів та гужового транспорту. У гірських умовах при стрімкості схилів понад 20 градісів технічною базою для рубок догляду повинні бути підвісні канатні установки.

???? На схилах стрімкістю понад 30 градусів через небезпечні ерозійні процеси при освітленнях, прочищеннях і перших прорідженнях трелювання деревини наземним способом недоцільне, а тому деревина залишається в лісі. Інші види рубок догляду на цих схилах, як правило, не проводяться.

 
 


САНІТАРНІ РУБКИ

 

5.1. Відбір дерев в вибіркову санітарну рубку проводять, керуючись розподілом дерев за категоріями стану згідно «Санітарних правил в лісах України» на: I- здорові; II – ослаблені; III – сильно ослаблені; IV – ті, що всихають; V- свіжий сухостій; VI – старий сухостій.

5.2. Суцільні санітарні рубки проводяться у разі, коли інші санітарно-оздоровчі заходи не можуть оздоровити насадження, а проведення вибіркових санітарних рубок може призвести до зменшення повноти насаджень нижче допустимого рівня.

5.3. Під час проведення суцільних санітарних рубок вирубуються
одночасно всі дерева насадження або його частини на площі 0,1
гектара і більше, пошкоджені шкідниками, хворобами та внаслідок
стихійного лиха і техногенних впливів до невідновної втрати цими
насадженнями біологічної стійкості.

5.4. При проведенні суцільних санітарних рубок можуть залишатись окремі дерева або групи дерев, що відрізняються високою життєздатністю та пристосованістю до вільного стояння.

5.5. Для запобігання розвитку хвороб та поширенню стовбурових шкідників відведення насаджень у санітарні рубки та їх проведення здійснюють в максимально стислі терміни з урахуванням періодів можливого заселення дерев стовбуровими комахами згідно з «Санітарними правилами в лісах України».

ЛІСОВІДНОВНІ РУБКИ

6.1. До лісовідновних рубок призначаються деревостани, у яких відсоток дерев першого ярусу з ознаками ослаблення (за категоріями стану дерев, визначених відповідно до санітарних правил), становить більше 20%.

6.2. Лісовідновні рубки проводяться також у разі, коли проведення вибіркових санітарних рубок може призвести до зменшення повноти деревостанів нижче 0,5.

6.3. Залежно від породного складу, вікової структури, повноти деревостанів, наявності життєздатного підросту господарсько-цінних порід, лісовідновні рубки проводяться вибірковим або поступовим способами у поєднанні з рубками догляду.

6.4. Вибірковий спосіб лісовідновної рубки здійснюється у:

різновікових деревостанах;

гірських дубових, букових, ялицевих та мішаних ялинових деревостанах (коли інші деревні породи складають 40 і більше відсотків) на малопотужних ґрунтах.

 

У рубку призначають відмерлі, фаутні, а також перестійні, стиглі дерева другорядних і головних порід з верхнього ярусу.

 

Відповідними видами рубок догляду видаляються дерева, подальше збереження яких у складі деревостанів недоцільне. Повнота після рубки не повинна бути нижчою, ніж 0,5.

 

6.5. Поступовий спосіб лісовідновної рубки здійснюється за наявності достатньої кількості природного поновлення господарсько-цінних порід у:

одновікових деревостанах ;

гірських дубових, букових і ялицевих деревостанах на середньопотужних і потужних ґрунтах.

 

При рівномірному розміщенні підросту вирубування здійснюється рівномірно по площі за два прийоми, при розміщенні підросту групами або куртинами вирубування здійснюється нерівномірно по площі за три прийоми.

 

При розміщенні підросту групами або куртинами під час першого прийому вирубуються дерева і формуються вікна відновлення, площа кожного з яких не повинна перевищувати 600 кв. метрів, кількість вікон відновлення на 1 гектарі - не більше 5.

 

Черговий прийом рубки здійснюється не раніше ніж через 5 років. Мінімальна повнота після кожного прийому рубки в залишеному деревостані повинна бути не нижчою, ніж 0,5. Площа ділянки, призначена до рубки повинна бути не більше ніж 3 гектара у гірських лісах, та 5 гектарів у рівнинних лісах.

 

6.6. Поступовий спосіб лісовідновної рубки, який поєднує суцільне вирубування дерев смугами з проведенням відповідних видів рубок догляду у смугах, що залишаються, здійснюється за відсутності достатньої кількості природного поновлення господарсько-цінних видів у:

лісах світлолюбних порід;

рівнинних чистих або мішаних ялинових лісах (якщо інші деревні породи становлять менш як 40 відсотків);

гірських чистих або мішаних ялинових лісах (якщо інші деревні породи складають менше 40 відсотків) на середньопотужних і потужних ґрунтах.

 

Ширина смуг вирубування – 25-50 метрів, спосіб примикання – безпосередній, черезсмуговий або кулісний. Площа кожної із смуг вирубування не повинна перевищувати 1 гектара, а для акацієвих, грабових деревостанів та деревостанів м’яколистяних порід − до 2,5 гектарів. Якщо природне поновлення господарсько-цінних порід на смузі вирубування відсутнє або є в кількості, недостатній для відновлення деревостану, на ній створюють часткові або суцільні культури.

 

Деревостан на наступній смузі, вирубується після зімкнення молодняка на попередній смузі.

 

6.7. Перед рубкою можуть проводитись заходи сприяння природному поновленню або створюватись піднаметові культури головних порід.

РУБКИ ПЕРЕФОРМУВАННЯ

 

7.1. Рубки переформування проводяться у лісах Карпат і є пріоритетними для лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, рекреаційно-оздоровчих і захисних лісів.

7.2. Рубки переформування здійснюються поетапно, шляхом здійснення комплексу лісогосподарських заходів для формування цільового деревостану. Цільовий деревостан – це прототип пралісу, або за його відсутністю добре збереженого лісу. Прототипом цільового деревостану також можуть бути природно-штучні насадження, які за складом відповідають типу лісу.

7.3. На проведення рубки переформування складається спеціальна облікова картка (додаток 8) та ???технологічна схема переформування.

7.4. При рубках переформування обов‘язково залишають найбільші і найстаріші дерева.

7.5. Для призначення рубок переформування необхідно оцінити стан насадження (породний склад, вертикальну і горизонтальну структуру деревостану), стійкість (остійність) дерев, категорії їх стану, природне поновлення, проекційне покриття трав'янистих видів, кількість мертвих дерев. За цими показниками порівнюють параметри сучасного і оптимального деревостану, встановлюють тенденції його розвитку та необхідні лісівничі заходи, їх доцільність і тривалість.

7.6. Для оцінки породного складу, густоти і запасу деревостану здійснюють суцільний перелік на тимчасових пробних площах.

7.7. Природне поновлення оцінюють для кожної породи за результатами обліку. При цьому встановлюють його кількість, якість і надійність на 25 облікових площадках розміром 2 на 2 метра, які закладають по діагоналях пробної площі. Наявність придатних місць для природного відновлення встановлюють залежно від горизонтальної і вертикальної структури деревостану.

7.8. На цих же площадках оцінюють видовий склад та проекційне покриття трав’янистою рослинністю. Проекційне покриття визначають окомірно за ступенем вкриття площі надземними пагонами рослин.

7.9. Стійкість дерев, як показник стійкості окремих дерев проти вітровалу, бурелому, сніголаму визначають для кожної деревної породи. Оцінюють два параметри: розвиток крони за співвідношенням протяжності крони до висоти дерева (L/H) та стрункість стовбура за співвідношенням висоти до діаметру (H/D).

7.10. Вказують кількість мертвих дерев, поділяючи їх за діаметром до 20 і понад 20 сантиметрів.

7.11. В обліковій картці за результатами оцінки параметрів деревостанів наводять перелік конкретних взаємоув'язаних лісівничих заходів (переважно вибірка дерев і біогруп для регулювання складу, сприяння появи підросту, посів чи посадка типоутворюючих порід тощо), через скільки років і якої інтенсивності їх намічено провести. При цьому враховують мережу доріг, техніку і природозберігаючу технологію заготівлі деревини.

На підставі проведеної оцінки деревостану дається загальне заключення.

 

7.12. За цільовими параметрами всі деревостани відносять до одного з чотирьох класів: близькі до цільового, перехідні, віддалені, похідні (додаток 9). Їх критерії встановлюють за сукупністю вище перерахованих ознак і застосовуються при лісовпорядкуванні для розробки технологічних карт переформування. У технологічних картах вказують наближені показники деревостану при проведенні першого й всіх наступних етапів переформування для досягнення параметрів цільових деревостанів, відповідно до наведених в додатку 9 посилань.

7.13. Рубки переформування призначаються для молодняків другого класу віку, середньовікових і пристигаючих та стиглих деревостанів. Їх черговість визначається станом насадження. У першу чергу рубки переформування призначають у похідних, віддалених і перехідних типах насаджень.

7.14. При проведенні лісогосподарських заходів враховують біологію деревних порід і лісорослинні умови. Формування корінного за породним складом і структурою насадження провадиться комбіновано: вибірковими рубками і лісовідновними заходами.

7.15. На ділянці спершу проводиться підбір перспективних дерев із головних типоутворюючих порід (дерев майбутнього), формуючи навколо цих дерев біогрупи з участю допоміжних та супутніх дерев.

7.16. Вибірку дерев чи біогруп починають з пошуку в насадженні груп підросту. Якщо таких груп підросту не виявлено, то в рубку намічають ширококронні дерева і малоцінні породи чи їх біогрупи для утворення прогалин у наметі деревостану, котрі могли би забезпечити появу і в подальшому добрий розвиток надійного підросту цільових порід.

7.17. Розмір прогалин формують так, щоб на одному гектарі ділянки утворити від 2-3 до 5 прогалин (за площею від 200 до ???700 кв. метрів кожна, залежно від висоти деревостану).

7.18. Пошкоджені при рубках дерева вибирають. Їх кількість не повинна перевищувати 8 % від загальної кількості дерев.

7.19. На ділянках, де проведені рубки переформування, при відсутності достатньої кількості підросту, проводять заходи сприяння природному поновленню чи лісовідновні заходи.

7.20. При переформуванні органiзацiйні i технологiчні аспекти проведення заготівлі деревини повинні враховувати характер рельєфу, грунтово-гідрологічні умови лісового масиву, особливості деревостану, просторове розміщення намічених для рубки окремих дерев чи біогруп дерев та наявні шляхи первинного транспортування деревини, що відображають у технологiчній схемі освоєння ділянки.

7.21. Весь комплекс робіт із заготівлі деревини виконується способами, які забезпечать виключення або обмеження негативного впливу на лісове середовище, відтворення лісів, не викличуть надалі катастрофічних явищ (селі, зсуви, лінійна і площинна ерозія) на зрубах.

7.22. На кожну ділянку до початку проведення лісогосподарських заходів складають технологічну карту, яка з врахуванням конкретних умов відображає лісівничі та організаційні вимоги до виконання робіт.

7.23. Технологічні карти в частині лісівничих вимог погоджуються з уповноваженими органами Держкомлісгоспу, а під час проведення рубок на територіях і об'єктах природно-заповідного фонду - також з уповноваженими органами Мінприроди.

7.24. Під час підготовки ділянки до рубки, визначаються способи відновлення лісу з врахуванням біологічних особливостей деревних порід, лісорослинних умов та практичного досвіду.

7.25. Під час проведення рубки забезпечується збереження підросту і другого ярусу головних порід, а також тонкоміру у різновікових насадженнях.

7.26. Якщо на ділянці, де проведено рубку, протягом 5-6 років не з'явиться достатня кількість надійного підросту цільових порід, проводяться додаткові заходи з лісовідновлення (підсів, рідше посадка цільових порід) у створених «вікнах».

7.27. Успішності проведення лісівничих заходів здійснюється під час проведення лісовпорядкування та інвентаризації природного поновлення. При цьому встановлюють, чи досягнуто прогнозованих параметрів щодо всіх показників деревостану і підросту. Всім характеристикам дають оцінку, яка заноситься в облікову картку.

7.28. Після закінчення вибіркових рубань і очищення місць рубок проводиться облік збереженого підросту.

7.29. Результати перевірки оформляють відповідними актами, які затверджуються керівником лісгоспу.

7.30. Інженерно-технічні працівники, яким доручено проведення рубок переформування, проходять додаткове навчання і перевірку знань з лісівничо-екологічних особливостей виконання рубок.

7.31. Облікова картка зберігається у лісгоспі як довгостроковий документ.

ЛАНДШАФТНІ РУБКИ

 

9.1. Ландшафтні рубки проводяться з метою формування лісопаркових ландшафтів і підвищення їх естетичної, оздоровчої цінності та стійкості в рекреаційно-оздоровчих лісах, лісах, що мають історико-культурне призначення, а також у рекреаційних зонах національних природних та регіональних парків.
Ландшафтні рубки або рубки формування ландшафту спрямовані на формування життєстійких ділянок лісу з високою декоративністю. Завдяки цим рубкам формується необхідний видовий склад та просторова структура насаджень, клас естетичної цінності лісопаркових ландшафтів, покращуються декоративні якості і стан дерев, підросту та підліску.

9.2. Об’єктом ландшафтних рубок є окремі функціональні зони в рекреаційних лісах (зона інтенсивного відвідування, прогулянкові та туристичні маршрути в зоні помірного відвідування тощо). У межах лісопаркових ландшафтів об’єктом ландшафтних рубок є окремі дерева та чагарники.

9.3. Ландшафтні рубки можуть бути таких видів: ландшафтні рубки догляду; ландшафтні реконструктивні рубки малоцінних лісів; ландшафтні рубки регулювання співвідношення типів ландшафтів; пейзажні рубки; ландшафтні рубки планування території.

9.4. Ландшафтні рубки проводяться згідно зі спеціально розробленими відповідними установами та підприємствами проектами ландшафтного впорядкування території.

Ландшафтні рубки догляду

9.5.1. Ландшафтні рубки догляду проводяться з метою поліпшення естетичних, декоративних, санітарно-оздоровчих властивостей лісів та посилення їх рекреаційних функцій. Вони спрямовані на формування породного складу і структури лісів та поліпшення просторового розміщення дерев.

9.5.2. Ландшафтні рубки догляду залежно від віку насаджень поділяються на освітлення, прочищення, проріджування та прохідні. У кожному конкретному випадку при призначенні цих рубок вказується мета формування ландшафту.

9.5.3. Освітлення проводять з метою поліпшення умов росту і розвитку основих лісоутворювальних порід і формування певного просторового типу насадження. Зберігають найбільш перспективні породи дерев і чагарників з урахуванням їх стану, розвитку і розміщення.

Прочищення проводять з метою створення заданого просторового типу насадження, поліпшення росту і росту відібраних головних порід. Регулюється співвідношення видів і їх просторове розміщення, створюються однорідні або мішані біогрупи.

 

Проріджування проводять з метою догляду за складом заданого типу лісопаркового насадження. Особлива увага при проведенні цих рубок приділяється створенню оптимальних умов для росту і розвитку всіх ярусів насадження. Формуються різновікові насадження, в окремих випадках − прості за складом деревостани типу березових, соснових, дубових і т.д. Звертають увагу на формування узлісь, загущених ділянок підліску і підросту для гніздування птахів (реміз), на оформлення впорядкованих місць відпочинку, а також розкриття перспектив.

 

Прохідні рубки проводять з метою створення оптимальних умов для розвитку цінних екземплярів дерев, куртин, груп, забезпечення максимального загального приросту. Ведуть догляд за перспективним підростом. Остаточно створюють і надалі підтримують різновікову структуру насадження.

 

9.5.4. Однією з головних особливостей ландшафтних рубок догляду є залишення окремих, особливо декоративних дерев, добре розвинутих екземплярів з великою кроною для підкреслення окремих хвойних куртин серед листяного лісу і навпаки − куртин листяних порід у хвойному лісі.

9.5.5. При проведенні ландшафтних рубок догляду всі дерева умовно поділяються на три класи: кращі, допоміжні та небажані.

До кращих відносяться дерева головної (або головних) породи − переважно І і ІІ класів росту, здорові, з високою життєвістю і декоративними якостями. До кращих можуть бути також віднесені дерева із стовбурами неправильної і химерної форми, багато вершинні з пірамідальною, колоновидною, кулястою або іншою своєрідною формою крони, іноді високо піднятою. Переважна кількість кращих дерев у насадженні повинна бути з хорошою формою стовбура і крони.

 

До допоміжних відносяться здорові дерева, що сприяють своєю участю в деревостані формуванню кращих дерев, відрізняються декоративними якостями і разом з кращими забезпечують формування естетичного ландшафту. У насадженнях залишаються також дерева з дуплами для гніздування птахів.

 

До небажаних, тих, що підлягають видаленню з насадження дерев відносяться сухостійні, заражені шкідниками і хворобами, з механічними пошкодженнями, що заважають росту кращих, непривабливі за формою стовбура і крони, а також ті, що порушують структуру ландшафту.

 

9.5.6. При формуванні ландшафту з горизонтальною зімкнутістю застосовують переважно низовий метод рубки, а з вертикальною зімкнутістю (багатоярусні та східчасті насадження) − комбінований метод рубки.

9.5.7. Ландшафтні рубки догляду здійснюються з використанням методів рівномірної і нерівномірної вибірки дерев: групами по декілька дерев, що займають невелику площу − до 0,01 гектара, різної форми; куртинами площею до 0,03 гектара різної форми; коридорами шириною 2−5 метрів; майданчиками певної геометричної форми площею до 0,1 гектара; смугами шириною, що не перевищує висоту деревостану і загальною площею до 0,4 гектара.

У молодняках, особливо при механізованих рубках догляду у лісових культурах, частіше застосовуються методи нерівномірної (групами, коридорами, куртинами тощо) вибірки дерев або поєднання методу групової або коридорної вибірки дерев і методу рівномірної подеревної вибірки.

 

9.5.8. При проведенні ландшафтних рубок догляду не обов’язково, щоб головні породи рівномірно розміщувались по території ділянки (виділу), а навпаки, нерівномірний їх розподіл буде поліпшувати ландшафт. На різних ділянках доцільна перевага неоднакових порід.

Для посилення ефекту контрастності при рубках догляду створюються розриви між окремими ділянками, а іноді розширяються «вікна» і створюються лужки для відпочинку.

Для пом’якшення прямолінійності меж між окремими ділянками і створення більш красивих природних переходів між ними контурам окремих виділів бажано надавати ламаної конфігурації. Це досягається шляхом суцільного або часткового (куртинами і ланками) вирубування дерев вздовж границь виділів. У мішаних насадженнях рубки спрямовуються на досягнення групового розміщення порід на площі.

 

Щоб групи контрастніше виділялися на загальному фоні, всередині їх рубки проводять з меншою інтенсивністю, а між ними − з вищою.

 

У чистих за складом молодняках спочатку проводять зріджування густих рядів і куртин деревостану, потім приступають до формування груп навкруги кращих дерев. У групах допускають неоднакову зімкнутість. Зниження зімкнутості всередині груп допускається до 0,6−0,7. При наявності порід другого ярусу ця зімкнутість може бути зменшена ще на 0,1 для утворення в групах ступінчастої зімкнутості дерев.

 

У насадженнях з низькою повнотою першого ярусу, де неможливо досягти групового розміщення дерев, окремі групи можуть формуватися з дерев другого ярусу.

 

На ділянках з густим підліском і підростом допускається прорубування пішохідних стежок і доріжок.

 

Із підліску і підросту доцільно формувати мальовничі групи, в центрі їх залишати високі чагарники, а по периферії − відносно нижчі, надаючи ламаної конфігурації куртинам і хвилястого профілю їх намету.

Пейзажні рубки

9.8.1. Пейзажні рубки проводяться з метою розкриття мальовничих перспектив і пейзажів ландшафту, створення нових оглядових місць, виділення декоративних груп і окремих дерев.

9.8.2. Пейзажні рубки проводять в основному на узліссях та в смугах лісу, що межують з відкритим простором (дороги, галявини, ріки і т.п.); як правило, ширина такої смуги не перевищує 50 метрів.

9.8.3. Узлісся, як основний об’єкт ландшафтних рубок догляду, бувають прямолінійними та криволінійними, закритими (площа відкритого простору менше 0,5 гектара) та відкритими (площа відкритого простору більше 0,5 гектара). Для надання більшої естетичності при проведенні пейзажних рубок прямолінійні узлісся порушуються. У них влаштовують заглиблення – «бухти» шляхом видалення периферійних дерев та чагарників. Коли необхідно відкрити панораму, що віддалена від оглядової точки, в узліссі прорубують вікна, ширина яких повинна бути не меншою потрійної висоти дерев, що вирубаються, причому чим на більшій відстані знаходиться об’єкт огляду, тим ширше має бути вікно.

9.8.4. Вздовж туристських та прогулянкових стежок проектують обрізування гілок та сучків.

9.9. Ландшафтні рубки планування території

9.9.1. Ландшафтні рубки планування території проводяться у зв'язку з необхідністю будівництва інженерних споруд, створення штучних водойм, дорожньо-стежкової мережі, будівельних майданчиків тощо.Такі рубки носять характер суцільних. До цих рубок належать також рубки окремих дерев при влаштуванні дорожньо – стежкової мережі.

9.9.2. При проведенні рубок планування території доцільно залишати найбільш декоративні форми дерев. Частину дерев, особливо ширококронних, необхідно залишати також на автостоянках з метою захисту транспортних засобів від перегріву в спекотну погоду.

Догляд за підростом

10.2.1. Догляд за підростом полягає у зрідженні його перегущених куртин до проведення рубки головного користування з метою створення різновікових деревостанів відповідно до мети лісовирощування. Догляд за підростом проводиться за 10−20 років до призначення головної рубки.

10.2.2. Проведення рубок, пов’язаних із доглядом за підростом, доцільне у лісових насадженнях з наявністю під наметом деревостану понад 2 тис.шт. на 1 гектарі життєздатного підросту господарсько цінних порід.

10.2.3. Після проведення головної рубки на ділянках, де є задовільні умови

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-08

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...