Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Рубки догляду в лісах гірського Криму

4.1. Рубки догляду в насадженнях гірського Криму проводять, у першу чергу, у штучно створених меліоративних насадженнях на крутосхилах та яйлах, у природних насадженнях з незадовільним поновленням головних лісоутворювальних порід та в рекреаційних лісах.

4.2. На вододілах рубки догляду повинні бути спрямовані на посилення водорегулюючих властивостей лісів. Підлісок на узліссях видаляється суцільно, а в середині насадження рівномірно зріджується. Зімкнутість насаджень при кожному прийомі не повинна бути нижчою 0,7.

На берегах річкових долин формують зімкнуті деревостани. Догляд проводять для попередження ерозійних процесів.

 

На схилах з метою поліпшення санітарного стану насаджень рубки догляду не проводять. Зімкнутість деревостанів повинна бути не нижче0,8.

 

4.3. У молодняках хвойних порід у лісорослинних умовах С1, С2, D1, D2 освітлення проводять з таким розрахунком, щоб у віці 10 років густота культур була 6,5 − 7,0 тис. штук на 1 гектарі , у 15 років − 4−5 тис. штук на 1 гектарі , у 20 років − 1,4−1,5 тис. штук на 1 гектарі , в 50 − 0,8−1,0 тис штук на 1 гектарі .

У лісорослинних умовах В0, В1, В2, С0, D0 у густих культурах сосен звичайної та кримської кількість дерев у 10-ти, 15-ти, 20-ти, 30-ти, 40-річному та 50-тирічному віці повинна складати відповідно 8,0; 6,0; 3,6; 2,8; 1,8; 1,5 тис. штук на 1 гектар.

 

4.4. У густих культурах сосен звичайної та кримської, створених у сухих лісорослинних умовах, освітлення проводять відповідно у віці 5-8 та 7-9 років. У свіжих та вологих умовах рубки необхідно починати на 1-2 роки раніше.

У лісових культурах, створених з міжряддями 2,5-3,0 метра освітлення проводять лише за наявності лісової підстилки та високого ступеню зімкнутості крон у рядах культур.

 

У культурах на терасах освітлення проводять у віці 8−10 років з інтенсивністю рубки 30−50% від кількості дерев. В ослаблених насадженнях інтенсивність рубки не повинна перевищувати 35% за густотою.

 

У культурах з міжряддями 1,0−1,5 метра і розміщенням садивних місць у ряду через 0,4−0,5 метра вирубується кожне друге дерево у ряду, або суцільно вирубується кожний другий ряд. Повторний прийом рубок догляду призначають через 2-3 роки після першого, і зріджування проводять лише у рядах.

 

4.5. У молодняках хвойних порід на яйлах за можливості сніголамів проводять ранні освітлення з видаленням до 50% від кількості дерев.

У насадженнях, що ростуть в місцях, де є загроза ожеледі, необхідно формувати густі узлісся та віддавати перевагу листяним породам: клену, явору. Якщо під наметом насаджень є підріст головних порід, рубками догляду сприяють покращенню його росту.

 

4.6. У природних деревостанах сосни кримської з вертикальною зімкнутістю намету рубки догляду повинні бути спрямовані на попередження переходу низової пожежі у верхову. Для цього рубками ліквідується вертикальна зімкнутість насадження шляхом видалення частини дерев другого ярусу. Проміжок між кронами дерев першого і другого ярусів повинен становити не менше трьох метрів. У вікнах підріст сосни вздовж стіни лісу зрубують. В усіх випадках обов’язково зберігають домішки листяних порід.

4.7. Рубки догляду в дубових порослевих насадженнях, під наметом яких є підріст сосни кримської та гачкуватої, у першу чергу призначають у дуже сухих суборах та судібровах. Для освітлення підросту видаляють порослеві дерева листяних порід.

Якщо вершини сосен входять до верхнього намету, навколо них створюють вікна діаметром, близьким до висоти насадження.

 

При рідкому розміщенні на площі порослевих гнізд дуба густі зарості грабинника та дерену видаляють у радіусі, рівному висоті деревостану. Повторну рубку призначають через 3−4 роки і відбирають дерева, що заважають росту сосни.

 

4.8. Букові молодняки насіннєвого походження як чисті, так і мішані, потребують догляду на 5−6-й рік, а дуже густі − на 4−5-й рік після видалення материнського деревостану. При догляді звільняються від пригнічення молодші, менше пошкоджені екземпляри букового підросту. За ними проводиться догляд і при повторних рубках.

Освітлення повторюють через 3−5, а прочищення − через 5−6 років.

 

4.9. У буковому порослевому молодняку, якщо немає достатньої кількості насіннєвих екземплярів, перший догляд призначається у віці 8−12 років і повторюється через 6−8 років. При цьому зімкнутість намету після рубок повинна залишатися високою.

В неоднорідних за походженням молодняках рубки догляду починають раніше, у такому ж віці, як і в насіннєвих. Зріджування проводять тут з більшою інтенсивністю.

 

4.10. Після проріджувань зімкнутість верхнього ярусу повинна становити 0,7−0,8. Догляд проводиться за насіннєвими екземплярами бука і деревами інших господарсько цінних порід шляхом видалення порослевих екземплярів бука і дерев другорядних порід. У насадженнях, де немає насіннєвих екземплярів бука, одночасно проводиться догляд і в порослевих гніздах цієї породи з залишенням для росту по 2−3 кращі за якістю парості на пні.

Для підвищення вітростійкості букового деревостану у верхньому ярусі зберігається домішка інших цінних порід (дуб, ясен).

При прохідних рубках слід уникати сильного зменшення зімкнутості намету, оскільки це може призвести до суховершинності дерев, а іноді − до вітровалу.

 

4.11. ???Проведення рубок у лісах рекреаційно-оздоровчого призначення встановлюється проектом планування території або лісовпорядкуванням на підставі детального вивчення санітарної, гігієнічної, оздоровчої і естетичної цінності ділянки. Рубки догляду у лісах рекреаційного призначення призначають і проводять згідно з рекомендаціями, запропонованими в проектах архітектурно-планувального впорядкування. Їх проводять за участю або під керівництвом фахівця з ландшафтної архітектури.

САНІТАРНІ РУБКИ

 

5.1. Відбір дерев в вибіркову санітарну рубку проводять, керуючись розподілом дерев за категоріями стану згідно «Санітарних правил в лісах України» на: I- здорові; II – ослаблені; III – сильно ослаблені; IV – ті, що всихають; V- свіжий сухостій; VI – старий сухостій.

5.2. Суцільні санітарні рубки проводяться у разі, коли інші санітарно-оздоровчі заходи не можуть оздоровити насадження, а проведення вибіркових санітарних рубок може призвести до зменшення повноти насаджень нижче допустимого рівня.

5.3. Під час проведення суцільних санітарних рубок вирубуються
одночасно всі дерева насадження або його частини на площі 0,1
гектара і більше, пошкоджені шкідниками, хворобами та внаслідок
стихійного лиха і техногенних впливів до невідновної втрати цими
насадженнями біологічної стійкості.

5.4. При проведенні суцільних санітарних рубок можуть залишатись окремі дерева або групи дерев, що відрізняються високою життєздатністю та пристосованістю до вільного стояння.

5.5. Для запобігання розвитку хвороб та поширенню стовбурових шкідників відведення насаджень у санітарні рубки та їх проведення здійснюють в максимально стислі терміни з урахуванням періодів можливого заселення дерев стовбуровими комахами згідно з «Санітарними правилами в лісах України».

ЛІСОВІДНОВНІ РУБКИ

6.1. До лісовідновних рубок призначаються деревостани, у яких відсоток дерев першого ярусу з ознаками ослаблення (за категоріями стану дерев, визначених відповідно до санітарних правил), становить більше 20%.

6.2. Лісовідновні рубки проводяться також у разі, коли проведення вибіркових санітарних рубок може призвести до зменшення повноти деревостанів нижче 0,5.

6.3. Залежно від породного складу, вікової структури, повноти деревостанів, наявності життєздатного підросту господарсько-цінних порід, лісовідновні рубки проводяться вибірковим або поступовим способами у поєднанні з рубками догляду.

6.4. Вибірковий спосіб лісовідновної рубки здійснюється у:

різновікових деревостанах;

гірських дубових, букових, ялицевих та мішаних ялинових деревостанах (коли інші деревні породи складають 40 і більше відсотків) на малопотужних ґрунтах.

 

У рубку призначають відмерлі, фаутні, а також перестійні, стиглі дерева другорядних і головних порід з верхнього ярусу.

 

Відповідними видами рубок догляду видаляються дерева, подальше збереження яких у складі деревостанів недоцільне. Повнота після рубки не повинна бути нижчою, ніж 0,5.

 

6.5. Поступовий спосіб лісовідновної рубки здійснюється за наявності достатньої кількості природного поновлення господарсько-цінних порід у:

одновікових деревостанах ;

гірських дубових, букових і ялицевих деревостанах на середньопотужних і потужних ґрунтах.

 

При рівномірному розміщенні підросту вирубування здійснюється рівномірно по площі за два прийоми, при розміщенні підросту групами або куртинами вирубування здійснюється нерівномірно по площі за три прийоми.

 

При розміщенні підросту групами або куртинами під час першого прийому вирубуються дерева і формуються вікна відновлення, площа кожного з яких не повинна перевищувати 600 кв. метрів, кількість вікон відновлення на 1 гектарі - не більше 5.

 

Черговий прийом рубки здійснюється не раніше ніж через 5 років. Мінімальна повнота після кожного прийому рубки в залишеному деревостані повинна бути не нижчою, ніж 0,5. Площа ділянки, призначена до рубки повинна бути не більше ніж 3 гектара у гірських лісах, та 5 гектарів у рівнинних лісах.

 

6.6. Поступовий спосіб лісовідновної рубки, який поєднує суцільне вирубування дерев смугами з проведенням відповідних видів рубок догляду у смугах, що залишаються, здійснюється за відсутності достатньої кількості природного поновлення господарсько-цінних видів у:

лісах світлолюбних порід;

рівнинних чистих або мішаних ялинових лісах (якщо інші деревні породи становлять менш як 40 відсотків);

гірських чистих або мішаних ялинових лісах (якщо інші деревні породи складають менше 40 відсотків) на середньопотужних і потужних ґрунтах.

 

Ширина смуг вирубування – 25-50 метрів, спосіб примикання – безпосередній, черезсмуговий або кулісний. Площа кожної із смуг вирубування не повинна перевищувати 1 гектара, а для акацієвих, грабових деревостанів та деревостанів м’яколистяних порід − до 2,5 гектарів. Якщо природне поновлення господарсько-цінних порід на смузі вирубування відсутнє або є в кількості, недостатній для відновлення деревостану, на ній створюють часткові або суцільні культури.

 

Деревостан на наступній смузі, вирубується після зімкнення молодняка на попередній смузі.

 

6.7. Перед рубкою можуть проводитись заходи сприяння природному поновленню або створюватись піднаметові культури головних порід.

РУБКИ ПЕРЕФОРМУВАННЯ

 

7.1. Рубки переформування проводяться у лісах Карпат і є пріоритетними для лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, рекреаційно-оздоровчих і захисних лісів.

7.2. Рубки переформування здійснюються поетапно, шляхом здійснення комплексу лісогосподарських заходів для формування цільового деревостану. Цільовий деревостан – це прототип пралісу, або за його відсутністю добре збереженого лісу. Прототипом цільового деревостану також можуть бути природно-штучні насадження, які за складом відповідають типу лісу.

7.3. На проведення рубки переформування складається спеціальна облікова картка (додаток 8) та ???технологічна схема переформування.

7.4. При рубках переформування обов‘язково залишають найбільші і найстаріші дерева.

7.5. Для призначення рубок переформування необхідно оцінити стан насадження (породний склад, вертикальну і горизонтальну структуру деревостану), стійкість (остійність) дерев, категорії їх стану, природне поновлення, проекційне покриття трав'янистих видів, кількість мертвих дерев. За цими показниками порівнюють параметри сучасного і оптимального деревостану, встановлюють тенденції його розвитку та необхідні лісівничі заходи, їх доцільність і тривалість.

7.6. Для оцінки породного складу, густоти і запасу деревостану здійснюють суцільний перелік на тимчасових пробних площах.

7.7. Природне поновлення оцінюють для кожної породи за результатами обліку. При цьому встановлюють його кількість, якість і надійність на 25 облікових площадках розміром 2 на 2 метра, які закладають по діагоналях пробної площі. Наявність придатних місць для природного відновлення встановлюють залежно від горизонтальної і вертикальної структури деревостану.

7.8. На цих же площадках оцінюють видовий склад та проекційне покриття трав’янистою рослинністю. Проекційне покриття визначають окомірно за ступенем вкриття площі надземними пагонами рослин.

7.9. Стійкість дерев, як показник стійкості окремих дерев проти вітровалу, бурелому, сніголаму визначають для кожної деревної породи. Оцінюють два параметри: розвиток крони за співвідношенням протяжності крони до висоти дерева (L/H) та стрункість стовбура за співвідношенням висоти до діаметру (H/D).

7.10. Вказують кількість мертвих дерев, поділяючи їх за діаметром до 20 і понад 20 сантиметрів.

7.11. В обліковій картці за результатами оцінки параметрів деревостанів наводять перелік конкретних взаємоув'язаних лісівничих заходів (переважно вибірка дерев і біогруп для регулювання складу, сприяння появи підросту, посів чи посадка типоутворюючих порід тощо), через скільки років і якої інтенсивності їх намічено провести. При цьому враховують мережу доріг, техніку і природозберігаючу технологію заготівлі деревини.

На підставі проведеної оцінки деревостану дається загальне заключення.

 

7.12. За цільовими параметрами всі деревостани відносять до одного з чотирьох класів: близькі до цільового, перехідні, віддалені, похідні (додаток 9). Їх критерії встановлюють за сукупністю вище перерахованих ознак і застосовуються при лісовпорядкуванні для розробки технологічних карт переформування. У технологічних картах вказують наближені показники деревостану при проведенні першого й всіх наступних етапів переформування для досягнення параметрів цільових деревостанів, відповідно до наведених в додатку 9 посилань.

7.13. Рубки переформування призначаються для молодняків другого класу віку, середньовікових і пристигаючих та стиглих деревостанів. Їх черговість визначається станом насадження. У першу чергу рубки переформування призначають у похідних, віддалених і перехідних типах насаджень.

7.14. При проведенні лісогосподарських заходів враховують біологію деревних порід і лісорослинні умови. Формування корінного за породним складом і структурою насадження провадиться комбіновано: вибірковими рубками і лісовідновними заходами.

7.15. На ділянці спершу проводиться підбір перспективних дерев із головних типоутворюючих порід (дерев майбутнього), формуючи навколо цих дерев біогрупи з участю допоміжних та супутніх дерев.

7.16. Вибірку дерев чи біогруп починають з пошуку в насадженні груп підросту. Якщо таких груп підросту не виявлено, то в рубку намічають ширококронні дерева і малоцінні породи чи їх біогрупи для утворення прогалин у наметі деревостану, котрі могли би забезпечити появу і в подальшому добрий розвиток надійного підросту цільових порід.

7.17. Розмір прогалин формують так, щоб на одному гектарі ділянки утворити від 2-3 до 5 прогалин (за площею від 200 до ???700 кв. метрів кожна, залежно від висоти деревостану).

7.18. Пошкоджені при рубках дерева вибирають. Їх кількість не повинна перевищувати 8 % від загальної кількості дерев.

7.19. На ділянках, де проведені рубки переформування, при відсутності достатньої кількості підросту, проводять заходи сприяння природному поновленню чи лісовідновні заходи.

7.20. При переформуванні органiзацiйні i технологiчні аспекти проведення заготівлі деревини повинні враховувати характер рельєфу, грунтово-гідрологічні умови лісового масиву, особливості деревостану, просторове розміщення намічених для рубки окремих дерев чи біогруп дерев та наявні шляхи первинного транспортування деревини, що відображають у технологiчній схемі освоєння ділянки.

7.21. Весь комплекс робіт із заготівлі деревини виконується способами, які забезпечать виключення або обмеження негативного впливу на лісове середовище, відтворення лісів, не викличуть надалі катастрофічних явищ (селі, зсуви, лінійна і площинна ерозія) на зрубах.

7.22. На кожну ділянку до початку проведення лісогосподарських заходів складають технологічну карту, яка з врахуванням конкретних умов відображає лісівничі та організаційні вимоги до виконання робіт.

7.23. Технологічні карти в частині лісівничих вимог погоджуються з уповноваженими органами Держкомлісгоспу, а під час проведення рубок на територіях і об'єктах природно-заповідного фонду - також з уповноваженими органами Мінприроди.

7.24. Під час підготовки ділянки до рубки, визначаються способи відновлення лісу з врахуванням біологічних особливостей деревних порід, лісорослинних умов та практичного досвіду.

7.25. Під час проведення рубки забезпечується збереження підросту і другого ярусу головних порід, а також тонкоміру у різновікових насадженнях.

7.26. Якщо на ділянці, де проведено рубку, протягом 5-6 років не з'явиться достатня кількість надійного підросту цільових порід, проводяться додаткові заходи з лісовідновлення (підсів, рідше посадка цільових порід) у створених «вікнах».

7.27. Успішності проведення лісівничих заходів здійснюється під час проведення лісовпорядкування та інвентаризації природного поновлення. При цьому встановлюють, чи досягнуто прогнозованих параметрів щодо всіх показників деревостану і підросту. Всім характеристикам дають оцінку, яка заноситься в облікову картку.

7.28. Після закінчення вибіркових рубань і очищення місць рубок проводиться облік збереженого підросту.

7.29. Результати перевірки оформляють відповідними актами, які затверджуються керівником лісгоспу.

7.30. Інженерно-технічні працівники, яким доручено проведення рубок переформування, проходять додаткове навчання і перевірку знань з лісівничо-екологічних особливостей виконання рубок.

7.31. Облікова картка зберігається у лісгоспі як довгостроковий документ.

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-08

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...