Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Ландшафтні рубки регулювання співвідношення типів ландшафтів

9.7.1. Ландшафтні рубки регулювання співвідношення типів ландшафтів проводяться з метою створення оптимальної площі різних типів ландшафтів (закритих, напіввідкритих та відкритих) залежно від природних зон.

9.7.2. Зміна співвідношення типів ландшафтів виконується на основі аналізу ландшафтної таксації з урахуванням типів лісу. Метою рубок регулювання співвідношення типів ландшафтів є формування оптимального співвідношення різних типів ландшафтів при перетворенні лісових ландшафтів у лісопаркові. Співвідношення площ різних типів ландшафтів встановлюється згідно додатку 10.

9.7.3. До закритих ландшафтів відносяться:

одноярусні деревостани з горизонтальною зімкнутістю намету 0,6 і вище, чисті та мішані, переважно одновікові з рівномірним розміщенням дерев на площі. ???Проглядуваність (прозірність) у закритих ландшафтах не перевищує 20 метрів. (Проглядуваність − це відстань, з якої по окоренковій частині стовбура дерева можна визначити деревну породу). Ефект пейзажу у таких насадженнях починає сприйматися тільки з IV−V класів віку, а у більш молодому віці вони одноманітні й невиразні;

різновікові багатоярусні деревостани з врахуванням ярусу підросту та підліску висотою понад 1,5 метра, переважно мішані, іноді − чисті з кількох поколінь з груповим розміщенням дерев і горизонтально зімкнутістю намету 0,6 і вище;

загущені молодняки до 20-річного віку.

 

9.7.4. До напіввідкритих ландшафтів відносяться:

одновікові деревостани з рівномірним розміщенням дерев при зімкнутості намету 0,3−0,5 з рідким підростом та підліском висотою до 1,5 метра або без підліску та підросту;

− насадження з груповим або куртинним розміщенням дерев як чисті, так і мішані, з повнотою 0,3−0,5, а у групах − 0,6−0,7. Групи мають вільну конфігурацію крайок, розділені галявинами, які сполучаються між собою і розмір яких у середньому дорівнює одній−двом висотам деревостану. Розмір груп (куртин) становить 30−100 м2. Периферійні дерева у групах, як правило, мають низько опущені крони, а біля них розміщується узлісся з кущів. На полянах, галявинах добре розвинений надґрунтовий покрив;

− молодняки висотою понад 1,5 метра з зімкнутістю намету 0,5−0,4, а в куртинах і групах − 0,7−1,0. Пейзаж відрізняється великою контрастністю темних груп і світлих галявин, барвистістю листя та хвої крон дерев, надґрунтового покриву.

 

9.7.5. До відкритих ландшафтів відносяться:

рідини та ділянки з одиничними деревами, наявністю рідкого поновлення дерев та кущів різної висоти. Рівномірно розміщені по площі дерева мають добре розвинені широкі крони. Найбільш декоративні старі дерева на фоні трав’яного покриву. Можлива наявність куртин молодого підросту дерев та кущів;

ділянки з поновленням лісу висотою до 1,5 метра, незалежно від густоти. Декоративність лугу, полян, галявин і інших відкритих просторів з одиничними деревами і дрібними групами кущів визначається рельєфом, конфігурацією та мальовничістю узлісь і трав’яного покриву;

ділянки без деревної рослинності.

 

9.7.6. При формуванні ландшафту закритого типу з горизонтальною зімкнутістю зберігають одноярусність деревостану, призначаючи до рубки дерева переважно з нижньої частини намету, понижуючи його зімкнутість до 0,6−0,7. При цьому вирішується також задача поліпшення складу деревостану.

При формуванні закритого ландшафту з вертикальною зімкнутістю рубкою створюють кілька ярусів, призначаючи дерева до рубки як з нижньої, так і з верхньої частини деревостану. При цьому формується багатоярусна або ступінчаста зімкнутість намету, одночасно поліпшуючи розміщення дерев на площі.

 

9.7.7. Формування напіввідкритих ландшафтів з рівномірним розміщенням дерев на площі потрібно проводити на невеликих площах, як правило у тих місцях, де ліс відвідується менш інтенсивно, де не загрожує надто сильне витоптування рослинності та ущільнення ґрунту. Такі ландшафти краще формувати у дубняках, березняках та сосняках, вирощуючи їх у розімкнутому стані з молодого віку.

При формуванні ландшафтів напіввідкритого типу до рубки призначають переважно дерева з нижньої частини намету, щоб розкрити нижчі частини стовбурів у дерев, передбачених для подальшого росту і формування ландшафту. З верхньої частини намету видаляють дерева лише незадовільного санітарного стану.

 

При формуванні ландшафтів напіввідкритого типу з груповим розміщенням дерев у групах видаляють дерева як з верхньої, так і з нижньої частини намету, намагаючись створити вертикальну зімкнутість на рівні 0,6−0,7. Дерева, що розташовані між групами, незалежно від породи і якості, поступово вирубують. У групах повинна залишатися типове лісове середовище.

 

9.7.8. При встановленні типу ландшафту, який передбачено сформувати, потрібно врахувати наявні стежки, дороги, просіки, які ведуть до основного композиційного центру, тощо. Для кожної ландшафтної дільниці (виділи, що мають однорідний склад порід, один тип лісорослинних умов, а також один тип ландшафту, що формується) встановлюються головні та супутні породи, будова деревостанів, чергування відкритих, закритих та напіввідкритих типів ландшафтів.

При регулюванні співвідношення типів ландшафтів необхідно враховувати, щоб протяжність певного типу ландшафту була у межах 70-180 метрів, а зміна типів ландшафтів по маршрутному ходу відбувалась через кожні 100-300 метрів.

 

Пейзажні рубки

9.8.1. Пейзажні рубки проводяться з метою розкриття мальовничих перспектив і пейзажів ландшафту, створення нових оглядових місць, виділення декоративних груп і окремих дерев.

9.8.2. Пейзажні рубки проводять в основному на узліссях та в смугах лісу, що межують з відкритим простором (дороги, галявини, ріки і т.п.); як правило, ширина такої смуги не перевищує 50 метрів.

9.8.3. Узлісся, як основний об’єкт ландшафтних рубок догляду, бувають прямолінійними та криволінійними, закритими (площа відкритого простору менше 0,5 гектара) та відкритими (площа відкритого простору більше 0,5 гектара). Для надання більшої естетичності при проведенні пейзажних рубок прямолінійні узлісся порушуються. У них влаштовують заглиблення – «бухти» шляхом видалення периферійних дерев та чагарників. Коли необхідно відкрити панораму, що віддалена від оглядової точки, в узліссі прорубують вікна, ширина яких повинна бути не меншою потрійної висоти дерев, що вирубаються, причому чим на більшій відстані знаходиться об’єкт огляду, тим ширше має бути вікно.

9.8.4. Вздовж туристських та прогулянкових стежок проектують обрізування гілок та сучків.

9.9. Ландшафтні рубки планування території

9.9.1. Ландшафтні рубки планування території проводяться у зв'язку з необхідністю будівництва інженерних споруд, створення штучних водойм, дорожньо-стежкової мережі, будівельних майданчиків тощо.Такі рубки носять характер суцільних. До цих рубок належать також рубки окремих дерев при влаштуванні дорожньо – стежкової мережі.

9.9.2. При проведенні рубок планування території доцільно залишати найбільш декоративні форми дерев. Частину дерев, особливо ширококронних, необхідно залишати також на автостоянках з метою захисту транспортних засобів від перегріву в спекотну погоду.

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-08

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...