При роботі з дітьми з особливими освітніми потребами

Програмовий зміст навчального матеріалу загальноосвітніх шкіл, темп навчання, вимога до результатів навчання іноді є непосильними для дітей з особливими освітніми потребами. Відсутність у таких дітей мінімального запасу математичних знань, несформованість навичок навчальної діяльності та основних операцій мислення не дозволяють їм активно проявити себе, а також формує у них негативне ставлення до навчання. Тому традиційну програму з математики для загальноосвітніх шкіл адаптуємо таким чином, щоб навчання математики здійснювалося на доступному рівні для цієї категорії школярів.

Викладання математики для учнів із особливими освітніми потребами побудовано на таких принципах: основою для викладання є програма з математики для загальноосвітніх шкіл; зміст програми коригується відповідно до психічних, вікових та інтелектуальних особливостей учнів; здійснюється систематичне повторення вивченого матеріалу перед основними темами; на підсумкове повторення виділяється більше часу; на уроках використовуються різні форми діяльності учнів [13].

У класах, де є діти з особливими освітніми потребами, основою навчання є вивчення особливостей особистості кожного учня, виявлення прогалин у знаннях учнів і допомогу в їх корекції, включення учнів в активну навчальну діяльність, формування зацікавленості та позитивного ставлення до навчання.

Готуючись до уроку, визначаємо напрямок корекційної роботи з урахуванням досліджуваного матеріалу. Реалізація корекційно-розвивальної мети передбачає включення в урок спеціальних вправ та прийомів для вдосконалення функцій пізнавальної діяльності.

На початку уроку доцільно застосувати вправи, які дозволяють сконцентрувати увагу учнів та налаштувати їх на сприйняття матеріалу. На цьому етапі використовуємо вправи для тренування пам’яті та логічного мислення. Наприклад, завдання з пропуском елементів або знаходження зайвого елемента, виправлення помилок, складання структурних схем, пам'яток, виконання творчих завдань допомагають поліпшити пам'ять учнів та зосередити їх увагу. У нагоді також стануть прийоми емоційного налаштування для комфортного почуття протягом уроку.

Важливо правильно розподіляти час на різних етапах уроку. Організацію навчального процесу за часовою динамікою ілюструємо у діаграмі (рис. 2.8).

Рис. 2.9. Часова динаміка навчального процесу

При поясненні нового матеріалу можна використовувати картки-схеми, ілюстративні картки, опорні таблиці та плакати з алгоритмами.

Для закріплення навчального матеріалу використовуємо:

1. Таблиці, картки, що містять детальний алгоритм розв’язання, що дозволить дітям дотримуватися етапів розв’язування та сформує навички самоконтролю.

2. Опорні картки-підказки, які дають можливість застосувати спосіб розв’язання завдань за нових умов.

3. Картки усного рахунку допомагають закріпити обчислювальні навички.

4. Різнорівневий роздатковий матеріал для організації індивідуальної роботи.

На всіх етапах уроку особливу увагу приділяємо формуванню математичної мови та умінню працювати з підручником та довідковою літературою. При виконанні домашніх завдань учні ще раз повторюють теоретичний матеріал, вчаться формулювати питання та відповідати на них, а також виконувати завдання за зразком. Важливо, щоб учні через виконання доступних завдань повірили в свої можливості, відчули впевненість у своїх силах та самостійність, адже почуття успіху спонукає бажання вчитися.

Для узагальнення і систематизації пройденого матеріалу використовуємо нестандартні уроки, які б сприяли активізації навчальної діяльності учнів, такі як уроки-ігри, уроки-подорожі, уроки-казки та уроки з використанням ІКТ.

Досягти хороших результатів дозволяє систематичний контроль знань. Кожен учень повинен оволодіти певним рівнем знань і продемонструвати їх при виконанні перевірних робіт. Обов'язковим є аналіз робіт з поясненням об'єктивності оцінок та аналізом завдань.

Під час уроку створюється така атмосфера, щоб кожна дитина не соромилась висловлювати свої міркування, ставити запитання. Необхідно давати учням з особливими освітніми потребами можливість відповідати на запитання, лише злегка коригуючи відповіді та допомагаючи прямими питаннями.

Слід пам'ятати, що психічні процеси розвиваються у дітей під час діяльності. Тому при організації навчальної роботи учнів на уроках застосовуємо діяльнісний підхід. Обов’язково на кожному уроці змінюємо форми роботи учнів. Етапи інтенсивної інтелектуальної праці змінюються іншими формами роботи або відпочинком.

Необхідно завжди хвалити кожну дитину, та своєю поведінкою дати зрозуміти, що його думка важлива і відповідь цікава. Хвалити індивідуальні зусилля кожної дитини і класу в цілому, причому закликати розвивати ці зусилля. Критика, звичайно, теж необхідна, але на уроці все ж таки має бути більше позитивного, ніж негативного. Після уроку учень повинен розуміти, що сьогодні він дізнався щось нове, навчився чомусь, навчив когось.

КОЛО, КРУГ ТА ЇХ ЕЛЕМЕНТИ

Урок математики у 6 класі

Автор: Дзюбенко В. С.,

вчитель математики.

Мета: ввести поняття кола, круга та їх елементів, вивчити формулу довжини кола та навчати застосовувати її при розв’язуванні задач, навчати отримувати значення числа π при виконанні практичних завдань, ознайомити з історичним матеріалом; розвивати пізнавальний інтерес учнів, навички правильної побудови кіл та їх елементів, навички роботи із циркулем та самостійність; виховувати працелюбність, охайність та інтерес до навчання.

Обладнання: олівці, циркулі, лінійки, кольоровий папір, ножиці, картки із індивідуальними завданнями, картки із зображеннями предметів, сигнальні картки «Т» та «Н», нитки, склянка, трафарет кола.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Привітання із класом

Актуалізація опорних знань

Учні слухають твердження вчителя. Якщо, на їхню думку, це правильне твердження, то піднімають сигнальну картку «Т» (так), якщо твердження не правильне – картку «Н» (ні)(Фото 2.2) На фото синім кружечком відмічено учня з особливими освітніми потребами.

Прямокутник – це фігура, що має чотири вершини. (Так)

Квадрат, це фігура, у якій всі сторони паралельні і рівні. (Ні)

Усі кути трикутника рівні між собою. (Ні)

Квадрат, це прямокутник, в якого протилежні сторони рівні. (Так)

Периметр трикутника, це сума довжин його трьох сторін. (Так)

Усі кути прямокутника дорівнюють 90°. (Так)

Фото 2. Учні використовують сигнальні картки

3. Повідомлення теми і мети уроку