Аналіз ритмічності та комплектності виробництва продукції

Важливе значення при вивченні діяльності підприємства має аналіз ритмічності виробництва продукції. Ритмічність випуску продукції – виробництво продукції відповідно до встановленого графіку (прийнятого завдання) за певний період часу (день, декада, місяць, квартал). Ритмічність не завжди означає рівномірність (в рівні проміжки часу випуск однакового обсягу продукції), так як прогнозні завдання не можна розподілити порівну.

Ритмічність виробництва – це збалансована діяльність підприємства, яка сприяє ритмічному виробництву продукції та виконанню своїх зобов’язань перед споживачами. Порушення ритмічності виробництва, як правило, призводить до неповного використання виробничих потужностей, збільшення обсягу незавершеного виробництва та залишків готової продукції на складах, уповільнення оборотності капіталу; перевитрачання фонду оплати праці, надурочної роботи, браку та відповідно до підвищення собівартості продукції, зменшення суми прибутку, погіршення фінансового стану підприємства. Аналіз ритмічності проводять шляхом зіставлення фактичних і прогнозних даних про випуск (питому вагу випуску) за декадами, місяцями та кварталами в цілому по підприємству і за окремими структурними підрозділами. Аналіз ритмічності випуску товарної продукції проведемо за даними табл. 3.5.

Таблиця 3.5

Ритмічність випуску товарної продукції, %

Аналізуючи дані табл. 5, можна зробити висновок, що на підприємстві існують суттєві порушення ритмічності. Так, питома вага випуску продукції у третьому місяці кварталу перевищує планову від 2,6 пунктів до 10,7.

Для характеристики ритмічності виробництва використовуються прямі та непрямі показники. До прямих показників відносяться:

- коефіцієнт ритмічності;

- коефіцієнт варіації;

- коефіцієнт аритмічності;

- питома вага виробництва продукції за кожну декаду до місячного випуску, за кожний місяць до квартального випуску, за кожний квартал до річного обсягу виробництва;

- питома вага продукції, випущеної в першу декаду звітного місяця до третьої декади попереднього місяця тощо.

До непрямих показників ритмічності відносяться:

- наявність доплат за надурочні роботи,

- оплата простоїв з вини господарюючого суб’єкта,

- втрати від браку,

- сплата штрафів за недопоставку та несвоєчасне відвантаження продукції тощо.

Зведене оцінювання ритмічності проводять шляхом розрахунку коефіцієнта ритмічності ( ), який можна визначити декількома способами, (як за абсолютними показниками випуску, так і за їх питомою вагою):

1. Як відношення обсягу продукції, зарахованого у виконання прогнозу (плану), до планового випуску продукції (табл. 3.6).

Таблиця 3.6

Аналіз ритмічності випуску продукції

Період	Випуск продукції (грн.)	Коефіцієнт виконання прогнозу	Випуск продукції, зарахований у виконання прогнозу по ритмічності
Прогноз	Факт
	А1	А2	А2 / А1	А2 (якщо А2 А1)
	В1	В2	В2 / В1	В2 (якщо В2 В1)
Разом	А1 + В1	А2 + 32	гр. 3 / гр. 2	А2 + В2 (підсумок по 5)

Якщо , значить, фактична ритмічність відповідає плановій. Чим менше коефіцієнт ритмічності, тим менш ритмічно працює підприємство.

2. Як суму фактичної питомої ваги виробництва продукції, але не більше планового (прогнозного) їх рівня.

За відсутності прогнозних показників ритмічності їх можна самостійно розрахувати, виходячи із визначення поняття ритмічності. Наприклад, за декаду необхідно виконати третину (33,3%) місячного плану, за квартал – четверту частину (25%) річного тощо.

Разом з тим на окремих підприємствах (на яких тривалий операційний цикл, значний сезонний вплив на обсяги виробництва тощо) планом, як правило, передбачено нерівномірний випуск продукції. Отже, оцінка ритмічності проводиться з урахуванням планових даних, передбачених графіками. Проведемо аналіз ритмічності виробництва за даними табл. 3.7.

Таблиця 3.7

Аналіз ритмічності виробництва

Аналізуючи дані табл. 5.7, можна зробити висновок, що фактичний обсяг виробництва був більший за плановий на 7,4%, що склало 513 грн. При цьому фактична структура виробництва за декадами місяця значно змінилася в порівнянні з плановою. Так у І-ій та ІІ-ій декадах план недовиконано на 3%, за ІІІ-ій – перевиконано на 6%. За рахунок цього у виконання плану зараховано менше 98,6% від загального обсягу виробництва.

За даними табл. 3.7 розрахуємо коефіцієнт ритмічності:

,

або

.

свідчить про те, що в строки, встановлені планом-графіком, підприємством випущено 98,6% продукції.

Коефіцієнт варіації ( ) визначається як відношення середньо-квадратичного відхилення від планового завдання за добу (декаду, місяць, квартал) до середньодобового (декадного, місячного, квартального) планового випуску продукції:

,

де – квадратичне відхилення від середньодобового (декадного, місячного, квартального) завдання;

– число планових завдань, що додаються;

– середнє добове (декадне, місячне, квартальне) завдання за графіком.

Коефіцієнт варіації показує середнє відхилення випуску продукції за календарними періодами. За даними табл. 3.7 проведемо розрахунок:

.

У нашому прикладі коефіцієнт варіації складає 0,132. Це означає, що випуск продукції за декадами відхиляється від графіку в середньому на 13,2%.

Оскільки коефіцієнт ритмічності не фіксує випадків перевиконання завдання, що мають також негативний вплив на загальну ритмічність, підраховують коефіцієнти аритмічності, які дорівнюють підсумку позитивних і негативних відхилень від прогнозного завдання. Чим неритмічніше працювало підприємство, тим більші коефіцієнти аритмічності, та навпаки. Коефіцієнт аритмічності можна визначити як різницю між коефіцієнтом ритмічності і одиницею. За даними табл. 3.7 коефіцієнту аритмічності дорівнює:

.

Після того, як буде з’ясовано рівень аритмічності виробництва, визначають основні причини, що спричиняють порушення ритмічності. Необхідно вивчити як зовнішні, так і внутрішні причини неритмічного виробництва: забезпеченість робочою силою, матеріальними ресурсами, основними засобами; рівень організації виробництва, праці, управління, оперативного планування, обліку та контролю, наявність і комплектність матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, ритмічність постачання, плинність кадрів. У процесі аналізу необхідно підрахувати втрачені можливості підприємства з випуску продукції через неритмічність роботи, тобто визначити вартість недоданої продукції у встановлені планом-графіком строки в результаті неритмічної діяльності підприємства. Для цього в економічній літературі наводяться різні способи:

- різниця між фактичним і можливим випуском продукції, розрахованим виходячи з найбільшого середньодобового (середньодекадного, середньомісячного, середньоквартального) обсягу виробництва (7483 – 2850) х 3 = -1067 грн.);

- вартість недовипущеної продукції розраховується як добуток планового обсягу виробництва і коефіцієнта аритмічності:

Висновки, які зробить аналітик після оцінки аритмічності виробництва, залежать від багатьох обставин. При цьому в центрі уваги повинно бути поставлено розуміння наслідків неритмічної роботи підприємства та його окремих ланок, адже неритмічний випуск продукції може бути однією з причин невиконання плану реалізації, а також застосування до підприємства економічних санкцій.

У висновку за результатами проведеного аналізу розробляють конкретні заходи з усунення причин неритмічної роботи.

Ритмічність тісно пов’язана з комплектністю виробництва. Це поняття може бути визначено як пропорційність, збалансованість виробництва окремих деталей, вузлів, напівфабрикатів. Засобом, що забезпечує необхідний обсяг збірних робіт при деяких неузгодженнях поточного виробництва деталей, є незавершене виробництво. Тому, при аналізі комплектності виробництва необхідно звертати увагу і на комплектність залишків деталей та вузлів у незавершеному виробництві. Водночас необхідно переконатись, наскільки фактична наявність деталей відповідає даним обліку та плановій потребі. На підставі даних про залишки на рахунку 23 „Незавершене виробництво”, балансу ф. №1 (ряд. 120), інформації оперативного обліку, використовуючи методичні прийоми економічного аналізу, вивчають динаміку темпів змін, ; загальну вартість і склад незавершеного виробництва, порівнюють відповідність фактичних залишків діючим нормативам. На підставі отриманих результатів розробляють відповідні заходи щодо удосконалення системи оперативного планування, обліку та контролю за результатами виробництва.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ ТА РОЗДУМІВ

1.Значення й завдання аналізу виробництва продукції, робіт і послуг.

2. Загальна схема й послідовність проведення аналізу.

3. Система показників продукції. Інформаційна база аналізу.

4. Аналіз обсягу виробництва продукції в натуральному й вартісному вираженні.

5. Оцінка динаміки обсягу продукції виробництва.

6. Аналіз асортименту й структури випуску продукції. Комплексний аналіз впливу асортименту й структурних зрушень на економічні показники роботи підприємства.

7. Аналіз якості продукції. Аналіз витрат на брак та втрат від браку.

8. Аналіз ритмічності виробництва.

9. Аналіз комплектності виробництва та комплектності готової продукції.