Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






УНІВЕРСИТЕТ МИТНОЇ СПРАВИ ТА ФІНАНСІВ

Міністерство освіти і науки

УНІВЕРСИТЕТ МИТНОЇ СПРАВИ ТА ФІНАНСІВ

 

 

Кафедра адміністративного та митного права

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з Митного права

(назва дисципліни)

на тему: Правове забезпечення митного режиму

знищення або руйнування

 

Студента____ курсу _ ____ групи

напряму підготовки_ «Право» ______

спеціальності_«Правознавство»________

______________________________

(прізвище та ініціали)

Керівник_доцент, к.ю.н., Мазур А.В.___

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

 

м. Дніпропетровськ 2016 р

 

 

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………3

Розділ 1. Загальна характеристика митного режиму знищення або руйнування………………………………………………………… 5

1.1 Поняття митного режиму знищення або

руйнування………………………………………………………….5

1.2. Місце митного режиму знищення або руйнування у системі митних режимів…………………………………………….…9

Висновок до Розділу 1……………………………………….11

Розділ 2. Знищення або руйнування: зміст митного режиму….. 13

2.1 Умови розміщення товарів у митному знищення або руйнування…………………………………………………………13

2.2 Приписи, заборони й обмеження в митному режимі знищення або руйнування……………………………………26

2.3. Правові вимоги, виконання яких дозволяє завершити дію митного режиму знищення або руйнування……………….31

Висновок до Розділу 2………………………………………34

Висновок……………………………………………………………36

Список літератури…………………………………………………38

Додатки……………………………………………………………. 40

 

ВСТУП

Митний режим – це комплекс взаємопов’язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення. [1]

Обирається декларантом самостійно, у відповідності до мети переміщення через митний кордон України, та на підставі документів, що подаються до митного органу для здійснення митного контролю та митного оформлення.

В митний режим «знищення або руйнування» звичайно поміщаються товари, котрі знаходячись під митним контролем, після переміщення їх через митний кордон України, в силу об’єктивних обставин втратили свої якості, термін використання, споживання і не можуть бути поміщені декларантом в іншим митний режим.

Знищивши або зруйнувавши неякісний та небезпечний товар під митним контролем власник, таким чином, звільняється від витрат на його транспортування за межі митної території України та від сплати податків.

Під митним режимом «знищення або руйнування» слід розуміти такий митний в режим, у відповідності з яким товари, що ввозяться на митну території України, знищуються під митним контролем, тобто приводяться у такий стан, що виключає їх використання, без обкладення податками, встановлених на імпорт (стаття 175 Митного Кодексу України).

Актуальність курсової роботи:значення митного режиму знищення або руйнування. Набрання чинності нового Митного Кодексу України надає можливість для аналізу даного режиму в Митному кодексі попередньої редакції, що є важливим як для майбутнього правознавця, так і працівника митних органів;

Мета курсової роботи:поглибити свої знання з теми «Правове забезпечення митного режиму знищення або руйнування», з’ясування актуальних проблем даної теми; (це не мета. Цілком доречно визначати мету наукової праці як головне, універсальне наукове завдання, стратегічну ціль, вирішенню якої підпорядкована робота в цілому, усі її структурні частини, вся логіка роздумів та інтелектуальних побудов, що мала б пронизувати працю від її початку до завершення. За природою цього визначення, мета дослідження може бути тільки одна – своєрідна універсальна мегаціль, якій підпорядковані всі інші мотиваційні установки (власне завдання).

Підзавданняминаукової роботи слід розуміти локальніші, чіткіші, дрібніші питання (проблеми), на які треба дати відповідь в окремих розділах наукової роботи чи навіть частинах цих розділів. Хоч вирішення цих завдань є принципово важливим, щоб осягнути мету дослідження (повтори-мося – усі наукові завдання підпорядковуються основній меті), але воно складає тільки окремі етапи в реалізації магістрального задуму. )

Об’єкт дослідження курсової роботи: митний режим знищення або руйнування; початок режиму; умови поміщення товарів в митний режим; приписи, заборони, обмеження поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування; правові дії, які дозволяють завершити митний режим знищення або руйнування.

Предмет дослідження курсової роботи:є теоретичні проблеми правових відносин, пов'язаних із застосуванням митних режимів в Україні.

Ступінь дослідження курсової роботи:дана тема в Україні досліджена слабо, особливо на даному етапі. Досить ґрунтовна нормативна база втратила чинність, замість неї – нормативно-правові акти, в яких викладено загальні положення без роз’яснення і без багатьох нюансів. Законодавство потребує серйозного доопрацювання;

Нормативно-правова база дослідження:Постанови Кабінету Міністрів України, накази Міністерства Фінансів України, Митний кодекс України, листи та накази Державної Митної Служби України (Міністерства доходів і зборів), праці науковців у галузі митного права з даного питання;

Завдання курсової роботи:

· опрацювання нормативно-правової бази з даного питання;

· аналіз та порівняння чинного і недіючого законодавства;

· дослідження проблем в даній галузі;

· підведення підсумків.

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика митного режиму знищення або руйнування.

1.1 Поняття митного режиму знищення або руйнування.

Відповідно до статті 175 Митного кодексу України, знищення або руйнування – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари під митним контролем знищуються або приводяться у стан, який виключає можливість їх використання з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. [1]

Понятійний апарат:

Митний режим – комплекс взаємопов’язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення. [1]

Іноземні товари – товари, що не є українськими відповідно до пункту 61 Митного кодексу України, а також товари, що втратили митний статус українських товарів. [1]

Митний контроль – сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. [1]

Умовне звільнення від оподаткування митними платежами – звільнення від сплати нарахованого податкового зобов’язання у разі поміщення товарів у митні режими, що передбачаються звільнення від оподаткування митними платежами за умови дотримання вимог митного режиму. [1]

Заходи нетарифного регулювання – не пов’язані із застосуванням мита до товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлені відповідно до закону заборони та/або обмеження, спрямовані на захист внутрішнього ринку, громадського порядку та безпеки, суспільної моралі, на охорону здоров’я та життя людей і тварин, охорону навколишнього природного середовища, захист прав споживачів товарів, що ввозяться в Україну, а також на охорону національної культурної та історичної спадщини. [1]

Операції зі знищення або руйнування товарів – це механічна, фізико-хімічна, біологічна або іншу обробка, яка унеможливлює відновлення товару або використання його окремих частин, вузлів і агрегатів за призначенням; спалення, захоронення в спеціально визначених місцях (використання товарів не за призначенням, установленим відповідними міжнародними, державними або галузевими стандартами чи технічними умовами, не може вважатися знищенням або руйнуванням).

На жаль, дане визначення зустрічається лише в Наказі ДМСУ «Порядку застосування митного режиму знищення або руйнування до товарів, що перебувають під митним контролем» № 905 від 24.12.03, який втратив чинність на підставі прийняття Наказу Міністерства Фінансів України «Порядок виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму» № 657 від 31.05.12.

Новий нормативно-правовий акт не містить дефініції операцій зі знищення або руйнування товарів, що, на мою думку, є суттєвим недоліком.

Порівняємо дане визначенням із визначенням, що надається статтею 243 Митного Кодексу України від 11.07.2002 [11]:

Знищення або руйнування - митний режим, відповідно до якого товари, ввезені на митну територію України, знищуються під митним контролем чи приводяться у стан, який виключає їх використання, без справляння податків, установлених на імпорт, а також без застосування заходів нетарифного регулювання до товарів, що знищуються або руйнуються.

Як можна помітити, проаналізувавши дві статті, то суттєвою різницею буде саме те, що положення статті 176 Митного Кодексу України конкретизують, що саме іноземні товари можуть бути поміщені в режим знищення або руйнування.

Цікавим є той факт, що визначення, подане чинним Митним Кодексом України, є схожим до визначення митного режиму, точніше «митної процедури» в діючому Митному Кодексі Митного Союзу:

Уничтожение –таможенная процедура, при которой иностранные товары уничтожаются под таможенным контролем без уплаты ввозных таможенных пошлин, налогов и без применения мер нетарифного регулирования.

Под уничтожением товаров понимаются обезвреживание, полное уничтожение или иное приведение товаров в состояние, при котором они частично или полностью утрачивают свои потребительские и (или) иные свойства и не могут быть восстановлены в первоначальном состоянии экономически выгодным способом. (статья 307 ТК ТС). [4]

Можна відмітити, що в російському кодексі вживається саме назва «уничтожение» («знищення»). Поняття «знищення» ширше, ніж поняття «руйнування», останнє включається в перше. Тобто, вони співвідносяться як гіперооніми (гиперооним — слово с более широким значением, выражающее общее, родовое понятие, название класса (множества) предметов (свойств, признаков). [6]

В українських чинних нормативно-правових актах, що регулюють дане питання назва режиму вживається як митний режим «знищення або руйнування» чи «знищення (руйнування)». [1] [3]

На мою особисту думку, це є недоцільно, оскільки у першому випадку сполучник «або» можна вживати і зрозуміти в понятті альтернативи, тобто, або знищення, або руйнування, а у другому випадку – як синоніми.

Я вважаю, що дані слова не можна вважати синонімами. Так, в них схоже значення, але руйнування входить в поняття знищення: знищення – це приведення в повне унеможливлення використання товару, руйнування може призвести і до часткової втрати товаром його споживчих властивостей.

Також візьмемо визначення митного режиму знищення із Митного Кодексу Республіки Білорусь:

Відповідно до пункту 1, статті 215:

Таможенный режим уничтожения – таможенный режим, допускающий уничтожение товаров под таможенным контролем на таможенной территории. Под уничтожением товаров понимаются обезвреживание или приведение товаров, включая упаковку и составные части таких товаров, в состояние, при котором они частично или полностью утрачивают свои потребительские и (или) иные свойства и не могут быть восстановлены в первоначальном состоянии экономически выгодным способом. [5]

«Под уничтожением товаров понимаются обезвреживание или приведение товаров, включая упаковку и составные части таких товаров, в состояние, при котором они частично или полностью утрачивают свои потребительские или иные качества» - у білоруських колег такий же підхід до розуміння митного режиму знищення, як і у російських.

Такий невеликий словесний парадокс може привезти до двоякого розуміння норми. Тому, можливо треба запозичити російсько-білоруський підхід до розуміння даного терміну, або доповнити чинний, роз’яснити, що саме розуміє законодавець під знищенням або руйнуванням.


1.2. Місце митного режиму знищення або руйнування у системі митних режимів.

У митний режим знищення або руйнування поміщаються іноземні товари, які, перетнувши митний кордон України втратили свої споживчі якості, термін придатності, термін використання з різноманітних причин.

На перший погляд важко зрозуміти важливість такого митного режиму як знищення або руйнування та сутність його застосування.

В деякій мірі може здаватися, що для суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності даний митний режим не несе ніякого практичного та корисного змісту. Але це лише на перший погляд.

Як показує зовнішньоторгівельна практика, режим знищення або руйнування має місце бути і досить часто виводить суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності із безвихідного становища.

Після знищення або зруйнування товарів таких небезпечних і неякісних товарів, на власника не покладається обов’язок сплати податків за такі товари, та не треба нести витрати за транспортування за переміщення їх через митний кордон України.

Крім того, у митний режим знищення або руйнування можуть бути поміщені: лікарські, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, прекурсори, неякісні та небезпечна продукція, військова, мисливська, спортивна, вогнепальна зброя, вибухові речовини тощо [1]. Тобто товари, навіть відходи яких є небезпечними для здоров’я та життя осіб, навколишнього середовища і їх знищення потребує спеціальної процедури відповідно до законодавства.

Отже, підводячи підсумок:

· виводить власника товарів, які поміщуються у митний режим знищення або руйнування із безвихідного становища;

· митний режим знищення або руйнування унеможливлює подальше відновлення первинних споживчих якостей поміщених товарів або використання їх окремих частин за призначення;

· забезпечує дотримання законодавства України про захист здоров’я та життя населення й охорону навколишнього середовища;

· запобігає утворенню шкідливих, отруйних, токсичний, небезпечних речовин та відходів;

· унеможливлює вилучення товарів поза митним контролем або підміну чи підробку знищених товарів. [3]

 

 


Висновок до Розділу 1

У Розділі 1 Загальна характеристика митного режиму знищення або руйнування було розглянуте поняття митного режиму знищення або руйнування.

Дане визначення закріплене у статті 175 діючого Митного Кодексу України:

Знищення або руйнування – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари під митним контролем знищуються або приводяться у стан, який виключає можливість їх використання з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Також був проведений порівняльний аналіз із визначенням митного режиму знищення або руйнування, що надавалося в Митному Кодексі від 10.07.02. Різницею даних термінів є те, що в сучасному варіанти митний режим знищення або руйнування передбачає поміщення у даний режим іноземний товарів чи товарів, що втратили статус українських. В попередній редакції цього не передбачалося.

Порівнювалося також визначення, що надавалося в Митному Кодексі Митного Союзу та Митному Кодексі Республіки Білорусь. У наших колег використовується саме поняття «таможенный режим уничтожение», який включає в себе і руйнування. Тобто, поняття співвідносяться як гіперооніми: ширше поняття знищення включає себе поняття руйнування.

До чого прагнув український законодавець – лишається загадкою: у профілюючому акті – Митному Кодексі – поняття режиму прописується як «знищення або руйнування», а в наказі Міністерства Фінансів України – «знищення (руйнування)», що приводить до двоякого розуміння норми.

Також була виділена важливість митного режиму знищення або руйнування:

· даний режим виводить декларанта із безвихідного становища – коли товари втратили свої споживні властивості, термін придатності, їх можна знищити під митний контролем, без витрат на їх транспортування через митний кордон України;

· забезпечується охорона навколишнього середовища, життя та здоров’я людини;

· унеможливлює вилучення товарів поза митним контролем або підміну чи підробку знищених товарів.

 

 

Розділ 2. Митний режим знищення або руйнування: правовий зміст режиму.

2.1. Умови поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування.

Для того, що помістити товари у митний режим знищення або руйнування, декларант подає письмову заяву у двох екземплярах до митного органу, у зоні діяльності якого фактично будуть проводитися операції зі знищення або руйнування товарів.

Заява - письмова заява підприємства за встановленою формою, подання якої митному органу передує митному оформленню товарів і транспортних засобів; [3] [15]

Посадовою особою митного органу має бути виданий дозвіл, з урахуванням номенклатури товарів, що піддаються операціям зі знищення або руйнування, характеристики таких операцій та інших обставин.

Митний орган має право провести огляд місця проведення операцій зі знищення або руйнування товарів з метою перевірки можливості проведення таких операцій відповідно до вимог законодавства.

Рішення про проведення огляду приймається в установленому порядку посадовою особою митного органу.

Дозвіл видається на безоплатній основі протягом трьох робочих днів з дати реєстрації відповідної заяви.

Начальник чи уповноважена особа митного органу оформлює дозвіл на поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування.

Дозвіл- це накладення керівником (чи уповноваженою особою) митного органу на заяві декларанта резолюції «Знищення (руйнування) дозволено» на обох примірниках заяви, завірена печаткою. [2, - 113 с.]

Перелік документів, які подаються до митного органу разом із заявою декларанта:

· договір на знищення (руйнування) товарів з підприємством, уповноваженим відповідно до законодавства України на знищення (руйнування) відповідних категорій товарів;

· дозволи на знищення (руйнування) товарів від державних органів, до повноважень яких належить контроль за переміщенням таких товарів;

· копія відповідного дозвільного документа, що засвідчує право суб'єкта господарювання провадити діяльність зі знищення (руйнування) відповідних категорій товарів;

· товаротранспортні та інші товаросупровідні документи;

· інші документи, що стосуються проведення операцій зі знищення або руйнування товарів (за бажанням заявника). [3]

Також при необхідності до заяви додаються дозволи спеціальних органів виконавчої влади (екологічна, ветеринарна, санітарно-епідеміологічна та інші служби), що здійснюють контроль за знищенням або руйнуванням товарів спільно з митними органами.

Декларантові може бути відмовлено в надані дозволу на розміщення товарів у митному режимі знищення або руйнування у тому випадку, коли:

· не були подані необхідні документи;

· в зоні діяльності митного органу відсутнє підприємство, яке має ліцензію на проведення операцій із знищення або руйнування окремих видів товарів, - якщо знищення або руйнування може здійснюватися лише таким підприємством;

· знищення таких товарів може нанести істотної шкоди навколишньому середовищу, життю та здоров’ю населення;

· в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. [3]

У разі відмови у видачі дозволу, митний орган зобов’язаний у зазначений строк в електронній або письмовій формі повідомити про це особу, яка звернулася із заявою, з вмотивованими підставами відмови у поміщенні товарів у митний режим знищення або руйнування.

Посадовою особою накладається резолюція "Знищення (руйнування) заборонено" і завіряється відбитком печатки зазначеного митного органу.

Товари, які не було поміщено у митний режим знищення або руйнування, мають бути поміщені в інший митний режим.

Знищенню або руйнуванню під митним контролем підлягають товари:

· які не відповідають вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів, нормативних документів стосовно відповідних видів товарів щодо їх споживчих властивостей, безпеки для життя і здоров'я людини, майна і довкілля;

· на які строк придатності до споживання або використання закінчився;

· яким з метою збуту виробником (продавцем) навмисно надано зовнішнього вигляду, або окремих властивостей певного вигляду, і неможливо ідентифікувати їх як товар, за який він видається;

· на які немає передбачених законодавством відповідних документів, що підтверджують їх якість та безпеку;

· у інших випадках, передбачених законодавством України. [13]

Відповідно до пункту 4 статті 176 Митного Кодексу України не вважаються операціями зі знищення або руйнування товарів:

1) використання для споживання тваринами товарів, попередньо призначених для споживання людиною;

2) проведення з товарами операцій з переробки;

3) отримання продуктів переробки, включаючи монтаж, демонтаж, переробку або обробку товарів;

4) ремонт товарів, включаючи їх відновлення;

5) використання товарів як таких, що полегшують процес виготовлення продуктів переробки, якщо самі вони при цьому повністю витрачаються.

У тому випадку, коли операції зі знищення та руйнування товару будуть проводитися підприємством, яке володіє ліцензією на проведення цієї діяльності та пройшло відповідну атестацію, дозвіл надається митним органом, у зоні діяльності якого знаходиться таке підприємство.

Питання щодо перевезення та митне оформлення товарів вирішується за умови досягнення консенсусу між митними органами.

Прикладом таких підприємства можуть бути:

- Грін-Порт, розташоване у місті Одеса. Головні направлення діяльності: утилізація і знищення відходів усіх класів небезпеки; збір, вивіз, захоронення твердих відходів; переробка другосортної сировини; влаштування території; екологічний сервіс.

- Тульчинський М’ясний завод у Вінниці, який займається знищенням товарів продовольчої групи.

Митним органом може бути запропоновано поміщення товарів у митний режим «відмова на користь держави», якщо є така можливість. Якщо власник товарів згодний, то товари поміщуються у даний митний режим.

Не можуть бути поміщені в режим «відмова на користь держави» наступні товари:

· Товари, заборонені до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через її митну територію;

· Товари, що не перебувають на митній території України;

· Товари, строк придатності для споживання або використання яких закінчився;

· Товари, що потребують особливих умов зберігання (у разі, коли митний орган не має можливості забезпечити створення таких умов);

· Товари, щодо яких не здійснено встановлені у частині першій статті 319 Митного кодексу України види контролю (у разі, коли вони підлягають таким видам контролю);

· Товари, вилучені митними органами відповідно до Митного кодексу України (крім товарів, щодо яких відповідно до статті 521 Митного кодексу України припинено провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу);

· Ядерні матеріали, радіоактивні та небезпечні відходи, особливо небезпечні хімічні речовини, отруйні речовини;

· Товари, витрати на зберігання та реалізацію яких перевищуватимуть суму надходжень від їх продажу. [7]

Отже, систематизуючи викладене вище, основними етапами поміщення товарів в митний режим «знищення або руйнування» є:

1) подання письмової заяви декларантом до митного органу, в зоні діяльності якого будуть проводитися операції зі знищення або руйнування;

2) реєстрація заяви;

3) розгляд заяви митним органом на можливість поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування;

4) право митного органу провести огляд місця проведення операцій зі знищення або руйнування товарів з метою перевірки можливості проведення таких операцій відповідно до вимог законодавства;

5) отримання дозволів на знищення або руйнування товарів від державних органів, до повноважень яких належить контроль за переміщенням таких товарів (санітарно-епідеміологічна, ветеринарна служби тощо);

6) накладення керівником або уповноваженою особою митного органу резолюції «Знищення (руйнування) дозволено», завірене відтиском печатки;

7) митне оформлення товарів у митний режим знищення або руйнування здійснюється митним органом, яким надано відповідний дозвіл на поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування.

Особи несуть відповідальність за недотримання умов митного режиму знищення або руйнування відповідно до Митного Кодексу та інших законодавчих актів України, що регулюють дане питання.

Другим профілюючим нормативно-правовим актом, який регулює питання про митний режим знищення або руйнування, є наказ Міністерства Фінансів «Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму». (реквізити наказу?)

Даний документ замінив наказ Державної Митної Служби «Про затвердження порядку застосування митного режиму знищення або руйнування до товарів, що перебувають під митним контролем». (реквізити наказу)

На мою думку, наказ Міністерства Фінансів потребує серйозного доопрацювання.

Насамперед, в ньому присутній лише загальний понятійний апарат, тобто, що таке заява, декларант тощо, і відсутній понятійний апарат саме щодо режиму знищення або руйнування.

Наприклад, не пояснюється, що саме включають в себе операції зі знищення або руйнування, чи що таке відходи.

Далі наводяться терміни (звідки взяті ці терміни?), які, на мою думку, мають бути включені: (на скільки я зрозуміла, Ви добирали терміни з різних джерел. Це необхідно зазначити через посилання)

· відходи знищення або руйнування - товари, що утворюються в процесі знищення або руйнування товарів, поміщених у митний режим знищення або руйнування, які за своїми властивостями не мають подальшого використання;

· відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;

· небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними;

· утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів;

· відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших;

· операції зі знищення або руйнування товарів - механічна, фізико-хімічна, біологічна або інша обробка товарів, у результаті якої утворюються відходи знищення або руйнування та/або залишки знищення або руйнування.

· видалення відходів знищення або руйнування - здійснення операцій з відходами знищення або руйнування, які не призводять до можливої їх рекуперації, рециркуляції, утилізації, прямого повторного чи альтернативного використання і передбачені розділом А додатка 1 до Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 № 1120;

· залишки знищення або руйнування - товари, що утворюються в процесі знищення або руйнування товарів, поміщених у митний режим знищення або руйнування, та мають господарську цінність; [8]

(Саша, можливо я щось пропустила, але звідки ці розділи? Не бачу взаємозв’язку.) ІІ Розділі «Порядок розгляду заяви та надання дозволу митним органом» викладаються основні положення порядку подання письмової заяви до митного органу, зазначається перелік необхідних документів.

Прописується порядок розгляду такої заяви посадовими особами митного органу, зазначені підстави відмови митним органом у наданні дозволу на поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування.

ЗАЯВА

 

Прошу надати відповідно до ____________________________________

(положення нормативно-правових актів)

дозвіл на ____________________________________________________________________________________________________________________________

(найменування - для юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові - для фізичної особи)

__________________________________________________________________,

(код за ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті))

__________________________________________________________________

(місцезнаходження - для юридичної особи; місце проживання - для фізичної особи)

 

____________________________________________________________________________________________

(електронна адреса)

 

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНУ ОПЕРАЦІЮ:

____________________________________________________________________________________________________________________________________

2. ДОКУМЕНТИ, ЩО ДОДАЮТЬСЯ ДО ЗАЯВИ:

____________________________________________________________________________________________________________________________________

 

3. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ПІДПРИЄМСТВА / ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ:

____________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Керівник підприємства ________________ __________________

(підпис, дата) (ініціали, прізвище)

 

М.П.

(за наявності)

Продовження додатка 1

Зворотний бік заяви

РІШЕННЯ МИТНОГО ОРГАНУ:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

СТРОК ДІЇ ДОЗВОЛУ/ОСОБЛИВІ УМОВИ ДОЗВОЛУ/ ПРИЧИНИ ВІДМОВИ:

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

_____________________________ ______________ _______________

(посада посадової особи митного органу) (підпис, дата) (ініціали, прізвище)

 

М.


 

Міністерство освіти і науки

УНІВЕРСИТЕТ МИТНОЇ СПРАВИ ТА ФІНАНСІВ

 

 

Кафедра адміністративного та митного права

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з Митного права

(назва дисципліни)

на тему: Правове забезпечення митного режиму

знищення або руйнування

 

Студента____ курсу _ ____ групи

напряму підготовки_ «Право» ______

спеціальності_«Правознавство»________

______________________________

(прізвище та ініціали)

Керівник_доцент, к.ю.н., Мазур А.В.___

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

 

м. Дніпропетровськ 2016 р

 

 

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………3

Розділ 1. Загальна характеристика митного режиму знищення або руйнування………………………………………………………… 5

1.1 Поняття митного режиму знищення або

руйнування………………………………………………………….5

1.2. Місце митного режиму знищення або руйнування у системі митних режимів…………………………………………….…9

Висновок до Розділу 1……………………………………….11

Розділ 2. Знищення або руйнування: зміст митного режиму….. 13

2.1 Умови розміщення товарів у митному знищення або руйнування…………………………………………………………13

2.2 Приписи, заборони й обмеження в митному режимі знищення або руйнування……………………………………26

2.3. Правові вимоги, виконання яких дозволяє завершити дію митного режиму знищення або руйнування……………….31

Висновок до Розділу 2………………………………………34

Висновок……………………………………………………………36

Список літератури…………………………………………………38

Додатки……………………………………………………………. 40

 

ВСТУП

Митний режим – це комплекс взаємопов’язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення. [1]

Обирається декларантом самостійно, у відповідності до мети переміщення через митний кордон України, та на підставі документів, що подаються до митного органу для здійснення митного контролю та митного оформлення.

В митний режим «знищення або руйнування» звичайно поміщаються товари, котрі знаходячись під митним контролем, після переміщення їх через митний кордон України, в силу об’єктивних обставин втратили свої якості, термін використання, споживання і не можуть бути поміщені декларантом в іншим митний режим.

Знищивши або зруйнувавши неякісний та небезпечний товар під митним контролем власник, таким чином, звільняється від витрат на його транспортування за межі митної території України та від сплати податків.

Під митним режимом «знищення або руйнування» слід розуміти такий митний в режим, у відповідності з яким товари, що ввозяться на митну території України, знищуються під митним контролем, тобто приводяться у такий стан, що виключає їх використання, без обкладення податками, встановлених на імпорт (стаття 175 Митного Кодексу України).

Актуальність курсової роботи:значення митного режиму знищення або руйнування. Набрання чинності нового Митного Кодексу України надає можливість для аналізу даного режиму в Митному кодексі попередньої редакції, що є важливим як для майбутнього правознавця, так і працівника митних органів;

Мета курсової роботи:поглибити свої знання з теми «Правове забезпечення митного режиму знищення або руйнування», з’ясування актуальних проблем даної теми; (це не мета. Цілком доречно визначати мету наукової праці як головне, універсальне наукове завдання, стратегічну ціль, вирішенню якої підпорядкована робота в цілому, усі її структурні частини, <

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-09

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...