ОСОБЛИВОСТІ ПІДБОРУ СКЛАДУ АСФАЛЬТОБЕТОННИХ СУМІШЕЙ

Б.1 На основі визначеного зернового складу, передбачених для застосування мінеральних матеріалів, встановлюють таке співвідношення між компонентами, щоб гранулометричний склад відповідав середнім значенням вимог таблиць 6 та 7 цього стандарту для призначеного складу асфальтобетонної суміші.

Б.2 Орієнтовний вміст в’яжучого у складі асфальтобетонної суміші в залежності від зернового складу (у відсотках за масою понад 100 відсотків мінеральних складових) наведено у таблицях Б.1 та Б.2.

Оптимальну кількість бітуму для асфальтобетонних сумішей встановлюють на основі вимог до залишкової пористості та експериментальною перевіркою фізико-механічних властивостей асфальтобетону наступним чином.

Таблиця Б.1 – Орієнтовний вміст в’яжучого (у відсотках за масою понад 100 % мінеральних складових) для гарячих асфальтобетонних сумішей в залежності від зернового складу

Таблиця Б.2 – Орієнтовний вміст в’яжучого (у відсотках за масою понад 100 % мінеральних складових) для холодних асфальтобетонних сумішей в залежності від зернового складу

Б.2.1 Призначають за додатком Б орієнтовне значення кількості в’яжучого .

Б.2.2 Встановлюють декілька значень вмісту в’яжучого Б (не менше трьох) для лабораторного приготування асфальтобетонної суміші: , , , , і т.д. (n приймають в межах 0,3-0,5 %).

Б.2.3 Готують проби асфальтобетонної суміші з призначеним вмістом в’яжучого і формують зразки для визначення фізико-механічних властивостей: залишкової пористості V; границі міцності при стиску за температури 20 ^оС R₂₀; границі міцності при стиску за температури 50 ^оС (можуть бути вибрані додатково і інші стандартні фізико-механічні характеристики).

Б.2.4 Будують графіки залежностей V=f(Б), , .

Графічні залежності , повинні мати виражений максимум. Якщо цього не досягнуто, то необхідно уточнити значення Б таким чином, щоб ці графічні залежності мали максимум.

Б.2.5 На основі отриманих даних за оптимальний вибирають такий вміст в’яжучого Б_опт, при якому асфальтобетон має фізико-механічні властивості, що відповідають вимогам цього стандарту та показники міцності мають найбільше значення, а показники залишкової пористості наближаються до середнього нормативного значення. Якщо асфальтобетон не задовольняє стандартним вимогам, вносять корективи в склад асфальтобетонної суміші, замінюючи її компоненти та (або) змінюючи їх кількісне співвідношення, та (або) використовують необхідні модифікатори.

Б.2.6 Готують лабораторні зразки при встановленому значенні оптимальної кількості бітуму Б_опт та перевіряють відповідність асфальтобетонної суміші та асфальтобетону вимогам цього стандарту. У разі необхідності вносять необхідні корективи для забезпечення відповідності стандартним вимогам.

Б.3 Здійснюють виробничу апробацію випуску та укладання запроектованого складу асфальтобетонної суміші. Відбирають проби виготовленої суміші, керни із покриття та перевіряють відповідність асфальтобетонної суміші і асфальтобетону вимогам цього стандарту. У разі необхідності вносять корективи до складу асфальтобетонної суміші для забезпечення відповідності стандартним вимогам.

ДОДАТОК В

(довідковий)