Категории: ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Кіста бартолінієвої залози: клініка, діагностика, ускладнення, лікування.Кіста бартолінієвої залози - це відмежоване округле утворення в області бартолінової залози, заповнене її секретом, що утворюється після закупорки вивідної протоки залози. При попаданні інфекції в кісту формується абсцес. Клінічно кіста бартолінової залози починає проявлятися по досягненні значних розмірів. Маленькі кісти без ознак інфікування не турбують пацієнтку, виявляються випадково. Розміри кісти – від горошини до гусячого яйця. Великі кісти бартолінових залоз супроводжуються відчуттям дискомфорту при рухах, а іноді перешкоджають нормальному статевому акту. При огляді зовнішніх статевих органів виявляється асиметрія статевої щілини, одностороннє збільшення великої статевої губи, а при великих кістах над шкірою статевої губи візуалізується округле утворення. При гінекологічному обстеженні всередині великої статевої губи визначається округле, еластичної консистенції, рухоме і болюче утворення. При абсцесі бартолінової залози з'являється фебрильна температура (38-39 °С), інтоксикація, різке погіршення самопочуття. Місцево відмічається збільшення розмірів кісти до 10-12 см, відчуття розпирання і різкого пульсуючого болю в області промежини. Будь-який рух підсилюють біль. Абсцес бартолінової залози може розкритися мимовільно з виділенням назовні гною. При гінекологічному обстеженні виявляється болючість, набряк, гіперемія тканин, флуктуація, іноді – підтікання гнійного вмісту. Діагностика: Вивчається мазок і бактеріологічний посів виділень вульви і піхви. У деяких випадках проводиться обстеження на збудників статевих інфекцій методами ІФА і ПЛР. Ускладнення: Гнійна трансформація кісти після інфікування, розвиток хронічного запального процесу і рецидиви. При виражених імунних порушеннях інфекція може проникнути в кров (сепсис) або сформувати свищі – нефізіологічні ходи між залозою і оточуючими тканинами. Лікування: За пацієнткою Маленькі кісти видаляють хірургічно за бажанням жінки. При збільшенні кісти бартолінової залози і дискомфортних відчуттях показана хірургічна тактика, спрямована на відновлення відтоку вмісту з залози. Оперативні способи лікування: · Марсупіалізація кісти бартолінової залози – розтин порожнини, евакуація скупчився секрету, підшивання стінок кісти до країв операційної рани з формуванням гирла нового вивідного протоку; · Аспірація вмісту і введення Word-катетера в у порожнину кісти на 4-5 тижнів; · пункційна аспірація її вмісту (якщо кіста діагностована під час вагітності); · ексцизія(повне видалення) бартолінієвої залози проводиться у важких випадках; У разі нагноєння кісти бартолінової залози виконується розтин абсцесу і його дренування. Пухлиноподібні утворення яєчників: клініка, діагностика, ускладнення, лікування. Класифікація:
А. Лютеома вагітності. Е. Множинні лютеїнізовані фолікулярні кісти і (або) кісти жовтого тіла. Фолікулярна кіста - це пухлиноподібний утвір, який виникає внаслідок скупчення рідини в кістозноатрезованому фолікулі. Основним симптомом захворювання є біль внизу живота, рідше - порушення менструального циклу. При вагінальному дослідженні збоку або спереду матки визначається малорухома кіста величиною до 10 см, нерідко з явищами запального процесу придатків. Тактика – спостереження 2-3 менструальні цикли, кіста залишилась – видалення яєчника. Кіста жовтого тіла – утвір, який має товсті стінки, внутрішня поверхня складчаста, жовтого кольору, вміст являє собою світлу прозору рідину. Основним симптомом є біль внизу живота, пов’язаний з наявністю супровідного запального процесу придатків матки. Ускладненням є крововилив у порожнину кісти. Тактика така ж, як і при фолікулярній кісті. Параоваріальна кіста - це ретенційний однокамерний утвір, що розташовується між листками широкої зв’язки матки і виходить з над'яєчникового придатка, має вигляд утвору округлої або овальної форми, тугоеластичної консистенції, з прозорим вмістом. Симптоми – болі внизу живота, симптоми стиснення сусідніх органів. Діагностика – УЗД. Тактика – видалення кісти. Полікістоз яєчників –захворювання, яке характеризується утворенням безлічі невеликих кіст на поверхні або всередині обох яєчників. Клініка – порушення менстрального циклу по типу дис – та аменореї, надлишковий ріст волосся на тілі, збільшення розмірів яєчників, безплідність, ознаки маскулінізації(огрубіння голосу, чоловічий тип тілобудови). При біманіальному дослідженнні визначатимуться збільшені придатки з обох сторін. Діагностика - збільшене співвідношення гормонів ЛГ/ФСГ (у 2 і більше раз); вміст тестостерону й андростендіону в крові підвищений; УЗД органів тазу дозволяє виявити збільшені яєчники з численними дрібними кістами фолікулів. Лікування – пероральні контрацептиви, прогестин, спіронолактон. Доброякісні пухлини яєчників Епітеліальні пухлини: Кісти яєчника - це доброякісні небластоматозні ретенційні утвори, які ростуть внаслідок накопичення секрету. Кістоми яєчника- це доброякісні бластоматозні утвори, що ростуть за рахунок власної тканини. Основні симптоми - болі внизу живота, гіперменорея(при кістомі тільки болі). Тактика – спостереження протягом 2-3 менструальних циклів, якщо утвір не розсмоктується – резекція яєчника ( при кістомі – видалення придатків на ураженій стороні + субтотальна резекція другого яєчника). Пухлини строми статевого тяжа: Фіброми яєчника мають бобоподібну форму, щільні, легко некротизуються, часто супроводжуються асцитом, часом у поєднанні з анемією і гідротораксом (синдром Мейєра). Фолікуломи – пухлини, які продукують естрогени. Х-ся передчасним статевим дозріванням у дівчаток і раннім клімаксом у жінок, ациклічними кровотечами. Лікування – видалення пухлини з яєчником. Андробластоми - пухлини, в яких є клітини Сертолі-Лейдига. Вони односторонні, локалізуються в області воріт яєчника і в мезоварії, поверхня гладка.Клініка - у жінок репродуктивного віку на початку захворювання менструації стають рідкими,незначними і переходять в аменорею. Одночасно відбувається гіпоплазія матки, яєчника, атрофія ендометрія, аменорея і атрофія молочних залоз. Будова тіла стає чоловічою, спостерігається ріст волосся на обличчі, грудях, кінцівках. Голос стає грубим. Появляється гіпертрофія клітора, оволосіння по чоловічому типу, зникає статева функція. Лікування – видалення пухлини. Герміногенні пухлини: Дермоїдні кісти яєчника, або зрілі тератоми, як правило, односторонні, округлої форми, мають довгу ніжку, розташовані спереду від матки, посилено мобільні. Найчастіше вони зустрічаються в жінок молодого віку і навіть до статевого дозрівання. Специфічних симптомів немає. При бімануальному дослідженні пальпується одностороннє, рухоме утворення твердої або тістуватої консистенції, яке розташоване попереду від матки. Лікування – хірургічне. Молодий вік жінки, рідке рецидування і злоякісне переродження дермоїдної кісти дозволяють проводити резекцію яєчника. Ліпідно-клітинні пухлини яєчників: Адреналоподібна пухлина яєчника має вигляд вузла округлої форми, чітко обмеженого, щільної консистенції, х-ся ознаками маскулінізації (чоловічий тип тілобудови, гірсутизм, припинення менструацій). Лютеома локалізується в корковому або мозковому шарі одного чи обох яєчників, частіше поодинока. Хворі скаржаться на маткові кровотечі. В частини хворих пухлини проявляються явищами вірілізму. Тактика – оперативне втручання (видалення яєчника).
12 |
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-09 lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда... |