Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Школяра на уроках музичного мистецтва

 

Музична творчість дітей – найдієвіший спосіб їх розвитку.

Б. В. Асафьєв

Мета музично-естетичного розвитку дітей у загальноосвітній школі – сформувати художню культуру учнів у контексті різних видів творчого пізнання дійсності і оптимізувати творчі якості особистості.

Тенденція в сучасній педагогіці – активізувати процес музично-естетичного виховання через творчість школяра обумовлена об'єктивними чинниками: високою роллю творчості у пізнанні світу; необхідністю всебічного розвитку особистості; природного активністю дитини, що вимагає творчої діяльності, близькою і добре знайомої йому с дитинства.

У кожного школяра є здібності і таланти. Діти від природи допитливі і сповнені бажання вчитися. Прояви творчості характерні для дитини з самого раннього віку, так як творчість – норма дитячого розвитку. Реалізація творчих здібностей учня робить більш багатою і змістовної його життя. Становлення творчої індивідуальності в шкільному віці є важливою умовою подальшого повноцінного розвитку особистості. Людина, що володіє постійним і усвідомленим інтересом до творчості, умінням реалізувати свої творчі можливості, більш успішно адаптується до мінливих умов і вимог життя, легше створює свій індивідуальний стиль діяльності, більш здатний до самовдосконалення, самовиховання. Творчий процес тренує і розвиває пам'ять, мислення, активність, спостережливість, цілеспрямованість, логіку, інтуїцію. В музичній творчості провідну роль відіграє синтез емоційної чуйності і мислення, абстрактного і конкретного, логіки та інтуїції, творчої уяви активності, здатності приймати швидке рішення і мислити аналітично.

Творчий початок народжує в дитині живу фантазію, жива уява. Творчість за своєю природою ґрунтується на бажанні зробити щось, що до тебе ще ні ким не було зроблено, або те, що до тебе існувало, зробити по-новому, по-своєму, краще. Музично-естетичне виховання учнів на уроках музики відбувається через залучення їх у процес власного художнього творення, соціально-значущого по суті і спрямованого на пізнання і освоєння навколишнього світу.

 

Метою таких уроків є:

1. Всебічний розвиток особистісно-творчого потенціалу школяра і на цій основі формування її естетичної культури.

2. Оптимізація евристичного мислення і пізнавальної діяльності.

3. Розкриття перетворюючої сили музики та її вплив на внутрішню сферу людини, на його відношення до навколишньої дійсності, на ідейні, моральні й естетичні ідеали, на формування життєвої позиції.

4. Оволодіння образною мовою музичного мистецтва за допомогою засвоєння знань, формування умінь і навичок з метою осягнення сутності музики.

5. Осягнення сутності музичної інтонації, її драматургії через різні форми вокального (сольного, ансамблевого, хорового) та інструментального музикування.

 

 

Розвитку творчих здібностей властиві певні етапи:

1. Накопичення вражень;

2. Спонтанне вираження творчого початку в зорових, сенсорно-моторних, мовних напрямках;

3. Імпровізації рухові, мовні, музичні; ілюстративність в малюванні;

4. Створення власних композицій, які є відображенням якогось художнього враження: літературного, музичного, образотворчого, пластичного.

Подолання цих етапів здійснюється при вирішенні наступних завдань:

1. Виховання морально-естетичної чуйності, емоційної культури учнів, розвиток фантазії, уяви при сприйманні художніх творів у їх діалектичному взаємозв'язку з навколишнім світом.

2. Виявлення художньо-творчих прагнень на основі проблемних, пошукових методів навчання: бесіди, ігрової імпровізації, діалогу, спостереження, порівняння, а також знань відповідного типу.

3. Формування музичних знань, умінь і навичок, таких як:

• порівняння різних музичних втілень явищ навколишнього світу;

• визначення за характером музики того чи іншого персонажа, створення його словесного і мальовничого портретів;

• усвідомлення елементарних принципів ритмічної організації музики, високих і низьких, довгих і коротких звуків;

• творення найпростіших музичних поспівок, що характеризують настрій, стан;

• елементарне осягнення виразною сутності музичної інтонації як основи для залучення до співу;

• вміння ритмічно рухатися відповідно до характеру музики.

Якщо під час навчання учні відкривають "для себе" закони, які становлять надбання людства, а не просто отримують їх у готовому вигляді, то в певній мірі вони долучаються до творчості, до процесу відкриття. Процес виявлення та розвитку творчої активності учня тісно пов'язаний з його розкріпаченням від обов'язкового заучування, запам'ятовування.

Дитяча творчість на уроках музики являє собою пізнавально-пошукову музичну практику, пов'язану з самостійними діями, з умінням оперувати знаннями, навичками, застосовувати їх у раніше невідомих умовах, у нових видах практики. Вона передбачає неодмінну умову – відмову від стереотипних уявлень. Творчість учнів тим і цінне, що вони самі відкривають щось нове, раніше невідоме їм в світі музики. Дітям необхідно творити і переживати, щоб розуміти. “Я чую і забуваю. Я бачу і пам'ятаю довго. Я роблю і розумію. "(Китайська народна мудрість). Щоб зробити музику надбанням свого особистого досвіду їм необхідно співати, грати на інструментах, танцювати, самим придумувати і змінювати. Тому необхідно приділяти велику увагу творчому розвитку учнів у різних видах музичної діяльності: слухання музики, спів, гра на дитячих музичних інструментах, музично-ритмічних рухах.

Спільне музикуванні – гра в оркестрі, в ансамблі, спів у хорі, музичні постановки – чудово вирішують багато психологічні проблеми спілкування: сором'язливий дитина може, беручи участь у такому музичному дійстві, відчути себе в центрі життя; творчий дитина проявить свою фантазію у роботі та навчанні. У творчому колективі діти вчаться виявляти терпіння, витримку, взаєморозуміння і повагу.

Завдання музичного виховання – комплексний розвиток морально-естетичних почуттів дитини, її уяви, творчих і спеціальних музичних здібностей. Творчість дітей на уроці розуміється як уміння і бажання зробити щось по-своєму, індивідуально, можливо навіть оригінально. "Заграй, співай, танцюй, як ти хочеш" - ці магічні слова відкривають перед дитиною невидимі ворота у світ фантазії, кмітливості, винахідливості, де він не скутий майже ніякими обмеженнями.

Активізація творчої діяльності, проблемність у навчанні вимагає нового підходу до наповнення уроку музики. Одним з методів вирішення цієї задачі є сюжетність, як принцип побудови уроку музики в молодших класах. Термін "сюжет" означає послідовний і чіткий опис подій. Стосовно до уроку музики він передбачає логічно вивірений і збудований хід уроку з наявністю сюжетної дії, яка об'єднує і підпорядковує собі всі елементи уроку, його тематичний матеріал. Сюжетний принцип побудови дозволяє врахувати психологічні особливості дітей молодшого віку, такі, як нестійкість уваги, необхідність зміни емоційних станів, швидка стомлюваність, моторна активність, схильність до безпосереднього переживання, прагнення конкретизувати музичні враження, потреба до самовираження в найрізноманітніших формах. Емоційно-виразна активність, допитливість, інтерес до нового, синтетичність сприйняття дозволяє кожній дитині розкритися в подібному сюжетному уроці. З'являється також можливість урізноманітнити форми роботи та види музичної діяльності, часто переключаючи увагу з одного завдання на інше, швидко міняти самі завдання, чергувати матеріал за рівнем складності, включати велику кількість рухових вправ. Діти, непомітно для себе, постійно зайняті музикуванням.

Сюжет уроку дозволяє органічно включити в нього гру, що є одним з головних засобів пізнання для дитини молодшого шкільного віку. Можна застосовувати різні види ігор: розвиваючі, навчальні, закріплюючі певні вміння та навички, сюжетно-рольові та творчі. Саме ці ігри включають учня в активний процес пізнання музики, дозволяють активізувати емоції, увага, пам'ять, інтелект. Граючи, дитина переживає в дії сприймання і досліджуване, пізнає все зсередини, осягаючи суть і термінологію.

Що лежить в основі побудови сюжету уроку? Дуже часто – це вигадана історія.

В ній можуть жити й діяти музичні терміни, казкові герої, це можуть бути подорожі в часі і просторі

Результатом дитячої творчо-ігрової діяльності на уроці стають різні види елементарних форм імпровізації як найбільш природного для дітей виду творчої діяльності. Спонтанність, миттєвість народження і втілення багатьох ідей, атмосфера незапрограмованого для дитини творчості складають суть діяльності на уроці. Рухові, інструментальні, інтонаційно-мовні імпровізації і різні комбінації з них, вміло направляються і організовані, дозволяють практично вирішити одне з вічних питань музичної педагогіки – навчання і виховання через творчість.

При збереженні завдань музичного виховання, що реалізуються в початковій школі, в середній ланці школи музична робота набуває більшою мірою навчальну спрямованість. На новий рівень піднімається спілкування вчителя і учнів; прослуховування і виконання на уроці творів – це вже співробітництво, спільний пошук вирішення навчально-художніх проблем, при чуйному ставленні до смаку, інтересам і потребам учнів.

Формування музичної культури учнів 5-7-х класів відбувається в опорі на придбаний ними раніше музичний досвід, а також на сукупність навчальних тем узагальнюючого, ключового характеру.

Найважливіша умова формування музично-пізнавальних інтересів учнів - це така організація роботи, за якої кожен з них "видобуває" і осмислює музичні знання в посильній самостійній праці. З цією метою я не повідомляю учням готового поняття. А ставлю перед ними завдання – самостійно визначити це поняття, розкрити його сутність. Уроки музики дають учням можливість розвивати уяву, формують художню інтуїцію, висловлювати свою власну думку.

Проблемна ситуація, що передбачає пошукову діяльність, успішно вирішується в умовах групової, колективної роботи, формує вміння співпрацювати з іншими членами класного колективу. Таке навчання впливає на розвиток гнучкості мислення дітей. Велике значення для розвитку пошукової активності має пізнавальна діяльність. А це значить потреба у новій інформації, нових вражень, це позитивні емоції радості, інтересу. Інтерес сприяє появі творчості та ініціативи в самостійному набутті знань.

Розвивати творчі здібності дітей - значить розвивати їхню уяву. "Сприйняття мистецтва вимагає творчості, тому що недостатньо просто щиро пережити те почуття, яке володіло автором, недостатньо розібратися у структурі самого твору-необхідно ще творчо подолати своє власне почуття". (Виготський Л. С. )

На музичних заняттях школярі зустрічаються з творами не тільки спеціально написаними для дітей, але і виходять за межі дитячого репертуару – з класичними та сучасними творами вітчизняних і зарубіжних композиторів, а також з музичним фольклором різних народів. При цьому здатність школярів до емоційно - безпосереднього в той же час базується на міркуванні, осмисленому сприйняттю музичної класики, свідчить про ступінь їх музичного розвитку музичної культури. Музика, виконуючи безліч життєво-важливих завдань, які покликана вирішувати найголовнішу – виховати в дітях відчуття внутрішньої причетності до духовної культури людства, виховати життєву позицію школярів в світі музики.

Вчитися слухати музику учні повинні безперервно на протязі всього уроку: і під час співу, і під час гри на інструментах, і в моменти, які потребують найбільшої уваги, зосередженості і напруги душевних сил, коли вони виступають у ролі власне слухача.

Розуміючи проблему розвитку музичного сприйняття, педагог протягом усього заняття спонукає дітей прислухатися до звучання музики. Тільки тоді, коли діти будуть почувати й усвідомлювати характер музики, виражати його у своїй творчій діяльності, набуті навички та вміння підуть на користь їх музичного розвитку.

Творчість дітей базується на яскравих музичних враженнях. Слухаючи музику, дитина завжди чує не тільки те, що в ній самій міститься, що закладено в ній композитором (і, звичайно, виконавцем), але і те, що під її впливом народжується в його душі, в його свідомості, тобто те, що створює вже його власне творче уяву. Так, прослуханий твір народжує в ньому складний сплав об'єктивного змісту музики і суб'єктивного її сприйняття. До творчості композитора і до творчості виконавця приєднується творчість слухача! Музично-слухові уявлення не народжуються на основі природних задатків.

Уява у дітей молодшого шкільного віку, як правило, яскрава, жива, та "музичні картинки" вони слухають із задоволенням. Їх зорові відчуття реалізуються в малюнках, що відображають настрої, навіяні прослуханої музикою, які вони малюють прямо на уроці або вдома. Існує думка, що діти легше засвоюють програмну музику, ніж музику, що не має програмних назв. Я думаю, що вони легко засвоюють не програмну музику, а програмні заголовки. В цих випадках програма не тільки не активізує музичне сприйняття у дітей, але найчастіше паралізує його. Слухаючи фрагменти симфоній, опер і не знаючи про це, діти просто слухають гарну музику, а якщо заздалегідь оголосити, що зараз ми почуємо фрагмент симфонії, у них спрацьовує стереотип: симфонія – це незрозуміло і нудно. Ось чому для творчого розвитку дітей, граючи їм програмну музику (це повинна бути дуже гарна, яскраво-образна музика, з дуже точним авторським назвою). Я не повідомляю попередньо її назви, з тим, щоб вони спочатку визначили характер самої музики, а вже потім спробували дати їй свою назву, виходячи з того, що ними було почуто, відчутно та усвідомлено.

Це лише деякі форми спілкування дітей з музикою, які спрямовані на розвиток творчої уяви, на розвиток сприйняття музичного образу, а через нього – сприйняття різних сторін життя.

Процес творчості є процес переживання і створення сенсу, процес же сприйняття є співпереживання і розуміння цього сенсу. Естетичне співпереживання і пов'язаний з ним процес спільного творчого сприйняття мистецтва стають основою для самостійної творчої діяльності школярів. Тому виховання емоційної культури дитини – найважливіша умова для оптимізації художньо розвиненої творчої особистості.

Сама здатність творчого розвитку людини передбачає наявність двох елементів: накопиченого культурного надбання людства, в області мистецтва, і здібності "порушити" склалися стереотип ставлення до нього. Тому на заняттях необхідно органічно поєднувати два види діяльності: пізнавальну і евристичну. При цьому творчість дітей важлива не в кінцевому результаті. Самостійну цінність має евристичний процес, як спосіб організації духовного розвитку. У зв'язку з цим організаційним стрижнем уроків музики має стати цілісне художнє сприйняття.

 

Програма з музики передбачає гру на дитячих музичних інструментах на уроках музики. Їх використання викликає величезний інтерес в учнів, вносить різноманітність у хід занять, допомагає розвитку музичної пам'яті, ритму, гармонійного, тембрового слуху, виробленню виконавських навичок, прищеплює любов до колективного музикування і всіляко стимулює творчу ініціативу дітей.Начало формы

Конец формы

 

Дитячі музичні інструменти - засіб навчання музиці, а гра на них – найефективніший шлях до розвитку музичної самостійності школярів, так як це практична діяльність, дитина створює, а не тільки споживає, знаходиться всередині музики, а не зовні її.

 

Реалізуються найбільш значущі завдання:

1. Створення умов, надання шансу кожному школяреві для пошуку і виявлення, індивідуальних для нього способів спілкування з музикою.

2. Творчий розвиток його природної музикальності.

Спільне музикування (спів у хорі, гра в ансамблі) вирішує багато завдань і проблеми спілкування. Сором'язлива дитина стане учасником спільної справи; некерований підкориться єдиним, суворим задумам; обдарований зможе втілити свої творчі фантазії. Стає відчутною цінність кожного у загальній справі, і діти відчувають це. На таких уроках у процесі колективного музикування формується емоційна сфера дитини, її душевне здоров'я.

Шумовий оркестр – це гра в оркестр, де є місце фантазії, імпровізації, творчості. Гра в оркестр активізує сприйняття дітей, допомагає їм відчути себе причетними до процесу творчості і викликає у школярів живий інтерес.

Спів – активна діяльність у залученні до музичного мистецтва, сприяє творчому розвитку школярів. Шляхи входження в пісню народжуються самою музикою та дітьми і дозволяють розкривати і знаходити все нові і нові різноманітні методи вокально-хорового музикування, допомагають поступово оволодіти тим методичним багатством, яке таїться в мистецтві. Прийоми освоєння пісні повинні бути освітлені її художнім образом, повністю "виростати" з нього.

Серед різноманітних творчих завдань у вокально-хоровому музикуванні хочеться звернути увагу на таке, як виразне вимовляння тексту пісні, який розучують, що наближається до музичного інтонуванням, розвиває внутрішнє слухання інтонації даної пісні. Діти "проживаючи" текст пісень народжують, створюють, творять свої варіанти мелодій, часто наближаються до авторського задуму.

Важливо на музичних заняттях створювати умови для активного вираження себе в творчості кожній дитині, незалежно від його індивідуальних можливостей. Усі школярі повинні відчути радість творчості, бо з нею пов'язана емоційна чуйність на музику. Такі можливості не може забезпечити тільки пісенне музикування, так як у молодших класах є чимале число дітей з "задовільними" і навіть з "незадовільними" вокальними даними, зі слабкою координацією слуху і голосу, і для них процес пісенної творчості пов'язаний з певними труднощами. Вирішити цю проблему допомагає вокальна імпровізація.

Імпровізація – одне з улюблених занять школярів. З задоволенням імпровізують не тільки ті, хто вміє добре співати, але і слабо інтонуючи діти, які недостатньо володіють своїм голосом. В імпровізації дитина розкріпачується, йому не треба наслідувати спів інших, що часто буває дуже не легко. Виступаючи з власною мелодією, дитина не боїться заспівати її неправильно і продемонструвати тим самим своє невміння. Розбудити інтерес дитини до співу легше саме в ході імпровізації. Імпровізаційне пісенна творчість дітей не виникає саме по собі. Воно спирається на сприйняття музики, музичний слух дитини, вміння оперувати музично-слуховими уявленнями і на уяву дитини, здатність комбінувати, змінювати, створювати щось нове на основі наявного музично-слухового досвіду.

У навчальний процес включаються наступні види вокальної імпровізації: імпровізація мелодій без тексту в заданому характері, мелодізация віршованих текстів.

До імпровізування мелодій в заданому характері відносимо такі види завдань: "музична розмова", імпровізація мелодій в характері пісні, танцю, маршу і удосконалення розпочатої мелодії. В основі мелодізації віршованих текстів лежить зміст тексту, його емоційний настрій.

Особлива атмосфера уроку, в якій захопленість, внутрішній комфорт, розкутість відчувають всі. Це досягається широким застосуванням комунікативно-рухових ігор, які передбачають не тільки дітей, але і дорослих. Подібна атмосфера бажана на будь-якому уроці, а на уроці музики вона просто безцінна. Саме вона дозволяє здійснити ідею уроку, головну змістовну суть якого становить активна творча діяльність дітей. Діти насправді весь час діють, творчо, оскільки ставляться в умови, в яких вони можуть і їм необхідно фантазувати, проявляти індивідуальність.

Педагогічна спрямованість таких занять очевидна: поглиблюються знання і в галузі мови, і в музиці; легше встановлюється робоча дисципліна; уроки проходять цікавіше; виховується увагу і, що не маловажно, особистість учня розкривається, стає вільніше, до помилок товаришів він починає ставитися терпляче. Все це сприяє згуртуванню класного колективу і підвищення успішності.

Робота по розкриттю і активізації творчих можливостей вплітається в звичайний урок музики, поєднується з співом, нотною грамотою, слуханням музики і іншими формами.

Усі форми музичних занять у школі повинні сприяти творчому розвитку учнів, тобто виробляти в них прагнення зробити щось своє, нове, краще. Дитина творить заради радості. І ця радість є особлива сила, яка живить його. Радість власного подолання та успіху в праці сприяє придбанню віри в себе, впевненості у своїх силах, виховує цілісну, творчу особистість.

"Кожен, хто хоч трохи відчув у якій-небудь сфері мистецтва радість творчості, буде в змозі сприймати і цінувати все добре, що робиться в цій сфері, і з більшою інтенсивністю, ніж той, хто лише пасивно сприймає". (Б. В. Асафьєв.)

 

Інтерактивні методи навчання на уроці музики у загальноосвітній школі

У всі часи музичне мистецтво, відображаючи життя і виконуючи пізнавальну роль, впливає на людину, виховуючи його почуття і формуючи смаки. Маючи широкий діапазон змісту, музика збагачує емоційний світ слухача. Так виявляється одне з головних завдань музичного виховання – формування гармонійно розвиненої особистості дитини з повноцінною системою духовно-моральних цінностей і багатою емоційної сферою.

Але зміни в суспільстві та економіці призвели до зниження інтересу до музичного мистецтва, і, як наслідок, до падіння престижу музичної освіти. У зв'язку з цим, однією з важливих задач вчителя музики в загальноосвітній школі стає пошук таких педагогічних технологій навчання, які дозволять не тільки оптимізувати освітній процес, але й підвищити якість навчання, а також активізувати творчу і дослідницьку діяльність учнів. Стає необхідним застосування більш ефективних форм організації освітнього процесу, що стимулюють пізнавальну діяльність учнів.

Для здійснення цих завдань необхідно виділити використання в освітньому процесі інтерактивних методів навчання, тобто такої системи методів, які забезпечать активність і різноманітність розумової та практичної діяльності учнів у процесі освоєння навчального матеріалу. Такі методи навчання ґрунтуються на практичній спрямованості, ігровому дії і творчому характері навчання.

Гра, як один з основних активних методів, у всі часи залишалася і залишається одним з головних засобів пізнання навколишнього світу, тому ігрова діяльність є одним з важливих методів роботи з дітьми. Гра активізує найважливіші психічні процеси дитини: емоції, пам'ять, інтелект. Природно включаючи учня в процес пізнання музики, гра дозволяє моделювати будь-які досліджувані явища і процеси, дозволяє надихнути дітей в процесі занять, дає можливість кожній дитині знайти своє місце, проявити ініціативу і самостійність, вільно реалізувати свої здібності.

Велику роль у процесі впровадження активних методів навчання є інформатизація освіти. У наші дні, створення інформаційного простору в освітньому процесі стало нормою. Це не тільки підвищило мотивацію сучасного школяра до різних видів навчальної діяльності, але і дозволило розширити розуміння можливостей інформаційних технологій. А використання мультимедійних технологій у музичній освіті не тільки підвищує інтерес учнів до предмету, але й дає безліч можливостей, таких як розвиток музичних здібностей, музичного слуху, навчання нотної грамоти, вивчення принципів композиції, аранжування, роботи зі звуковими файлами, створення електронних музичних енциклопедій, дослідницька діяльність. Розвиток інформаційного середовища, телекомунікаційних мереж забезпечує доступ до величезних обсягів інформації, що дозволяє активізувати пізнавальну діяльність учнів.

Враховуючи, що одним із активних методів навчання є гра, а комп'ютер з його широким спектром можливостей інтерактивної взаємодії допоможе вирішити багато завдань, які сьогодні ставить перед собою вчитель музики в новій школі.

Різноманіття музично-інтерактивних ігор, навчальних комп'ютерних музичних програм, електронних музичних енциклопедій, online-ігор значно розширює спектр активної діяльності учня на уроці музики. Включення в роботу такого роду активних методів навчання дозволяє створити продуктивну освітню середу і може бути використана на різних етапах уроку, в позакласній діяльності або домашньому навчанні. Такі ігри забезпечують виконання навчальних цілей при збереженні привабливості самого процесу.

Навчальні музичні ігри - це весела розвага, гра і уроки музики одночасно. Разом з тим можна почерпнути багато цікавих і необхідних відомостей з теорії музики: дізнатися про те, що таке гармонія, інтервал, мелодія, тон і т. д.; отримати уявлення про різних музичних стилях і жанрах; спробувати себе в ролі виконавця пісень, записати їх у пам'ять програми і прослухати отриманий результат.

 

Музично-інтерактивні ігри «Чарівна флейта», «Лускунчик», «Карнавал тварин», «Аліса і пори року» поєднують в собі захоплюючу інтерактивну гру, загадки, вікторини, музичну енциклопедію, а також завдання на тренування музичного слуху і пам'яті. Ці ігри можна використовувати на всіх етапах уроку: при вивченні нової теми, так як вони містять певний набір теоретичних відомостей; в якості вікторини, наприклад, при знайомстві на уроці з певними творами і, відповідно, при оцінці отриманих знань.

 

В цьому різноманітті активних методів навчання необхідно виділити і нову форму ігри – ігри в реальному часі. Ігри online в легкій і доступній формі допомагають досягти безлічі поставлених перед учителем завдань: навчання нотній грамоті і основ музичної мови, розвиток почуття ритму, музичного слуху, пам'яті, придбання навичок письменництва, аранжування елементарних музичних фрагментів, знайомство з інструментами різних груп і визначення їх місця в оркестрі, розвиток вокальних здібностей. Безумовно, використання на уроках музики ігор online, обмежується можливостями кабінету, так як більш продуктивним результат вийде при наявності комп'ютера у кожної дитини. Але в якості домашнього завдання, така форма роботи може стати одним із способів досягнення поставленої мети.

Таким чином, застосування інтерактивних методів навчання забезпечує вирішення найрізноманітніших освітніх завдань: формує позитивну навчальну мотивацію, підвищує пізнавальну активність учнів, активно залучає учнів в освітній процес, стимулює самостійну діяльність, яка сприяє розвитку творчих здібностей учнів. А це в повній мірі відповідає необхідним стандартам сучасної освіти, а також є одним з головних факторів досягнення важливих завдань, які ставить перед собою музичне виховання.

 

 

В сучасних ритмах. Мюзикл.

 

Мета уроку: сформувати уявлення учнів про музичний жанр – мюзикл.

 

Вирішується проблема: що таке мюзикл, що ріднить і що відрізняє два музичних жанру: мюзикл і оперу?

 

Залучення життєво-музичного досвіду в процесі знайомства з музичними творами; інтерес до музики і музичної діяльності.

 

Усвідомлений вибір способів вирішення навчальних завдань у процесі сприйняття музики і музикування; участь в індивідуальних міні-дослідження; володіння формами рефлексивної оцінки.

 

Прояв здатності до саморегуляції в процесі роботи над виконанням музичних творів на уроці; формування емоційно-усвідомленого ставлення музичного мистецтва, до власної діяльності та діяльності учнів у різних формах взаємодії, вміння планувати навчальний співробітництво з учителем і однолітками в процесі музичної діяльності; формування навичок розгорнутого мовленнєвого висловлювання в процесі її аналізу.

 

Тип уроку: відкриття нових знань.

 

Нові поняття: мюзикл

 

Музичний матеріал: "Звуки музики" Р. Роджерса, м/ф "Вовк і семеро козенят на новий лад", хор "Семеро козенят" з опери М. Коваля.

 

Форми роботи учнів:колективна, групова, індивідуальна (спів, сприйняття, аналіз музики, пластичне інтонування, міркування, робота з підручником.

 

Обладнання: презентація, комп'ютер, медіа проектор, музичний інструмент, підручник "Музика 3 клас».

 

Хід уроку

 

I. Організаційний етап

 

а) Привітання:

 

- Продзвенів дзвінок, почався урок!

 

- Здрастуйте, діти!

 

- Здрастуйте, вчитель!

 

Слайд 1

 

У. Р. Послухайте уважно музику, скажіть, чи знайома вона вам?

 

б) Слухання "Звуки музики" Роджерса Р.

 

У. – Про що ця пісня?

 

Д. - Про ноти, про звукоряд.

 

Слайд 2

 

У. Давайте згадаємо віршик про ноти і промовимо його вголос:

 

в) Виспівування:

 

По півтони "До, ре, мі, фа, соль, фа, мі, ре, до"

 

"Звукоряд" (зверху донизу і навпаки)

 

г) Виконання "Звуки музики" Роджерса Р.

Цю забавну пісеньку про ноти, написав американський композитор Річард Роджерс - мюзикл "Звуки музики". Вам знайоме слово мюзикл?

 

 

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-09

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...