Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Застосування продуктів перегонки нафти і природного газу

Застосування продуктів перегонки нафти. Найбільше застосування продукти переробки нафти знаходять у паливно-енергетичній галузі. Наприклад, мазут володіє майже в півтора рази більшою теплотою згоряння в порівнянні із кращим вугіллям. Він займає мало місця при згорянні й не дає твердих залишків. Мазут застосовується на ТЕС, заводах, на залізничному й водному транспорті дає величезну економію засобів, сприяє швидкому розвитку основних галузей промисловості й транспорту.

· Бензин застосовується як пальне для двигунів внутрішнього згоряння. Залежно від призначення він підрозділяється на два основних сорти: авіаційний і автомобільний. Бензин використається також як розчинник масел, каучуку, для очищення тканин від жирних плям і т.п.

· Гас застосовується як пальне для реактивних і тракторних двигунів, а також для побутових потреб, флотореагент тощо.

· Солярове масло застосовується як пальне для дизелів, мастила – для змащення різних механізмів.

· Після перегонки мазуту залишається нелетка темна маса – гудрон, що йде на асфальтування вулиць.

· Лігроїн служить паливом для дизельних двигунів, а також розчинником у лакофарбовій промисловості. Більші кількості його переробляють у бензин.

· Парафін застосовують для одержання вищих карбонових кислот, для просочення деревини у виробництві сірників і олівців, для виготовлення свічок, гуталіну, у медицині, парфумерії й т.д.

Енергетичний напрямок у використанні нафти дотепер залишається головним в усьому світі. Частка нафти у світовому енергобалансі становить більше 46%.

Однак в останні роки продукти переробки нафти усе ширше використовуються як сировина для хімічної промисловості. Близько 8% нафти споживається, як сировина для сучасної хімії. Наприклад, етиловий спирт застосовується приблизно в 50 галузях виробництва. У хімічній промисловості застосовуються формальдегід, пластмаси, синтетичні волокна, синтетичний каучук, аміак, етиловий спирт і т.д.

Продукти переробки нафти застосовуються й у сільському господарстві. Тут використаються стимулятори росту, протруйники насіння, отрутохімікати, азотні добрива, сечовина, плівки для парників і т.д.

У машинобудуванні й металургії застосовуються універсальні клеї, деталі й частини апаратів із пластмас, мастила й ін. Широке застосування знайшов нафтовий кокс як анодна маса при електровиплавці. Пресована сажа йде на вогнестійкі обкладки в печах.

У харчовій промисловості застосовуються поліетиленові впакування, харчові кислоти, що консервують засоби, парафін, виробляються білково-вітамінні концентрати, вихідною сировиною для яких служать метиловий і етиловий спирти та метан.

У фармацевтичній і парфумерній промисловості з похідних переробки нафти виготовляють нашатирний спирт, хлороформ, формалін, аспірин, вазелін і ін. Похідні нафтосинтезу знаходять широке застосування й у деревообробній, текстильній, шкіряно-взуттєвій і будівельній промисловості.

Застосування продуктів переробки природного газу. Природний газ широко використовується в хімічній промисловості як вихідна сировина. Також використовується як пальне, для опалення житлових будинків, паливо для машин, електростанцій і ін. Сьогодні із понад 50 млн тонн водню, що виробляється у світі, половина отримується шляхом конверсії водяної пари із природним газом. Використання водню, як палива, є основою водневої енергетики.

Україна відноситься до енергодефіцитних країн, яка задовільняє свої потреби в енергетичних ресурсах за рахунок власного виробництва менше ніж на 50 % (у тому числі по споживанню імпортованого природного газу на душу населення займає перше місце в світі).

 

 

ВИСНОВКИ

Паливом називають існуючі в природі чи штучно отримані речовини, що є джерелом теплової енергії та сировиною для хімічної промисловості.

Природне паливо:

тверді – вугілля, деревина, сланці, торф;

рідкі – нафта;

газоподібні – природні та попутні гази.

Штучне паливо одержують головним чином під час переробки природного палива. Тверде штучне паливо – кокс, напівкокс, деревне вугілля; рідке – бензин, гас, нафта та ін; газоподібне – генераторні гази, коксовий газ, гази переробки нафти та ін.

Вугілля – це тверда горюча копалина органічного по­ходження, що утворилася з вимерлих рослин і планктону в результаті діяльності мікроорганізмів.

Дрова – це деревина, яка після заготовки розпилюється на потрібний розмір, складується для просушування і згодом використовуються для спалювання в котлах.

Деревні брикети – це пресована деревина та відходи деревообробки, що виробляється промисловим сектором.

Пелети – це спеціальне паливо, сформоване в зручну для транспортування, зберігання та застосування форму, яке зазвичай використовується для автоматичної подачі в опалювальне устаткування

Торф є найменш сформованою формою вугілля, що досить сильно зберегла риси рослинного походження і складається з води (до 90%), Карбону (5%) та летких сполук (5%). Залягає він переважно на болотах

Горючі сланці – цінний вид палива й хімічної сировини, що складається з органічної (від 10-30 до 50-70% ) і мінеральної (глинистої, кременистої та ін.) масових частин.

Переробка твердого палива у рідке є складним процесом, оскільки для його реалізації необхідно розруйнувати макромолекулу на простіші рухливі фрагменти. Ця задача вирішується за допомогою трьох традиційних напрямків (рис. 1.1): прямим приєднанням водню під тиском – гідрогенізація; піролізом, що супроводжується розподіленням водню між рідкими продуктами і твердим залишком, і газифікацією вугілля водяним паром з отриманням суміші СО і Н2 та синтезом з неї рідких продуктів. Останню застосовують також для отримання водню.

Методи переробки нафти.Розрізняють первинні і вторинні методи переробки нафти.

Первинні (фізичні) методи засновані на різних температурних інтервалах кипіння окремих фракцій нафти – це прямий відгін нафти.

Вторинні (хімічні) методи засновані на повному перетворенні нафтової сировини під дією підвищеної температури і тиску, а також застосування каталізаторів; це різні види крекінгу і риформінгу нафти.

Термічні процеси переробки. У залежності від умов і призначення поділяються на:

- термічний крекінг;

- піроліз;

- коксування.

Термокаталитичні процеси включають:

- каталітичний крекінг;

- каталітичний риформинг;

- гідрокрекінг.

Застосування продуктів перегонки нафти. Найбільше застосування продукти переробки нафти знаходять у паливно-енергетичній галузі. Наприклад, мазут володіє майже в півтора рази більшою теплотою згоряння в порівнянні із кращим вугіллям. Він займає мало місця при згорянні й не дає твердих залишків. Мазут застосовується на ТЕС, заводах, на залізничному й водному транспорті дає величезну економію засобів, сприяє швидкому розвитку основних галузей промисловості й транспорту.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Альбом технологических схем процессов переработки нефти и газа./Под ред.Б.И. Бондаренко.-М.: Химия,1983.-128 с.

2. Гуревич И.Л. Технология переработки нефти и газа. Ч.1. – М.:Химия,1975. – 125с.

3. Паливно-енергетичні ресурси. Перспективи України.//Новини та пріоритети енергетики. – 2005, №1.

4. БМЭ. — М., 1977. — Т. 7; Гальперин Н.И. Основные процессы и аппараты химической технологии. Кн. 2. — М., 1981;

5. Коган В.Б. Теоретические основы типичных процессов химической технологии. — Л., 1979.Подорожна Л.М., Чернов А.М

6. Комплексное использование угольных ресурсов / О.М. Юшманов, В.В. Шабанов, И.Г. Галямина и др. — М.: Высшая школа, 1985. — 303 с.

7. Михайлов В.Н., Добровольський А.Д. Общая угольная промышленность — М.: Высшая школа, 1991. — 368 с.

8. Справочник по угольным ресурсам / Под ред. Б.И. Стрельца. — К.: Урожай, 1997. — 304 с.

9. Топчиев А.Г. Геоэкология: географические основы природопользования. — Одесса: Астропринт, 1996. — 392 с.

10. Смидович Е.В. Технология переработки нефти.Ч.2.-М.:Химия,1980.-328с. 11. Справочник нефтепеработчика. В 2-х томах./Под ред. С.К.Огородникова.-Л.:Химия, 1978. 12. Рудин М.Г. Карманный справочник нефтепереработчика.-Л.:Химия,1989. 13.Расчеты основных процессов и аппаратов нефтепереработки. / Под ред.Е.Н. Судакова.- М.:Химия, 1979. 14. Сарданишвили А.Г., Львова А.И. Примеры и задачи по технологии переработки нефти и газа.-М.:Химия,1980.-256 с.

Последнее изменение этой страницы: 2016-07-22

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...