Як виразити образу і незадоволення»

Ведучий заздалегідь готує листівки з найбільш типовими образами, характерними для учасників даного віку. Кожна листівка розрізається на 4 частини. На них записані:

а) роль того, хто ображає;

б) роль ображеного, який реагує агресивно;

в) роль ображеного, який реагує невпевнено;

г) роль ображеного, який реагує з почуттям власної гідності. Завдання для учасників: з'єднати частини листівок в одне ціле і розіграти

сценку для всіх. Кожна група показує різні типи реагування на ту ж саму ситуацію. Після цього обговорюються «вдалі» і «невдалі» способи реагу­вання.

Випадок, коли мене несправедливо образили»

Учасники розбиваються на пари і отримують завдання згадати випадок, коли їх несправедливо образили. Один з них розповідає свою ситуацію, а інший повинен довести, що міг він вчинити інакше та уникнути образи. Крім того, він допомагає усвідомити, який позитивний досвід отримав той, хто розповідав. Через 3 хвилини учасники міняються ролями.

Що краще?»

Ведучий пропонує пригадати, коли кожен з учасників зробив поганий вчинок, а його вибачили. А потім пригадати, коли він сам вибачив поганий вчинок.

Свої думки і враження з цього приводу члени групи можуть висловити у парах або колі.

Скринька образ»

Учасники групи записують 1-2 образи, які їм не вдалося вибачити, і кладуть папірці із записами у скриньку. Потім приймають рішення, що зробити із змістом цієї скриньки (спалити, порвати, викинути та ін.). Зі словами: «Я вибачаю тебе, мій образнику, і більше не серджуся на тебе» — група виконує обрану дію.

Аукціон»

Ведучий пропонує організувати аукціон способів, які допоможуть підняти поганий настрій. Учасники пропонують свої способи, а ведучий записує їх на дошці. Після цього відбувається обговорення.

Запропоновані вправи з використанням керованої фантазії допомагають звільнитися від негативних почуттів. Дві останні вправи можна виконати самостійно.

Веселка»

Ведучий пропонує учасникам сісти у зручній позі і розслабитися.

а) Закрийте очі. Уявіть екран. На екрані ви бачите веселку — кольори, які вам подобаються. Ви бачите те, що самі захочете.

б) Перший колір — голубий. Голубий може бути м'яким і заспокійливим, як вода, яка струменить. Голубий приємно милує око в спеку. Він освіжає вас, як купання в озері. Що ви уявляєте, коли бачите голубий колір?

в) Наступний колір — червоний. Червоний колір дає нам енергію і тепло. На нього добре дивитися, коли вам зимно. Іноді завелика кількість червоного нас нервує. Іноді цей колір нагадує про кохання. Що ви уявляєте, коли дивитеся на червоний колір?

г) Жовтий приносить нам радість. Він грає, як сонце, і ми посміхаємось. Якщо нам сумно або ми почуваємо себе одинокими, він піднімає настрій. Що ви уявляєте, коли бачите жовтий колір?

д) Зелений — колір природи. Якщо ми хворі, зелений допомагає нам почувати себе краще. Що ви уявляєте, коли дивитеся на цей колір? Чи ви помічаєте, як різні кольори впливають на ваш настрій і самопочуття?

е) Спробуйте побачити також інші кольори.

Сипучий пісок»

Коли ви засмучені, постарайтеся усвідомити, чому так сталося і в чому це виражається. Наприклад: «Я серджуся, тому що він знову взяв мою річ без дозволу. Я відчуваю злість у грудях».

Змініть свою звичайну реакцію (втрачаєш терпіння, виходиш з себе) і скажи: «Сипучий пісок». Ці слова виражають застрявання, зациклювання на емоції. Якщо ми зациклились на почутті злості, ми не можемо з нього вибратись, як з сипучого піску. Коли ми скажемо: «Сипучий пісок», — ми нагадаємо собі про це і усвідомимо, що треба щось змінити.

Щось змінити — означає подивитися на те, що відбувається, з боку. Ви можете розказати людині, яка викликала у вас негативні емоції, про те, що відчуваєте: «Коли ти так робиш, я почуваю себе...». Це буде проявом влади над собою, а не демонстрацією власної вразливості.

Якщо для вас це важко, глибоко вдихніть або прогуляйтесь. Можна сказати: «Я піднімаюсь над цим почуттям (треба назвати почуття). Я покидаю його, а не «застрягаю» на ньому».

Що мені зробити з цим почуттям?»

Якщо ви засмучений, сердитеся, або відчуваєте якесь інше негативне почуття, уявіть собі, як можна звільнитися від нього. Наприклад, якщо сердишся, можна закричати, вийти з кімнати, або... викинути злість у смітник, а також:

— підсмажити «гнівливий омлет із злісних яєць»;

— намалювати портрет власної злості та ін.

А потім зробіть те, що уявили, наприклад, надуйте м'яч зі страху і закиньте його далі від себе.

ВПРАВИ НА САМОПІЗНАННЯ, САМОУСВІДОМЛЕННЯ ТА ФОРМУВАННЯ АДЕКВАТНОЇ САМООЦІНКИ

Підлітковий вік — це вік активного самопізнання та пізнання інших людей. Завдання ведучого групи — забезпечити молоду людину засобами само­пізнання, сприяти усвідомленню власної значимості, цінності, допомогти сформувати впевненість у собі, вміння ставити мету і досягати наміченого, формувати мотивацію самовиховання і саморозвитку.

Хто ти?»

Ведучий 10 разів запитує учасників: «Хто ти?», — а члени групи записують на аркушах паперу відповіді, які починаються зі слова «Я — ... (учень, егоїст, чесна людина та ін.)». Потім вони пронумеровують ці думки за значимістю таким чином, щоб та думка, яка найбільше характеризує учасника, стояла на першому місці, а та, яка характеризує найменше — на останньому. Ведучий пропонує порахувати, які думки про себе переважають: позитивні чи негативні та задуматись, з чим це пов'язано.

Той, хто бажає, може прочитати думки про себе іншим.

Ця вправа дає можливість відкрити в собі щось нове, усвідомити речі, які раніше повністю не усвідомлювались. Одночасно вона дає можливість глибшого знайомства з іншими учасниками групи.

Частини мого Я»

Ведучий пропонує учасникам згадати, якими вони бувають у різних ситуаціях, залежно від обставин. Після цього він пропонує намалювати ці різні частини «Я». Це може бути символічний малюнок.

Я — реальне» і «Я — ідеальне»

Ведучий пропонує учасникам намалювати себе такими, якими вони є насправді і такими, якими хотіли бути.

Опудало»

Тренер говорить, що кожна людина має недоліки. Чи настільки вони страшні, як ми часом собі уявляємо? Уявіть, що в центрі кола стоїть дуже несимпатичне опудало, таке, яке ставлять на городах, щоб лякати птахів. Воно наділене всіма тими якостями, які ми вважаємо за свої недоліки.

Той, хто визнає за собою якийсь недолік, звертається до нього зі словами: «Жалюгідне опудало, ти... (називає недолік)». Учасники, в тому числі й ведучий, називають власні недоліки. Ведучий записує те, що називають учасники і після закінчення гри зачитує. Члени групи обговорюють позитивні сторони названих «недоліків», однак акцентують не на тих якостях, які назвали самі, а на якостях інших членів групи.

Чарівна крамниця»

Ведучий запитує учасників, які риси характеру їм притаманні. Потім він пропонує уявити, що вони знаходяться в чарівній крамниці, де він —

продавець. Кожен учасник може обміняти риси (мудрість, сміливість, чесність, лінощі та ін.), яких, на його думку, забагато і ними можна поділитися з іншими, або ті, яких він хоче позбутися, на риси, яких йому не вистачає. «Покупець» здає свої риси, а «продавець» цікавиться, чи є те, чого потребує «покупець» і скільки він міг би дати взамін.

Під час обговорення учасники діляться думками, чи кожна людська риса є цінною.