ВПРАВИ НА ОВОЛОДІННЯ НАВИЧКАМИ КОНСТРУКТИВНОГО СПІЛКУВАННЯ

У підлітковому віці актуальними е не тільки проблеми самопізнання і самовизначення, але й взаємодії з близькими людьми. Юнаки потребують оволодіти навичками орієнтації у складних життєвих ситуаціях, вміти вибирати оптимальний спосіб поведінки. Для цього необхідно оволодіти навичками конструктивного спілкування.

Вміти будувати правильні взаємовідносини, долати перепони, керувати своїм емоційним станом — запорука життєвого успіху. Якщо людина не оволодіє необхідними вміннями на порозі дорослого життя, вона залишається незахищеною перед життєвими труднощами, стресами, потерпає невдачу у дружніх, інтимних відносинах.

Автори посібника «Основи конструктивного общения» Т.Г.Григор'єва, Л.В.Лінська, Т.П.Усольцева сформулювали основні умови конструктивного спілкування:

— вміння аналізувати ситуації міжособистісної взаємодії, зокрема, причини та наслідки власних реакцій і реакцій партнера;

— вміння одержати з кожної ситуації відповідний досвід, необхідний для подальшого успішного спілкування;

— вміння використовувати отриманий досвід для самовдосконалення та поліпшення комунікативних вмінь.

ВПРАВИ НА ВМІННЯ СЛУХАТИ

Чи вміємо ми слухати?»

а) Учасники стоять у колі. За командою ведучого кожен починає ділитися з групою своїми проблемами, але всі говорять одночасно. Це продовжується до сигналу ведучого. Після цього учасники діляться своїми враженнями.

б) Члени групи рахуються на перший-другий. Перші номери виходять за двері і отримують завдання розказати, як вони сьогодні провели ранок (тема розповіді може бути іншою). Другі номери отримують завдання не слухати своїх співрозмовників і будь-яким чином показувати свою незаці­кавленість тим, про що розповідає співрозмовник, але після того, як ведучий подасть сигнал (наприклад, плесне в долоні), вони повинні проявити над­мірну зацікавленість розмовою.

Після закінчення вправи перші номери діляться своїми враженнями та обговорюють вміння, якими необхідно оволодіти, щоб стати добрим співроз­мовником.

Плечима до плечей»

Двоє учасників сідають плечима один до одного і розмовляють на довільну тему протягом 3-5 хвилин. Після цього вони діляться своїми враженнями і відповідають на питання:

Чи це нагадувало знайому життєву ситуацію (наприклад, телефонну розмову)? Чим відрізнялося? Чи було легко розмовляти? Чи легко бути відвертим?

Загальна увага»

Всі учасники будь-якими способами, крім фізичної взаємодії, намагаються привернути до себе увагу оточуючих.

Після закінчення ведучий пропонує визначити, кому це вдалося най­краще. Які способи він застосовував?

Дана вправа особливо корисна для невпевнених у собі молодих людей, які звикли залишатися непомітними, не вміють привернути уваги до себе, своїх потреб.

Прохання»

Члени групи обирають учасника, який буде виконувати прохання інших. Вони почергово звертаються до нього з будь-яким проханням, наприклад: «Відкрий, будь ласка, вікно». Учасник відповідає: «Я відкрив вікно». Той, хто просив, має відповісти: «Дякую». Якщо він забуде сказати такі слова, то сам починає виконувати команди інших.

Ці вправи спрямовані на розвиток спостережливості у спілкуванні з іншими, вміння «читати» невербальні сигнали.

Від чого залежить відповідь?»

а) Учасники створюють коло (обличчям назовні). Ведучий заздалегідь з ними домовляється, що ті, хто має закриту позу (перехрещені руки або ноги), на будь-які запитання відповідають «ні», хто має відкриту — «так». За межами кола знаходяться 3-4 учасники, які ставлять закриті запитання (на які дається відповідь «так» або «ні») тим, які знаходяться у колі. Вони повинні з'ясувати, від чого залежить та чи інша відповідь.

б) 3-4 учасники виходять за двері. Вони виконують роль продавців. Решті учасників пропонується завдання: «Ви група людей, яка планує добре відпочити на природі. Ви купуєте у супермаркеті товари, що починаються на букву... (називається будь-яка буква)».

Продавці пропонують відповідний товар і отримують відповідь «так» або «ні». Вони відгадують, від чого залежала відповідь.

Після закінчення обговорюється, що допомогло «продавцям» виконати завдання.

Вгадай, у кого знаходиться предмет»

Учасники сідають у коло і вибирають одного, хто буде відгадувати. За сигналом ведучого вони непомітно передають за спинами шарик або якийсь інший маленький предмет. Той, хто відгадує, стоїть у центрі кола і повинен за виразом обличчя визначити, в чиїх руках знаходиться предмет.

Тарабарщина»

Учасникам пропонується за допомогою «тарабарщини» розіграти якусь ситуацію, наприклад: мати просить дочку, яка дивиться телевізор, піти з нею на базар, або показати діалог двох дівчат, одна з яких хоче піти на балет, а друга на танці. Ситуацію і перебіг подій «актори» обговорюють між собою, а група відгадує, про що йшлося.

Розмова через скло»

Група обирає двох учасників, яким ведучий говорить, що їх розділяє скло. Розмовляти заборонено, тому що партнер все одно не чує. Не домовляючись з партнером про зміст розмови, треба передати через скло інформацію і отримати відповідь на неї.

Коли пара працює, решта учасників спостерігає без коментарів. Після виконання завдання відбувається обговорення.

ВПРАВИ ДЛЯ ОПРАЦЮВАННЯ СТИЛІВ СПІЛКУВАННЯ

Обмін»

Ведучий пропонує учасникам пригадати час, коли вони були маленькими дітьми і любили обмінюватись різними предметами. Він пропонує

обмінятися предметами, які вони мають при собі. Виграє той, хто буде мати найбільшу кількість обмінів.

Після вправи доцільно розпочати роботу з обговорення впливу вибраного стилю поведінки на ефективність спілкування. Якщо учасники будуть поводитись дуже «чемно», ведучий може спровокувати ситуацію: забрати предмет обміну силою або хитрощами, не давши нічого взамін, або намагатися маніпулювати учасником, апелювати до його людяності та ін.

При обговоренні розглядаються питання:

— Які стилі ви використовували?

— Як вам відмовляли?

— Чи легко було відмовляти?

— Коли було приємніше спілкуватися?