Якість продукції – це її здатність задовольняти певні потреби споживачів (надійність довговічність, техніко-експлуатаційні показники, конструкторсько-художні властивості виробів). Аналіз якості продукції проходить в такому порядку:
1. Весь обсяг виробництва поділяються на продукція, яка підлягає і не підлягає атестації.
2. Визначається частка продукції, що підлягає атестації, в тому числі за категоріями якості, та не підлягає атестації.
3. Проводиться порівняння в структурі виробництва продукції за категоріями якості.
4. Визначається вплив зміни частки продукції вищої категорії якості на загальний обсяг виробництва шляхом множення частки продукції вищої категорії якості в загальному обсязі виробництва на плановий обсяг виробництва в натуральному виразі.
5. проводиться аналіз сортності продукції одним з двох способів: за середньозваженою ціною та спосіб порівняння відсотків виконання плану у вартісному і натуральному вираженні.
Розглянемо методику визначення коефіцієнта сортності за середньозваженою ціною (таблиця 3.4)
Таблиця 3.4
Сорт
| Ціна одиниці продукції, грн.
| За планом
| Фактично
| Кількість виробів, шт.
| Сума, грн.
| Кількість виробів, шт.
| Сума, грн.
| І
|
|
|
|
|
| II
|
|
|
|
|
| III
|
|
|
|
|
| Разом
| X
|
|
|
|
|
Плановий коефіцієнт сортності:
.
Фактичний коефіцієнт сортності:
Оскільки величина фактичного показника більша за планову, можна зробити висновок, що фактична сортність продукції вища від планової. Коефіцієнт якості складає 1,001
Спосіб порівняння відсотків виконання плану у вартісному і натуральному вираженні. Випередження рівня виконання плану у вартісному вираженні 111,2% (9610 / 8640 х 100) в порівнянні з натуральним – 111,1% підтверджує факт виконання плану за сортністю.
З наведених вище трьох способів найбільш універсальним є спосіб першосортних одиниць, оскільки він практично виключає вплив зміни й асортименту продукції.
Насамкінець виконують розрахунок впливу зміни кількості та якості продукції на обсяг її випуску у вартісному вираженні.
Розрахунок факторів:
1) зміна кількості виробленої продукції:
2) зміна якості (сортності) продукції:
Разом + 970 грн.
Перевірка розрахунку:
Частина виробів у процесі виробництва псується через порушення технології, несправності устаткування або низьку кваліфікацію чи несумлінність робітників. Це явище має назву „брак продукції”. Брак може бути остаточним і виправним. При аналізі визначають загальну суму браку і відносну його величину (% браку), а також вивчають динаміку цього показника за ряд періодів. Особливу увагу потрібно приділити виявленню так званого прихованого браку, який з різних причин не обліковується. Цей брак фігурує як доброякісні деталі, напівфабрикати і навіть готові вироби і є причиною порушення в майбутньому ритмі роботи і несподіваних збитків. Аналізуючи брак, обов’язково з’ясовують причини його виникнення, місцезнаходження, час і винуватців. Важливими умовами профілактики браку є:
- висока культура й організація виробництва;
- стабільний ритм роботи і постачання;
- впровадження у виробництво сучасних технологій і устаткування;
- підвищення кваліфікації персоналу, його дисциплінованості і відповідальності тощо.
Варто також пам’ятати, що між якістю продукції і величиною браку існують складні й суперечливі зв’язки. Наприклад, зростання кількості бракованої продукції не обов’язково спричиняє погіршення її якості, як це іноді вважається. Рівень браку – це передусім показник якості роботи, налагодженості технологічних процесів і організації виробництва. Це також показник порушення ритму виробництва, погіршення організації та контролю за виробництвом. Зміна рівня якості продукції може спричиняти також зворотній вплив на обсяг випуску продукції. Механізми впливу пов’язані зі зміною трудомісткості продукції, норм витрат сировини і матеріалів тощо. І навпаки. Форсування виробничих процесів, які забезпечують додаткові обсяги продукції, зазвичай негативно відбивається на якості продукції. Виявлення такої взаємодії показників – досить складне завдання економічного аналізу і потребує неабияких зусиль, високих професійних навичок аналітиків, а також додаткових джерел інформації.
|