Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Аналіз якості та браку продукції




Якість продукції – це її здатність задовольняти певні потреби споживачів (надійність довговічність, техніко-експлуатаційні показники, конструкторсько-художні властивості виробів). Аналіз якості продукції проходить в такому порядку:

1. Весь обсяг виробництва поділяються на продукція, яка підлягає і не підлягає атестації.

2. Визначається частка продукції, що підлягає атестації, в тому числі за категоріями якості, та не підлягає атестації.

3. Проводиться порівняння в структурі виробництва продукції за категоріями якості.

4. Визначається вплив зміни частки продукції вищої категорії якості на загальний обсяг виробництва шляхом множення частки продукції вищої категорії якості в загальному обсязі виробництва на плановий обсяг виробництва в натуральному виразі.

5. проводиться аналіз сортності продукції одним з двох способів: за середньозваженою ціною та спосіб порівняння відсотків виконання плану у вартісно­му і натуральному вираженні.

Розглянемо методику визначення коефіцієнта сортності за середньозваженою ціною (таблиця 3.4)

Таблиця 3.4

Сорт Ціна одиниці продукції, грн. За планом Фактично
Кількість виробів, шт. Сума, грн. Кількість виробів, шт. Сума, грн.
І
II
III
Разом X

 

Плановий коефіцієнт сортності:

.

Фактичний коефіцієнт сортності:

Оскільки величина фактичного показника більша за плано­ву, можна зробити висновок, що фактична сортність продукції вища від планової. Коефіцієнт якості складає 1,001

 

Спосіб порівняння відсотків виконання плану у вартісно­му і натуральному вираженні. Випередження рівня виконання плану у вартісному вираженні 111,2% (9610 / 8640 х 100) в порівнянні з натуральним – 111,1% підтверджує факт вико­нання плану за сортністю.

З наведених вище трьох способів найбільш універсальним є спосіб першосортних одиниць, оскільки він практично виклю­чає вплив зміни й асортименту продукції.

Насамкінець виконують розрахунок впливу зміни кількості та якості продукції на обсяг її випуску у вартісному вираженні.

Розрахунок факторів:

1) зміна кількості виробленої продукції:

2) зміна якості (сортності) продукції:

Разом + 970 грн.

Перевірка розрахунку:

 

Частина виробів у процесі виробництва псується через пору­шення технології, несправності устаткування або низьку квалі­фікацію чи несумлінність робітників. Це явище має назву „брак продукції”. Брак може бути остаточним і виправним. При аналізі ви­значають загальну суму браку і відносну його величину (% бра­ку), а також вивчають динаміку цього показника за ряд пері­одів. Особливу увагу потрібно приділити виявленню так звано­го прихованого браку, який з різних причин не обліковується. Цей брак фігурує як доброякісні деталі, напівфабрикати і навіть готові вироби і є причиною порушення в майбутньому ритмі роботи і несподіваних збитків. Аналізуючи брак, обов’язково з’ясовують причини його ви­никнення, місцезнаходження, час і винуватців. Важливими умовами профілактики браку є:



- висока культура й організація виробництва;

- стабільний ритм роботи і постачання;

- впровадження у виробництво сучасних технологій і устат­кування;

- підвищення кваліфікації персоналу, його дисциплінова­ності і відповідальності тощо.

Варто також пам’ятати, що між якістю продукції і величи­ною браку існують складні й суперечливі зв’язки. Наприклад, зростання кількості бракованої продукції не обов’язково спри­чиняє погіршення її якості, як це іноді вважається. Рівень бра­ку – це передусім показник якості роботи, налагодженості тех­нологічних процесів і організації виробництва. Це також по­казник порушення ритму виробництва, погіршення організації та контролю за виробництвом. Зміна рівня якості продукції може спричиняти також зво­ротній вплив на обсяг випуску продукції. Механізми впливу пов’язані зі зміною трудомісткості продукції, норм витрат си­ровини і матеріалів тощо. І навпаки. Форсування виробничих процесів, які забезпечу­ють додаткові обсяги продукції, зазвичай негативно відбивається на якості продукції. Виявлення такої взаємодії показників – досить складне зав­дання економічного аналізу і потребує неабияких зусиль, висо­ких професійних навичок аналітиків, а також додаткових дже­рел інформації.

 

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-09; просмотров: 1494

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...