Під час підготовки зерна до переробки для відділення домішок, що

Під час підготовки зерна до переробки для відділення домішок, що

відрізняються за формою, використовують:

сепаратори;

продування повітрям;

+трієри;

промивання водою.

5. Натура зерна – це:

відсоток чистого ядра в зерні;

+вага 1 л зерна, в г;

вага 1 мл зерна, в мг;

об’єм 1 кг зерна, в мл.

6. Для визначення натури зерна використовують:

хімічний стакан;

конічну колбу;

+літрову пурку;

колбу К’єльдаля.

7. За критичної вологості знога інтенствність дихання:

не змірюється;

різко зніжується;

+ різко зростає;

відсутня.

8. Наважка зерна, яка призначена для визначення його показників якості є частиною:

точкової проби;

об’єднаної проби;

+ середньої проби;

виїмки.

9. Зерно якої культури має найвищу натуру:

+ пшениця;

ячмінь;

жито;

овес.

10. Основним чинником самозігрівання зернових мас є:

хімічний склад зерна;

зараженість шкідниками;

+ вологість зерна;

склад смітної домішки.

11. Активне вентилювання зернових мас проводиться з метою:

очищення зернових мас від смітних домішок;

зниження кількості мікроорганізмів;

поліпшення хімічних або біологічних показників;

+охододження, сушіння зернових масс, плновлення складу повітря між зернових проміжків, дегазація..

12. Властивість зернової маси, що дозволяє легко переміщувати зернову масу, використовуючи принцип самопливу – це:

шпаруватість;

+сипкість;

самосортування;

шеретування.

13. Основний режим зберігання зернових мас в Україні:

+ у сухому стані;

у регульованому газовому середовищі;

в охолодженому стані;

за умов кондиціювання.

14. Під час сушіння зерно за призначенням поділяють на:

+ насіннєве, продовольчо-фуражне;

насіннєве, технічне;

технічне, продовольче;

фуражне, технічне.

15. До злакових відносяться культури:

+ пшениця, жито, тритикале, ячмінь, овес, кукурудза, сорго, рис;

горох, квасоля, сочевиця, чина, нут, боби, соя;

соняшник, сафлор, льон, кунжут, перила, лялеманція;

віка, арахіс, гірчиця, сурепиця.

16. До бобових відносяться культури:

пшениця, жито, тритикале, ячмінь, овес, кукурудза, сорго, рис;

+ горох, квасоля, сочевиця, чина, нут, боби, соя;

соняшник, сафлор, льон, кунжут, перила, лялеманція;

буряк цукровий, цукрова тростина, картопля.

17. Наслідок сипкості зернової маси та неоднорідності твердих компонентів, що призводить до поділу зернової маси на окремі компоненти – це:

+самосортування;

шпаруватість;

температуропровідність;

дихання.

Які культури відносят до богатих на жири?

злакові культури (пшениця, жито, тритикале, ячмінь, кукурудза, сорго тощо);

бобові культури (горох, квасоля, срчевиця тощо);

соя, соняшник, сафлор, льон, кунжут тощо;

буряк цукроий, кенаф, льо прядивний, бавовник.

Компоненти комбікормів, які відносять до сировини рослинного

походження – це:

+жито, горох, трав’яне борошно;

висівки, кормове борошно, мучки, млинова пил;

рибне борошно, м'ясо-кісткове борошно, кормовий жир;

меляса, пивна дробина, солома.

Компоненти комбікормів, які відносять до сировини тваринного

походження – це:

чумиза, сочевиця, люпин;

кухона сіль, вапняк, трав’яне борошно;

+м'ясо-кісткове борошно, рибне борошно;

пшеничні висівки та люцернове борошно.

139. Компоненти комбікормів, які відносять до сировини мінерального походження – це:

гідрол, бентоніт, бітум ;

макуха, шрот, карбамідний концентрат;

+кухона сіль, вапняк, крейда;

м'ясо-кісткове борошно, рибне борошно.

140. Основні показники поживності та якості комбікормової сировини:

вміст основних амінокислот, та мінеральних речовин;

+сирий протеїн, сирий жир, сира клітковина, кормові одиниця;

перетравлюваний протеїн, кислотне та перекисне число;

вміст білків, жирів, вуглеводів і вітамінів.

141. Основна характеристика гранульованих комбікормів для риб:

крихкість;

дисперсність;

+ водостійкість;

наявність дрібних часточок.

142. Злакові комбікорми характеризуються високим вмістом:

+ вуглеводів;

білків;

вітамінів;

жирів.

143. Максимальний вміст вологи для наповнювачів,%:

15;

13;

+10;

7.

144. Гранульований комбікорм – це продукт:

у вигляді плиток геометрично правильної форми заданих розмірів;

для молодняку тварин в перші періоди його життя;

+ у вигляді комочків заданої форми та розміру;

для ВРХ та овець.

145. Від кількісного співвідношення анатомічних частин зерна, що потрапили в борошно, залежить:

кислотність борошна;

+ вихід і сорт борошна;

сила борошна;

ферментативна активність борошна.

Які культури відносять до злакових?

+ пшениця, жито, тритикале, ячмінь, овес, кукурудза, сорго, рис;

горох, квасоля, сочевиця, чина, нут, боби, соя;

соняшник, сафлор, льон, кунжут, перила, лялеманція;

буряк цукровий.

Які культури відносять до бобових?

пшениця, жито, тритикале, ячмінь, овес, кукурудза, сорго, рис;

+ горох, квасоля, сочевиця, чина, нут, боби, соя;

соняшник, сафлор, льон, кунжут, перила, лялеманція;

буряк цукровий, цукрова тростина, картопля.

Для зерна яких культур проводяит гідротермічеу обробку (ГТК) під час виробницива крупи?

+ гречки, пшеницї, кукурудзи, вівса, гороху;

соняшнику, сафлору, льону, кунжуту, перили, лялеманції;

сої, квасолї, жита;

сорго, проса, кукурудзи цукрової

Що є сировиерю лоя виробництва крупи?

+рис,просо,гречка, пшениця, ячмінь, овес, горох, кукурудза;

соняшник, сафлор, льон, кунжут, перила, лялеманція;

ріпак, гірчиця, перко;

жито, вика.

Який смак властивий нормальному зерну?

+ слабковираженний борошнистий (прісний);

солодкий;

гіркий;

кислий.

Які культури відносят до богатих на білок?

злакові культури (пшениця, жито, тритикале, ячмінь, кукурудза, сорго тощо);

+ бобові культури (горох, квасоля, срчевиця тощо);

м’яиа, рис, огар, чумиза;

буряк цукровий, тростина цукрова.

Під час підготовки зерна до переробки для відділення домішок, що

відрізняються за формою, використовують:

сепаратори;

продування повітрям;

+трієри;

промивання водою.

5. Натура зерна – це:

відсоток чистого ядра в зерні;

+вага 1 л зерна, в г;

вага 1 мл зерна, в мг;

об’єм 1 кг зерна, в мл.

6. Для визначення натури зерна використовують:

хімічний стакан;

конічну колбу;

+літрову пурку;

колбу К’єльдаля.

7. За критичної вологості знога інтенствність дихання:

не змірюється;

різко зніжується;

+ різко зростає;

відсутня.

8. Наважка зерна, яка призначена для визначення його показників якості є частиною:

точкової проби;

об’єднаної проби;

+ середньої проби;

виїмки.

9. Зерно якої культури має найвищу натуру:

+ пшениця;

ячмінь;

жито;

овес.

10. Основним чинником самозігрівання зернових мас є:

хімічний склад зерна;

зараженість шкідниками;

+ вологість зерна;

склад смітної домішки.

11. Активне вентилювання зернових мас проводиться з метою:

очищення зернових мас від смітних домішок;

зниження кількості мікроорганізмів;

поліпшення хімічних або біологічних показників;

+охододження, сушіння зернових масс, плновлення складу повітря між зернових проміжків, дегазація..

12. Властивість зернової маси, що дозволяє легко переміщувати зернову масу, використовуючи принцип самопливу – це:

шпаруватість;

+сипкість;

самосортування;

шеретування.

13. Основний режим зберігання зернових мас в Україні:

+ у сухому стані;

у регульованому газовому середовищі;

в охолодженому стані;

за умов кондиціювання.

14. Під час сушіння зерно за призначенням поділяють на:

+ насіннєве, продовольчо-фуражне;

насіннєве, технічне;

технічне, продовольче;

фуражне, технічне.

15. До злакових відносяться культури:

+ пшениця, жито, тритикале, ячмінь, овес, кукурудза, сорго, рис;

горох, квасоля, сочевиця, чина, нут, боби, соя;

соняшник, сафлор, льон, кунжут, перила, лялеманція;

віка, арахіс, гірчиця, сурепиця.

16. До бобових відносяться культури:

пшениця, жито, тритикале, ячмінь, овес, кукурудза, сорго, рис;

+ горох, квасоля, сочевиця, чина, нут, боби, соя;

соняшник, сафлор, льон, кунжут, перила, лялеманція;

буряк цукровий, цукрова тростина, картопля.

17. Наслідок сипкості зернової маси та неоднорідності твердих компонентів, що призводить до поділу зернової маси на окремі компоненти – це:

+самосортування;

шпаруватість;

температуропровідність;

дихання.