Самосортуванню у разі вільного падіння твердих часточок зернової

маси сприяє:

знижена вологість зернової маси;

недостатнє очищення зернової маси;

+ парусність;

кут природного схилу.

19. Зернова маса характеризується:

низькою теплопровідністю і високою теплоємністю;

високою теплопровідністю і високою теплоємністю;

+ низькою теплопровідністю і низькою теплоємністю;

високою теплопровідністю і низькою теплоємністю.

20. Зерно починає проростати тільки у разі:

+поглинання краплинно - рідкої вологи;

зниження температури;

підвищення вмісту діокстду вуглецю;

зараження хворобами.

21. Відходи I категорії на елеваторі характеризуються вмістом зерна:

не більш 2%;

від 2 до 10%;

+ від 10 до 50%;

більше 50%.

22. Настроювання й перебудова маршруту у разі переміщення зерна на елеваторі включають такі операції :

зміна швидкості переміщення продукту;

заміна транспортних механізмів у маршруті руху зерна;

+відкривання й закривання засувок під бункером або силосом, пуск і зупинку;

настроювання й регулювання транспортних механізмів.

23. Повний фактичний час переміщення партії зерна на елеваторі називають:

циклом зовнішнього процессу;

періодом елеватора;

+періодом внутрішнього процессу;

циклом завантаження.

24. Підвищення температури і вологості під час зберігання зерна сприяє:

послабленню інтенсивності дихання зерна;

зменшенню втрат сухої речовини;

пригніченню розвитку мікроорганізмів;

+самозігріванню.

25.Карбамідний концентрат – це:

добавка, в якій концентрація азоту вдвічі більше, ніж у карбаміді;

добавка, яка вироблена з карбаміду, подрібненого зерна та бентоніту кальцію;

+добавка, яка вироблена з карбаміду, подрібненого зерна та бентоніту натрію;

добавка, яка вироблена з карбаміду, бентоніту кальцію та бентоніту натрію.

26. Кормові добавки – це:

будь-які доповнювачі до комбікорму;

будь-які доповнювачі до комбікорму, які використовують для годівлі тварин і птиці з метою підвищення перетравності поживних речовин;

+буд-які доповнювачі до комбікорму, які регулюють кількість і співвідношення у ньому поживних речовин;

добавки, в яких концентрація азоту вдвічі більша, ніж у карбамідному концентраті.

27. Дозування під час якого продукт подається рівними обсягами в певні проміжки часу:

вагове;

об'ємне;

+періодичне;

об'ємно-вагове.

28. Мета відсоложування в технології комбікормів:

покращання подрібнення зернових кормів;

+покращання смакових якостей зернових кормів;

покращання кольору зернових кормів;

покращання поживної цінності зернових кормів.

29. Нестача кисню в міжзерновому просторі сховища:

посилює інтенсивність дихання зерна;

+сповільнює генерування вологи і дихання зерна;

підвищує гідролітичну і окиснювальну активність аеробних мікроорганізмів;

не впливає на активність і ріст шкідників.

30. Зернова маса – це:

зерно основної культури та міжзерновий простір;

зерно основної культури та домішки;

зерно основної культури, мікроорганізми, та комахи;

+ зерно основної та інших культур, сукупність домішок, мікроорганізмів, комах і повітряних зернових проміжків.

31. Перерозподіл вологи в свіжозібраній зерновій масі починається після її формування і закінчується, зазвичай, протягом:

доби;

2 діб;

+ 3діб;

тижня.

32. Енергетичні кормові добавки – це:

добавки для ліквідації дефіциту валової енергії;

добавки для збільшення енергії в раціонах із метою підтримання життя;

+добавки для ліквідації дефіциту доступної енергії в раціонах тварин і птиці;

добавки, які надають смак і аромат комбікорму.

33. Охолодженими вважають зернові партії з температурою в насипу не більше:

0 °С;

мінус 6 °С;

+плюс 8 - 10°С;

плюс 15°С.

34. Призначення післязбиральної обробки зернової маси:

примусове продування повітрям;

подрібнення;

лущіння;

+ приведення зібраної зернової маси в стійкий під час зберігання стан.

35. На сипкість зернової маси впливають:

+ форма, розмір, стан поверхні зерна, вологість, кількість та склад домішок зерна;

температура зерна;

температура зерна та стан поверхні зерна;

консистенція ендосперму.

36. Продуктивність технологічної лінії на елеваторі зумовлюється:

сумарною продуктивністю обладнання, яке входить до складу лінії;

продуктивністю обладнання, яке має найбільш високу продуктивність із обладнання, які входить до складу лінії;

+ найбільш низькою продуктивністю обладнання, що входить до складу лінії;

продуктивністю головного в технологічному плані обладнання.

37. Відходи на елеваторі контролюють:

на спеціально обладнаному майданчику;

в окремо зведеному будинку;

+безпосередньо в робочій будівлі елеватора;

не контролюють.

38. За розташуванням зерносховища бувають:

+надземні;

високі, низькі;

вертикальні, горизонтальні;

заглиблені.

39. Одним із основний факторів лежкості зернової маси під час зберігання є:

засміченість;

теплопровідніить;

+вологість;

самосортуванння

40. Способи зберігання зернових мас у зерносховищах:

+ насипом у засіках, без засіків; у тарі; у силосах; у бунтах;

насипом без засіків; у бунтах; на стелажах;

у тарі (дерев’яна, металева, паперова), на стелажах;

у тарі (мішки із міцних і грубих тканин, паперові мішки, крафт-мішки), штабелями, на стелажах.

41. Форми зараженості зерна шкідниками:

відкрита форма;

закрита форма;

+ прихована та явна форма;

не виділяють жодних форм зараженості.

42. У разі зараження зерна комахами і кліщами:

збільшується кількість білка в зерні;

зменшується кількість шкідливих мікроорганізмів;

не змінюється амінокислотний склад зерна;

+зменшується кількість білка в зерні.

43. Чим більша виповненість зерна, тим:

+ вищий вихід борошна;

нижчий вихід борошна;

менші енерговитрати на очищення зеона;

вища зольність борошна.

44. Борошно класифікують:

+за видом, типом, сортом;

за видом, типом, класом;

за типом, сортом, класом;

за сортом, класом, видом.

45. Основним чинником, що впливає на сорт борошна, є:

+ зольність;

вміст клейковини;

кислотність;

сила борошна;

61. Безпосередньо перед розмелюванням поверхню зерна:

+ зволожують;

підсушують;

облущують;

підігрівають.

46. Борошно простого повторювального помелу характеризується:

однорідністю розмірів частинок;

+низькою якістю;

світлим кольором;

відсутністю обмежень у використанні.

47. Метою гідротермічної обробки зерна є:

ущільнення ендосперму зернівки;

зменшення оболонок зерна;

+ послаблення зв^,язків між оболоноками та ендоспермом;

постлення зв^,язків між оболоноками та ендоспермом.

48 Із зниженням сорту борошна показники якості змінюються наступним чином:

вологість і кислотність зменшується;

крупність зменшується;

+зольність зростає;

білизна зростає.

49. У борошні порівняно з зерном міститься:

більше жиру і цукру;

+ більше крохмалю і менше жиру;

більше цукру і менше клітковини;

менше крохмалю і більше мінеральних речовин.

50. У житньому сортовому борошні на відміну від пшеничного:

нижча зольність;

+ вища активність ферментів;

вища кількість клейковини;

нижча біологічна цінність білків.

51. Найбільшу гігроскопічність має:

зародок зерна;

ендосперм;

+ оболонки;

алейроновий шар.

52. Найменшу гігроскопічність має:

+ зародок зерна;

ендосперм ;

оболонки;

алейроновий шар.

53. Комбікормову сировину класифікують за:

вмістом кислот;

з вмістом мінеоальних речовин;

+ походженням і хімічним складом;

поживною цінністю.

54. Білкові вітаміні добавки можуть бути єдиним компонентом раціону:

так;

тільки для птиці і свиней;

+ні;

тільки для великої рогатої худоби.

55. Внаслідок холодного кондиціонування зерна відбувається:

послаблення зв'язку між оболонками та ендоспермом;

укріплення зв'язку між оболонками та ендоспермом;

+ послаблення ендосперму;

зниження міцності та еластичності оболонок.

56. Під час виробництва борошна часткові лущення поверхні зерна проводять для:

полегшення подальшого сепарування зерна;

утворення тріщин в ендоспермі зерна;

+ для часткового видалення оболонок з поверхні зерна;

видалення алейронового шару.

57. За оцінювання хлібопекарських властивостей житнього борошна визначають:

кількість та якість клейковини;

газоутримувальну здатність;

+ автолітичну активність;

здатність до потемніння.

58. Сила борошна визначається:

+ вмістом і якістю білків;

жирнокислотним складом жирів;

засвоюваністю вуглеводів;

активністю води.

59. Анатомічна частина зерна, у якій міститься значна кількість білків:

алейроновий шар та квіткові оболонки;

оболонка;

центральна частина ендосперму;

+ периферійна частина ендосперму.

60. Вода, яка може сприяти укріпленню клейковини борошна:

хлорована;

м'яка;

+ жорстка;

дистильована.

61. Борошно вищого сорту одеожують із:

алейронового шару;

цілого зерна;

зародка;

+ ендосперму.

62. Найбільшою зольністю відрізняється:

макаронне борошно;

борошно вищого ґатунку;

борошно першого ґатунку;

+ оббивне борошно.

63. Збагачення крупки під час виробництва борошна – це:

насичення крупки киснем;

додавання в крупку вітамінів;

додавання в крупку біологічно активних речовин;

+ видалення частинок оболонок.

64. Кондиціонування зерна перед помелом – це:

очищення від смітних домішок;

дроблення зерна перед помелом;

сортування зерна;

+ гідротермічна обробка зерна.

65. Під час виробництва борошна проводять процес сепарування зерна для:

зниження мікробіологічної забрудненості зерна;

стабілізації технологічних властивостей зернової маси;

+ видалення домішок із зернової маси;

насичення киснем повітря.

66. Анатомічна частина зернівки пшениці, яка найбільш багата вітамінами:

ендосперм;

+ оболонки з алейроновим шаром;

зародок;

цілісне зерно.

67. Анатомічна частина зерна злакових культур, яка вміщує найменшу кількість мінеральних речовин:

алейроновий шар;

ендосперм;

+ зародок;

оболонки.

68. Процес руйнування зерна під дією зовнішіх сил називається:

змішуванням;

+ подрібненням;

розмелюванням;

зволожуванням.

69. Технологічна операція збагачення крупок під час отримання борошна проводиться з метою:

підвищення вмісту вітамінів;

+ зниження показника зольності борошна;

підвищення вмісту білка;

підвищення вмісту мікроелементів.

70. Мінімально допустимий рівень показника склоподібності пшениці для виробництва хлібопекарського борошна:

40 %;

+ 50 %;

60 %;

70 %.

71. Одиниця виміру показника вмісту клейковини в зерні виражається в:

+ % ;

мг\100г;

г\100г;

г\ л.

72. Основна частка білка, що входить до складу клейковини зерна пшениці представлена:

орішином;

+ гліадином і глютеніном;

казеїном;

гаптеїном.

73. Показник приладу ИДК, який використовують для характеристики якості білкового комплексу борошна - це:

розтяжність;

сила тертя;

+ пружність;

адгезія.

74. Борошномельні властивості зерна пшениці оцінюють за показниками:

свіжість, вологість, засміченість;

+ крупність і виповненість, натура, консистенція ендосперму, щільність, міцність, твердість ендосперму, зольність;

хімічний склад, енергія і здатність до проростання, склоподібність;

свіжість, вологість, засміченість, зараженість комахами і кліщами, хімічний склад.

75. Клейковину за типами розрізняють як:

нормальну, ненормальну, слабку, середню, міцну;

нормальну, задовільну, незадовільну, добру;

середню, нормальну, міцну, слабку;

+ нормальну, слабку, міцну.

76. Показники якості, за якими оцінюють борошномельні властивості зерна жита:

+ознаки свіжості, вологість, засміченість, зараженість комахами і кліщами, вирівняність, натура, маса 1000 зерен, скловидність;

вирівняність, натура, маса 1000 зерен, скловидність, вміст ядра;

плівчастість, вміст ядра;

маса 1000 зерен.

77. “Сира” клейковина– це:

+ білкова маса, яка, поглинаючи воду, бубнявіє і збільшується в об’ємі, здатна розтягуватись і пружинити;

вуглеводний комплекс, який не поглинає воду, але здатний розтягуватись і пружинити;

комплекс харчових волокон, які здатні поглинати воду;

сполука небілкового походження.

78. Консистенція ендосперму, яку може мати зерно:

міцна, нормальна, слабка;

борошниста, шпариста;

борошниста, склоподібна;

+ склоподібна, напівсклоподібна і борошниста.

79. Крупу манну одержують:

спеціальною переробкою зерна ячменю;

+ як побічний продукт під час виробництва борошна сортового помелу;

спеціальною переробкою вівса;

спеціальною переробкою жита.

80. Кондиціювання зерна під час виробництва борошна - це:

+ зволоження зерна до 15,5 - 16,5%;

зволоження зерна до 25 - 30%;

висушування зерна до вологості 10%;

зволоження зерна до 15,5 - 16,5%, а потім висушування його до вологості 12%.

81. Чим нижча виповненість зерна, тим:

вищий вихід борошна;

+ нижчий вихід борошна;

менші енерговитрати на помел;

вища зольність борошна.

82. Борошно житнє за сортами розрізняють:

+ сіяне, обдирне, оббивне;

крупчатка, вищий, перший, другий;

вищий, перший, другий;

крупчатка, сіяне, обдирне.

83. Відділення домішок за ознакою щільності відбувається на:

ситовому сепараторі;

дуоаспіраторі;

на трієрі;

+ каменневідбірнику.

84. Відділення домішок за ознакою швидкості витання відбувається на:

ситовий сепараторі;

+ пневмосепараторі;

трієрі;

камінневідбірнику.

85. Мікронізація – це:

одержання крупи шляхом подрібнення;

технологія одержання плющеного зерна;

+ технологія обробки зерна інфрачервоними променями;

визначення середнього розміру крупинок.

86. За кількістю доброякісного ядра і засміченістю круп визначають:

+ сорт;

розварюваність;

сипкість;

вологість.

87. Біологічну цінність круп визначають залежно від:

виду, номеру;

способу обробки поверхні;

зовнішнього вигляду;

+вмісту поліненасичених жирних кислот, вітамінів, мінеральних речовин.

88. За хімічним складом найбільше білків містять крупи:

манна, вівсяна;

рисова, перлова;

ячна, кукурудзяна;

+ гречана, горох лущений.

89. За хімічним складом найбільше вуглеводів містять крупи:

кукурудзяна, рисова;

+ вівсяна, ячмінна;

гречана, горох лущений;

пшоно, пшенична.

90. Залежно від технології виготовлення розрізняють такі види вівсяних круп:

проділ, ядрицю;

+плющені, пластівці «Геркулес»;

подрібнені, шліфовані;

перлові, ячні.

91. Основою методу визначення вмісту золи у крупах є:

висушування у сушильній шафі;

+ озолення у муфельній печі;

титрування;

колорометрія.

92. Толокно – це продукт переробки зерна:

+ вівса;

ячменю;

пшениці;

кукурудзи.

93. Під час шліфування та полірування рису видаляють:

зародок та оболонки;

+ зародок, оболонки та майже повністю алейроновий шар;

оболонки;

зародок та майже пілком ендосперм.