Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






ДОГОВІР ПРО ПЕРЕДАННЯ ВИКЛЮЧНИХ МАЙНОВИХ ПРАВ ІВ




За договором про передання виключних майнових ПІВ одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.Укладення договору про передання виключних майнових ПІВ не впливає на ліцензійні договори, які були укладені раніше. Умови договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, що погіршують становище творця відповідного об'єкта або його спадкоємців порівняно з становищем, передбаченим цим Кодексом та іншим законом, а також обмежують право творця на створення інших об'єктів, є нікчемними. (Стаття 1113.ЦКУ) Предметом договору є виключні майнові права на певний об'єкт ПІВ. Виключне право — це майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам. Виключні права поділяються на кілька груп, для яких установлений різний правовий режим використання і захисту. Традиційно виділяються дві основні групи: «промислові права» («промислова власність») і «художні права» («художня власність»), до яких при­микають «суміжні» права виконавців, виробників фонограм, організацій ефірного і кабель­ного віщання. Технічний прогрес сприяє розширенню сфери виключних прав, включенню в неї нових видів нематеріальних об'єктів (наприклад, програм ЕОМ та ін.). Виключні права на об'єкти промислової власності засвідчуються охоронними докумен­тами: патентами на винаходи і промислові зразки, свідоцтвами на корисні моделі, товарні знаки, найменування місць походження. Об'єктами виключних майнових прав, як випливає з їх суб'єктивного змісту, не можуть бути наукове відкриття, географічне зазначення, комерційне (фірмове) найменування. Сторонами договору є 1) особа, якій належать виключні майнові права ІВ на певний об'єкт (творець, спадкоємець) та 2) особа, до якої переходять виключні майнові права ІВ (фізична чи юридична особа).

 

ДОГОВІР ПРО СТВОРЕННЯ ЗА ЗАМОВЛЕННЯМ І ВИКОРИСТАННЯМ ОБЄКТА ПРАВА ІВ

За договором про створення за замовленням і використання об'єкта ПІВ одна сторона (творець — письменник, художник тощо) зо­бов'язується створити об'єкт ПІВвідповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк. Договір про створення за замовленням і використання об'єкта ПІВ повинен визначати способи та умови використання цього об'єкта замовником. Оригінал твору образотворчого мистецтва, створеного за замовленням, перехо­дить у власність замовника. При цьому майнові ПІВна цей твір залишаються за його автором, якщо інше не встановлено договором. Умови договору про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності, що обмежують право творця цього об'єкта на створення інших об'єктів, є нікчемними. (ст.1112 ЦКУ).



У договорах на створення і використання результатів науково-технічної діяльностімають бути чітко сформульовані наукові, технічні, економічні та інші вимоги до обєкта ПІВ, що є предметом договору. Зміст і строки виконання становить невід'ємну частину договору. Замовник має право використовувати передані йому результати робіт, у тому числі придатні до правової охорони як винаходи, корисні моделі тощо, у межах і на умовах, передбачених договором. Виконавець має право використовувати ці результати для власних потреб, якщо інше не передбачено договором. У договорі може бути передбачено право виконавця реалізувати результати робіт третім особам і здійснювати їх патентування. Якщо інше не передбачено договором, як виконавець, так і замовник повинні забезпечувати конфіденційність відомостей щодо предмета договору, ходу його виконання та одержаних результатів. Обсяг відомостей, що визнаються конфіденційними, визначається у договорі.

 

АВТОРСЬКІ ДОГОВОРИ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ.

Авторський договір— це консенсуальна угода у галузі права ІВ (авторського права), за якою автор або правонаступники передають готовий твір певній організації для використання або автор бере на себе обов’язок створити певний твір і передати його для використання обумовленим у договорі способом.

Розрізняють такі види авторських договорів: Про передачу виключного права на використання твору: власник авторського права передає іншій (тільки одній) особі право використовувати твір певним способом, а також передає право дозволяти або забороняти використання цього твору іншим особам. При цьому за володілцем авторського права залишаються лише права, що не передаються (невідчуджувані). Про передачу невиключного права на використання твору: власник авторського права на твір передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам.

За авторським договором замовлення автор зобов'язується створити у майбутньому твір відповідно до умов цього договору і передати його замовникові. Договором може передбачатися виплата замовником авторові авансу як частини авторської винагороди.

 

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-09; просмотров: 769

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...