Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






ДОКУМЕНТИ ОФОРМЛЕННЯ КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого терміну, але не менше трьох років, несе власник або посадова особа, яка керує підприємством.

Для забезпечення здійснення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

уведення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

― користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

― ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

― самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприєм-
ства.

Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися.

Підприємство самостійно:

 визначає облікову політику підприємства;

 обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку й способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, установлених Законом про бухгалтерський облік, і з урахуванням особливостей діяльності підприємства й технології обробки облікових даних;

 розробляє систему та форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності й контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

затверджує правила документообороту та технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

 може переводити на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, з подальшим включенням їхніх показників до фінансової звітності підприємства.

Керівник підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

В обліковій політиці підприємства мають бути відображені всі принципові питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві, тому до її формування необхідно підходити дуже відповідально й продумано, адже від вибору облікових оцінок підприємства залежить фінансовий результат та об’єктивність і точність розкриття інформації у фінансовій звітності.

Облікова політика підприємства формується на основі введених у дію Положень бухгалтерського обліку.

Згідно з графіком розроблення та впровадження Положень (стандартів) з бухгалтерського обліку з застосуванням Міжнарод­них стандартів обліку (МСБО), затвердженим наказом Мінфіну України від 1 грудня 1998 р. № 248, уведено в дію 27 П(С)БО. Зміст наказу про облікову політику подано в додатку 2.

  1. Порядок ведення та облік касових операцій

Згідно з П(с)БО 4 під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на поточних депозитних та інших рахунках у банках.
Грошові кошти — це найбільш ліквідні активи. Вони практично наявні на всіх стадіях діяльності підприємства — від його створення до ліквідації.
У складі грошових коштів обліковують еквіваленти їх, грошові документи.
До грошових коштів належать валюта України та іноземна валюта. Для обліку операцій із грошовими коштами призначені рахунки класу 3 “Кошти, рахунки та інші активи”. Для бухгалтерського обліку цих операцій можуть бути використані регістри, ухвалені Міністерством фінансів у спеціальних методичних рекомендаціях, або інші регістри, які відповідають вимогам ведення бухгалтерського обліку.
Операції з грошовими коштами регламентуються законодавчо-нормативними актами, які будуть розглянуті далі детальніше.
Підприємства всіх форм власності для зберігання готівкових коштів і здійснення операцій з ними створюють на підприємстві касу або вповноважують відповідальну особу для виконання таких операцій.
Каса підприємства — це спеціально обладнане приміщення або місце, призначене для приймання, видачі та зберігання готівкових коштів, інших цінностей і касових документів.
У касі підприємства можуть зберігатися не тільки грошові кошти, а й цінні папери, грошові документи, які є бланками суворої звітності.
Порядок приймання, зберігання, видачі та обліку грошових коштів у касі підприємств регламентується Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим постановою Правління банку України від 19 лютого 2001 р. № 72 з подальшими змінами та доповненнями (далі — Положення № 72).
Відповідно до цього Положення підприємства (підприємці), які мають поточні рахунки в банках, зобов’язані зберігати свої грошові кошти на цих рахунках на договірних умовах. Розрахунки за своїми зобов’язаннями підприємства (підприємці) здійснюють у безготівковій і готівковій формі.
Для виконання операцій з готівкою на підприємстві призначається матеріально відповідальна посадова особа — касир. Після видання наказу про призначення відповідального працівника на посаду касира його обов’язково під розписку ознайомлюють з порядком ведення касових операцій, після чого з ним укладається договір про повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей.
На підприємствах, де за штатним розкладом не передбачена посада касира, обов’язки останнього може виконувати бухгалтер або інший працівник відповідно до письмового розпорядження керівника підприємства за умови укладання з ним угоди про повну матеріальну відповідальність. Про це в письмовій формі обов’язково повідомляється банк, який здійснює розрахунково-касове обслуговування підприємства.
Обов’язки касира визначені Положенням № 72 і зводяться до повної матеріальної відповідальності за зберігання готівки та проведення всіх операцій з нею.
Підприємства (підприємці), як зазначалося раніше, мають право розраховуватися між собою та з фізичними особами як у готівковій, так і в безготівковій формах. При цьому сума платежу готівкою між суб’єктами підприємницької діяльності протягом одного дня не повинна перевищувати 3 000 грн (обмеження не поширюються на закупівлю окремих видів сільськогосподарської продукції).
За необхідності підприємства отримують готівку з власних рахунків у банку в межах наявних на них коштів на цілі, які визначає власник рахунку під час подання до банку чеку, без додаткових обґрунтовуючих документів.
Готівкові кошти, одержані підприємством з банку, використовуються для розрахунків зі своїм персоналом із заробітної плати, допомоги, компенсацій, витрат на відрядження та з інших виплат фізичним особам. Вони можуть бути використані і для оплати юридичними особами (підприємствами, підприємцями) одержаних товарів, робіт, послуг.
Розраховуватися готівкою підприємство може не тільки за допомогою коштів, одержаних з каси банку, а й за рахунок готівкової виручки, яка надійшла до каси підприємства від операцій з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інших запасів, необоротних активів, а також від позареалізаційних надходжень (внески до статутного фонду тощо). Отримані з каси банку готівкові кошти повинні використовуватися підприємством за цільовим призначенням.
Положенням № 72 регламентується касовий обіг грошових коштів, а саме: залишок їх у касі підприємства на кінець робочого дня; сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного робочого дня. Ці обмеження змінюються залежно від стану грошового обігу в державі й утворюють ліміт залишку готівки. Ліміт залишку готівки — її граничний розмір, що може залишитися в касі підприємства на кінець робочого дня.
Згідно з Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 р. № 69 (далі — Інструкція № 69) зі змінами, внесеними Постановою Правління НБУ від 23 липня 2002 р. № 259, ліміт залишку готівки в касі для підприємства встановлюється банком або самостійно визначається підприємством з урахуванням режиму та специфіки роботи останнього, його віддаленості від установи банку, розміру касових оборотів, визначених строків і порядку здавання касової виручки.
Ліміт каси встановлюється на весь термін дії договору за розрахунково-касового обслуговування, укладеного підприємством з установою банку. Підставою для затвердження загального ліміту каси (з урахуванням потреб відокремлених підрозділів, термінів і порядку здачі готівкової виручки) є складена у двох примірниках у вигляді додатку до договору заявка-розрахунок. Вона оформлюється на основі фактичних показників діяльності підприємства, наприклад за три будь-які місяці з останніх дванадцяти, що передують місяцю встановлення (перегляду), в яких був найбільший обсяг касових операцій.

Підприємство з метою перегляду загального ліміту каси використало для складання нової заявки-розрахунку обсяги касових операцій у касі підприємства й у касі відокремленого підрозділу за жовтень, листопад і грудень.
Дані по підприємству:
а) надійшла до каси виручка — усього 52 870 грн, у тому числі: за жовтень — 17 200 грн, листопад — 16 800 грн, за грудень — 18 870 грн;
б) виплачено готівкою — усього 42 150 грн, у тому числі: у жовтні — 13 350 грн, у листопаді — 13 850 грн, у грудні — 14 950 грн.
Дані по підрозділу:
а) надійшла до каси виручка: усього — 35 800 грн, у тому числі за жовтень — 11 900 грн, за листопад — 11 500 грн, за грудень — 128 400 грн;
б) виплачено готівкою — усього 26 300 грн, у тому числі: у жовтні — 7680 грн, у листопаді — 8400 грн, у грудні — 10 220 грн.
Підприємство відпрацювало за всі три місяці 66 робочих днів, а відокремлений підрозділ — 74 дні.
За цими даними буде складена заявка-розрахунок за формою див. табл. 2.2.

 

Якщо підприємство має поточні рахунки в різних установах банків, тоді воно самостійно визначає, в який з них подати заявку-розрахунок для встановлення загального ліміту каси. Після затвердження ліміту в одному з банків копії заявки-розрахунку, завірені ним, подаються до всіх установ банків, у яких відкриті поточні рахунки підприємства.

Якщо підприємство згідно з Інструкцією № 69 самостійно (без затвердження) розраховує ліміт каси, то воно також складає заявку-розрахунок. Усю готівку понад суму встановленого ліміту підприємство має здавати для зарахування на поточний рахунок у порядку й у терміни, передбачені в цій заявці.

Понадлімітні залишки готівки в касі підприємства визначаються прямим розрахунком за кожен робочий день способом порівняння залишку готівки в касі підприємства на кінець дня з установленим йому (або самостійно визначеним) лімітом, незалежно від того, здійснювалися в цей день касові операції (надходження, виплати) чи ні.

Якщо підприємству ліміт залишку готівки в касі не встановлено, тоді вся наявна в касі на кінець дня готівка вважається понадлімітною.

Суми готівки, видані в підзвіт, але з об’єктивних причин не витрачені, повинні бути повернені до каси підприємства одночас­но з авансовим звітом не пізніше наступного робочого дня після
їх видачі (за відрядженнями — не пізніше трьох робочих днів після повернення з відрядження, на закупівлю сільськогосподарської продукції — не пізніше десяти робочих днів з дня їх видачі). Якщо ця вимога не виконана, такі суми додаються в касі та вся сума порівнюється з лімітом.

Понад установлений ліміт підприємства мають право зберігати в касі грошові кошти, призначені для виплати заробітної плати, премій, дивідендів, допомоги з тимчасової непрацездатності, протягом 3 робочих днів. Після цього строку неодержані грошові кошти здаються в банк для зарахування на поточний рахунок підприємства.

За перевищення встановленого ліміту залишку готівкових коштів у касі підприємства пунктом 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення готівки” від 12 червня 1995 року № 436/95 (зі змінами та доповненнями) передбачені фінансові санкції у вигляді штрафу в двократному розмірі суми виявлених понадлімітних готівкових коштів за кожний день.

Під час здійснення готівкового обігу на підприємствах крім дотримання ліміту готівки діють й інші обмеження, а саме:

― забороняється за наявності податкової заборгованості використовувати готівкову виручку на виплату заробітної плати, заохочень, допомог усіх видів, компенсацій;

― видача готівки під звіт проводиться тільки за умови повного звіту за раніше отримані суми, а також дотримання термінів звіту за підзвітні суми і повернення невикористаних підзвітних сум (на відрядження — 3 робочі дні після повернення з відрядження, на закупівлю сільськогосподарської продукції, заготівлю вторинної сировини й металобрухту — 10 робочих днів з дня видачі під звіт, на всі інші господарські потреби — наступний робочий день після видачі під звіт.

Під час розрахунків готівкою між підприємствами остання з 15 квітня 2003 р. Має не перевищувати 10 000 грн.

За порушення передбачених правил готівкового обігу підприємство несе матеріальну відповідальність у розмірах, передбачених названим Указом Президента України (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ
ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ГОТІВКОВОГО ОБІГУ

 

 

Вид порушення Розмір фінансової штрафної санкції
Перевищення встановлених лімітів залишків готівки в касі 2-кратна сума перевищення ліміту
Неоприбуткування (неповне оприбуткування) готівки в касі 5-кратний розмір неоприбуткованої суми
   
Неустановлення лімітів залишків кас у разі, коли банки повинні встановлювати такі ліміти (застосовується до банків) 50-кратний розмір неоподатковуваного мінімуму до­ходів громадян за кожний випадок  
Виплата готівки з виручки, отриманої від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень на виплату заробітної плати, матеріального заохочення, допомоги всіх видів, компенсацій за наявності податкової заборгованості У розмірі здійснених виплат
   
Перевищення встановлених термінів використання наданої під звіт готівки. Видача готівки під звіт без повної звітності за раніше видані кошти 25 % виданих під звіт сум  
Проведення розрахунків готівкою без подання одержувачем коштів платіжного документа, що стверджує сплату покупцем готівкових коштів У розмірі витраченої готівки
Використання отриманих в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням У розмірі сплачених коштів

 

Касові операції оформляються відповідними документами (табл. 2.4), типові міжвідомчі форми яких затверджені Держкомстатом України та узгоджені з НБУ й Мінфіном України. Ці документи повинні застосовуватися без змін усіма підприємствами, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форми власності.

Таблиця 2.4

Таблиця 4.2

Кількість разів харчування, зазначених у рахунку готелю Розмір добових по Україні, грн Розмір добових із закордонних відряджень, грн
1. Без харчування 18,00 280,00
2. Одноразове харчування 14,40 224,00
3. Дворазове харчування 10,80 154,00
4. Триразове харчування 7,20 98,00

З табл. 4.2 видно, що нарахування добових залежить від того, включені до рахунків готелів (мотелів) та інших місць проживання витрати на харчування, чи ні.

Зазначені в табл. 4.2 норми добових із закордонних відряджень не стосуються установ і організацій, що повністю або частково фінансуються з бюджету. Норми добових для державних службовців і працівників частково фінансуються за рахунок коштів бюджету і визначені в додатку до Постанови № 663 зі змінами, внесеними Постановою № 977.

Керівник підприємства може, виходячи з норм колективного договору, збільшити норму добових, але з додаванням цієї суми до сукупного доходу працівника.

Відповідно до Постанови № 977 розмір добових для працівників підприємств усіх форм власності (крім тих, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджету) не може бути нижчим норми добових витрат, установлених додатком до Постанови № 977.

Наприклад, у згаданому документі зазначено, що для працівників бюджетних організацій розмір добових при відрядженні до США становить 50 дол. США. Згідно з Постановою № 663 у разі, якщо сторона, яка приймає відрядженого, забезпечує його коштами у вигляді компенсації або добових, підприємство, що направляє у відрядження, виплату добових зменшує на суму таких компенсацій, а якщо вони дорівнюють або перевищують встановлені нормами добові, то підприємство добові взагалі не виплачує.

У разі відряджень за кордон за час проїзду територією України добові виплачуються за нормами, встановленими для відрядження в межах України.

За форс-мажорних обставин, що впливають на тривалість відрядження (хвороба, відсутність квитків, скасування авіарейсів тощо), керівник підприємства може дозволити продовжити термін відрядження (за наявності підтверджувальних документів), але в межах норм.

Витрати на проїзд є цілим комплексом. До них включають, зокрема, витрати на попереднє замовлення квитків до місця відрядження та назад. Причому, якщо вокзал, аеропорт або пристань розміщені за межами міста, то вартість квитків на проїзд до них також оплачують.

Під час поїздки в закордонне відрядження на службовому автомобілі обов’язково підтверджують маршрут, і витрати на пально-мастильні матеріали відшкодовують за чинними нормами за кілометр пробігу таким маршрутом. Відрядженому компенсують також витрати на технічне обслуговування, стоянку, паркування, а також збори за проїзд ґрунтовими дорогами та водними переправами. Окрім цього, до означеного комплексу включають витрати:

― за користування постільними речами в поїздах;

― на перев’язування багажу;

― на оплату аеропортних зборів;

― на проїзд країною відрядження, причому вид транспорту визначає працівник, якщо керівник підприємства не обмежив його у виборі. Витрати за користування таксі або оренду автотранспорту можуть бути відшкодовані лише з дозволу керівника;

― на проїзд по місцю відрядження міським транспортом і рейсовими автобусами, метро, тролейбусами, трамваями (крім таксі), але тільки якщо у відрядженого немає безкоштовних засобів пересування.

Витрати на проїзд відшкодовуються тільки за наявності документів в оригіналі, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), квитанцій на постільні речі і т. д.

Витрати на проїзд у вагонах (каютах, салонах) особливого класу компенсуються з дозволу керівника підприємства.

Витрати на проживання — це витрати на:

― оплату рахунків за місце в готелі (мотелі) або з наймання інших житлових приміщень;

― харчування, включене в рахунок за проживання;

― побутові послуги, також внесені в такий рахунок;

― зазначене в цьому самому документі користування холодильником, телевізором, кондиціонером.

Інші витрати — це витрати на:

― оплату телефонних рахунків та інших операцій зв’язку, якщо вони пов’язані з вирішенням виробничих питань і підтверджені документально;

― оформлення закордонних паспортів і дозволів на в’їзд (увезення);

― компенсаційні при обміні валюти, в якій видано аванс, на національну валюту країни відрядження;

― на обов’язкове страхування;

― інші документально оформлені витрати, без яких не можна виконати завдання з відрядження.

Якщо в документах про витрати з відрядження виділено податок на додану вартість і відрядження пов’язане з виробничою діяльністю, то сума ПДВ відноситься до податкового кредиту
(дебет рахунка 641/ПДВ) без підтвердження податковими наклад­ними — тільки за транспортними квитками та рахунками го-
телів.

Якщо рахунок на проживання виписано не готелем, тоді для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту підприємству необхідно мати податкову накладну за умови, що сума сплати за проживання становить більше ніж 20 грн.

За відсутності накладної податковий кредит відсутній і суму ПДВ відносять у дебет субрахунка 949 «Інші витрати операційної діяльності».

Якщо підприємство здійснює оплату проїзних квитків і проживання в готелі в безготівковій формі (при цьому документи, що підтверджують їхню вартість, повинні бути в оригіналі). Працівник, направлений у відрядження, складає авансовий звіт тільки про одержання ним добових.

Наказом Головної податкової адміністрації України від 19.09.2003 р. № 440 затверджена нова форма авансового звіту (зразок 4.2). Він тепер називається інакше — «Звіт про використання коштів, наданих на відрядження, або підзвіт». Це викликано тим, що введено штраф і податок за несвоєчасне повернення невитрачених коштів, одержаних на відрядження, і порядок складання цього звіту.

Розрахунок штрафу та сума утриманого податку за несвоєчасно повернуті витрачені кошти на відрядження або під звіт.

При несвоєчасності повернення суми надміру сплачених коштів пізніше граничного терміну (до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, в якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт), але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного терміну:

Сума штрафу ___ (грн) = несвоєчасно повернута сума ___ (грн) ´ 15 : 100.

При неповерненні суми надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає граничний термін повернення:

Сума податку ___ (грн) = не повернута сума ___ (грн) ´ ставка оподаткування (п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»: 100.

Сума штрафу ____ (грн) = не повернута сума ___ (грн) ´ 15: 100.

Підпис особи, що склала розрахунок___________

Дата складання розрахунку ____________ 200__ р.

З розрахунком ознайомлений: підпис _____________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

Дата ___________

Зразок 4.2

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державної податкової
Адміністрації України від 19 вересня 2003 р. № 440

Назва підприємства Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ     РОЗПИСКА. Прийняття на перевірку від _____ аванс. звіт _____ 200__р. На суму ___________ грн. Підпис
                 
                   
Відділ Посада Проведення _____
Цех Професія 200__ р.  
П. І. Б.      
Ідентифікаційний номер                  
ЗВІТ ПРО ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ, НАДАНИХ НА ВІДРЯДЖЕННЯ АБО ПІД ЗВІТ № _____ від «___» ______________ 200__ р.   ДЕБЕТ
  рахунок карт сума
Призначення авансу Доцільність проведеної витрати підтверджую:      
     
  Сума ________ 200__ р.        
Залишок Поперед­нього авансу (за наявності)   ПІДПИС        
Переви- трата          
       
Одержано (від кого, №, дата документа)   Звіт перевірено        
       
1.   Розділ_пар. ст._   КРЕДИТ
2.   До затвердження        
3.   грн        
Усього утримано   Дата ___ 200_ р.        
Витрачено   Бухгалтер        
Залишок   Звіт затверджено в сумі
Перевитрата  
Додаток_ документів (прописом)
  ______________ 200__ р. _______________ (підпис)
Залишок унесений у сумі _________ грн. За касовим ордером № ___ від _________ 200__ р.
Перевитрата видана    
_____ 200__ р. Підпис ______ Перелік документів наведено на звороті
                                                     

Зворотна сторона зразка 4.2

Дата Пор. № док. Кому, за що і на підставі якого документа заплачено Сума Дебет
Рахунок Карт
           
           
           
           
           
           
           
           
           
           

 

Підпис підзвітної особи ____________ Дата ________________

 

Розглянемо відображення операцій з відрядження на прикладах.

Було затверджено кошторис і працівнику видано аванс на витрати з відрядження й посвідчення про відрядження.

Кошторис розраховано в такий спосіб:

― вартість квитків 240 грн

― добові за 5 днів 90 грн

― проживання 600 грн

Усього Іванову І. І. Видано 930 грн

 

Після повернення з відрядження Іванов І. І. подав авансовий звіт з такими сумами:

1) проїзд 240 грн

у тому числі ПДВ (ПДВ, виділений у квитках) 40 грн

2) постільна білизна 9 грн

у тому числі ПДВ 1,50 грн

3) добові (5 днів по 10 грн 80 коп.) 54 грн

4) проживання з дворазовим харчуванням 572 грн

(проживання — 400 грн, харчування — 10 грн,

готельний збір 20 % — 80 грн, ПДВ 20 % — 82 грн)

Усього875 грн

Операції на рахунках і субрахунках бухгалтерського обліку буде відображено відповідними записами (табл. 4.3).

Таблиця 4.3

 

Зміст операції Бухгалтерський облік Оподаткування
Д-т К-т Сума Валові витрати
Отримано гроші в касу для видачі на витрати з відрядження 930,00
Видано гроші в підзвіт 930,00
Відображено витрати на проїзд і постільну білизну без ПДВ 207,50 207,50
Відображено податковий кредит із ПДВ на розрахунки з бюджетом (без податкової накладної) 41,50
Віднесено на адміністративні витрати добові 54,00 54,00
Віднесено на адміністративні витрати з проживання та харчування без ПДВ 490,00 490,00
Відображено податковий кредит із ПДВ на розрахунки із бюджетом (без податкової накладної)        
82,00  
Повернуто залишок суми в касу 55,00  
Здано гроші в банк 55,00  
Списано витрати на фінансові результати 751,00  

З авансовим звітом працівник підприємства подає звіт про відрядження.

Звертаємо увагу, що згідно з П(С)БО 21 дебіторська заборгованість за виданим на витрати з відрядження авансом визнається немонетарною та визначається за валютним курсом на дату одержання авансу із включенням до адміністративних, загальновиробничих витрат, витрат на збут. Якщо фактичні витрати працівника в іноземній валюті в затвердженому авансовому звіті більші від авансу, то таке перевищення підлягає перерахунку та включенню до витрат за валютним курсом на дату затвердження авансового звіту, а кредиторська заборгованість, що утворилася, уважатиметься монетарною та підлягатиме перерахунку на кожну дату балансу до погашення боргу перед працівником.

Монетарні статті — статті балансу про кошти, активи й зобов’язання, що будуть отримані чи оплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей чи їхніх еквівалентів. Немонетарні статті виникають, якщо дебіторська або кредиторська заборгованість є наслідком перерахування чи одержання авансу.

Відповідно до Інструкції № 283 вивезення іноземної валюти, чеків за межі України фізичними особами, що від’їжджають у службові відрядження, дозволено:

¨ за умови усного декларування митному органу фізичними особами — резидентами та нерезидентами — іноземної валюти готівкою і/або дорожніми чеками на суму до 1000 дол. США чи еквівалента цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на день перетинання митного кордону;

¨ з обов’язковою вказівкою в митній декларації фізичними особами — резидентами та нерезидентами:

― іноземної валюти, чеків, що завезені раніше в Україну на законних підставах (за наявності митної декларації на їх увезення);

― коштів загальною сумою до 10 000 дол. США чи еквівалента цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день оформлення митної декларації, готівки і/або дорож­ніх чеків за довідкою вповноваженого банку на вивезення
іноземної валюти та чеків, виражених в іноземній валюті, при виїзді в службове відрядження за кордон України за формою № 01 с; а фізичними особами — нерезидентами, крім того, — чеків, що були надіслані в Україну з додержанням вимог законодавства України.

 

ТОВ «Надія» відряджає Сидоренка І. І. в місто Вашингтон (США) з 5 по 16 серпня 2002 р. строком на 12 днів для укладення договору на постачання продукції. Квитки на літак придбано за безготівковим рахунком на суму 6000 грн.

Складено кошторис витрат:

добові (12 × 280 грн: 5,3) 634 дол.

(52,83 дол. за кожний день

проживання) 1000 дол.

Разом 1634 дол.

 

Видано аванс 2 серпня 2003 р. в сумі 1634 дол.

Відрядження відбулося, договір підписано, до бухгалтерії подано 19 серпня 2002 р. авансовий звіт на суму:

добові 634 дол.

проживання 1500 дол.

Разом2134 дол.

 

На рахунках бухгалтерського обліку операції буде відображено так, як це показано в табл. 4.3

 

Таблиця 4.3

 

Зміст операції Бухгалтерський облік Оподаткування
Д-т К-т сума валові витрати
Отримано в банку валюту (курс 5,3 грн за 1 дол. США) для відрядження 1634 / 8660,20
Видано валюту в підзвіт 1634 / 8660,20
Перераховано за авіаквитки 6000,00 6000,00
Оприбутковано авіаквитки та списано на адміністративні витрати 6000,00
Списано витрати за авансовим звітом у валюті (на суму виданої валюти) 1634 / 8660,20 8660,20
Компенсовано витрати працівнику на відряд­ження (курс на дату звіту 5,31 грн за 1 дол. США)500 дол. США × 5,31 = = 2655 грн 2655,00 2655,00
         
Отримано суму компенсації в касу 2655,00  
Видано суму компенсації з каси 2655,00
Списано витрати на фінансові результати 17 315,20

Якщо аванс працівнику не видавався, то в бухгалтерському обліку операції буде відображено так, як це показано в табл. 4.4:

добові (12 днів × 280,00) 3360,00 грн

проживання (1500 дол.; курс на дату звіту 5,31 грн за 1 дол. США) 7965,00 грн

Разом11 325,00 грн

Таблиця 4.4

Зміст операції Бухгалтерський облік Оподаткування
Д-т К-т сума валові витрати
Перераховано суму за авіаквитки 6000,00 6000,00
Оприбутковано авіаквитки та списано на адміністративні витрати 6000,00
Отримано бухгалтерією звіт про відрядження, пов’язане з виробничою діяльністю підприємства 11 325,00 11 325,00
Отримано компенсацію з відрядження 11 325,00
Видано гроші на відрядження 11 325,00
Списано витрати на фінансові результати 17 325,00
  1. Облік розрахунків за авансами виданими, нарахованими доходами та претензіями.

Підприємство може одержувати аванс від покупців у рахунок майбутніх поставок продукції або здійснювати авансові платежі постачальникам та підрядникам.

Розрахунки за авансами виданими обліковують на субрахунку 371 "Розрахунки за виданими авансами". За дебетом субрахунку 371 відображають видачу авансу, а за кредитом - його зарахування. Записи роблять у такому порядку:

1) видано аванс постачальнику або підряднику: дебет субрахунку 371, кредит рахунку 31 "Рахунки в банках";

2) одержано від постачальника виробничі запаси: дебет рахунку 20 "Виробничі запаси", кредит рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками";

3) зараховано раніше виданий аванс постачальнику: дебет рахунку 63 і кредит субрахунку 371.

Розрахунки за авансами одержаними обліковують на субрахунку 681 "Розрахунки за авансами одержаними". При одержанні авансів під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт, а також суми попередньої оплати покупцями і замовниками рахунків постачальників за продукцію і виконані роботи запис роблять за дебетом рахунку 31 і кредитом субрахунку 681. При зарахуванні одержаного авансу: дебет субрахунку 681 і кредит рахунку 36.

3 метою спрощення обліку авансів, на нашу думку, недоцільно використовувати субрахунки 371 і 681. У такому випадку видані та одержані аванси можна відносити безпосередньо на рахунки 63 і 36 відповідно.

Приклад 1.

Одержано аванс від покупця в сумі 20 000 грн: дебет рахунку 31 і кредит рахунку 36; в рахунок авансу відвантажено продукцію покупцю в сумі 30 000 грн: дебет рахунку 36 і кредит рахунку 70 "Доходи від реаліза

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-08

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...