Категории: ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника |
ДОКУМЕНТИ ОФОРМЛЕННЯ КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙВідповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого терміну, але не менше трьох років, несе власник або посадова особа, яка керує підприємством. Для забезпечення здійснення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації: уведення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; ― користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; ― ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою; ― самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприєм- Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися. Підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку й способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, установлених Законом про бухгалтерський облік, і з урахуванням особливостей діяльності підприємства й технології обробки облікових даних; розробляє систему та форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності й контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту та технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може переводити на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, з подальшим включенням їхніх показників до фінансової звітності підприємства. Керівник підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів. В обліковій політиці підприємства мають бути відображені всі принципові питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві, тому до її формування необхідно підходити дуже відповідально й продумано, адже від вибору облікових оцінок підприємства залежить фінансовий результат та об’єктивність і точність розкриття інформації у фінансовій звітності. Облікова політика підприємства формується на основі введених у дію Положень бухгалтерського обліку. Згідно з графіком розроблення та впровадження Положень (стандартів) з бухгалтерського обліку з застосуванням Міжнародних стандартів обліку (МСБО), затвердженим наказом Мінфіну України від 1 грудня 1998 р. № 248, уведено в дію 27 П(С)БО. Зміст наказу про облікову політику подано в додатку 2.
Згідно з П(с)БО 4 під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на поточних депозитних та інших рахунках у банках. Підприємство з метою перегляду загального ліміту каси використало для складання нової заявки-розрахунку обсяги касових операцій у касі підприємства й у касі відокремленого підрозділу за жовтень, листопад і грудень.
Якщо підприємство має поточні рахунки в різних установах банків, тоді воно самостійно визначає, в який з них подати заявку-розрахунок для встановлення загального ліміту каси. Після затвердження ліміту в одному з банків копії заявки-розрахунку, завірені ним, подаються до всіх установ банків, у яких відкриті поточні рахунки підприємства. Якщо підприємство згідно з Інструкцією № 69 самостійно (без затвердження) розраховує ліміт каси, то воно також складає заявку-розрахунок. Усю готівку понад суму встановленого ліміту підприємство має здавати для зарахування на поточний рахунок у порядку й у терміни, передбачені в цій заявці. Понадлімітні залишки готівки в касі підприємства визначаються прямим розрахунком за кожен робочий день способом порівняння залишку готівки в касі підприємства на кінець дня з установленим йому (або самостійно визначеним) лімітом, незалежно від того, здійснювалися в цей день касові операції (надходження, виплати) чи ні. Якщо підприємству ліміт залишку готівки в касі не встановлено, тоді вся наявна в касі на кінець дня готівка вважається понадлімітною. Суми готівки, видані в підзвіт, але з об’єктивних причин не витрачені, повинні бути повернені до каси підприємства одночасно з авансовим звітом не пізніше наступного робочого дня після Понад установлений ліміт підприємства мають право зберігати в касі грошові кошти, призначені для виплати заробітної плати, премій, дивідендів, допомоги з тимчасової непрацездатності, протягом 3 робочих днів. Після цього строку неодержані грошові кошти здаються в банк для зарахування на поточний рахунок підприємства. За перевищення встановленого ліміту залишку готівкових коштів у касі підприємства пунктом 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення готівки” від 12 червня 1995 року № 436/95 (зі змінами та доповненнями) передбачені фінансові санкції у вигляді штрафу в двократному розмірі суми виявлених понадлімітних готівкових коштів за кожний день. Під час здійснення готівкового обігу на підприємствах крім дотримання ліміту готівки діють й інші обмеження, а саме: ― забороняється за наявності податкової заборгованості використовувати готівкову виручку на виплату заробітної плати, заохочень, допомог усіх видів, компенсацій; ― видача готівки під звіт проводиться тільки за умови повного звіту за раніше отримані суми, а також дотримання термінів звіту за підзвітні суми і повернення невикористаних підзвітних сум (на відрядження — 3 робочі дні після повернення з відрядження, на закупівлю сільськогосподарської продукції, заготівлю вторинної сировини й металобрухту — 10 робочих днів з дня видачі під звіт, на всі інші господарські потреби — наступний робочий день після видачі під звіт. Під час розрахунків готівкою між підприємствами остання з 15 квітня 2003 р. Має не перевищувати 10 000 грн. За порушення передбачених правил готівкового обігу підприємство несе матеріальну відповідальність у розмірах, передбачених названим Указом Президента України (табл. 2.3). Таблиця 2.3 МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ
Касові операції оформляються відповідними документами (табл. 2.4), типові міжвідомчі форми яких затверджені Держкомстатом України та узгоджені з НБУ й Мінфіном України. Ці документи повинні застосовуватися без змін усіма підприємствами, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форми власності. Таблиця 2.4 Таблиця 4.2
З табл. 4.2 видно, що нарахування добових залежить від того, включені до рахунків готелів (мотелів) та інших місць проживання витрати на харчування, чи ні. Зазначені в табл. 4.2 норми добових із закордонних відряджень не стосуються установ і організацій, що повністю або частково фінансуються з бюджету. Норми добових для державних службовців і працівників частково фінансуються за рахунок коштів бюджету і визначені в додатку до Постанови № 663 зі змінами, внесеними Постановою № 977. Керівник підприємства може, виходячи з норм колективного договору, збільшити норму добових, але з додаванням цієї суми до сукупного доходу працівника. Відповідно до Постанови № 977 розмір добових для працівників підприємств усіх форм власності (крім тих, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджету) не може бути нижчим норми добових витрат, установлених додатком до Постанови № 977. Наприклад, у згаданому документі зазначено, що для працівників бюджетних організацій розмір добових при відрядженні до США становить 50 дол. США. Згідно з Постановою № 663 у разі, якщо сторона, яка приймає відрядженого, забезпечує його коштами у вигляді компенсації або добових, підприємство, що направляє у відрядження, виплату добових зменшує на суму таких компенсацій, а якщо вони дорівнюють або перевищують встановлені нормами добові, то підприємство добові взагалі не виплачує. У разі відряджень за кордон за час проїзду територією України добові виплачуються за нормами, встановленими для відрядження в межах України. За форс-мажорних обставин, що впливають на тривалість відрядження (хвороба, відсутність квитків, скасування авіарейсів тощо), керівник підприємства може дозволити продовжити термін відрядження (за наявності підтверджувальних документів), але в межах норм. Витрати на проїзд є цілим комплексом. До них включають, зокрема, витрати на попереднє замовлення квитків до місця відрядження та назад. Причому, якщо вокзал, аеропорт або пристань розміщені за межами міста, то вартість квитків на проїзд до них також оплачують. Під час поїздки в закордонне відрядження на службовому автомобілі обов’язково підтверджують маршрут, і витрати на пально-мастильні матеріали відшкодовують за чинними нормами за кілометр пробігу таким маршрутом. Відрядженому компенсують також витрати на технічне обслуговування, стоянку, паркування, а також збори за проїзд ґрунтовими дорогами та водними переправами. Окрім цього, до означеного комплексу включають витрати: ― за користування постільними речами в поїздах; ― на перев’язування багажу; ― на оплату аеропортних зборів; ― на проїзд країною відрядження, причому вид транспорту визначає працівник, якщо керівник підприємства не обмежив його у виборі. Витрати за користування таксі або оренду автотранспорту можуть бути відшкодовані лише з дозволу керівника; ― на проїзд по місцю відрядження міським транспортом і рейсовими автобусами, метро, тролейбусами, трамваями (крім таксі), але тільки якщо у відрядженого немає безкоштовних засобів пересування. Витрати на проїзд відшкодовуються тільки за наявності документів в оригіналі, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), квитанцій на постільні речі і т. д. Витрати на проїзд у вагонах (каютах, салонах) особливого класу компенсуються з дозволу керівника підприємства. Витрати на проживання — це витрати на: ― оплату рахунків за місце в готелі (мотелі) або з наймання інших житлових приміщень; ― харчування, включене в рахунок за проживання; ― побутові послуги, також внесені в такий рахунок; ― зазначене в цьому самому документі користування холодильником, телевізором, кондиціонером. Інші витрати — це витрати на: ― оплату телефонних рахунків та інших операцій зв’язку, якщо вони пов’язані з вирішенням виробничих питань і підтверджені документально; ― оформлення закордонних паспортів і дозволів на в’їзд (увезення); ― компенсаційні при обміні валюти, в якій видано аванс, на національну валюту країни відрядження; ― на обов’язкове страхування; ― інші документально оформлені витрати, без яких не можна виконати завдання з відрядження. Якщо в документах про витрати з відрядження виділено податок на додану вартість і відрядження пов’язане з виробничою діяльністю, то сума ПДВ відноситься до податкового кредиту Якщо рахунок на проживання виписано не готелем, тоді для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту підприємству необхідно мати податкову накладну за умови, що сума сплати за проживання становить більше ніж 20 грн. За відсутності накладної податковий кредит відсутній і суму ПДВ відносять у дебет субрахунка 949 «Інші витрати операційної діяльності». Якщо підприємство здійснює оплату проїзних квитків і проживання в готелі в безготівковій формі (при цьому документи, що підтверджують їхню вартість, повинні бути в оригіналі). Працівник, направлений у відрядження, складає авансовий звіт тільки про одержання ним добових. Наказом Головної податкової адміністрації України від 19.09.2003 р. № 440 затверджена нова форма авансового звіту (зразок 4.2). Він тепер називається інакше — «Звіт про використання коштів, наданих на відрядження, або підзвіт». Це викликано тим, що введено штраф і податок за несвоєчасне повернення невитрачених коштів, одержаних на відрядження, і порядок складання цього звіту. Розрахунок штрафу та сума утриманого податку за несвоєчасно повернуті витрачені кошти на відрядження або під звіт. При несвоєчасності повернення суми надміру сплачених коштів пізніше граничного терміну (до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, в якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт), але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного терміну: Сума штрафу ___ (грн) = несвоєчасно повернута сума ___ (грн) ´ 15 : 100. При неповерненні суми надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає граничний термін повернення: Сума податку ___ (грн) = не повернута сума ___ (грн) ´ ставка оподаткування (п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»: 100. Сума штрафу ____ (грн) = не повернута сума ___ (грн) ´ 15: 100. Підпис особи, що склала розрахунок___________ Дата складання розрахунку ____________ 200__ р. З розрахунком ознайомлений: підпис _____________________ (прізвище, ім’я, по батькові) Дата ___________ Зразок 4.2 ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державної податкової
Зворотна сторона зразка 4.2
Підпис підзвітної особи ____________ Дата ________________
Розглянемо відображення операцій з відрядження на прикладах. Було затверджено кошторис і працівнику видано аванс на витрати з відрядження й посвідчення про відрядження. Кошторис розраховано в такий спосіб: ― вартість квитків 240 грн ― добові за 5 днів 90 грн ― проживання 600 грн Усього Іванову І. І. Видано 930 грн
Після повернення з відрядження Іванов І. І. подав авансовий звіт з такими сумами: 1) проїзд 240 грн у тому числі ПДВ (ПДВ, виділений у квитках) 40 грн 2) постільна білизна 9 грн у тому числі ПДВ 1,50 грн 3) добові (5 днів по 10 грн 80 коп.) 54 грн 4) проживання з дворазовим харчуванням 572 грн (проживання — 400 грн, харчування — 10 грн, готельний збір 20 % — 80 грн, ПДВ 20 % — 82 грн) Усього875 грн Операції на рахунках і субрахунках бухгалтерського обліку буде відображено відповідними записами (табл. 4.3). Таблиця 4.3
З авансовим звітом працівник підприємства подає звіт про відрядження. Звертаємо увагу, що згідно з П(С)БО 21 дебіторська заборгованість за виданим на витрати з відрядження авансом визнається немонетарною та визначається за валютним курсом на дату одержання авансу із включенням до адміністративних, загальновиробничих витрат, витрат на збут. Якщо фактичні витрати працівника в іноземній валюті в затвердженому авансовому звіті більші від авансу, то таке перевищення підлягає перерахунку та включенню до витрат за валютним курсом на дату затвердження авансового звіту, а кредиторська заборгованість, що утворилася, уважатиметься монетарною та підлягатиме перерахунку на кожну дату балансу до погашення боргу перед працівником. Монетарні статті — статті балансу про кошти, активи й зобов’язання, що будуть отримані чи оплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей чи їхніх еквівалентів. Немонетарні статті виникають, якщо дебіторська або кредиторська заборгованість є наслідком перерахування чи одержання авансу. Відповідно до Інструкції № 283 вивезення іноземної валюти, чеків за межі України фізичними особами, що від’їжджають у службові відрядження, дозволено: ¨ за умови усного декларування митному органу фізичними особами — резидентами та нерезидентами — іноземної валюти готівкою і/або дорожніми чеками на суму до 1000 дол. США чи еквівалента цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на день перетинання митного кордону; ¨ з обов’язковою вказівкою в митній декларації фізичними особами — резидентами та нерезидентами: ― іноземної валюти, чеків, що завезені раніше в Україну на законних підставах (за наявності митної декларації на їх увезення); ― коштів загальною сумою до 10 000 дол. США чи еквівалента цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день оформлення митної декларації, готівки і/або дорожніх чеків за довідкою вповноваженого банку на вивезення
ТОВ «Надія» відряджає Сидоренка І. І. в місто Вашингтон (США) з 5 по 16 серпня 2002 р. строком на 12 днів для укладення договору на постачання продукції. Квитки на літак придбано за безготівковим рахунком на суму 6000 грн. Складено кошторис витрат: добові (12 × 280 грн: 5,3) 634 дол. (52,83 дол. за кожний день проживання) 1000 дол. Разом 1634 дол.
Видано аванс 2 серпня 2003 р. в сумі 1634 дол. Відрядження відбулося, договір підписано, до бухгалтерії подано 19 серпня 2002 р. авансовий звіт на суму: добові 634 дол. проживання 1500 дол. Разом2134 дол.
На рахунках бухгалтерського обліку операції буде відображено так, як це показано в табл. 4.3
Таблиця 4.3
Якщо аванс працівнику не видавався, то в бухгалтерському обліку операції буде відображено так, як це показано в табл. 4.4: добові (12 днів × 280,00) 3360,00 грн проживання (1500 дол.; курс на дату звіту 5,31 грн за 1 дол. США) 7965,00 грн Разом11 325,00 грн Таблиця 4.4
Підприємство може одержувати аванс від покупців у рахунок майбутніх поставок продукції або здійснювати авансові платежі постачальникам та підрядникам. Розрахунки за авансами виданими обліковують на субрахунку 371 "Розрахунки за виданими авансами". За дебетом субрахунку 371 відображають видачу авансу, а за кредитом - його зарахування. Записи роблять у такому порядку: 1) видано аванс постачальнику або підряднику: дебет субрахунку 371, кредит рахунку 31 "Рахунки в банках"; 2) одержано від постачальника виробничі запаси: дебет рахунку 20 "Виробничі запаси", кредит рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"; 3) зараховано раніше виданий аванс постачальнику: дебет рахунку 63 і кредит субрахунку 371. Розрахунки за авансами одержаними обліковують на субрахунку 681 "Розрахунки за авансами одержаними". При одержанні авансів під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт, а також суми попередньої оплати покупцями і замовниками рахунків постачальників за продукцію і виконані роботи запис роблять за дебетом рахунку 31 і кредитом субрахунку 681. При зарахуванні одержаного авансу: дебет субрахунку 681 і кредит рахунку 36. 3 метою спрощення обліку авансів, на нашу думку, недоцільно використовувати субрахунки 371 і 681. У такому випадку видані та одержані аванси можна відносити безпосередньо на рахунки 63 і 36 відповідно. Приклад 1. Одержано аванс від покупця в сумі 20 000 грн: дебет рахунку 31 і кредит рахунку 36; в рахунок авансу відвантажено продукцію покупцю в сумі 30 000 грн: дебет рахунку 36 і кредит рахунку 70 "Доходи від реаліза |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-08 lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда... |