Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






СТВОРЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ РЕЗЕРВУ ВІДПУСТОК

Зміст господарської операції Бухгалтерський облік Оподат- кування
дебет кредит сума, грн валові витрати, грн
Нараховано заробітну плату за січень 23, 91, 92, 93, 94 15 000,00 15 000,00
Нарахований збір на обов’язкове пенсійне страхування на заробітну плату (15 000 · 32 %)* 23, 91, 92, 93, 94 4800,00 4800,00
Нарахований внесок назагальнообов’язкове дер­жавне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (15 000 · 2,9 %) 23, 91, 92, 93, 94 435,00 435,00
Нарахований внесок назагальнообов’язкове дер­жавне соціальне стра­хування на випадок безробіття (15 000 · 1,9 %) 23, 91, 92, 93, 94 285,00 285,00
Нарахований внесок назагальнообов’язкове дер­жавне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві (15 000 · 0,87 %) 23, 91, 92, 93, 94 132,00 132,00

Закінчення табл. 4.1

Зміст господарської операції Бухгалтерський облік Оподат- кування
дебет кредит сума, грн валові витрати, грн
Нарахований резерв для забезпечення виплат відпусток, включаючи внески та збори** 23, 91, 92, 93, 94 17 686,77
Нарахована сума відпускних за рахунок резерву 8000,00 8000,00
Нараховані за рахунок резерву суми збору до Пенсійного фонду на суму відпускних (8000 · 32,3 %) 2584,00 2560,00
Нараховані за рахунок резерву внески на загальнообов’язкове соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності (8000 · 2,9 %) 232,00 232,00
Нараховані за рахунок резерву внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (8000 · 1,6 %) 128,00 152,00
Нараховані за рахунок резерву внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві (8000 · 0,87 %) 69,60 69,70

_________

* Необхідно враховувати, що на заробітну плату інвалідів збір на обов’язкове державне пенсійне страхування нараховується в розмірі 4 %.

** Резерв розраховується за вище вказаною формулою:

15 000 (185 000 : 216 000) + (15 000 · (185 000 : 216 000)) ×
× (32,3 % + 2,9 % + 1,6 % + 0,87 %) = 17 686,77 грн.

Підприємства, які сплачують єдиний податок, не здійснюють нарахування на соціальне страхування за умови формуванні резерву для забезпечення оплати відпусток.

Слід звернути увагу, що згідно з вимогами п. 18 П(С)БО 11 «Зобов’язання», залишок суми створеного резерву для забезпечення виплат відпусток повинен переглядатися на кожну дату балансу (тобто щоквартально, на кінець останнього дня кварталу) і за необхідності коригуватися (збільшуватися або змен­шуватися). Однак механізм такого перегляду не наведений у стандарті.

Вимога про перегляд залишку резерву на оплату відпусток відображена в п. 11.10 «Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів і розрахунків», затвердженої наказом Мінфіну від 11.08.94 р. № 69 (далі — Інструкція 69). Після такого перерахунку сума резерву з обліку може збільшуватися (тим самим проведенням, що й для створення резерву) або зменшуватися (способом сторнування).

Інвентаризація витрат майбутніх періодів і резервів майбутніх витрат і платежів полягає в перевірці обґрунтованості залишку вказаних сум на дату інвентаризації, відповідності затвердженому розпорядчим документом керівника підприємства переліку створюваних резервів, для чого залишок резерву на оплату відпусток, включаючи відрахування на державне соціальне страхування з цих сум, станом на кінець звітного року визначається за розрахунком, який базується на кількості днів невикористаної працівниками підприємства щорічної відпустки та середньоденної оплати праці працівників.

Кількість днів невикористаної відпустки всіма працівниками підприємства, на яку створюється резерв, не може бути обчислена більш як за два роки зі зменшенням на кількість авансованої відпустки в тих випадках, коли чергова відпустка частково надана в рахунок майбутнього (невідпрацьованого) періоду.

До суми резервів на оплату відпусток додаються відрахування за встановленими нормативами на державне соціальне страхування з цих сум.

Таким чином, механізм перегляду залишку резерву нормативно узаконений тільки для ситуації з річним балансом.

У балансі (ф. № 1) сума резерву відображається в розділі II пасиву за статтею «Забезпечення виплат персоналу» по рядку 400 (у балансі для суб’єктів малого підприємництва — по рядку 430).

У П(С)БО 26 передбачено створювати резерв на виплату непоточних премій та 13-тої зарплати. Рекомендацій зі створення таких резервів немає.

Векселі отримані — це заборгованість за розрахунками з покупцями, замовниками та іншими дебіторами з відвантаженої продукції (товарів), вико­наних робіт і наданих послуг, які забезпечені одержаними векселями.

Вексель — це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язан­ня особи, що його видала (векселедавця), сплатити певну суму по настанні встановленого терміну на користь власника векселя (векселеутримувача).

Застосовуються два види векселів: прості та переказні.

Простий вексель виписується позичальником (векселедавцем) і містить нічим не обумовлене зобов’язання сплатити певну суму грошей кредитору (векселеутримувачу).

Переказний вексель (тратта) виписується кредитором (векселедавцем) і містить нічим не обумовлену пропозицію позичальникові сплатити певну суму грошей третій особі.

Для обліку векселів одержаних використовуються:

― субрахунок 162 «Довгострокові векселі одержані»;

― рахунок 34 «Короткострокові векселі одержані».

На субрахунку 162 «Довгострокові векселі одержані» ведеться облік век­селів, отриманих як забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості.

На рахунку 34 «Короткострокові векселі одержані» ведеться облік за­боргованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продук­цію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, які забезпечені векселями.

Рахунок 34 «Короткострокові векселі одержані» має такі субрахунки:

― 341 «Короткострокові векселі, одержані в національній валюті»;

― 342 «Короткострокові векселі, одержані в іноземній валюті».

За дебетом рахунка 34 «Короткострокові векселі одержані» відображається отримання векселя за продані товари (роботи, послуги) та за іншими операція­ми, за кредитом — отримання коштів для погашення векселів, погашення отрима­ним векселем кредиторської заборгованості, продаж векселя третій стороні тощо.

Аналітичний облік на субрахунку 162 та рахунку 34 ведеться за кожним одержаним векселем.

У разі реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на суму, забезпечену векселями, у бухгалтерському обліку робиться запис:

Дебет 34 «Короткострокові векселі одержані»;

Кредит 70 «Доходи від реалізації» з одночасним списанням собівартості реалізованих товарів, робіт і послуг.

Якщо підприємство відображає реалізацію продукції, робіт і послуг в обліку в міру подолання розрахункових документів покупцям (замовникам), то при одержанні векселів необхідно зробити запис:

Дебет 34 «Короткострокові векселі одержані»;

Кредит 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками».

Аналогічно в бухгалтерському обліку відображаються операції, пов’язані з одержанням векселів у забезпечення інших видів дебіторської заборгованості.

Наприклад, забезпечення означеної заборгованості за здані в оренду приміщення векселем відображаються записом:

Дебет 34 «Короткострокові векселі одержані»;

Кредит 37 «Розрахунки з різними дебіторами».

Під час погашення заборгованості, забезпеченої векселями,необхідно зробити такі записи:

1) при погашенні векселя грошовими коштами:

Дебет 30 «Каса»;

Кредит 31 «Рахунки в банках»;

Кредит 34 «Короткострокові векселі одержані»;

2) у разі погашення векселя іншими, ніж грошові кошти, засобами:

Дебет 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»;

Дебет 68 «Розрахунки за іншими операціями»;

Кредит 34 «Короткострокові векселі одержані».

Розрізняють векселі відсоткові та безвідсоткові.

Відсотковий вексель — це вексель, на якому зазначена сума погашення та відсоток, який буде сплачено векселеодержувачу за відстрочення платежу. Нарахування доходів за відсотковим векселем здійснюється в момент погашен­ня останнього.

Сума відсотка нараховується за формулою:

 

Підприємством було реалізовано товарів на 6000 грн на умовах комерційного (товарного) кредиту. Від покупця було отримано вексель номінальною вартістю 6000 грн за ставкою 20 % (16,67 % + 3,33 % ПДВ) на рік (із щомісячним нарахуванням) і строком на 90 днів. Сума відсотка за таким векселем становить:

6000 × 0,20 × 90: 360 = 300 (грн),

у тому числі ПДВ — 50 грн.

Облік векселя до моменту погашення в бухгалтерському обліку підприємства буде відображено так (у прикладі не наводяться записи пов’язані з відображенням фінансового результату від реалізації):

1) отримання векселя від покупця, грн:

Дебет 34 «Короткострокові векселі одержані» 6000

Кредит 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» 6000

2) нарахування відсотків за векселем за місяць (щомісячно до погашення) (300 : 3), грн:

Дебет 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» 100

Кредит 732 «Відсотки одержані» 100

3) відображення суми податкових зобов’язань із ПДВ, грн:

Дебет 732 «Відсотки одержані» 16,67

Кредит 641 «Розрахунки за податками» 16,67

4) погашення векселя грошовими коштами, грн:

Дебет 31 «Рахунки в банках» 6300

Кредит 34 «Короткострокові векселі одержані» 6000

Кредит 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» 300

У цьому прикладі 6000 грн — номінальна вартість векселя, а 6300 грн — вартість погашення векселя.

Якщо підприємство отримує безвідсотковий вексель, то вартість погашення дорівнює номінальній вартості та вже включає відсотки.

01.03.2000 р. підприємством «Промінь» було реалізовано товарів на суму 4200 грн на умовах комерційного (товарного) кредиту й отрима­но вексель на суму 4680 грн терміном на 2 місяці. Плата за відстрочення платежу становить 400 грн, крім того сума ПДВ, включена до вартості векселя, — 80 грн. 30.04.2000 р. вексель було погашено.

У бухгалтерському обліку підприємства «Промінь» ці події будуть відобра­жені такими записами (у прикладі не наводяться записи, пов’язані з відоб­раженням доходу від реалізації):

1) 01.03.2000 року — отримання векселя: на вартість реалізованих товарів, грн:

Дебет 34 «Короткострокові векселі одержані» 4200

Кредит 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» 4200

― на суму відсотків, грн:

Дебет 34 «Короткострокові векселі одержані» 480

Кредит 69 «Доходи майбутніх періодів» 480

2) 31.03.2000 р. та 30.04.2000 р. — нарахування відсотків за місяць (480: 2), грн:

Дебет 69 «Доходи майбутніх періодів» 240

Кредит 732 «Відсотки одержані» 240

Відображення податкових зобов’язань із ПДВ, грн;

Дебет 732 «Відсотки одержані» 40

Кредит 641 «Розрахунки за податками» 40

3) 30.04.2000 р. — погашення векселя грошовими кошта-
ми, грн:

Дебет 31 «Рахунки в банках» 4680

Кредит 34 «Короткострокові векселі одержані» 4680

Підприємство може продати вексель, який був отриманий як забезпечення дебіторської заборгованості, достроково, до закінчення терміну його сплати. У бухгалтерському обліку ця подія буде відображена такими записами:

1) на суму отриманих грошових коштів:

Дебет 31 «Рахунки в банках»

Кредит 34 «Короткострокові векселі одержані».

2) на суму дисконту:

Дебет 94 «Інші витрати операційної діяльності»

Кредит 34 «Короткострокові векселі одержані».

Підприємство отримало вексель за реалізовані товари на суму 8000 грн. Через 20 днів вексель було погашено у банку за 7500 грн. Сума дисконту становить:

8000 – 7500 – 500 (грн).

У бухгалтерському обліку необхідно зробити такі записи:

1) отримання векселя в оплату за товар, грн:

Дебет 34 «Короткострокові векселі одержані» 8000

Кредит 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» 8000

2) урахування векселя банком, грн:

Дебет 31 «Рахунки в банках» 7500

Дебет 949 «Інші витрати операційної діяльності» 500

Кредит 34 «Короткострокові векселі одержані» 8000

Продаж отриманих векселів фінансовим установам та банкам називається дисконтуваннямвекселя.

Продаж векселя дає можливість векселеодержувачу раніше отримати гроші за реалізовані товари та утворює умовне зобов’язання перед третьою стороною. Це означає, що векселеодержувач бере на себе зобов’язання щодо сплати за векселем третій стороні, якщо векселедавець не зможе вчасно його погасити.

Умовні забезпечення обліковуються на забалансовому рахунку 05 «Гарантії та забезпечення надані» і розкриваються підприємством у Примітках до фінансових звітів.

Оперативний контроль за платежами за одержаними векселями ведеться за допомогою картотеки, упорядкованої за термінами погашення заборгованості.

Одержані векселі зберігаються підприємством самостійно або передаються з цією метою банку. Векселі, що є на підприємстві, знаходяться в його касі поряд з готівкою відповідно до Порядку ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.02.95 р. № 21 (зі змінами та доповненнями). На всі векселі, що зберігаються на підприємстві, складаються описи, де вказуються назва платника, сума й строк погашення заборгованості за векселем. При погашенні заборгованості, забезпеченої векселями, в описі робиться відповідна помітка й указується дата виписки банку або іншого належного документа.

Якщо отримані підприємством векселі здаються на збереження банку, то в регістрах аналітичного обліку робиться помітка про відповідний документ, одержаний від банку. Суми винагороди, сплачені останньому за послуги зі зберігання векселів, відносяться на рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності».

Бланки векселів є бланками суворої звітності, для їх обліку використовується забалансовий рахунок 08 «Бланки суворого обліку». Аналітичний облік на рахунку ведеться за видами бланків.

У процесі діяльності підприємства виникає поточна дебіторська заборгованість, яка не пов’язана з реалізацією товарів, робіт та послуг. Для обліку розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами, авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями та іншими операціями використовується рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами».

За дебетом рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» відображається виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом — її погашення чи списання.

Рахунок 37 «Розрахунки з іншими дебіторами» має такі субрахунки:

― 371 «Розрахунки за виданими авансами»;

― 372 «Розрахунки з підзвітними особами»;

― 373 «Розрахунки за нарахованими доходами»;

― 374 «Розрахунки за претензіями»;

― 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»;

― 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок»;

― 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Аналітичний облік на субрахунках ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення. Розглянемо особливості обліку на цих субрахунках.

Для обліку розрахунків за авансами, виданими іншим підприємствам, використовуєтьсясубрахунок 371 «Розрахунки за виданими авансами».

За дебетом цього субрахунка обліковуються суми виданих авансів, а також суми, сплачені за рахунками за виконані роботи з проміжних рахунків.

Сплата постачальникам авансових платежів відображається такими записами:

Дебет 371 «Розрахунки за виданими авансами»

Кредит 30 «Каса»

або

Кредит 31 «Рахунки в банках»

або

Кредит 33 «Інші кошти».

За кредитом субрахунка 371 обліковуються суми, погашені зарахуваннями під час розрахунків за поставлені матеріали, товари, виконані роботи, суми авансів, повернені постачальниками та підрядниками як невикористані, тощо. Ці події відображаються в бухгалтерському обліку такими записами:

Дебет 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

або

Дебет 30 «Каса»

або

Дебет 31 «Рахунки в банках»

Кредит 371 «Розрахунки за виданими авансами».

У процесі діяльності підприємства мають місце госпо-
дарські операції, які пов’язані з видачею грошей підзвітним
особам. Службовці отримують грошові кошти на різні цілі —
закупівлю запасів, матеріалів, товарів, поїздок у відрядження
тощо.

Видача під звіт грошових коштів підзвітним особам і строки та порядок їх звіту перед підприємством регламентуються Порядком ведення касових операцій у національній валюті України.

Норми відшкодування витрат на відрядження встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України і за кордон» (зі змінами та доповненнями).

Видача готівки проводиться з каси підприємства за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами.

Для обліку підзвітних сум у бухгалтерському обліку використовується субрахунок 372 «Розрахунки з підзвітними особами». За дебетом субрахунка обліковуються суми, видані під звіт, за кредитом — підтверджені звітами та документами, а також повернені невикористані суми.

Це відображається такими записами:

видача грошових коштів з каси підзвітній особі:

Дебет 372 «Розрахунки з підзвітними особами»;

Кредит 30 «Каса».

Підзвітна особа складає звіт про витрачені кошти. На підставі затвердженого звіту здійснюються записи в бухгалтерських регістрах:

1) придбання товарно-матеріальних цінностей за рахунок підзвітних сум:

Дебет 20 «Виробничі запаси»;

Дебет 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»;

Дебет 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»;

Дебет 28 «Товари»;

Кредит 372 «Розрахунки з підзвітними особами»;

2) оплата витрат, пов’язаних з виробництвом, збутом, управлінням, та витрати на відрядження:

Дебет 91 «Загальновиробничі витрати»;

Дебет 92 «Адміністративні витрати»;

Дебет 93 «Витрати на збут»;

Дебет 94 «Інші витрати операційної діяльності»;

Кредит 372 «Розрахунки з підзвітними особами»;

3)повернення невитрачених підзвітних сум:

Дебет 30 «Каса»;

Дебет 31 «Рахунки в банках»;

Кредит 372 «Розрахунки з підзвітними особами»;

4)утримання неповернених підзвітних сум із заробітної плати службовцям:

Дебет 66 «Розрахунки з оплати праці»;

Кредит 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

Аналітичний облік на субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» ведеться щодо кожної підзвітної особи та кожного отриманого авансу окремо. Сальдо субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» може бути як дебетовим, так і кредитовим. У Балансі сальдо із субрахунка відображається розгорнуто: дебетове сальдо — у складі оборотних активів у рядку 210 «Інша поточна дебіторська заборгованість», кредитове сальдо — у складі поточних зобов’язань у рядку 610 «Інші поточні зобов’язання».

На субрахунку 373 «Розрахунки за нарахованими доходами»ведеться облік нарахованих дивідендів, відсотків, роялті тощо, які підлягають отриман­ню. За дебетом рахунка відображається нарахування дебіторської заборгова­ності, за кредитом — її погашення.

Відображається це такими записами:

1)нарахування доходів:

Дебет 373 «Розрахунки за нарахованими доходами»;

Кредит 73 «Інші фінансові доходи»;

Кредит 74 «Інші доходи»;

2)отримання нарахованих доходів:

Дебет 30 «Каса» (при внесенні грошових коштів у касу підприємства)

або

Дебет 31 «Рахунки в банках» (у разі внесення грошових коштів на рахунки в банку);

Дебет 15 «Капітальні інвестиції» (при отриманні основних засобів, нематеріальних активів);

Кредит 373 «Розрахунки за нарахованими доходами».

Виникнення розрахунків за претензіями на підприємстві пов’язане з нестачею товарів під час постачання, отриманням товарів невідповідної якості, помил­ковим списанням банком грошових коштів із розрахункового рахунка і т. д.

Розрахунки за претензіями обліковуються на субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями».

За дебетом субрахунка 374 «Розрахунки за претензіями» відображаються:

― розрахунки за претензіями до постачальників і підрядників, транспортних організацій щодо виявлених розбіжностей цін, тарифів, які були застережені в договорах, помилках у розрахунках;

― розрахунки за претензіями до постачальників матеріалів, товарів щодо якості поставлених запасів, яка не відповідає вимогам договору;

― розрахунки за претензіями щодо нестач у процесі постачання;

― втрат від простоїв автотранспорту та браку з вини постачальників.

Усі вищезазначені події відображаються в бухгалтерському обліку таким записом:

Дебет 374 «Розрахунки за претензіями»;

Кредит 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»;

― розрахунки за штрафами, пенею і неустойками, які стягуються з постачальників і замовників за невиконання договірних зобов’язань, у розмірах, зазначених у договорі або присуджених арбітражним судом. У бухгалтерському обліку це відображається записом:

Дебет 374 «Розрахунки за претензіями»;

Кредит 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки»;

― розрахунки за претензіями щодо помилково списаних грошових коштів і розрахункових рахунків підприємства установами банків. Відображаються записом:

Дебет 374 «Розрахунки за претензіями»;

Кредит 31 «Рахунки в банках»;

― розрахунки за претензіями щодо виданих авансів при порушенні договорів поставок тощо:

Дебет 374 «Розрахунки за претензіями»;

Кредит 371 «Розрахунки за виданими авансами».

За кредитом субрахунка 374 «Розрахунки за претензіями» відобра­жається списання сум претензій у кореспонденції з рахунками: 1) грошових коштів — при зарахуванні претензійних сум:

Дебет 30 «Каса»;

Дебет 31 «Рахунки в банках»;

Кредит 374 «Розрахунки за претензіями»;

2) витрат — якщо постачальники відмовляються від претензійних сум або суд відхиляє претензії:

Дебет 949 «Інші витрати операційної діяльності»

Кредит 374 «Розрахунки за претензіями».

Суми претензій, які відхиляються арбітражним судом та не будуть відшкодовані, повертаються на рахунки, з яких вони були списані.

Підставою для записів операцій на субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями» є акти приймання вантажів, рішення арбітраж­них органів, письмові погодження постачальників на задоволення претензій, а також виписки банку на суми, що надійшли в порядку задоволення претензій.

Аналітичний облік розрахунків за претензіями ведеться за кожним дебіто­ром окремо.

Нестачі та збитки на підприємстві можуть бути виявлені в результаті проведення інвентаризації майна, грошових коштів і цінних паперів.

Оцінка збитків від нестач, пошкоджень і крадіжок здійснюється згідно з Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 116 (зі змінами та доповненнями), а також Законом України від 06.06.1995 р. № 217/95-ВР «Про визначення збит­ків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням,
знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» (зі змінами й доповненнями).

Бухгалтерський облік розрахунків за відшкодуванням підприємству завданих збитків у результаті нестач і втрат від псування цінностей, нестач і розкрадання грошових коштів, якщо винуватця виявлено, здійснюється на субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків». За дебетом цього субрахунка відображаються суми виявлених нестач, а за кредитом — списання цих сум.

У разі виявленні нестач і втрат у бухгалтерському обліку проводиться запис:

Дебет 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»;

Кредит 30 «Каса».

Одночасно суми невідшкодованих нестач обліковуються на забалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей», на якому ведеться аналітичний облік за кожним боржником окремо.

Після встановлення конкретних винуватців суми списуються з забалансового субрахунка з одночасними записами в бухгалтерському обліку:

Дебет 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»

Кредит 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

Якщо нестачі відшкодовуються винуватцем грошовими коштами, робиться запис:

Дебет 30 «Каса»;

Дебет 31 «Рахунки в банках»;

Кредит 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків».

Якщо нестачі утримуються із заробітної плати винуватця, це відображається записом:

Дебет 66 «Розрахунки з оплати праці»;

Кредит 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків».

У цьому розділі були наведені бухгалтерські записи, пов’язані з нестачею грошових коштів у касі підприємства. Відображення в бухгалтерському обліку нестач та збитків, пов’язаних з матеріальними цінностями, розглянуто в роз­ділах 2 і 3.

Аналітичний облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків ведеться за кожним дебітором окремо.

На субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» ведеться облік дебіторської заборгованості, яка не знайшла свого відображення на інших рахунках і субрахунках, а саме: усі види розрахунків із працівниками (крім розрахунків з оплати праці та з підзвітними особами), розрахунки за орендни­ми операціями, розрахунки, пов’язані зі здійсненням спільної діяльності, з реалізацією необоротних активів і запасів (крім реалізації, пов’язаної з основною діяльністю) та інші розрахунки.

За дебетом субрахунка 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» відображається виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом — її погашення чи списання.

Довгострокова дебіторська заборгованість відображається в Балансі в складі необоротних активів.

Поточна дебіторська заборгованість відображається в Балансі в складі обо­ротних активів.

У Примітках до фінансової звітності необхідно розкривати таку інформації щодо дебіторської заборгованості:

― перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості;

― перелік дебіторів і суми погашення дебіторської заборгованості пов’язаних сторін виділенням внутрішньогрупового сальдо дебіторської заборгованості;

― склад і суми статті Балансу «Інша поточна дебіторська заборгованість»;

― метод визначення величини резерву сумнівних боргів;

― сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення.

Витрати майбутніх періодів — це витрати, які здійснені у звітному періоді, але відносяться до наступного (або наступних) облікових періодів.

До витрат майбутніх періодів належать витрати, пов’язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості, з освоєнням нових виробництв і агрегатів, а також сплачена авансом орендна плата, наперед сплачена страховка, рекламні послуги, передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо.

Для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах, використовується рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів».

За дебетом рахунка 39 «Витрати майбутніх періодів» відображаються понесені витрати майбутніх періодів, за кредитом — їх списання (розподіл) і включення до складу відповідних витрат звітного періоду.

Підприємство «Квітень» орендує приміщення для офісу. Згідно з договором орендна плата за місяць становить 1200 грн (у тому числі ПДВ — 200 грн). 01.06.2000 р. авансом була сплачена орендна плата за 3 місяці.

У бухгалтерському обліку підприємства «Квітень» будуть зроблені такі записи:

1)01.06.2000 р. — сплата грошових коштів за оренду
(1200 · 3), грн:

Дебет 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» 3600
Кредит 311 «Поточні рахунки в національній валюті» 3600

Відображена сума податкового кредиту з ПДВ (200 · 3), грн:

Дебет 641 «Розрахунки за податками» 600

Кредит 644 «Податковий кредит» 600

2)30.06.2000 р. — відображення витрат на оренду за червень, грн:

Дебет 92 «Адміністративні витрати» 1000

Дебет 644 «Податковий кредит» 200

Кредит 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» 1200

Сплачені авансом орендні платежі визнані витратами майбутніх періодів (3600 – 1200), грн:

Дебет 39 «Витрати майбутніх періодів» 2400

Кредит 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» 2400

3)31.07.2000 р. — відображені витрати на оренду за липень, грн:

Дебет 92 «Адміністративні витрати» 1000

Дебет 644 «Податковий кредит» 200

Кредит 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» 1200

тощо.

Аналітичний облік витрат майбутніх періодів ведеться за їхніми видами.

Витрати майбутніх періодів можуть відображати як оборотні, так і необоротні активи, а саме витрати, які стосуються наступного облікового періоду, а також ті, що будуть віднесені на більш пізні періоди.

У Балансі витрати майбутніх періодів відображаються в розділі III Активу «Витрати майбутніх періодів».

  1. Облік довгострокової дебіторської заборгованості.

Довгострокова дебіторська заборгованість юридичних та фізичних осіб обліковується на рахунку 18 "Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи".

Рахунок 18 має чотири субрахунки:

- 181 "Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду";

- 182 "Довгострокові векселі одержані";

- 183 "Інша дебіторська заборгованість";

- 184 "Інші необоротні активи".

Виникнення довгострокової дебіторської заборгованості відображають за дебетом рахунку 18, а її погашення - за кредитом рахунку 18.

На субрахунку 181 відображаються чисті інвестиції орендодавця у фінансову оренду. Довгострокову дебіторську заборгованість за об'єкт, переданий в оренду, записують в дебет субрахунку 181 і кредит субрахунку 742 "Дохід від реалізації необоротних активів". Належна сума погашення вартості об'єкта оренди в періоді (протягом 12 місяців), яка визначається окремим розрахунком залежно від вартості орендованого об'єкта та строку оренди, записується за кредитом субрахунку 181 і дебетом субрахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами". Субрахунок 181 кредитують при настанні відповідних періодів до повного списання дебіторської заборгованості.

На субрахунку 182 ведеться облік векселів, одержаних у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості. У разі одержання векселя запис роблять за дебетом субрахунку 182 з кредиту рахунків 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", 37 "Розрахунки з різними дебіторами", 74 "Інші доходи" та інших.

На субрахунку 183 обліковують дебіторську заборгованість за розрахунками з працівниками за виданими довгостроковими позиками та інші види довгострокових розрахунків.

На субрахунку 184 ведеться облік активів, використання яких, як очікується, не можливе протягом дванадцяти місяців з дати балансу, зокрема грошових коштів, а також інших активів, які не відображаються на інших рахунках з обліку необоротних активів.

  1. Порядок створення, використання та обліку резерву сумнівних боргів.

Основні вимоги до визнання і оцінки резерву сумнівнихборгів висловлені в П(С)БО 10 "Дебітори".

^ Сумнівний борг- це дебіторська заборгованість, щодо якої існує вірогідність її неповернення боржником.

Аналіз термінів заборгованості забезпечує керівництво корисною інформацією про можливі втрати в результаті наявності неоплачених рахунків, якщо підприємство використовує її з метою визначення сум по очікуваних витратах на погашення безнадійної заборгованості.

Безнадійна дебіторська заборгованість списується у момент її визнання за рахунок резерву сумнівних боргів, який утворюється на дату балансу. А тому при складанні балансу підприємство повинне проаналізувати дебіторську заборгованість і визначити, по-перше, поточну і довгострокову заборгованість, а також визначити суму дебіторської заборгованості, яка буде повернена боржником або по якій вже закінчився термін позовної давності, а також виявити заборгованість, яку боржник вже не погасить. Це можливо передбачити, якщо підприємство-боржник оголошено банкрутом і відомо, що майна підприємства-банкрута не вистачить для погашення заборгованості.

Резерв сумнівних боргів формується на дату балансу на підставі даних бухгалтерського обліку минулих звітних періодів він визначається тільки для поточної дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію, товари, виконані роботи і надані послуги [18].

Сільськогосподарські підприємства, що мають сумнівні борги, формують на дату балансу резерв сумнівних боргів і за рахунок створеного резерву списують безнадійні борги наступного року. Сформована сума резерву збільшує суму витрат звітного періоду.

Дебіторська заборгованість включається у валюту балансу за мінусом сумнівних боргів, що і єчистою реалізаційною вартістю.

При списанні безнадійної дебіторської заборгованості, яка утворилася в результаті відвантаження продукції, товарів (робіт, послуг), застосовується спосіб прямого списання заборгованості на витрати, коли підприємство отримало інформацію про неможливість її погашення.

Списану безнадійну заборгованістьпідприємство повинне обліковувати напозабалансовому рахункупротягом трьох років для можливого стягнення цієї заборгованості у разі поліпшення фінансового стану боржника. Для цього використовується субрахунок 071 «Списана дебіторська заборгованість». Якщо протягом цього періоду заборгованість не буде повернена боржником, тоді цю суму остаточно списують із позабалансового рахунку.

^ Порядок формування резерву сумнівних боргів

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" передбачено два методи формування резерву сумнівних боргів:

 


  • виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;

  • на підставі класифікації дебіторської заборгованості.


При обох способах величина резерву сумнівних боргів визначається як добуток суму дебіторської заборгованості за продукцію на коефіцієнт сумнівності. Різниця у способах полягає лише у тому, які суми дебіторської заборгованості беруть участь у розрахунку і як визначаються коефіцієнти сумнівності. Як перший, так і другий спосіб вимагають попереднього проведення аналізу платоспроможності окремих дебіторів на підставі оприлюдненої звітності і експертним шляхом в процесі проведення інвентаризації дебіторської заборгованості.

При першому методі, якщо конкретний дебітор визнаний неплатоспроможним, то на суму його заборгованості необхідно збільшити резерв сумнівних боргів.

При визначенні резерву сумнівних боргів виходячи із платоспроможності окремих дебіторів після проведеного аналізу виводиться індивідуальний коефіцієнт сумнівності, за яким потім визначають суму резерву за даною заборгованістю. Сума резервів за кожним дебітор

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-08

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...