Засоби соціально-психологічного впливу в процесі виховання

Переконування – механізм і метод впливу включає в себе теоретично обґрунтовані (логічні) прийоми, за допомогою яких певна інформація, що повідомляється, органічно вплітається у особистісну сферу інтересів. Мета переконування полягає в тому, щоб підвести дітей до розуміння певних положень та їх внутрішнього прийняття.

Навіювання – вплив, в першу чергу, на емоційну сферу, а потім на розум і волю особистості, внаслідок чого сприймання інформації з певного джерела досить некритичне і мало усвідомлене. Навіювання ґрунтується на властивості слова оживляти, активізувати наявні і формувати нові асоціації між подразником першої та другої сигнальної систем (через слово учень може засвоїти не тільки поняття, а й образ поведінки).

Види навіювання: пряме, опосередковане, довільне, мимовільне. За мотиваційною ознакою: спонукальне (враховуються безпосередні потреби, звички, інтереси і пропонується прийняти певний варіант поведінки) і гальмівне (подається інформація, що стримує від аморальних та анти громадянських вчинків)

Наслідування – полягає у копіюванні вербальних та поведінкових реакцій спрямованості дорослих – батьків, родичів, учителів.

Зараження – від індивіда до індивіда переходять різні емоційні стани (захоплення, тривога, радість, сміливість, ентузіазм), які безконтрольно сприймаються і відтворюються людьми в ситуаціях їх безпосереднього спілкування.

У межах біхевіористського напрямку розроблено способи підкріплення бажаної поведінки, які можуть бути застосовані як інструментарій вихователя:

Позитивне підкріплення – це дещо приємне для вихованця, - їжа, ласка, похвала, - що співпадає з якоюсь дією і призводить до збільшення ймовірності повторення цієї дії.

Негативне підкріплення – це те, чого вихованець буде намагатися уникнути. Наприклад, можна припинити миттєвим покращенням поведінки, а покарання ні.

Покарання діє, якщо:

- вихованець зрозумів за що покарали;

- якщо мотивація дії невелика;

- страх майбутнього покарання великий;

- вихованець може контролювати свою поведінку;

- якщо дія не перетворилась у звичку;

- якщо вихованець не втратив чутливості до покарання.

Якщо покарання подіяло, то це є сильним підкріпленням для караючого.

Час подачі підкріплення:

- підкріплення дії яка ще не завершилась призводить:

до збільшення спроб, до випрошування підкріплення;

- підкріплення з запізненням (через час після закінчення дії не підкріплює);

- якщо негативне підкріплення в момент досягнення позитивного результату не припиняється, воно не є підкріпленим.

Величина підкріплення:

- чим менше, тим краще;

- залежить від складності завдання (принцип диференціації);

Режим підкріплення:

- на етапі формування – регулярне;

- на етапі сформованої поведінки – епізодичне (сюрпризи через довгі інтервали);

- фіксований режим підкріплення (негативне);

- відсутність підкріплення.

Самовиховання – діяльність людини, спрямована на зміни своєї особистості у відповідності зі свідомо поставленими цілями, сформованими ідеалами та переконаннями.

Тема 9: «Психологія суб’єкта педагогічної діяльності»

Стиль педагогічної діяльності[52]

Емоційно-імпровізаційний стиль. Орієнтується на процес навчання, не адекватно планує для уроку цікавий матеріал, а для самостійної роботи не цікавий. Орієнтується на сильних учнів. Діяльність оперативна (зміна видів роботи), але низька методичність, недостатнє закріплення, повторення і контроль. Інтуїтивність, чутливість до ситуації на уроці, тривожність, гнучкість, імпульсивність, проникливість до учнів.

Емоційно-методичний стиль.Орієнтується на результат і на процес навчання. Адекватно планує, поетапно відпрацьовує матеріал, закріплює, повторює і контролює. Діяльність оперативна, переважає інтуїція. Чутливий до ситуації, тривожний, проникливий.

Розсудливо-імпровізаційний стиль. Орієнтація на процес і результат навчання. Адекватне планування, оперативність, інтуїтивність з рефлективністю, невелика різноманіття методів навчання, не високий темп, не завжди колективне обговорення, менш чутливі до ситуації, характерна обережність, традиційність.

Розсудливо-методичний стиль.Орієнтується на результат навчання, адекватно планує. Консерватизм. Висока методичність, стандартний набір методів навчання, перевагу надає репродуктивній діяльності учнів, рідко колективне обговорення. Рефлективність, мала чутливість до ситуації, обережність в діях

Індивідуальний стиль діяльності учителя

Змістовні характеристики:

1) переважна орієнтація вчителя на:

- процес навчання;

- на процес і результат навчання;

- на результат навчання.

2) адекватність планування навчально-виховного процесу;

3) оперативність – консервативність у використанні засобів і способів педагогічної діяльності;

4) рефлективність – інтуїтивність.

Динамічні характеристики:

• гнучкість – традиційність;

• імпульсивність – обережність;

• стійкість – нестійкість по відношенню до змін ситуації;

• стабільно емоційне-позитивне ставлення до учнів – нестійке емоційне ставлення;

• наявність – відсутність особистісної тривожності;

• спрямованість рефлексії на себе – на інших.

Результативні характеристики:

• одноманітність – різноманітність рівня знань учнів;

• стабільність – нестійкість навичок учнів;

• високий – середній – низький рівень зацікавленості предметами.