ІГРИ НА ПОДОЛАННЯ РОЗГАЛЬМОВАНОСТІ ТА ТРЕНУВАННЯ ВИТРИМКИ І КОНТРОЛЮ ІМПУЛЬСИВНОСТІ

Воскова скульптура»

Учасники сидять у колі із закритими очима та створюють «за ланцюж­ком» один з одного одну й ту саму скульптуру, після чого залишаються у виліпленій позі доти, поки не буде закінчена остання «копія».

Жива картина»

Учасники створюють «живу картину» — сценку на якийсь сюжет — і завмирають доти, поки ведучий не відгадає назви картини.

Лава запасних»

При проведенні будь-якої рухової гри учасники домовляються, що той, хто вибуває, повинен сидіти на «лаві запасних», тобто спеціально визначеному стільці до її завершення. Якщо він встане з крісла або буде крутитися, то вся команда отримує штрафне очко.

Автомобіль»

Учасники уявляють себе деталями машини (колеса, двері, багажник, капот та ін.), з яких один з учасників збирає автомобіль. Після цього він «сідає» у машину і робить кілька кіл по кімнаті.

Альпіністи»

Учасники групи розбиваються на дві команди. Члени команд почергово повинні пройти вздовж вільної стіни, тримаючись за неї як мінімум трьома кінцівками. Хто відірвав або пересунув одразу дві кінцівки, той «впав у прірву» і повинен повернутися на старт.

Перемагає та команда, яка цілим складом першою досягне протилеж­ного кута.

Ця гра також сприяє інтеграції групи.

Земля і повітря»

Учасники стоять у колі. Один з гравців кидає вгору м'ячик і називає якесь слово, наприклад, птах, комаха та ін. Якщо називається істота, яка пересувається або бігає по землі, треба спіймати м'ячик, коли він

відскочить від землі. Якщо називається істота, яка літає, м'ячик треба зловити в повітрі. Той, хто помилився, виходить з кола.

Їстивне-неїстивне»

Учасники сидять у колі і кидають один одному м'ячик. При цьому вони називають різні предмети. Якщо предмет їстивний, треба спіймати м'ячик, якщо ні — відштовхнути. Той, хто не відштовхнув неїстивний предмет, вибуває з гри. Виграє той, хто був найуважнішим.

Сила чесності»

Учасники діляться на дві команди. Кожен член команди повинен «чесно» зробити віджимання від підлоги, тобто повністю торкатися грудьми до підлоги і підніматися на витягнуті руки. Якщо в нього не виходить, на зміну йому приходить партнер по команді, а він стає у кінець шеренги. Перемагає та команда, яка швидше відіжметься 100 разів.

Заборонені рухи»

Ведучий стає перед учасниками гри. Вони слідкують за його рухами і повторюють всі рухи крім одного, забороненого, про який вони заздалегідь домовляються. Це може бути, наприклад, рух «руки вниз». Як тільки ведучий опустить руки вниз, учасники піднімають руки вверх. Той, хто порушить правило, вибуває з гри.

Зачаровані»

Тренер пропонує вибрати ведучого. Після цього всі учасники починають ходити по кімнаті, як їм заманеться. За командою ведучого: «Стоп» — всі завмирають. Ведучий намагається розвеселити «зачарованого». Якщо це вдається, «віддарований» приєднується до ведучого. Гра закінчується, коли всі учасники «відчаровані». Виграють найстійкіші. Перший «віддарований» стає ведучим.

Мовчанка»

Група обирає ведучого. Після цього тренер пояснює, що в цій грі не можна розмовляти. Учасники можуть спілкуватися між собою і зобов'язані відповідати на запитання ведучого, але тільки жестами. Всі мовчать, аж поки ведучий не скаже: «Стоп». Той, хто промовив якийсь звук, виконує бажання ведучого. Тренер стежить, щоб бажання ведучого не були образливими для виконавця.

У вправі на роль ведучого добре вибирати несміливих, невпевнених у собі учасників. Це дасть їм можливість відчути себе важливими, до думки яких прислухаються. Група матиме можливість продемонструвати зміну ставлення до «ізольованих», «невидимих» та «відторгнених» учасників.

Жмурки»

Ведучому, якого вибрала група, зав'язують очі й три рази обертають навколо себе. Решта учасників тихо пересуваються по кімнаті, а коли ведучий починає рухатися, завмирають. Вони не повинні відривати ноги від підлоги, але можна

нахилятися, вигинатися, лягати на підлогу. Ведучий намагається когось зловити, впізнати його та назвати ім'я. Після цього учасник вибуває з гри. Якщо ведучий починає рухатися в інший бік, то учасники можуть плеснути в долоні, щоб вказати напрямок руху. Перемагає той, хто знайде найбільшу кількість учасників.

За командою»

Члени групи послідовно за командою ведучого (це може бути плескання в долоні) повинні підстрибнути вгору і вигукнути: «Гей!», засміятися, поплескати у долоні, потупотіти ногами.

РОБОТА З ЕМОЦІЯМИ

У нашій культурі не прийнято відкрито проявляти емоції. Людина, яка стримує як позитивні, так і негативні емоції, вважається вихованою. Однак, це не означає, що вона оволоділа навичками саморегуляції, адже величезну кількість енергії витрачається на те, щоб не дати емоціям проявитися. Таке нагромадження невиражених емоцій може викликати дискомфортний стан, проявитися на самопочутті, стані здоров 'я, а також призвести до неконтрольованого «вибуху».

Хто я? З якою метою прийшов на цей світ? Що робити зі своїми емоціями? Як відчути себе впевненим і спокійним у будь-якій ситуації? Як пережити нерозділене кохання? Що робити з почуттям, що ти нікому не потрібен? — такі питання дуже гостро постають саме в підлітковому віці. У зв 'язку з цим молода людина часто відчуває дискомфорт у спілкуванні з іншими та в багатьох випадках не спроможна його подолати.

І саме в цьому віці доцільно оволодіти вмінням конструктивно виражати свої емоції. Вправи, які пропонуються в цьому розділі, спрямовані на формування вміння розуміти почуття інших людей та адекватно виражати свої.

Досвід роботи показує, що молоді люди не вміють ідентифікувати свої почуття, тому роботу доцільно починати ознайомлюючись з розмаїттям назв почуттів та емоційних станів.

Хто більше?»

Учасники розбиваються на дві команди. Кожна команда протягом 10 хвилин виписує в один стовпчик назви негативних почуттів та емоційних станів, а в другий — позитивних. Виграє та команда, яка виписала більше назв почуттів.

Покажи емоцію»

а) Тренер роздає членам групи картки, на яких написані назви емоцій, після чого кожен почергово повинен вийти в центр кола і показати емоцію за допомогою міміки і жестів. Решта учасників відгадує.

б) Учасники розбиваються на пари. Один з партнерів кожної пари під­ходить до тренера, який дає завдання показати якусь емоцію. Другий партнер відгадує, після чого вони міняються місцями.

Емоція по колу»

Один учасник показує сусідові якусь гримасу. Той якомога точніше її копіює і передає далі. Гримаса передається по колу і повертається до «автора». Він говорить, яку емоцію хотів передати і яку отримав, а всі учасники мають можливість подискутувати, чому нас часто неправильно розуміють.

Ведучий пропонує спробувати передати свої емоції по колу наступним бажаючим.