Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






РУБКИ, ПОВ’ЯЗАНІ З РЕКОНСТРУКЦІЄЮ МАЛОЦІННИХ МОЛОДНЯКІВ І ПОХІДНИХ ДЕРЕВОСТАНІВ

 

8.1. Реконструкція деревостанів – комплекс лісогосподарських заходів, спрямованих на докорінне переформування складу і структури малоцінних молодняків та похідних деревостанів в цінні, котрі відповідають лісорослинним умовам, мають важливе екологічне, соціальне, економічне значення.

8.2. Рубки, пов’язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів (далі − реконструктивні рубки), проводяться з метою заміни малоцінних і похідних молодняків на цільові та поєднуються із здійсненням заходів, пов’язаних з штучним відновленням лісів.

8.3. Реконструктивні рубки проводяться у:

чагарниках з недостатнім відновленням головних порід;

сильно зріджених деревостанах з куртинним розміщенням дерев;

деревостанах, які за своїм складом не відповідають конкретним типам лісорослинних умов і є малоцінними.

 

8.4. Реконструктивним рубкам підлягають також молодняки, в яких кількість життєздатних дерев господарсько цінних порід, рівномірно розміщених на ділянці, не перевищує 1,0 тис. штук на 1 гектарі .

8.5. Реконструктивні рубки проводяться в такій черговості:

− перша черга: насадження, що ростуть у багатших лісорослинних умовах та насадження молодого віку; штучні насадження з порушеною структурою (складу, густоти, розміщення дерев); насадження з наявністю господарсько цінних порід;

− друга черга: чагарникові зарості; низькоповнотні малоцінні та похідні молодняки без участі господарсько цінних порід.

 

8.6. Площа ділянки насадження, призначеного у реконструктивну рубку, обмежується площею виділу.

8.7. Реконструктивні рубки можуть проводитись суцільним, коридорним і куртинним способами.

8.8. Суцільний спосіб реконструктивної рубки з проведенням суцільної рубки і створенням лісових культур застосовується в малоцінних молодняках без наявності дерев господарсько цінних порід та інших елементів деревостану, які підлягають збереженню і використанню в майбутньому деревостані.

8.9. У разі наявності дерев господарсько цінних порід та інших елементів деревостану, які підлягають збереженню у малоцінному молодняку, призначається реконструктивна рубка коридорним або куртинним способами.

8.10. Коридорний спосіб реконструктивної рубки призначають у малоцінних і похідних молодняках з відносно рівномірним розміщенням господарсько цінних дерев на ділянці.

При цьому способі реконструктивної рубки проводиться суцільне зрубування дерев та чагарників у коридорах (смугах) певної ширини. Після рубки у коридорах здійснюються заходи, пов’язані з штучним відновленням, а на іншій частині деревостану (в кулісах) проводяться рубки догляду.

 

При висоті насадження до 4 метрів ширина коридорів дорівнює 3−4 метра, при висоті насадження до 7−8 метрів− 6−7 метрів, а при висоті насадження більше 8 метрів ширина коридорів збільшується до 9−12 метрів.

 

Ширина куліси залежить від участі у її складі господарсько цінних порід. Тому площа куліс повинна становити від 25 до 65% загальної площі насадження.

 

У рівнинних умовах застосовується широтний напрямок коридорів (захід−схід), а у гірських умовах коридори прорубуються поперек схилів.

 

8.11. При нерівномірному розміщенні в насадженні господарсько цінних порід застосовується куртинний спосіб реконструктивної рубки. При цьому способі суцільно вирубується деревна і чагарникова рослинність у куртинах, де немає господарсько цінних порід. Площа куртин залежить від характеру розміщення на ділянці господарсько цінних порід, а також висоти насадження і сягає від 30 до 150 кв. метрів. Після суцільного зрубування дерев у куртинах здійснюються заходи щодо штучного відновлення.

8.12. Реконструктивні рубки малоцінних і похідних молодняків, що характеризуються високою порослевою здатністю, проводяться у другій половині вегетаційного періоду.

8.13. ???Параметри організаційно-технічних елементів реконструктивних рубок малоцінних молодняків та похідних деревостанів, що ростуть в різних лісорослинних умовах України наведені у «Технических указаниях по исправлению и замене (реконструкции) малоценных насаждений в равнинных лесах УССР» (Харьков, 1962), а також у «Руководстве по реконструкции малоценных и производных насаждений в Карпатах» (Мукачево, 1991).

ЛАНДШАФТНІ РУБКИ

 

9.1. Ландшафтні рубки проводяться з метою формування лісопаркових ландшафтів і підвищення їх естетичної, оздоровчої цінності та стійкості в рекреаційно-оздоровчих лісах, лісах, що мають історико-культурне призначення, а також у рекреаційних зонах національних природних та регіональних парків.
Ландшафтні рубки або рубки формування ландшафту спрямовані на формування життєстійких ділянок лісу з високою декоративністю. Завдяки цим рубкам формується необхідний видовий склад та просторова структура насаджень, клас естетичної цінності лісопаркових ландшафтів, покращуються декоративні якості і стан дерев, підросту та підліску.

9.2. Об’єктом ландшафтних рубок є окремі функціональні зони в рекреаційних лісах (зона інтенсивного відвідування, прогулянкові та туристичні маршрути в зоні помірного відвідування тощо). У межах лісопаркових ландшафтів об’єктом ландшафтних рубок є окремі дерева та чагарники.

9.3. Ландшафтні рубки можуть бути таких видів: ландшафтні рубки догляду; ландшафтні реконструктивні рубки малоцінних лісів; ландшафтні рубки регулювання співвідношення типів ландшафтів; пейзажні рубки; ландшафтні рубки планування території.

9.4. Ландшафтні рубки проводяться згідно зі спеціально розробленими відповідними установами та підприємствами проектами ландшафтного впорядкування території.

Ландшафтні рубки догляду

9.5.1. Ландшафтні рубки догляду проводяться з метою поліпшення естетичних, декоративних, санітарно-оздоровчих властивостей лісів та посилення їх рекреаційних функцій. Вони спрямовані на формування породного складу і структури лісів та поліпшення просторового розміщення дерев.

9.5.2. Ландшафтні рубки догляду залежно від віку насаджень поділяються на освітлення, прочищення, проріджування та прохідні. У кожному конкретному випадку при призначенні цих рубок вказується мета формування ландшафту.

9.5.3. Освітлення проводять з метою поліпшення умов росту і розвитку основих лісоутворювальних порід і формування певного просторового типу насадження. Зберігають найбільш перспективні породи дерев і чагарників з урахуванням їх стану, розвитку і розміщення.

Прочищення проводять з метою створення заданого просторового типу насадження, поліпшення росту і росту відібраних головних порід. Регулюється співвідношення видів і їх просторове розміщення, створюються однорідні або мішані біогрупи.

 

Проріджування проводять з метою догляду за складом заданого типу лісопаркового насадження. Особлива увага при проведенні цих рубок приділяється створенню оптимальних умов для росту і розвитку всіх ярусів насадження. Формуються різновікові насадження, в окремих випадках − прості за складом деревостани типу березових, соснових, дубових і т.д. Звертають увагу на формування узлісь, загущених ділянок підліску і підросту для гніздування птахів (реміз), на оформлення впорядкованих місць відпочинку, а також розкриття перспектив.

 

Прохідні рубки проводять з метою створення оптимальних умов для розвитку цінних екземплярів дерев, куртин, груп, забезпечення максимального загального приросту. Ведуть догляд за перспективним підростом. Остаточно створюють і надалі підтримують різновікову структуру насадження.

 

9.5.4. Однією з головних особливостей ландшафтних рубок догляду є залишення окремих, особливо декоративних дерев, добре розвинутих екземплярів з великою кроною для підкреслення окремих хвойних куртин серед листяного лісу і навпаки − куртин листяних порід у хвойному лісі.

9.5.5. При проведенні ландшафтних рубок догляду всі дерева умовно поділяються на три класи: кращі, допоміжні та небажані.

До кращих відносяться дерева головної (або головних) породи − переважно І і ІІ класів росту, здорові, з високою життєвістю і декоративними якостями. До кращих можуть бути також віднесені дерева із стовбурами неправильної і химерної форми, багато вершинні з пірамідальною, колоновидною, кулястою або іншою своєрідною формою крони, іноді високо піднятою. Переважна кількість кращих дерев у насадженні повинна бути з хорошою формою стовбура і крони.

 

До допоміжних відносяться здорові дерева, що сприяють своєю участю в деревостані формуванню кращих дерев, відрізняються декоративними якостями і разом з кращими забезпечують формування естетичного ландшафту. У насадженнях залишаються також дерева з дуплами для гніздування птахів.

 

До небажаних, тих, що підлягають видаленню з насадження дерев відносяться сухостійні, заражені шкідниками і хворобами, з механічними пошкодженнями, що заважають росту кращих, непривабливі за формою стовбура і крони, а також ті, що порушують структуру ландшафту.

 

9.5.6. При формуванні ландшафту з горизонтальною зімкнутістю застосовують переважно низовий метод рубки, а з вертикальною зімкнутістю (багатоярусні та східчасті насадження) − комбінований метод рубки.

9.5.7. Ландшафтні рубки догляду здійснюються з використанням методів рівномірної і нерівномірної вибірки дерев: групами по декілька дерев, що займають невелику площу − до 0,01 гектара, різної форми; куртинами площею до 0,03 гектара різної форми; коридорами шириною 2−5 метрів; майданчиками певної геометричної форми площею до 0,1 гектара; смугами шириною, що не перевищує висоту деревостану і загальною площею до 0,4 гектара.

У молодняках, особливо при механізованих рубках догляду у лісових культурах, частіше застосовуються методи нерівномірної (групами, коридорами, куртинами тощо) вибірки дерев або поєднання методу групової або коридорної вибірки дерев і методу рівномірної подеревної вибірки.

 

9.5.8. При проведенні ландшафтних рубок догляду не обов’язково, щоб головні породи рівномірно розміщувались по території ділянки (виділу), а навпаки, нерівномірний їх розподіл буде поліпшувати ландшафт. На різних ділянках доцільна перевага неоднакових порід.

Для посилення ефекту контрастності при рубках догляду створюються розриви між окремими ділянками, а іноді розширяються «вікна» і створюються лужки для відпочинку.

Для пом’якшення прямолінійності меж між окремими ділянками і створення більш красивих природних переходів між ними контурам окремих виділів бажано надавати ламаної конфігурації. Це досягається шляхом суцільного або часткового (куртинами і ланками) вирубування дерев вздовж границь виділів. У мішаних насадженнях рубки спрямовуються на досягнення групового розміщення порід на площі.

 

Щоб групи контрастніше виділялися на загальному фоні, всередині їх рубки проводять з меншою інтенсивністю, а між ними − з вищою.

 

У чистих за складом молодняках спочатку проводять зріджування густих рядів і куртин деревостану, потім приступають до формування груп навкруги кращих дерев. У групах допускають неоднакову зімкнутість. Зниження зімкнутості всередині груп допускається до 0,6−0,7. При наявності порід другого ярусу ця зімкнутість може бути зменшена ще на 0,1 для утворення в групах ступінчастої зімкнутості дерев.

 

У насадженнях з низькою повнотою першого ярусу, де неможливо досягти групового розміщення дерев, окремі групи можуть формуватися з дерев другого ярусу.

 

На ділянках з густим підліском і підростом допускається прорубування пішохідних стежок і доріжок.

 

Із підліску і підросту доцільно формувати мальовничі групи, в центрі їх залишати високі чагарники, а по периферії − відносно нижчі, надаючи ламаної конфігурації куртинам і хвилястого профілю їх намету.

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-08

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...