Мета і задачі дисципліни, її місце в навчальному процесі

Охорона праці в галузі

Навчально - методичні матеріали

для студентів усіх спеціальностей всіх форм навчання

Зав. кафедри ____________________ / Биков В.І./

Укладачі: _______________________

Рецензент ______________________ / Коцюруба В.П./

Черкаси ЧДТУ 2009 рік

Укладачі: Биков В.І.

Кожем'якін О.С.

Цікановський В.Л.

Рецензент: Коцюруба В.П.

Охорона праці в галузі. Навчально-методичні матеріали. Для студентів усіх спеціальностей всіх форм навчання. Укладачі: Биков В.І., Кожем’якін О.С., Цікановський В.Л. - Черкаси, ЧДТУ, 2009 р.

Видання призначене для вивчення дисципліни "Охорона праці в галузі" студентами усіх спеціальностей всіх форм навчання у відповідності з програмою нормативної дисципліни "Охорона праці в галузі" для студентів вищих навчальних закладів освітнього рівня “бакалавр” всіх спеціальностей, розглянутої та схваленої Комісією з охорони праці та безпеки життєдіяльності Науково-методичної ради та Інститутом змісту і методів навчання Міністерства освіти України; узгоджена Комітетом по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України та Управлінням вищих закладів освіти Міністерства освіти України. Містить всі необхідні матеріали: програму дисципліни, плани лекційних та практичних занять, контрольні питання та завдання з самостійної роботи, методичні вказівки до виконання завдань з самостійної роботи та контрольної роботи студентів заочної форми навчання.

ЗМІСТ

Система поточного та підсумкового контролю знань

Основні терміни

Кредитно-модульна система - це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на модульній технології навчання та кредитній (в залікових одиницях) організації навчального процесу. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру.

Навчальний модуль - це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, яка завершується відповідною формою рейтингового контролю.

Рейтинг (рейтингова оцінка) –це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначених навчальних завдань.

Рейтингова система оцінювання - це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за національною шкалою та шкалою ЕСТS.

Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок.

Залікова рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання заходів підсумкового контролю (тестових завдань або теоретичних запитань).

Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та залікової (при диференційованому заліку) рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ЕСТS).

Сума рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку. Якщо студент успішно (з позитивними за національною шкалою оцінками) виконав передбачені в даному модулі всі видинавчальної роботи, то він допускається до модульного контролю. Модульний контроль здійснюється шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи або тестового завдання.

Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку. Модуль зараховується студенту, якщо він під час модульного контролю отримав позитивну контрольну модульну рейтингову оцінку та позитивну підсумкову модульну рейтингову оцінку.

Увага!Якщо студент не виконував або виконував навчальну роботу протягом семестру з порушенням встановлених термінів і не отримав (отримав мало) додаткових балів, то його підсумкова модульна рейтингова оцінка може бути недостатньою для зарахування. У цьому випадку студент повинен виконати комплексне тестове залікове завдання в письмовій формі, яке буде містити питання з "Переліку питань до модуля" і виконати його з достатньою позитивною оцінкою. При цьому усі отримані раніше бали не враховуються. Для зарахування студентові курсу він повинен отримати оцінку не менше ніж Е (60 балів).

У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.

Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову рейтингову оцінку, яка переховується в оцінку за національною шкалою та шкалою ECTS.

Критерії оцінювання знань за

ПИТАННЯ З ПІДГОТОВКИ ДО складання іспиту (заліку)

1. Система управління охороною праці в галузі

2. Основні напрями, за якими повинна розроблятися СУОПГ.

3. Організаційні заходи, що передбачає СУОПГ.

4. Завдання СУОПГ.

5. Функції та структура СУОПГ.

6. Інформаційний чинник організації управління охороною праці.

7. Нормативна база СУОПГ.

8. Система збору, зберігання, переда­вання та використання інформації з охорони праці.

9. Організація робіт з охорони праці.

10. Планування заходів з охорони праці.

11. Система навчання нормам і правилам охорони праці.

12. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами.

13. Система забезпечення безпечних умов праці.

14. Мета паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці.

15. Заходи за результатами атестації робочих місць.

16. Основні завдання служби охорони праці підприємства.

17. Функції служби охорони праці підприємства.

18. Права працівників служби охорони праці підприємства.

19. Організація роботи служби охорони праці підприємства.

20. Вимоги до кабінету охорони праці.

21. Комісія з питань охорони праці підприємства.

22. Функціональні обов'язки уповноважених з питань охорони праці.

23. Права уповноважених з питань охорони праці.

24. Види державного нагляду і контролю за станом охорони праці.

25. Органи, які мають право державного нагляду в Україні.

26. Види контролю за станом охорони праці на підприємстві.

27. Повноваження і права профспілок у контролі за охороною праці.

28. Форми, за якими здійснюється облік умов безпеки праці.

29. Показники, на підставі яких здійснюється аналіз, оцінка стану умов та безпеки праці на підприємстві.

30. Загальні вимоги до проведення попереднього та періодичних медичних оглядів працівників.

31. Організація проведення медичних оглядів роботодавцем.

32. Галузеві чинники, що формують умови праці.

33. Категорії робіт за важкістю праці.

34. Шкідливі умови праці за рівнем перевищення гігієнічних нор­мативів та вираженості змін в організмі працюючих.

35. Сторони та зміст колективного договору.

36. Контроль за виконанням колективного договору.

37. Недійсність умов колективного договору.

38. Гарантії при укладенні, зміні та припиненні трудового договору.

39. Укладення та реєстрація трудового договору.

40. Обов’язки власника до початку роботи за укладеним трудовим договором.

41. Умови переведення на іншу роботу. Зміна істотних умов праці.

42. Умови тимчасового переведення працівника на іншу роботу.

43. Підстави для припинення або розірвання трудового договору.

44. Підстави для відсторонення працівника від роботи.

45. Обмеження та заборона надурочних робіт. Граничні норми застосування надурочних робіт.

46. Вихідні дні на безперервно діючих підприємствах в установах, організаціях. Заборона роботи у вихідні дні.

47. Фактори від яких залежать норми виробітку (норми часу) і норми обслуговування.

48. Оплата праці на важких роботах та на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці.

49. Оплата роботи в надурочний та нічний час.

50. Перерви в роботі для обігрівання та відпочинку.

51. Умови переведення на легшу роботу.

52. Охорона праці жінок.

53. Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням.

54. Порядок розгляду трудових спорів.

55. Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату.

56. Системи кондиціонування повітря.

57. Системи опалення.

58. Визначення класу умов праці при дії виробничого шуму.

59. Визначення класу умов праці при дії виробничої вібрації.

60. Визначення класу умов праці при дії інфразвуку та ультразвуку.

61. Гігієнічні критерії оцінки умов праці при дії електромагнітних полів та випромінювань.

62. Гігієнічні критерії оцінки умов праці при дії іонізуючого випромінювання.

63. Класифікація умов праці за показниками світлового середовища.

64. Види штучного освітлення і його нормування. Види джерел світла і їх порівняльний аналіз.

65. Методи розрахунку систем штучного освітлення.

66. Вимоги до приміщень, в яких експлуатуються комп'ютери.

67. Санітарно-гігієнічні вимоги до робочих місць на яких експлуатуються комп'ютери.

68. Вимоги по електробезпеці до робочих місць на яких експлуатуються комп'ютери.

69. Вимоги до організації робочого місця користувача ЕОМ.

70. Режим праці і відпочинку при роботі з ЕОМ.

71. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.

72. Класифікація електротехнічних виробів за способом захисту людини від ураження електричним струмом.

73. Технічні способи та засоби захисту при нормальному режимі роботи електроустановок.

74. Кваліфікаційні групи з електробезпеки електротехнічного персоналу.

75. Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами.

76. Класифікація видів горіння.

77. Показники пожеже - та вибухонебезпечних речовин та матеріалів.

78. Класифікація приміщень та будівель по пожежній і вибуховій небезпеці.

79. Протипожежний режим підприємства.

80. Рекомендації по оснащенню приміщень вогнегасниками. Визначення необхідної кількості і типу вогнегасників.

81. Системи пожежної сигналізації.

82. Евакуація людей. Методика розрахунку часу на евакуацію.

ЗАВДАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

(денна форма)

Самостійна робота студентів передбачає вивчення програмного матеріалу з використанням основної та додаткової рекомендованої літератури, підготовку до доповідей на практичних заняттях, виконання окремих завдань та роботу за індивідуальною темою з написанням реферату. Самостійна робота сприяє поглибленому вивченню основного матеріалу, а також опрацюванню завдань, що винесені на самостійну підготовку.

Контроль самостійної роботи студентів здійснюється у формі тестів, опитувань при проведенні семінарів-брифінгів, співбесід, звітів виконання індивідуальних завдань тощо. Рекомендовані витрати часу на самостійне опрацювання навчального матеріалу по темам наведені у відповідних рядках «Теми та завдання для самостійного вивчення»складу модулів дисципліни.

Завдання. Спроектувати робоче приміщення для працівників відповідної спеціальності, вирішив наступні завдання:

1. Визначити режими праці і важкість роботи працівників (відповідні посади з ДК 003: 2005).

2. Розташувати робочі місця в приміщенні відповідно нормативним вимогам.

3. Визначити усі нормативні значення наступних параметрів:

- температура повітря;

- вологість повітря;

- швидкість руху повітря;

- рівень бічного природного освітлення;

- рівень загального штучного освітлення;

- рівень шуму;

- мінімальну кількість зовнішнього повітря для роботи в завданому приміщенні.

4. Спроектувати робоче місце працівника, який працює з ПЕОМ, відповідно нормативним вимогам.

5. Спроектувати систему загального штучного освітлення в приміщенні. Навести план розташування світильників та їхні технічні характеристики.

6. Спроектувати систему центрального водяного опалення в робочому приміщенні. Прийняти тип радіатору, навести його технічні характеристики та план розташування в приміщенні.

7. Спроектувати систему кондиціонування повітря в робочому приміщенні. Обґрунтувати вибір кондиціонеру, навести його технічні характеристики та план розташування.

8. Обґрунтувати з гігієнічної точки зору використання відповідних матеріалів для оздоблення приміщення. Навести приклад пофарбування приміщення з естетичної та психофізіологічної точки зору.

9. При проведенні в приміщенні робіт, пов’язаних з випаровуванням або виділенням у повітря парів шкідливих речовин, обґрунтувати використання та розрахувати відповідні системи вентиляції повітря (витяжні пристрої, витяжні шафи, тип вентилятора).

10. Розробити інструкцію з охорони праці для працівників установи.

11. Обґрунтувати тип і кількість первинних засобів пожежогасіння в робочому приміщенні та пожежних оповісників.

12. Визначити категорію робочого приміщення за вибухопожежонебез-печністю та розробити план евакуації.

форма Звіту про виконання завдання з самостійної роботи

6. завдання до контрольної роботи студентів заочної форми навчання

Студенти заочної форми навчання згідно з навчальним планом протягом семестру вивчають теми дисципліни “Охорона праці в галузі” та виконують контрольну роботу. Контрольна робота - це форма звіту про поточне вивчення навчальних питань навчальних модулів дисципліни.

Контрольна робота виконується студентом після опрацювання теоретичних положень дисципліни. Варіанти завдань студенти вибирають у відповідності зі своїм порядковим номером в журналі академічної групи. При видачі завдання викладач називає студентам номери їхніх варіантів.

Контрольну роботу оформлюють у відповідності до вимог стандартів до текстових документів та пояснювальних записок. Робота повинна бути виконана у друкованому вигляді (у текстовому редакторі Word).

Перелік питань

1. Система управління охороною праці в галузі

2. Основні напрями, за якими повинна розроблятися СУОПГ.

3. Організаційні заходи, що передбачає СУОПГ.

4. Завдання СУОПГ.

5. Функції та структура СУОПГ.

6. Інформаційний чинник організації управління охороною праці.

7. Нормативна база СУОПГ.

8. Система збору, зберігання, переда­вання та використання інформації з охорони праці.

9. Організація робіт з охорони праці.

10. Планування заходів з охорони праці.

11. Система навчання нормам і правилам охорони праці.

12. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами.

13. Система забезпечення безпечних умов праці.

14. Мета паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці.

15. Заходи за результатами атестації робочих місць.

16. Основні завдання служби охорони праці підприємства.

17. Функції служби охорони праці підприємства.

18. Права працівників служби охорони праці підприємства.

19. Організація роботи служби охорони праці підприємства.

20. Вимоги до кабінету охорони праці.

21. Комісія з питань охорони праці підприємства.

22. Функціональні обов'язки уповноважених з питань охорони праці.

23. Права уповноважених з питань охорони праці.

24. Види державного нагляду і контролю за станом охорони праці.

25. Органи, які мають право державного нагляду в Україні.

26. Види контролю за станом охорони праці на підприємстві.

27. Повноваження і права профспілок у контролі за охороною праці.

28. Форми, за якими здійснюється облік умов безпеки праці.

29. Показники, на підставі яких здійснюється аналіз, оцінка стану умов та безпеки праці на підприємстві.

30. Загальні вимоги до проведення попереднього та та періодичних медичних оглядів працівників.

31. Організація проведення медичних оглядів роботодавцем.

32. Галузеві чинники, що формують умови праці.

33. Категорії робіт за важкістю праці.

34. Шкідливі умови праці за рівнем перевищення гігієнічних нор­мативів та вираженості змін в організмі працюючих.

35. Сторони та зміст колективного договору.

36. Контроль за виконанням колективного договору.

37. Недійсність умов колективного договору.

38. Гарантії при укладенні, зміні та припиненні трудового договору.

39. Укладення та реєстрація трудового договору.

40. Обов’язки власника до початку роботи за укладеним трудовим договором.

41. Умови переведення на іншу роботу. Зміна істотних умов праці.

42. Умови тимчасового переведення працівника на іншу роботу.

43. Підстави для припинення або розірвання трудового договору.

44. Підстави для відсторонення працівника від роботи.

45. Обмеження та заборона надурочних робіт. Граничні норми застосування надурочних робіт.

46. Вихідні дні на безперервно діючих підприємствах в установах, організаціях. Заборона роботи у вихідні дні.

47. Фактори від яких залежать норми виробітку (норми часу) і норми обслуговування.

48. Оплата праці на важких роботах та на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці.

49. Оплата роботи в надурочний та нічний час.

50. Перерви в роботі для обігрівання та відпочинку.

51. Умови переведення на легшу роботу.

52. Охорона праці жінок.

53. Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням.

54. Порядок розгляду трудових спорів.

55. Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату.

56. Системи кондиціонування повітря.

57. Системи опалення.

58. Визначення класу умов праці при дії виробничого шуму.

59. Визначення класу умов праці при дії виробничої вібрації.

60. Визначення класу умов праці при дії інфразвуку та ультразвуку.

61. Гігієнічні критерії оцінки умов праці при дії електромагнітних полів та випромінювань.

62. Гігієнічні критерії оцінки умов праці при дії іонізуючого випромінювання.

63. Класифікація умов праці за показниками світлового середовища.

64. Види штучного освітлення і його нормування. Види джерел світла і їх порівняльний аналіз.

65. Методи розрахунку систем штучного освітлення.

66. Вимоги до приміщень, в яких експлуатуються комп'ютери.

67. Санітарно-гігієнічні вимоги до робочих місць на яких експлуатуються комп'ютери.

68. Вимоги по електробезпеці до робочих місць на яких експлуатуються комп'ютери.

69. Вимоги до організації робочого місця користувача ЕОМ.

70. Режим праці і відпочинку при роботі з ЕОМ.

71. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.

72. Класифікація електротехнічних виробів за способом захисту людини від ураження електричним струмом.

73. Технічні способи та засоби захисту при нормальному режимі роботи електроустановок.

74. Кваліфікаційні групи з електробезпеки електротехнічного персоналу.

75. Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами.

76. Класифікація видів горіння.

77. Показники пожеже - та вибухонебезпечних речовин та матеріалів.

78. Класифікація приміщень та будівель по пожежній і вибуховій небезпеці.

79. Протипожежний режим підприємства.

80. Рекомендації по оснащенню приміщень вогнегасниками. Визначення необхідної кількості і типу вогнегасників.

81. Системи пожежної сигналізації.

82. Евакуація людей. Методика розрахунку часу на евакуацію.

Література

Основна література:

1. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. – Львів: Афіша, 2004. - 320 с.

2. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. – К., Каравелла, 2004. – 408 с.

3. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Сторожук В.М. Практикум із охорони праці. – Львів, Афіша, 2000. – 352 с.

4. Кобевник В.Ф. Охрана труда. – К., Вища школа, 1990.

5. Охрана труда в электроустановках./ Под ред. Б.А. Князевского.-М., Энергоиздат, 1983.

6. Охрана труда в химической промышленности./ Под ред. Г.В. Макарова – М., Химия, 1989. – 495 с.

Додаткова література:

7. Средства защиты в машиностроении. Расчет и проектирование. Справочник под ред. С.В. Белова.-М., Машиностроение, 1989.

8. Законодавство України про охорону праці (у чотирьох томах),-Київ.,1995.

9. Науково-практичний коментар до Закону України «Про охорону праці»,-Київ.,1996.

10. Полтев М.К. Охрана труда в машиностроении. – М., Высшая школа, 1980.

11. Денисенко Г. Ф. Охрана труда . – М., Высшая школа, 1985.

12. Долин П.А. Основы техники безопасности в электроустановках. – М., Энергоиздат,1984.

13. Ткачук К.Н. и др. Безопасность труда в промышленности. Справочник. – К., Техніка, 1982.

14. Справочная книга по охране труда в машиностроении./ Под ред. О.Н. Русака.-Л., Машиностроение, 1989.

15. Охрана труда в машиностроении. Сб. нормативно-техн. документов. В 2-х томах. Сост. А.И. Шуминов.-М., Машиностроение, 1990.

16. Справочник проектировщика. Вентиляция и кондиционирования воздуха./ Под ред. Староверова.-М., Стройиздат, 1978.

17. Борьба с шумом на производстве: Справочник / Под ред. Е.Я. Юдина.-М., Машиностроение, 1985.

18. Лагунов Л.Ф., Осипов Г.Л. Борьба с шумом в машиностроении. –М., Машиностроение, 1980.

19. Охрана труда и окружающей среды в радиоэлектронной промышленности. К.Н.Ткачук, Р.В.Сабарно. – К., 1988. – 240 с.

20. Васильчук М.В. Основи охорони праці. Підручник. – К., 1997. – 208 с.

21. Інженерні рішення з охорони праці при розробці дипломних проектів інженерно-будівельних спеціальностей. Навчальний посібник. За ред. В.В.Сафонова. – К, 2000, 336 с.

22. Охорона праці в Україні: Організація і управління. Нормативно-правове забезпечення. Дозвільна система. Небезпечні фактори і умови праці. Страхування. Відповідальність. Зб. норм. актів. – К., 1999. – 400 с.

23. Охрана труда в вычислительных центрах. – М., 1990. – 192 с.

24. Охрана труда в машиностроении. Под ред. Е.Я.Юдина. – М., 1983. – 432 с.

25. Охрана труда в строительстве. Инженерные решения. Справочник. В.И.Русин., Г.Г.Орлов. – К., 1990. – 208 с.

Нормативні документи:

1. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования. - М.: Изд-во стандартов, 1988.

2. НАОП 0.03-3.17-88. Санітарні норми ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях № 4557-88.

3. СНиП ІІ-12-77. Защита от шума. (Есть пособие к СНиПу).

4. НАОП 0.03-3.07-80. Гігієнічні норми інфразвуку на робочих місцях №2274-80.

5. НАОП 0.03-3.11-84. Санітарні норми та правила при роботі з машинами та обладнанням, які створюють локальну вібрацію, що передається на руки працюючих №3041-84.

6. ДСТУ 2300-93. Вібрація. Терміни та визначення.

7. ДНАОП 0.00-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок.

8. НАОП 1.4.32-2.88-88. ОСТ 25 1298-88. Захист від статичної електрики у виробничих приміщеннях. Вимоги безпеки.

9. НАОП 0.03-1.72-87. Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання ОСП 72/87 №4422-87.

10. НАОП 0.03-3.05-77. Санітарно-гігієнічні норми допустимої напруженості електростатичного поля №1742-77.

11. НАОП 0.03-3.06-80. Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень №2152-80.

12. НАОП 0.03-3.16-86. Гранично допустимі рівні (ГДР) впливу електричних полів частот від 0.06 МГц до 30МГц №4131-86.

13. НАОП 0.03-3.31-91. Санітарні норми та правила виконання робіт в умовах впливу електричних полів промислової частоти (50 Гц) №5802-91.

14. НАОП 0.00-1.07-94. Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.

15. НАОП 0.03-1.07-73. Санітарні правила організації технологічних процесів та гігієнічні вимоги до виробничого обладнання №1042-73.

16. НАОП 0.03-1.39-86. Санітарні правила для процесів обробки металів різанням №4233-86.

17. НАОП 1.4.32-2.87-81. ОСТ 25 1291-81. Паяння свинцево-олов’яними припоями. Вимоги безпеки.

18. НАОП 1.4.72-2.42-81. ОСТ 1.92091-81. Посудини, що працюють під тиском. Установлення і експлуатація у виробничих приміщеннях.

19. НАОП 0.001-1.33-75. Типові правила пожежної безпеки для промислових підприємств.

20. НАОП 0.01-1.42-86. Правила пожежної безпеки при проведенні будівельно-монтажних робіт.

21. НАОП 0.03-3.28-93. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками.

22. НАОП 0.03-4.02-94. Положення про медичний огляд працівників певних категорій.

23. НАОП 0.03-8.03-86. Гігієнічна класифікація праці №4137-86.

24. НАОП 0.03-8.07-94. Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх.

25. НАОП 0.03-8.08-93. Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок.

26. НАОП 0.05-8.04-92. Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці.

27. НАОП 1.4.32-1.01-72. Правила техніки безпеки і промислової санітарії в електронній промисловості.

28. НАОП 1.4.32-5.01-86. Типова конструкція з охорони праці для операторів ЕОМ.

29. СанНиП 5804-91. Санитарные нормы и правила устройства и эксплуатации лазеров.

30. ДСанПіН 3.3.2-007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ.

31. ДСН 3.3.6-037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.

32. ДСН 3.3.6-039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації.

33. ДСН 3.3.6-042-99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

34. ДБН В.2.5-28-2006. Природне та штучне освітлення.

35. ДБН В.2.5-27-2006. Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд.

36. ДСН 3.3.6.096-2002. Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів.

37. ДБН В.1.1.7-2002. Пожежна безпека об'єктів будівництва.

38. ДБН В.2.5-13-98. Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Теоретичні положення

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й без­печні умови праці, пільгове пенсійне забез­печення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Правовою основою для проведення атестації є чинні законодавчі й нормативні акти з питань охорони і гігієни праці, списки виробництв, робіт, професій і посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпе­чення та інші пільги і компенсації залежно від умов праці.

Атестації підлягають робочі місця, на яких технологічний процес, обладнання, ви­користовувані сировина і матеріали можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів. Для виробництв, ро­біт, професій та посад, для яких списками № 1 і 2 передбачені показники умов праці, атестацію проводять тільки за цими показниками.

Атестація робочих місць передбачає:

Ø виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин їх утворення;

Ø дослідження санітарно-гігієнічних факто­рів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочо­му місці;

Ø комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповід­ність їх вимогам стандартів, санітарних норм і правил;

Ø обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії зі шкідливими умо­вами праці;

Ø підтвердження (встановлення) права працівників на пільгове пенсійне забезпе­чення, додаткову відпустку, скорочений ро­бочий день, інші пільги і компенсації залеж­но від умов праці;

Ø перевірку правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення;

Ø розв'язання спорів, які можуть виникнути між юридичними особами і громадянами (працівниками) відносно умов праці, пільг і компенсацій;

Ø розробку комплексу заходів щодо оптимізації рівня гігієни і безпеки, характеру праці і оздоровлення трудящих;

Ø вивчення відповідності умов праці рівню розвитку техніки і технології, удосконалення порядку та умов установлення і призначення пільг і компенсацій.

У ході вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу необхідно визначити:

Ø характерні для конкретного робочого міс­ця виробничі фактори, які підлягають лабо­раторним дослідженням (гр.2 Карти);

Ø нормативне значення (ГДК, ГДР) пара­метрів, факторів виробничого середовища і трудового процесу, використовуючи Систе­му стандартів безпеки праці, санітарні нор­ми і правила, інші регламенти (гр.3 Карти);

Ø фактичне значення факторів виробничого середовища і трудового процесу шляхом лабораторних досліджень або розрахунків (гр.4 Карти).

Результати вимірів (визначень) показ­ників шкідливих і небезпечних виробничих факторів оформлюються протоколами за формами, передбаченими у ГОСТ або зат­вердженими Міністерством охорони здоро­в'я України, і заносяться в Карту (гр.4).

Порядок виконання завдання №2

(заповнення карти умов праці)

Необхідно визначити нормативні значення усіх факторів виробничого середовища відповідно “Карті умов праці” і визначити ступені шкідливості впливу кожного параметру. Заповнити карту умов праці.

Шкідливі хімічні речовини.

Для кожної хімічної речовини (згідно варіанта), згідно ГОСТ 12.1.005-88 «Воздух рабочей зони» (таблиця 1), визначаємо гранично допустиму концент-рацію (ГДК), клас небезпеки (І-ІV) і особливості дії на організм (А, Ф, К, Г).

В карті в графі 2 записуються назви цих речовин у порядку збільшення їх класу небезпеки і заповнюються графи 3 та 4. Знаходимо співвідношення фактичного значення параметра та нормативного. Якщо фактичне значення концентрації менше або дорівнює ГДК то в графах 6, 7, 8, 9, 10 карти ніяка помітка не встановлюється. В іншому випадку, тобто факт більше норми (Ф>Н), знаходимо ступінь шкідливості по таблиці 2. Для цього знаходимо в скільки разів факт перевищує норму (Ф/Н) і порівнюючи отримане число з діапазонами, що наведені в відповідному рядку таблиці (в залежності від особливості дії на організм), отримуємо ступінь шкідливості для даної речовини.

Таблиця 1

Граничнодопустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в повітрі