Виробниче (природне та штучне) освітлення.

Самостійно скласти перелік основних предметів, які повинна розглядати людина у процесі роботи на заданому робочому місці (наприклад, бланки, документи, гроші, надписи, квитанції, вимірювальні прилади, окремі частини предметів або інструментів і т.п.).

Визначити самі дрібні деталі зображення (найменші об’єкти розрізнення), які містяться на перелічених предметах (наприклад: крапки, цяточки, риски і т.п.), за винятком тих, у розгляданні яких немає потреби. Орієнтовно оцінити їх розмір у мм.

Потім необхідно, користуючись ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення» (таблиця 12), визначитись, до якого діапазону розмірів відноситься розмір обраного вами найменшого об’єкта розрізнення і записати відповідний розряд зорової праці.

Для визначеного розряду зорової роботи з графи «Природне освітлення» виписати нормативне значення КПО - е_н (%).

Порівняти е_н з фактичним значенням КПО (згідно варіанта).

Далі необхідно визначити характеристику фона. Фон – це поверхня, на якій розглядається найменший об’єкт розрізнення. У залежності від коефіцієнта відбиття поверхні ρ (див. таблицю 13) фон може бути світлим (ρ > 0,4), середнім (ρ = 0,2-0,4), темним (ρ < 0,2).

У випадках, коли в якості фона можуть бути різні кольори за основу приймається найгірший варіант (самий темний колір з усіх можливих варіантів).

Далі необхідно визначити контраст об’єкта розрізнення з фоном, тобто наскільки чітко сприймається найменший об’єкт розрізнення на вище розгляну-тому фоні. Контраст може бути великим (наприклад, між білим і чорним, темно-синім і білим), середнім (наприклад, між сірим і білим, світло-сірим і чорним) і малим (наприклад, між темно-червоним і чорним, світло-блакитним і білим). У випадках, коли можливі комбінації різних кольорів, за основу приймається найгірший варіант у бік малого контрасту.

Нормативне значення штучного загального освітлення Е_н (лк) вибирається навпроти комбінації обраних слів, які характеризують фон і контраст, у графі «Штучне освітлення».

Таблиця 12

Норми освітлення (ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення»)

Таблиця 13

Коефіцієнти відбиття світла поверхнями різного кольору

Після заповнення граф 3 та 4 карти, у випадку, якщо факт менше норми (Ф<Н) визначаємо ступінь шкідливості по таблиці 14.

Таблиця 14

Класи умов праці залежно від параметрів

світлового середовища виробничих приміщень

Іонізуюче випромінювання.

Для визначення ступеню шкідливості впливу іонізуючого випромінювання на робочому місці використовують НРБУ-97 «Норми радіаційної безпеки України» - таблиця 15.

Таблиця 15

Класи умов праці при дії іонізуючих випромінювань

В графу 3 «Карти умов праці» вноситься допустимий діапазон з таблиці 15. Порівнюючи фактичне значення з діапазонами наведеними в таблиці 15 визначити ступінь шкідливості впливу іонізуючого випромінювання.

Оцінка важкості праці.

При виконанні цього пункту необхідно, базуючись на своєму життєвому досвіді і своїй уяві про дане робоче місце, визначити, чоловік там працює або жінка, які рухи виконує людина, як часто, які вантажі вона підіймає і т. і. (таблиця 16).

Оптимальні і допустимі нормативні значення брати з таблиці 16 (графи 3,4) і записувати в графу 3 «Карти умов праці». Фактичні (розрахункові) значення вносяться в графу «Карти умов праці».

1.1. Необхідно орієнтовно визначити, яку вагу (М) підіймає людина за участю м'язів рук та плечового поясу і на яку відстань (L) вона її переміщує (до 1 м), потім визначити скільки таких рухів робить людина за зміну (N). Кінцевий результат буде дорівнювати Нр=М•L•N (кг•м). Потім користуючись п.1.1 (таблиця 16) визначити в якому діапазоні міститься величина Нр: «оптим.», «допуст.», або 1- 4 ступінь.

1.2. Необхідно орієнтовно визначити яку вагу (М) підіймає людина за участю м'язів рук, корпуса, ніг і на яку відстань (L) вона її переміщує, потім визначити скільки таких рухів робить людина за зміну (N). Кінцевий результат буде дорівнювати Н₃=М•L•N (кг•м) . Потім користуючись п.1.2 (таблиця 16) визначити в якому діапазоні міститься величина Нз: «оптим.», «допуст.», або 1- 4 ступінь.

2.1. Необхідно визначити яку вагу може підіймати людина при чергуванні з іншою роботою і порівняти її з вказаними в п.2.1. (таблиця 16).

2.2. Необхідно визначити яку вагу може підіймати людина постійно протягом робочої зміни і порівняти її з вказаними в п.2.2. (таблиця 16).

2.3. Визначившись у попередніх пунктах 1.1-2.2 з якими вантажами працює людина, необхідно відокремити, які з них підіймаються з підлоги, які з робочої поверхні (наприклад, з поверхні столу) і відповідно помножити кожну вагу на кількість підйомів за зміну.

3. Необхідно визначитись, які рухи за участю м'язів кистей та пальців рук найбільш часто виконує людина на робочому місці (наприклад рухи секретарки яка працює за ПЕОМ) і розрахувати їх кількість за зміну.

4. Якщо у процесі роботи людина піднявши вагу утримує її деякий час (наприклад, переносить папки з документами з одного приміщення в інше) то необхідно цю вагу (кг) помножити на час утримування (сек) за зміну. Отримана величина порівнюється з чисельними значеннями відповідної строки п.4 (таблиця 16).

Таблиця 16

Класи умов праці за показниками важкості трудового процесу

Продовження таблиці 16

5. Прочитати опис робочих поз в п.5 (таблиця 16), вибрати той, що підходить до вашого робочого місця і зробити відповідну позначку в «Карті умов праці» («оптим.», «допуст.», або 1- 2 ступінь).

6. Розрахувати скільки разів за зміну людина робить вимушені нахили і зробити відповідну позначку в «Карті умов праці».

7. Якщо людина багато ходить то необхідно розрахувати, яку відстань вона проходить в цілому за зміну (км) і порівняти з чисельними значеннями п.7 (таблиця 16).

Загальна оцінка важкості праці встановлюється за показником, що отримав найвищий клас. При наявності 3-х та більше показників, що відносяться до допустимого класу, важкість праці оцінюється на один ступінь вище (1-й ступінь шкідливості) При наявності 2-х або більше показників 1-го чи 2-го ступеня шкідливості важкість праці оцінюється на один ступінь вище (відповідно 2-й та 3-й ступені).

13. Оцінка напруженості праці. (Користуватись таблицею 17)

1.1.-1.4. Необхідно ознайомитись з особливостями інтелектуальних навантажень, описаних у відповідних пунктах (1.1.–1.4. таблиця 17), та визначити якому класу умов праці відповідає інтелектуальне навантаження робітника. Всі необхідні роз’яснення з приводу визначення шкідливості занести у відповідні пункти пояснювальної записки та у відповідні графи (об’єднані графи 3, 4, 5) «Карти умов праці».

2.1. Необхідно визначити, яку частину (в %) від робочого часу людина зосереджено спостерігає при виконанні своїх обов'язків. Отримане число порівнюють з числами п.2.1 таблиця 17 і роблять відповідну примітку.

2.2 Необхідно визначити, які сигнали можуть надходити на дане робоче місце (наприклад, телефонні дзвінки, дані вимірювальних приладів і т. ін.) і яка їх кількість за годину.

2.3 Необхідно визначити, скільки виробничих об'єктів людині потрібно одночасно спостерігати (наприклад, спостереження за даними, які видають одночасно 5 або 10 вимірювальних приладів ).

2.4.1 Розмір об'єкта розрізнення для даного робочого місця (мм) було визначено при находжені нормативного значення освітлення, у зв'язку з цим, необхідно тільки приблизно розрахувати тривалість зосередженого спостереження за вищевказаним об'єктом в % від часу зміни.

2.4.2. Якщо на заданому робочому місці людина спостерігає за об’єктами з використанням оптичних приладів (мікроскопи, лупи), необхідно самостійно визначити тривалість зосередженого спостереження за об¢єктами в відсотках від часу зміни.

2.4.3. Якщо на заданому робочому місці людина спостерігає за екранами відеотерміналів або ЕОМ, необхідно самостійно визначити (в годинах) тривалість спостереження за ними.

Таблиця 17

Класи умов праці за показниками напруженості трудового процесу

Продовження таблиці 17

Продовження таблиці 17

2.5. При виробничий необхідності сприйняття робітником мови чи звукових сигналів від обладнання необхідно самостійно орієнтовно визначити відсоток чіткої розбірливості (вірного сприйняття) мови або сигналів.

3.1. Необхідно ознайомитись з особливостями емоційних навантажень і наслідків можливих помилок, описаних в п.3.1. (таблиця 17) та визначити до якого класу умов праці відноситься ступінь відповідальності і значущість помилки на заданому робочому місці. Всі необхідні роз’яснення занести в відповідний пункт пояснювальної записки і в “Карті умов праці” (об’єднані графи 3, 4, 5).

3.2.–3.3. Самостійно визначити “можливий” чи “виключений” ризик для власного життя і для життя інший осіб при виконанні роботи на заданому робочому місці. Всі необхідні роз’яснення занести в відповідний пункт пояснювальної записки і в “Карті умов праці” (об’єднані графи 3, 4, 5).

4.1 Якщо на робочому місці людина виконує послідовність дій (окремих операцій), яка часто повторюється на протязі робочого дня, то необхідно визначити скільки дій (окремих операцій) вміщує в собі така послідовність.

4.2 Необхідно визначити, скільки триває в часі (сек) виконання одної послідовності дій про яку говорилося у п. 4.1.

5.1. Вибрати змінність праці робітника на заданому робочому місці і визначити клас умов праці.

Загальна оцінка напруженості праці виконується за допомогою таблиці 18. Спочатку необхідно підрахувати по «Карті умов праці» скільки в п. 1.1-5.1 було пунктів з позначкою : «оптим.», «допуст.», 1 ступінь, 2 ступінь.

Далі сумуємо кількість пунктів 1-го та 2-го ступеню і в таблиці 18 знаходимо строку, в якій виконуються умови по кількості вищевказаних пунктів і вказана загальна оцінка напруженості трудового процесу.

Таблиця18

Загальна оцінка напруженості трудового процесу

(на основі обліку кількості показників напруженості)

Загальна оцінка умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності встановлюється за найвищим класом та ступенем шкідливості.

Гігієнічна оцінка умов праці.

Необхідно, аналізуючи пункти з 1 по 11 заповненої «Карти умов праці», вибрати фактор виробничого середовища, за яким було встановлено найвищу ступінь шкідливості і вказати цю ступінь. При наявності двох і більше шкідливих і небезпечних виробничих факторів гігієнічна оцінка встановлюєть-ся на один ступінь вище.

Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця.

1. Оцінка технічного рівня робочого міс­ця проводиться шляхом аналізу:

Ø відповідності технологічного процесу, бу­дівель і споруд - проектам, обладнання – нормативно-технічній документації, а також характеру та обсягу виконаних робіт, оптимальності технологічних режимів;

Ø технологічної оснащеності робочого міс­ця (наявність технологічної оснастки та інс­трументу, контрольно-вимірювальних прила­дів та їх технічного стану, забезпеченості робочого місця підйомно–транспортними за­собами);

Ø відповідність технологічного процесу, обладнання, оснастки, інстру-менту і засобів контролю вимогам стандартів безпеки та нормам охорони праці;

Ø впливу технологічного процесу, що відбу­вається на інших робочих місцях.

2. При оцінці організаційного рівня ро­бочого місця аналізується:

Ø раціональність планування (відповідність площі, яка зайнята робочим місцем, нормам технологічного проектування та раціональ­ного розміщення обладнання і оснастки), а також відповідність його стандартам безпе­ки, санітарним нормам та правилам;

Ø забезпеченість працюючих спецодягом і спецвзуттям, засобами індиві-дуального і ко­лективного захисту та їх відповідність стан­дартам безпеки праці і встановленим нор­мам,

Ø організація роботи захисних споруд, пристроїв, контрольних приладів.

Необхідно визначити 2-3 фактора, по яких було встановлено найвищі ступені шкідливості і вказати, які технічні та організаційні проблеми (тобто, що не відповідає вимогам безпеки та нормам охорони праці) існують на даному робочому місці.

Атестація робочого місця.

1. Робоче місце з умов праці оцінюється з урахуванням впливу всіх факторів вироб­ничого середовища і трудового процесу на працюючих, передбачених гігієнічною класи­фікацією праці (розділ 1 Карти), сукупних факторів технічного і організаційного рівня умов праці (розділ II Карти), ступеня ризику пошкодження здоров'я.

2. На основі комплексної оцінки робочі місця відносяться до одного із видів умов праці:

Ø з особливо шкідливими та особливо важ­кими умовами праці;

Ø зі шкідливими і важкими умовами праці;

Ø зі шкідливими умовами праці.

3. Право на пенсію на пільгових умовах визначається за показниками, які наведені нижче, інші пільги і компенсації залеж­но від умов праці за діючими нині законо­давчими актами.

4. За оцінку умов праці керівників та спеціалістів приймається оцінка умов праці керівних працівників, якщо вони зайняті ви­конанням робіт в умовах, передбачених Списками № 1 і 2 для їх підлеглих протягом повного робочого дня.

5. За результатами атестації визнача­ються невідкладні заходи щодо покра-щення умов і безпеки праці, які не потребують для їх розробки і впровадження залучення сто­ронніх організацій і фахівців.

6. З результатами атестації ознайомлю­ють працівників, які зайняті на робочому місці, що атестується. Карту підписують го­лова і члени комісії.

7. За результатами атестації склада­ються переліки:

Ø робочих місць, виробництв, робіт, профе­сій і посад, працівникам яких підтверджене право на пільги і компенсації, передбачені законодавств-вом;

Ø робочих місць, виробництв, робіт, профе­сій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства згідно ст.26 Закону України «Про підприємства» і ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

Ø робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першо­чергові заходи щодо їх покращання.

Рекомендації щодо покращення умов праці.

Вказати які заходи необхідно вжити для поліпшення умов праці на даному робочому місці.

Пільги і компенсації.

Визначити, чи має право на пенсію на пільгових умовах людина, працююча на даному робочому місці. Якщо так, то треба вказати за яким списком.

1.Право на пенсію по старості на пільгових умовах підтверджується при наявності на робочому місці шкідливих небезпечних виробничих факторів ІІІ класу умов і характеру праці:

За списком №1:

1. Не менше двох факторів 3 ступеня відхилення від норм або

2. Одного фактора 3 ступеню і трьох факторів 1 чи 2 ступеня відхилення від норм або

3. Чотирьох факторів 2 ступеня відхилення від норм або

4. Наявність в повітрі робочої зони хімічних речовин гостронаправленої дії 1 чи 2 класу небезпеки.

За списком №2:

1. Одного фактора 3 ступеню відхилення від норм або

2. Трьох факторів 1,2 ступеня відхилення від норм або

3. Чотирьох факторів 1 ступеня відхилення від норм.

2. Орієнтовані показники можуть бути використані при встановлені дострокових пенсій за рахунок коштів підприємств.

Інформація, що повинна міститися в “Карті умов праці” по графам :

графа 1. Номер фактора виробничого середовища (ФВС);

графа 2. Перелік усіхвиявлених ФВС;

графа 3.Вноситься нормативне значення – діапазони оптимальний (допус-тимий) виявленого фактору, яке було знайдено у відповідному нормативному документі;

графа 4. Вноситься фактичне значення ФВС отримане по результатах вимірювання і розрахунків (з початкової таблиці варіанта). У випадках, коли по деяким ФВС немає фактичних значень в «Карті умов праці» ставиться позначка «відсутній»;

графа 5. Вноситься тривалість дії кожного ФВС у відсотках від загальної тривалості робочої зміни (при необхідності);

графа 6, 7, 8, 9, 10. Для кожного ФВС, при наявності відхилення фактично-го значення від нормативного, вноситься позначка «+» в графу 6, 7, 8, 9 або 10 в залежності від ступеня шкідливості.

графа 11. Вноситься примітка «оптим.» або «допуст.», якщо для даного ФВС в графі 3 вказувались обидва діапазони і фактичне значення знаходиться в одному з них.

КАРТА УМОВ ПРАЦІ

Підприємство / організація, установа Професія (посада)

Цех / дільниця, відділ / Варіант №