Зразок рухливих ігор для дітей з особливими потребами

Гра 1. «Боротьба за прапорці» − обирають дві частини спортивного залу на відстані 100 м одна від одної. На кожній встановлюють 4 прапорців. У грі приймають участь 2 команди по 5 дітей, з яких по 2 – «вартові», інші – «розвідники». Кожний вартовий охороняє 2 прапорці, розташовані на відстані на відстані 8 – 10 м один від одного. Гра розпочинається і завершується за сигналом. При цьому, розвідники намагаються непомітно потрапити на ділянку іншої команди, заволодіти прапорцями і перенести їх на свою територію. Вартовий, який помітив розвідника, може відібрати в нього прапорець. Для цього необхідно торкнутися гравця рукою. Той хто втратив прапорець, вважається полоненим. За кожного з них команда повертає 1 прапорець. Гра триває до тих пір, поки одна команда не здобуде 4 прапорці.

Гра 2. «М'яч середньому» - дітей поділяють на 2 команди. Кожна команда утворює коло. Усередині кожного кола знаходиться ведучий, який по черзі передає м’яч гравцям своєї команди, а вони передають його на зал ведучому. Отримавши м’яч від останнього гравця, ведучий піднімає його вгору. Команда, в якої м’яч менше разів падав на землю або яка раніше за іншу команду закінчила гру, вважається переможцем.

Гра 3. «Козаки-озбійники») - утворюють 2 команди, «козаків» і «розбійників». Визначають межі ігрового поля. Розбійники рахують до 20, козаки в цей час розбігаються. Після цього розбійники йдуть на пошуки козаків, а побачивши його – повинні наздогнати козака і торкнутися його рукою. Якщо це зроблено, козак вибуває з гри. Гра триває, допоки всіх козаків не буде упіймано. Потім команди міняють ролями.

Гра 4. «Зрозумій мене» - дітей об’єднують в групи по три. Керівник дає завдання: кожна група повинна знайти спільне рішення, домовитися про спільне виконання певної дії (наприклад, вийти з кімнати в коридор). Але при цьому в кожного з трійки є проблеми, а саме: перший не бачить (йому зав'язують очі), але може говорити та пересуватися; другий – не може пересуватися (сидить на стільці) і говорить, але все бачить і чує, третій – не чує (закриває вуха), але може рухатися і бачити. Вони домовляються про виконання кожним своїх ролей. Після цього ведучий оголошує завдання кожній трійці і вони починають його виконувати, використовуючи для цього обрані ролі. Після виконання завдання пропонується час для обговорення результатів. Оцінюється час, впродовж якого трійки витратили на прийняття спільного рішення, ефективності обраної для виконання завдання стратегії, точність опису відчуттів, що виникають в людини з обмеженням, роль якої виконували учасники трійок та вказані учасниками способи надання допомоги таким людям.

Гра 5. «Перехід через болото» − кількість гравців – 10-20. Грають дві команди, в кожній однакова кількість гравців. Одна половина кожної команди вишиковується з одного боку «болота», друга – з іншого. Ширина «болота» 15– 20 см, довжина 10 – 15 м. Ведучі кожної половини команди стоять на старті і мають по дві дошки довжиною 50–60 см. За командою керівника кожна підгрупа усіх команд починає долати «болото», встає на неї, потім кладе іншу дошку і, забравши першу дошку, стає на неї і т. д. допоки не подолає «болото» так, щоб у нього не впасти (тобто не зійти з дошки). Гра закінчується, коли всі гравці однієї команди подолають перешкоди.

Під час гри необхідно слідкувати за дотриманням дітьми правил техніки безпеки.

Гра 6. «Орієнтування за слухом» - всі гравці розташовуються на півколом на відстані 2 – 3 м один від одного. Усім зав'язують очі. Ведучий встає на відстані 30−40 м від гравців і подає сигнал – свистком. Усі гравці починають рухатися в бік ведучого, намагаючись підійти якнайближче. За другим свистком усі зупиняються, а ведучий переходить на інше місце і подає новий свисток для початку руху. Так відбувається 5- 6 разів. Наприкінці гри подається довгий свисток. Усі знімають пов'язки. Виграє той, хто найближче підійде до ведучого.

Гра 7. Гру «Друзі назавжди» треба проводити на рівній поверхні.

«Друзі назавжди» − всіх гравців поділяють на пари, які вишиковуються вздовж однієї стартової лінії. При цьому, ліва нога одного гравця і права нога іншого, які утворюють пару, з’єднуються гумовим кільцем. За сигналом керівника кожна пара повинна подолати відстань 25 – 30 м. Пара, яка першою прийшла до фінішу є переможцем і отримує один бал. Гра повторюється декілька разів підряд. Виграє пара, яка набрала найбільше балів.

«Вода, земля, повітря». Гравці розташовуються в середині майданчика, утворюючи 2-3 групи кіл «землю». На одній стороні майданчика (за лінією) позначається «вода», за іншою — «повітря». Вибирають двох ведучих, які стають за межею майданчика, на довгих її сторонах один проти одного. Учитель час від часу називає одне з живих істот, мешкаючих у воді, на землі або у повітрі. Почувши вимовлене учителем слово, діти швидко перебігають до потрібного місця, а ведучі їх ловлять. Якщо названа тварина мешкає в середовищі, де в даний момент знаходяться гравці, то всі присідають і чекають наступного моменту. Після кількох перебігів ведучі замінюються тими, хто вибув із гри. Гравці, які були спіймані, або не правильно діяли по сигналу, із гри вибувають, поки не залишаться 1-2 переможці.

Гра 8. «Запам'ятай своє місце». Учитель шикує гравців у певному порядку. Діти повинні запам'ятати свої місця. Потім вони розходяться. За сигналом вчителя кожен гравець повинен зайняти своє місце.

Гра 9. «Клас, струнко!» Діти шикуються в одну шеренгу. Учитель, стоячи обличчям до гравців, подає команди. Діти повинні їх виконувати лише в тому випадку, якщо перед командою буде вимовлено слово «клас». Якщо його не буде, то реагувати на команду не треба. Той, хто допустив помилку, робить крок уперед і продовжує гру. Перемагають діти, які були найбільш уважні, і, дякуючи цьому, залишилися на своєму місці [3].

РУХЛИВІ ІГРИ

урок з фізичної культури для учнів 7 класу та і вихованців Вінницького обласнго центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Обрій»

Автор: Поричук А.В.,

вчитель фізиної культури.

Мета: вдосконалити вміння учнів виконувати комплекс загально розвиваючих вправ направлений на корекцію вад постави; розвивати зорово-моторну координацію в русі,спритність, та орієнтування в просторі; виховувати прагнення до перемоги, мужності, сміливості.

Завдання: навчити правилам рухливих ігор та естафет. Ознайомити учнів з корисним впливом свіжого повітря на організм людини. Сприяти розвитку фізичних якостей (швидкості, спритності, швидкісно-силових якостей).

Інвентар: м’ячі футбольні, фішки .

Фото 2.50. Естафета Фото 2.51. Гра «Кегельбан»

Фото 2.52. Гра «Влучно в ціль»

Результативність роботи

В результаті проведеної роботи ми можемо підвести попередні підсумки:

1. Вчителем трудового навчання та основ здоров’я Кушнір О.В. розроблено навчально-методичний посібник у рамках акції «Ярмарок фахових сподівань» загальноміського проекту «Ім’я в освіті міста» у номінації «Корекційно-відновлювальна робота. Інклюзивна освіта», робота «Відкрий вікно у світ», який у 2013-2014 році навчальному році здобув ІІ місце у міському етапі конкурсу.

2. На базі нашої школи у жовтні 2014 року було проведено семінар на тему: «Психолого-педагогічний та соціально-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами в навчальному закладі».

3. Крок на зустріч до співпраці здійснили вчителі нашого закладу (вчитель біології, заступник директора з навчально-виховної роботи, що відповідає за організацію інклюзивного навчання в закладі Романова Г.М., вчитель основ здоров’я та трудового навчання Кушнір О.В., вчитель фізичної культури закладу Поричук А.В.) для більш тісного знайомства з дітьми з особливими освітніми потребами, провівши бесіди та фрагменти уроків на базі закладу «Обрій».

4. В грудні 2014 року в рамках інформаційно-роз’яснювального декадника по інклюзії «Моя школа відкрита для всіх» в рамках Міжнародного Дня інвалідів проведено уроки з трудового навчання та фізичної культури для учнів 7 та 8 класів і дітей з особливими освітніми потребами, вихованцями центру «Обрій».

5. Співпраця нашого закладу та Вінницького обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Обрій» висвітлена засоби масової інформації, зокрема на телекалі «Віта» 09.12.2014 року.

6. Вперше результатом напрацювань в даному напрямку стала розробка та підписання трьохсторонньої угоди про співпрацю (ЗШ №14, Асоціація захисту та допомоги інвалідам «Відкриті серця» та Вінницький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Обрій»).

7. Співробітництво нашої школи та Асоціації захисту та допомоги інвалідам «Відкриті серця» і Вінницького обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Обрій продовжується: вчителів школи було запрошено до розробки інноваційних методичних рекомендацій «Особливості організації спортивно-оздоровчої роботи в загальноосвітній школі для дітей з інвалідністю»; до участі в інформаційно-практичних семінарах стажування вчителів фізичної культури та проведення інтегрованих спортивних заходів в рамках проекту «Разом живемо - разом відпочиваємо», який реалізують Асоціація та «Обрій» в 2014-2015н.р.

8. У січні 2016 року учениця третього класу Косич Анастасія (бандуристка) провела благодійний концерт у спеціалізованому садочку для дітей з обмеженими психофізичними можливостями № 24 м. Вінниці.

9. Анкетування, що було проведено серед педагогічного та учнівського колективів після проведеної роботи виявило: більшість педагогів вважає, що готові працювати з дітьми з особливими освітніми потребами − 87%, частково готові – 13%; права дітей з особливими освітніми потребами не порушуються в системі надання їм освіти − 95%, порушуються такі права вважають − 5%; на покращення морального виховання особистості впливає спільне проведення дозвілля дітей різних категорій: так − 96%, ні − 4%;

Анкетування учнів з типовим розвитком показало наступні результати: добре ставляться до однокласників з особливими освітніми потребами – 93%, їх

шкода − 7%; дітям з особливими освітніми потребами краще навчатись в загальноосвітній школі – 91%, вдома – 9%; добре ставлюсь до того, щоб дитина з особливими потребами була моїм другом, однокласником – 96%; діти з особливими освітніми потребами такі ж як і ми – 93%. Відтак, можна зробити висновок, що більша частина учнів з типовим розвитком готова до спілкування та навчання з дітьми з особливими освітніми потребами.

Рис. 2.32. Порівняльні результати анкетування педагогів та учнів закладу «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 14 Вінницької міської ради»

щодо відношення до навчання з дітьми з особливими освітніми потребами.