Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками.

Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками.

Процес постачання є невід'ємною ланкою кругообігу засобів. Покупець купує у продавця (постачальника) сировину і матеріали, пальне і мастильні матеріали, мінеральні добрива, запасні частини та інші матеріальні цінності, необхідні для здійснення господарської діяльності. Від постачальників можуть поступати також верстати, трактори, автомобілі, комп'ютери та інші об'єкти основних засобів. Підрядні організації виконують для замовників будівельні роботи, а також роботи і послуги виробничого характеру - ремонтні роботи, внесення добрив, технічне обслуговування тощо. Взаємовідносини між підприємствами регулюються двосторонніми угодами. При організації обліку потрібно забезпечити виконання умов, зазначених в угодах.

Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками ведуть на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками". Це активно-пасивний рахунок, який може мати одночасно два сальдо: за дебетом - сума дебіторської заборгованості, а за кредитом - кредиторської.

Отже, дебет рахунку 63 (борги нам) потрібно відобразити в активі балансу, а кредит рахунку 63 (наші зобов'язання) -

в пасиві балансу. Згідно з планом рахунків рахунок 63 знаходиться в класі 6 "Поточні зобов'язання", тобто є пасивним.

Рахунок 63 кредитують на суму фактично одержаних товарно-матеріальних цінностей, спожитих робіт і послуг в кореспонденції з дебетом матеріальних і затратних рахунків. Запис роблять на підставі товарно-транспортних накладних, накладних, рахунків-фактур, актів приймання виконаних робіт і послуг. Отже, за кредитом рахунку 63 записують суму згідно з розрахунковими документами і відносять у дебет рахунків 15, 20, 21,22,23, 25, 91, 92,93, 64. У зв'язку з тим, що виробничі запаси оприбутковують за цінами постачальників без суми податку на додану вартість (ПДВ), то за кредитом рахунку 63 записують загальну суму, яку потрібно заплатити згідно з одержаними документами, а за дебетом кореспондуючих рахунків запис роблять без ПДВ, суму якого відносять у дебет субрахунку 641 "Розрахунки за податками".

Якщо ПДВ окремо не виділяється (покупець або продавець не платники ПДВ, звільнені від сплати ПДВ або не отримана податкова накладна тощо), то на вартість придбаних цінностей відносять загальну суму, яка підлягає сплаті постачальникам.

За дебетом рахунку 63 обліковують уплачені суми для погашення заборгованості постачальникам і підрядникам, а також внесення підприємством попередньої оплати або погашення кредиторської заборгованості (табл. 4.2). Запис роблять на підставі виписок банку та інших документів, які підтверджують факт проведення оплати.

Рахунок 63 має три субрахунки:

- 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками";

- 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками";

- 633 "Розрахунки з учасниками ПФГ".

На субрахунках 631, 632, 633 ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги відповідно з вітчизняними та іноземними постачальниками і підрядниками, а також з учасниками промислово-фінансових груп (ПФГ). ПФГ є видом об'єднань підприємств. Вони діють відповідно до закону України від 21 листопада 1995 р. № 437/95-ВР "Про промислово-фінансові групи", а також Господарського кодексу України.

Таблиця 4.2. Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками

ПФГ е об'єднанням, яке створюється виключно за рішенням Кабінету Міністрів України на певний строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міжнародними договорами України, а також з метою виробництва кінцевої продукції, ПФГ не є юридичною особою.

При журнально-ордерній формі для обліку за рахунком 63 призначений журнал Хе 3 та відомість аналітичного обліку. В цих регістрах відображають залишки на початок місяця, обороти за кредитом і дебетом, а також залишки на кінець місяця. Така побудова журналу Х° 3 обумовлена тим, що спочатку відображають надходження цінностей від постачальника, записуючи в кредит рахунку 63, а потім роблять відмітки про оплату одержаних цінностей, здійснюючи запис в дебет рахунку 63. Тобто в основу покладено той принцип, що цінності одержують, а потім за них проводять оплату. Проте нині вказаний принцип не дотримується, адже часто може бути застосована попередня оплата.

Сільськогосподарські підприємства для обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками використовують журнал-ордер Х° ЗВ с.г.

Записи за кредитом рахунку 63 в журналі X? З проводять на підставі пред'явлених постачальником (підрядником) і прийнятих до оплати розрахункових документів (рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні). Дані за кожним документом записують окремим рядком. Надходження матеріальних цінностей та виконаних робіт має бути підтверджене (підпис на документі матеріально відповідальної особи про приймання цінностей, прибутковий ордер, акт про приймання матеріалів тощо).

Таблиця 4.6. Облік відсотків за кредити

Облік розрахунків за довгостроковими позиками банків та іншими залученими позиковими коштами в інших осіб, які не є поточним зобов'язанням, ведеться на рахунку 50 "Довгострокові позики".

Це пасивний рахунок. За кредитом його відображаються суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових (відстрочених) позик в довгострокові, за дебетом - погашення заборгованості за ними та переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями (табл. 4.7).

Таблиця 4.7. Записи на рахунках з обліку довгострокових позик банків

Рахунок 50 має шість субрахунків:

- 501 "Довгострокові кредити банків у національній валюті";

- 502 "Довгострокові кредити банків в іноземній валюті";

- 503 "Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті";

- 504 "Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті";

- 505 "Інші довгострокові позики в національній валюті";

- 506 "Інші довгострокові позики в іноземній валюті".

На субрахунках 501,502 відображаються суми довгострокової заборгованості банкам за наданий кредит; на субрахунках 503, 504 - за кредит, строк погашення якого відстрочено; на субрахунках 505, 506 - заборгованість щодо зобов'язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків).

Аналітичний облік ведеться за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та строками погашення кредиту (позик).

За відсутності власних коштів для розрахунків підприємства України використовують кредити в іноземній валюті. Кредити можуть бути отримані в комерційних банках України, а також від нерезидентів. Для одержання кредиту в банк подається заява та документи, що підтверджують обґрунтованість отримання кредиту та фінансовий стан підприємства.

Кредити, позики в іноземній валюті, у тому числі поворотну фінансову допомогу в іноземній валюті, від нерезидентів можуть одержувати резиденти України для використання їх за цільовим призначенням, визначеним договором. Кредити одержують лише в безготівковій формі.

Резиденти-позичальники залучають кредити від нерезидентів через уповноважені банки України (підрозділи банків), які надали згоду на обслуговування операцій за договором.

Облік кредитів, одержаних в іноземній валюті, ведуть на окремих субрахунках до рахунків 50 "Довгострокові позики" і 60 "Короткострокові позики".

За основною сумою кредиту та за відсотками на дату балансу та на дату здійснення розрахунків відображають курсові різниці:

а) при збільшенні валютного курсу - кредит субрахунків 502 "Довгострокові кредити банків в іноземній валюті", 602 "Короткострокові кредити банків в іноземній валюті" і дебет субрахунку 974 "Втрати від неопераційних курсових різниць";

б) при зменшенні валютного курсу - дебет субрахунків 502 "Довгострокові кредити банків в іноземній валюті", 602 "Короткострокові кредити банків в іноземній валюті" і кредит субрахунку 744 "Дохід від неопераційної курсової різниці".

Операції в іноземній валюті відображають у валюті розрахунків і у валюті звітності (у гривнях). Заборгованості за позиками і за відсотками є монетарними статтями, за якими потрібно відображати курсові різниці.

Довгострокова заборгованість, яка підлягає погашенню у звітному періоді, переводиться на поточну заборгованість: дебет рахунків 51 "Довгострокові векселі видані", 52 "Довгострокові зобов'язання за облігаціями", 53 "Довгострокові зобов'язання з оренди" і кредит рахунку 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями". При погашенні такої заборгованості: дебет рахунку 61 і кредит рахунків 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках".

Узагальнення інформації з обліку кредитів здійснюється в журналі № 2, а в сільськогосподарських підприємствах - в журналі-ордері № 2 с.г.

Стан розрахунків за поточними зобов'язаннями, переведеними зі складу довгострокових, при настанні строку погашення протягом 12 місяців з дати балансу, обліковують на рахунку 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями".

Рахунок 61 має два субрахунки:

- 611 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті";

- 612 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті".

За кредитом рахунку 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" відображається та частина довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу, за дебетом - погашення поточної заборгованості, її списання тощо. Запис у кредит рахунку 61 робиться в кореспонденції з рахунками за обліком довгострокових зобов'язань (рахунки 50, 51,52, 53, 55). В дебет рахунку 61 записують з кредита рахунків 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках" - при погашенні зобов'язань грошима; рахунків 37, 60, 62, 71 - при погашенні з інших джерел. Аналітичний облік ведеться за кредиторами та видами заборгованості.

Облік доходів від реалізації.

Рахунок № 70 "Доходи від реалізації" призначено Для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової "редукції, товарів, робіт і послуг, доходів від страхової Діяльності, а також про суму знижок, наданих покупцям, та »ро інші вирахування з доходу.

На кредиті субрахунків відображається збільшення (одержання) доходу, на дебеті - належна сума непрямих податків акцизного збору, податку на додану вартість та інших,

передбачених законодавством); суми, які отримуються підприємством на користь комітента, принципала; повернуті пере-страховиками частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій); результат зміни резервів незароблених премій (у страхових організаціях) та списання у порядку закриття на рахунок № 79 "Фінансові результати.

На субрахунку № 701 "Дохід від реалізації готової продукції" узагальнюється інформація про доходи від реалі зації готової продукції.

На субрахунку 702 "Дохід від реалізації товарів" підприємства торгівлі та інші організації узагальнюють інфор мацію про доходи від реалізації товарів.

На субрахунку № 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг підприємства й організації, що виконують роботи і надають послуги, узагальнюють інформацію про доходи від реалізації робіт і послуг, про результати зміни резервів незароблених премій.

Аналітичний облік доходів від реалізації ведеться за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг, регіонами збуту та/або іншими напрямками, визначеними підприємством.

На субрахунку № 704 "Вирахування з доходу" на дебеті відображається сума наданих після дати реалізації знижок покупцям, вартість повернених покупцем продукції та товарів та Інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу. На кредиті субрахунка № 704 відображається списання дебетових оборотів на рахунок № 79 "Фінансові результати".

Рис. 5.10. Складові адміністративних витрат

Загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства, відображаються иа активному витратному рахунку № 92 "Адміністративні витрати" (табл. 5.15).

Таблиця 5.15

Характеристика рахунка №92 "Адміністративні витрати"

Аналітичний облік адміністративних витрат ведеться у розділі III (ІІІА) "Витрати діяльності" журналу 5 (5А) відповідно за такими статтями витрат: витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на службові відрядження, амортизація необоротних активів, інші витрати загальногосподарського призначення.

У бухгалтерському обліку адміністративні витрати відображаютьсяна підставі документів, характеристику яких наведено у таблиці 5.16.

Таблиця 5.16

Рис. 5.11. Склад збутових витрат

До витрат на маркетингові дослідження належать витрати на: вивчення ринків збуту та конкурентів; вивчення потреб, фінансових та інших можливостей покупців: зміни асортименту та упаковки продукції; розробку цінової політики; контроль якості продукції (товарів); розробку, управління та контроль маркетингових програм.

Облік витрат, пов'язаних зі збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг, ведеться на активному витратному рахунку № 93 "Витрати на збут"(табл. 5.18).

Таблиця 5.18

Характеристика рахунка №93 "Витрати на збут"

Аналітичний облік витрат на збут ведеться у розділі III (III А) "Витрати діяльності" Журналу 5 (5А) відповідно у розрізі наступних статей витрат: витрати пакувальних матеріалів, витрати на транспортування продукції, витрати на оплату праці та комісійні продавцям, а також витрати на рекламу.

У бухгалтерському обліку збутові витрати відображаються на підставі документів,наведених у таблиці 5.19.

Таблиця 5.19

Склад та облік інших витрат.

До складу інших витрат відносяться витрати, які відображаються за дебетом відповідних субрахунків рахунку 97 "Інші витрати":

- 971 "Собівартість реалізованих фінансових інвестицій";

- 972 "Собівартість реалізованих необоротних активів";

- 973 "Собівартість реалізованих майнових комплексів";

- 974 "Втрати від неопераційних курсових різниць";

- 975 "Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій";

- 976 "Списання необоротних активів";

- 977 "Інші витрати звичайної діяльності".

За кредитом рахунку 97 "Інші витрати" відображається списання в порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати".

Характеристика субрахунків до рахунку 97 "Інші витрати" наведено в табл. 6.9.

Таблиця 6.9 Характеристика субрахунків до рахунку 97 "Інші витрати"

Підставою для відображення в бухгалтерському обліку операцій, які відносяться до інших витрат, є акти на списання необоротних активів, акти на уцінку необоротних активів і фінансових інвестицій, накладні, виписки банку, довідки та розрахунки бухгалтерії.

Аналітичний облік по рахунках 74 "Інші доходи" і 97 "Інші витрати" ведеться за статтями доходів і витрат.

22. Порядок формування та облік фінансових результатів. Облік нерозподілених прибутків (непокритих збитків) та використання прибутку.

Порядок обліку і узагальнення інформації про фінансові резуль­тати регламентуються Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", 15 "Дохід", 16 "Витрати" та іншими законодавчими актами і нормативними документами.

Узагальнюючим фінансовим результатом діяльності будь-якого підприємства є прибуток або збиток. Положенням (стандартом) бух­галтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" дано таке ви­значення фінансових результатів:

Прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

Розрізняють фінансові результати від звичайної діяльності і над­звичайних подій. Для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати призначений рахунок 79 "Фінансові результати". Цей ра­хунок є операційним порівняльним. Порівнюючи доходи (кредит ра­хунку 79) з витратами (дебет рахунку 79) визначають фінансовий ре­зультат - прибуток чи збиток.

Сальдо рахунку 79 "Фінансові результати" (після порівняння до­ходів і витрат) при його закритті списується на рахунок 44 "Нерозпо­ділені прибутки (непокриті збитки)" таким записом: прибуток - дебет рахунку 79, кредит рахунку 44; збиток - дебет рахунку 44, кредит ра­хунку 79.

До рахунку 79 "Фінансові результати" відкривають такі субра­хунки: 791 "Результат операційної діяльності", 792 "Результат фінан­сових операцій", 793 "Результат іншої звичайної діяльності", 794 "Ре­зультат надзвичайних подій".

На субрахунку 791 "Результат операційної діяльності" визнача­ється прибуток (збиток) від операційної діяльності підприємства. За кредитом субрахунку відображають в порядку закриття рахунків суми доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг та від іншої операційної діяльності (рахунки 70 "Доходи від реалізації", 71 "Інший операційний дохід"):

Метою діяльності суо єктів господарювання є одержання прибутків, суми яких, після погашення всіх зобов'язань, є власністю підприємства. Тобто, саме це і є власним капіталом, хоча він не зареєстрований в установчих документах. В бухгалтерському обліку прибуток (збиток) формується поступово протягом року від усіх видів діяльності шляхом визначення фінансового результату від: реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тобто діяльності, яка є метою створення даного підприємства; інших операційних доходів (витрат); інших фінансових доходів (витрат); інших доходів (витрат); надзвичайних доходів (витрат).
Фінансовий результат визначають за допомогою рахунку 79 "Фінансові результати", після чого чистий прибуток списують з дебету pax. 79 "Фінансові результати" у кредит рахунку 441 "Прибуток нерозподілений", а збиток - за дебетом рахунку 442 "Непокриті збитки".
При складанні фінансової звітності порівнюються залишки за рахунками 441 "Прибуток нерозподілений" та 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді", і, якщо за рахунком 441 "Прибуток нерозподілений" наявне кредитове сальдо, то підприємство на цю суму різниці матиме нерозподілений прибуток поточного року, який відображається в рядку 350 пасиву Балансу (ф.№1), а якщо сума прибутку, використаного у звітному році, перевищуватиме суму нерозподіленого прибутку, то цю різницю будуть відображати на рахунку 442 "Непокриті збитки" та в рядку 350 пасиву Балансу (ф. № 1).

Послідовність формування в обліку фінансового результату від звичайної та надзвичайної діяльності підприємства завершується на рахунку 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”. З усіх рахунків, що були задіяні в обліку доходів та їх собівартості – це балансовий рахунок, що несе інформацію про чистий фінансовий результат.

Отже, це пасивний рахунок, по кредиту якого відображається нерозподілений прибуток та його збільшення, а по дебету збиток та використання прибутку. Таким чином якісний результат даного рахунку є елементом власного капіталу підприємства. Зрозуміло, що капітал – це не оборотні активи, які можна використовувати на покриття поточний потреб. Тому використання прибутку має певні визначені цілі.

Рахунок 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” має такі субрахунки:

441 “ Прибуток нерозподілений”;

442 “Непокриті збитки”;

443 “Прибуток, використаний у звітному періоді”.

На субрахунку 441 відображається наявність та зміни нерозподіленого прибутку.

На субрахунку 442 відображаються непокриті збитки. Їх списання здійснюють за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу тощо.

На субрахунку 443 відображається розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів), виплата відсотків за облігаціями, відрахування в резервний капітал та інше використання прибутку в поточному періоді.

Чистий прибуток, одержаний підприємством після сплати податків до бюджету, а також інших платежів, може розподілятися на виплату дивідендів учасникам товариства в розмірі, обумовленому зборами акціонерів, поповнення статутного капіталу, створення резервного капіталу тощо.
Можливість збільшення розміру статутного капіталу підприємства передбачена Законом України "Про господарські товариства", згідно з яким підприємство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу. Зміна розміру статутного капіталу підприємства повинна супроводжуватися внесенням відповідних змін до установчих документів.
Згідно із Законом України "Про господарські товариства" товариства повинні створювати резервний (страховий) капітал у розмірі, встановленому засновницькими документами, але не менше 25 % статутного капіталу, з метою покриття можливих непередбачених і отриманих збитків й понесених втрат у майбутньому, для виплати дивідендів за привілейованими акціями у випадку невистачання нерозподіленого прибутку, а також на інші цілі, передбачені законодавством.
Акціонерне товариство має право формувати резервний капітал у розмірі не менше, ніж 15 відсотків статутного капіталу, якщо інше не визначено статутом товариства. Резервний капітал формується шляхом щорічних відрахувань від чистого прибутку товариства або за рахунок нерозподіленого прибутку. До досягнення встановлення статутом розміру резервного капіталу розмір щорічних відрахувань не може бути меншим, ніж 5 відсотків суми чистого прибутку товариства за рік.
Розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів), виплати за облігаціями, відрахування до резервного капіталу та інше використання в поточному періоді відображається за дебетом субрахунку 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді".
Аналітичний облік на рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" ведеться за оборотами звітного року (напрямами використання). На рахунку можна виділити наступні аналітичні позиції:
♦ чистий прибуток звітного періоду;
♦ відрахування до статутного капіталу;
♦ відрахування до резервного капіталу;
♦ дивіденди, нараховані за минулі звітні періоди;
♦ дивіденди, нараховані за звітний період тощо.
За всіма аналітичними позиціями облік ведеться наростаючим підсумком з початку звітного періоду.
Первинними документами при відображенні інформації про використання прибутку є розрахунки та довідки бухгалтерії, протоколи або рішення власника (засновників).
Дані субрахунку 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді" відображаються у Звіті про власний капітал.

Рахунок 41кореспондує

Додатковий капітал включає суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість, а також суми дооцінки активів та вартість необоротних активів,безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу. Додатковий капітал може направлятися на збільшення статутного, пайового, резервного капіталу та на покриття збитків від діяльності підприємства.
Типову кореспонденцію рахунків наведено в таблиці
Таблиця . Типова кореспонденція рахунків з обліку додаткового капіталу

Чинним законодавством передбачено формування фонду розвитку виробництва в обліку за наступною методикою (табл. ).
Таблиця Методика формування та використання фонду розвитку виробництва

Відповідно до законодавства кредитове сальдо аналітичних рахунків 426-1 та 426-2 наводиться у рядку 330 Балансу (ф. № 1).
Інші обов'язкові до формування державними комерційними підприємствами фонди (амортизаційний, споживання та інші) будуть відображатися на відповідних аналітичних рахунках субрахунку 426 (відповідно 426-3 та 426-4, 426-5 та 426-6 тощо).
Вищезазначене щодо субрахунку 426 стосується тільки державних підприємств, акціонерних, холдингових компаній, інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких більше 50 % акцій належить державі.

Резервний капітал створюється підприємствами з метою усунення можливих у майбутньому тимчасових фінансових утруднень і забезпечення нормальної діяльності. Величина резервного капіталу визначається установчими документами як максимальний відсоток від розміру статутного капіталу. Зокрема, в акціонерних товариствах резервний капітал має становити не менше 25% величини статутного капіталу. Він створюється за рахунок щорічних відрахувань від прибутку у розмірі, передбаченому установчими документами (в акціонерних товариствах — не менше 5% чистого прибутку). В бухгалтерському обліку на суму відрахувань від прибутку до резервного капіталу роблять запис по дебету рахунка 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», субрахунок 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» і кредиту рахунка 43 «Резервний капітал».

Кошти резервного капіталу використовуються на додаткові затрати по виробничому і соціальному розвитку, на поповнення оборотних коштів підприємства, покриття збитків, на виплату гарантованих дивідендів по привілейованих акціях (у випадку недостатності прибутку) та інші заходи, передбачені установчими документами.

Використання коштів резервного капіталу відображається по дебету рахунка 43 «Резервний капітал» і кредиту рахунків:

40 «Статутний капітал» (на суму, спрямовану на збільшення статутного капіталу);

67 «Розрахунки з учасниками» (на суму дивідендів, нарахованих по привілейованих акціях при недостатності прибутку для цього);

44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», субрахунок 442 «Непокриті збитки» (на суму резерву, використану на покриття збитків) та ін.

Метою складання

балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

У балансі відображаються активи, зобов’язання та власний капітал підприємства.

Різниця між вартістю активів і сумою зобов’язань підприємства характеризує розмір його власного капіталу.

Не допускається у балансі проводити згортання статей активів та зобов’язань, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).

Баланс складається

з двох частин: Активу, де представлені господарські засоби, та Пасиву, де згруповані їхні джерела. Основним елементом бухгалтерського Балансу є стаття (активна чи пасивна).

Актив Балансу

складається з трьох розділів:

І. Необоротні активи.

ІІ. Оборотні активи.

ІІІ. Витрати майбутніх періодів.

Пасив Балансускладається з п’яти розділів:

І. Власний капітал.

ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів.

ІІІ. Довгострокові зобов’язання.

ІV. Поточні зобов’язання.

V. Доходи майбутніх періодів.

Оскільки в балансі відображаються активи

(ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигід у майбутньому), зобов’язання

(заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок мин