Кодекс етики професійних бухгалтерів

Однією з головних характерних ознак професійного аудитора в зарубіжних країнах є його розуміння відповідальності перед громадськістю. Тому перед аудиторами в кожній країні зокрема у свій час виникла потреба в розробці кодексу етики аудитора. У зв’язку з тим Аудиторською палатою України 18 грудня 1998 р., протоколом №73 було прийнято Кодекс професійної етики аудиторів України, який введений в дію з 1 січня 1999р.

Однак вже 18.04.2003р. Аудиторською палатою України було прийнято рішення №122/2 „Про порядок застосування в Україні Стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ)” в якості Національних стандартів аудиту. Прийняті Стандарти аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів в якості Національних стандартів аудиту підлягали обов’язковому застосуванню суб’єктами аудиторської діяльності до річної фінансової звітності за 2003 рік, але допускалося їх застосування до фінансової звітності попередніх періодів. Ці стандарти були переглянуті і перевидані Міжнародною федерацією бухгалтерів в 2004 і 2006 роках під назвою „Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики”, які включають Кодекс етики професійних бухгалтерів (набрав чинності 30 червня 2006 року). Даний Кодекс є обов’язковим для дотримання кожним аудитором України.

Кодекс етики професійних бухгалтерів складається з 3-х частин:

Частина А – застосовується до всіх професійних бухгалтерів. Професійний бухгалтер – особа, яка є членом Міжнародної федерації бухгалтерів.

Частина Б – застосовується до професійних бухгалтерів-практиків. Професійний бухгалтер-практик незалежно від функціональної класифікації його обов’язків (наприклад, аудит, оподаткування чи консалтинг), який працює у фірмі, що надає професійні послуги. Цей термін також використовують стосовно фірми професійних бухгалтерів-практиків.

Частина В – застосовується до штатних професійних бухгалтерів. Штатний професійний бухгалтер – професійний бухгалтер, найнятий на роботу, який займає виконавчі чи невиконавчі посади в таких галузях, як торгівля, промисловість, сфера обслуговування, державний сектор, освіта, неприбутковий сектор, регуляторні або професійні органи, або професійний бухгалтер, що працює за угодами з такими суб’єктами господарювання.

Частини А і Б застосовуються до аудиторів.

Основу Кодексу етики професійних бухгалтерів складають правила, що регулюють професійну діяльність аудитора, зокрема:

1) чесність, означає, що аудитор повинен бути прямим та чесним у всіх професійних та ділових стосунках;

2) об’єктивність, означає, що аудитор не повинен допускати упередженості, конфлікту інтересів або неналежного впливу з боку (сторони) інших осіб на його професійні або ділові судження. При наданні будь-яких професійних послуг професійний бухгалтер-практик (аудитор) повинен розглядати можливість загроз недотримання фундаментального принципу об’єктивності, що виникають внаслідок зацікавленості або стосунків з клієнтом, його директорами, посадовими особами або працівниками. Наприклад, може існувати загроза особистих стосунків щодо об’єктивності внаслідок родинних або тісних особистих чи ділових стосунків.

Професійний бухгалтер-практик (аудитор) який надає послуги з надання впевненості, повинен бути незалежним від клієнта, якому надаються подібні послуги. Незалежність думки та незалежність поведінки дозволяють професійному бухгалтерові-практику (аудитору) висловити висновок і виглядати як особа, яка робить це без упередження, конфлікту інтересів та без неналежного впливу з боку інших осіб.

Наявність загроз об’єктивності при надаванні будь-яких професійних послуг залежить від конкретних обставин завдання та характеру роботи, яку виконує професійний бухгалтер-практик (аудитор).

Професійний бухгалтер-практик (аудитор) повинен оцінювати значущість виявлених загроз, та у випадках, коли виявлені загрози є іншими, ніж явно незначні, розглядати та застосовувати застережні заходи для їх усунення або зменшення до прийнятного рівня. Такі застережні заходи можуть включати:

- вихід з групи з виконання завдання;

- процедури нагляду;

- припинення фінансових або ділових стосунків, що призводять до виникнення загрози;

- обговорення питання з керівниками фірми найвищих рівнів;

- обговорення питання з найвищим управлінським персоналом клієнта.

3) професійна компетентність та належна ретельність означає, що аудитор повинен бути професіоналом своєї справи, тобто мати сертифікат аудитора. Для отримання сертифікату аудитора претендент повинен мати:

- вищу економічну або юридичну освіту, документ про отримання якої визнається в Україні;

- необхідні знання з питань аудиту, фінансів, економіки та господарського права;

- досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста, економіста, асистента (помічника) аудитора.

Наявність необхідного обсягу знань для отримання сертифіката визначається шляхом проведення письмового кваліфікаційного іспиту за програмою, затвердженою Аудиторською палатою України. Кваліфікаційний іспит складається з двох етапів:

- 1-й етап – тестування;

- 2-й етап розв’язок ситуаційних завдань.

Аудитор зобов’язаний постійно підтримувати професійні знання та навички на рівні, потрібному для надання клієнтові чи роботодавцеві компетентних професійних послуг, що базуються на знаннях сучасних тенденцій практики, законодавства та технології. Надаючи професійні послуги, аудитор повинен діяти сумлінно і дотримуватись застосованих технічних та професійних стандартів;

4) конфіденційність, означає, що аудитор повинен поважати конфіденційність інформації, отриманої в результаті професійних та ділових стосунків, і не розголошувати таку інформацію третім сторонам без належних та визначених повноважень, якщо немає юридичного чи професійного права для розголошення цієї інформації. Аудитор не повинен використовувати конфіденційну інформацію, отриману в результаті професійних і ділових стосунків, в особистих цілях чи в інтересах третіх сторін;

5) професійна поведінка, означає, що аудитор повинен дотримуватись відповідних законодавчих актів та нормативних документів та утримуватись від будь-яких дій, які можуть дискредитувати професію;

6) незалежність – це:

а) незалежність думки – така спрямованість думок, яка дає можливість надати висновок без будь-якого впливу, який може ставити під загрозу професійне судження, і діяти чесно, з об’єктивністю та професійним скептицизмом. Професійний скептицизм, означає, допитливість та критична оцінка аудиторських доказів.

б) незалежність поведінки – уникнення фактів та обставин, настільки суттєвих, що розсудлива та поінформована третя сторона, знаючи всю відповідну інформацію, в тому числі застосовані застережні заходи, обґрунтовано дійшла б висновку, що чесність, об’єктивність чи професійний скептицизм фірми, члена групи з надання впевненості знаходяться під загрозою;

7) професійне призначення означає, що перед прийняттям нового клієнта професійний бухгалтер-практик (аудитор) повинен розглянути питання, чи не створить таке прийняття загроз недотримання фундаментальних принципів (перші шість відносять до фундаментальних принципів). Потенційні загрози чесності або професійній поведінці можуть викликатись, наприклад, сумнівними питаннями, пов’язаними з клієнтом (щодо його власників, управління або діяльності).

До пов’язаних з клієнтом питань, які (якщо про них відомо) можуть поставити під загрозу дотримання фундаментальних принципів, належать, наприклад, участь клієнта в незаконній діяльності (як-то легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом), нечесність або практика підготовки сумнівних фінансових звітів.

Професійний бухгалтер-практик (аудитор) повинен погоджуватись надавати лише ті послуги, для виконання яких він, як професійний бухгалтер-практик (аудитор), є відповідно компетентним. Перед прийняттям конкретного завдання від клієнта професійний бухгалтер-практик повинен розглянути питання, чи не викличе це прийняття загроз недотримання фундаментальних принципів. Так, наприклад, загроза власного інтересу професійній компетентності та належній ретельності створюється у випадку, коли група з виконання завдання, не має (або не може отримати) достатньої компетентності для відповідного виконання завдання;

8) конфлікт інтересів, означає, що професійний бухгалтер-практик (аудитор) повинен здійснити відповідні кроки для виявлення обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів. Подібні обставини можуть викликати появу загроз недотримання фундаментальних принципів. Наприклад, загроза об’єктивності може виникнути у випадку, коли професійний бухгалтер-практик (аудитор) є безпосереднім конкурентом клієнта або приймає участь в спільному підприємстві з основним конкурентом клієнта чи співпрацює з ним. Загроза об’єктивності або ж збереження конфіденційності може створюватись, коли професійний бухгалтер-практик (аудитор) надає послуги клієнтам, інтереси яких конфліктують, або клієнтам, які виступають сторонами спору щодо конкретного питання або операції.

Професійний бухгалтер-практик (аудитор) повинен оцінювати важливість кожної загрози. Перед прийняттям нового клієнта, конкретного завдання або при вирішенні питання продовження співпраці, професійний бухгалтер-практик (аудитор) повинен оцінити, чи має він будь-які ділові інтереси або зв’язки з клієнтом або з третьою стороною, які можуть викликати загрози. У випадках, коли виявлені загрози є іншими, ніж явно незначні, слід розглянути та застосувати застережні заходи для їх усунення або для зменшення до прийнятого рівня;

9) другий висновок, означає, що в ситуації, коли професійного бухгалтера-практика (аудитора) просять надати другий висновок стосовно облікових, аудиторських чи звітних стандартів або принципів, застосованих безпосередньо або від імені компанії чи суб’єкта господарювання, які не є його поточними клієнтами, можуть створювати загрози недотримання фундаментальних принципів. Наприклад, якщо другий висновок базується не на тих самих фактах, що були надані теперішньому бухгалтерові (Теперішній бухгалтер – професійний бухгалтер-практик (аудитор), який у цей час має договір на виконання аудиту або надає послуги з бухгалтерського обліку, оподаткування, консалтингу чи подібні професійні послуги клієнту), або ж на неналежних доказах, може виникати загроза професійній компетентності та належній обачності. Значущість загрози залежить від обставин такого звернення та всіх інших наявних фактів і припущень, що стосуються висловлювання професійного судження.

Професійний бухгалтер-практик (аудитор), до якого звертаються з проханням надати такий висновок, повинен оцінити значущість наявних загроз, і якщо виявлені загрози є іншими, ніж явно незначні, розглянути і застосувати застережні заходи для їх усунення або зменшення до прийнятого рівня. Такими застережними заходами можуть бути отримання дозволу клієнта на спілкування з теперішнім бухгалтером, виклад застережень, що стосуються висловлення будь-якої думки під час обговорень з клієнтом, та надання теперішньому бухгалтерові примірника з викладом свого висновку.

Якщо компанія або суб’єкт господарювання не дозволяють спілкування з теперішнім бухгалтером, професійний бухгалтер-практик (аудитор)повинен розглянути, чи буде прийнятим надання свого висновку в світлі всіх обставин.

10) гонорари та інші види винагороди, означає, що ведучи переговори стосовно надання професійних послуг, професійний бухгалтер-практик (аудитор) може призначати за них ту ціну, яку він вважає належною. Сам по собі факт, що один професійний бухгалтер-практик (аудитор) може призначати нижчу ціну на послуги, ніж інший, не є неетичним. Тим не менш, рівень призначеної ціни може викликати загрози недотримання фундаментальних принципів. Наприклад, якщо ціна стала настільки низька, що ускладнює виконання завдання у відповідності до застосовних технічних та професійних стандартів, виникає загроза власного інтересу щодо професійної компетентності та належної обачності.

Значущість подібних загроз залежить від таких факторів, як рівень призначених цін та послуг, яких він стосується. Зважаючи на такі потенційні загрози, для їх усунення або зменшення до прийнятого рівня слід розглядати і застосовувати належні застережні заходи. Вони можуть включати:

ü пояснення клієнтові СѓРјРѕРІ завдання, С–, зокрема, РѕСЃРЅРѕРІРё, Р Р…Р В° СЏРєС–Р№ розраховуються гонорари, та послуги, СЏРєС– охоплює цей гонорар;

ü призначення Р Р…Р В° завдання кваліфікованого персоналу Р в„– надання Р№РѕРјСѓ достатнього часу.

11) рекламування професійних послуг, означає, що якщо професійний бухгалтер-практик (аудитор) шукає нову роботу шляхом реклами або інших форм маркетингу, це може створювати потенційні загрози недотримання фундаментальних принципів. Так, у випадках, коли послуги, можливості або продукти пропонуються на ринку невідповідно до принципу професійної поведінки, створюється загроза власного інтересу.

Професійний бухгалтер-практик (аудитор) не повинен дискредитувати професію, пропонуючи професійні послуги. Професійний бухгалтер-практик (аудитор) має бути чесним й правдивим та не повинен:

ü перебільшувати можливість надання послуг, кваліфікацію або РґРѕСЃРІС–Рґ;

ü давати зневажливі РІС–РґРіСѓРєРё РїСЂРѕ роботу інших професійних бухгалтерів або робити некоректні РїРѕСЂС–РІРЅСЏРЅРЅСЏ.

Якщо професійний бухгалтер-практик (аудитор) має сумніви щодо прийнятності запропонованої йому реклами або маркетингу, він повинен звернутись за консультацією до відповідного професійного органу.

12) подарунки та заохочення, означає, що клієнти можуть пропонувати професійному бухгалтерові-практику (аудитору) чи його найближчим або близьким родичам подарунки або інші заохочення. Такі пропозиції зазвичай створюють загрози недотримання фундаментальних принципів. Так, наприклад, загрози власного інтересу щодо об’єктивності можуть виникнути у випадку прийняття від клієнта подарунку; загроза тиску щодо об’єктивності може виникнути внаслідок можливого оприлюднення інформації про такі пропозиції.

Значущість таких загроз залежить від характеру, вартості подарунку та намірів, з якими здійснюється пропозиція. Якщо подарунки або заохочення, які розсудлива та поінформована третя сторона, що має всю відповідну інформацію, визнає як вочевидь незначні, професійний бухгалтер-практик доходить висновку, що пропозицію зроблено в ході звичайної діяльності без конкретної спроби вплинути на рішення або отримати інформацію. В таких випадках професійний бухгалтер-практик (аудитор) може зробити висновок про відсутність значущої загрози недотриманням фундаментальних принципів.

Якщо згідно оцінки загрози є іншими, ніж явно незначні, слід розглянути та застосувати застережні заходи для їх усунення або зменшення до прийнятного рівня. Якщо загрози неможливо усунути або зменшити до прийнятного рівня через застосування застережних заходів, професійний бухгалтер-практик (аудитор) повинен відмовитися від такої пропозиції.

13) зберігання активів клієнта, означає, що професійний бухгалтер-практик (аудитор) не повинен приймати на зберігання гроші або інші активи клієнта, якщо це не дозволено законом. У випадках, коли це дозволено законом, професійний бухгалтер-практик (аудитор) повинен враховувати всі додаткові юридичні обов’язки, що накладаються на нього при зберіганні подібних активів.

Зберігання активів клієнта створює загрози недотримання фундаментальних принципів; так, наприклад, зберігання активів клієнта створює загрози власного інтересу щодо об’єктивності. Для уникнення таких загроз професійний бухгалтер-практик, якому довірено на зберігання гроші (або інші активи), повинен:

ü зберігати такі активи окремо РІС–Рґ СЃРІРѕС—С… власних активів або активів фірми;

ü використовувати такі активи лише Р В·Р В° С—С… призначенням;

ü бути готовим Р Р† Р±СѓРґСЊ-СЏРєРёР№ час звітувати Р В·Р В° ці активи, Р В·Р В° Р±СѓРґСЊ-СЏРєС– отримані РІС–Рґ РЅРёС… РґРѕС…РѕРґРё або дивіденди Р±СѓРґСЊ-СЏРєС–Р№ РѕСЃРѕР±С–, що має право отримати такий Р·РІС–С‚;

ü дотримуватись РІРёРјРѕРі РІСЃС–С… РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРёС… законів та нормативних актів, що стосуються зберігання таких активів та звітування щодо РЅРёС….

Професійний бухгалтер-практик (аудитор) повинен усвідомлювати наявність загроз недотримання фундаментальних принципів внаслідок асоціювання з подібними активами, наприклад, у випадку, коли стане відомо що активи виникли внаслідок протизаконних дій (наприклад, легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом). Професійний бухгалтер-практик (аудитор), розглядаючи питання прийняття клієнта або подібного завдання, повинен при виконанні процедур прийняття зробити відповідні запити щодо походження таких активів та розглянути свою відповідальність згідно з законами та нормативними документами. При цьому професійний бухгалтер-практик (аудитор) може розглянути доцільність юридичної консультації.