Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Проростання зерна під час зберігання

Інколи в практиці зберігання має місце проростання зерна в тих чи інших ділянках насипу, або окремих зерен.

Основні фактори проростання - це: волога, тепло та повітря.

Проростання починається з поглинання води зерном, після чого зерно набрякає і збільшується в об'ємі. Кількість води, що поглинається, залежить від гідрофільних властивостей складових речовин зерна. Так, встановлено, що насіння, багаті білками можуть поглинати вологу до 150 % їх ваги, багаті вуглеводами - до 80 %, багаті жирами - до 140 %. При цьому пророщування може починатись і при менших кількостях поглинутої вологи. У проса, кукурудзи при 38-45 %, у пшениці, ячменю, жита та вівса - 50-80 %. Такий високий рівень вологи в зерні не може виникнути тільки в результаті рівно-вагової вологи /найбільший 30-36 %. Тут має місце накопичування вологи і за рахунок конденсації краплинно-рідинної вологи.

Тому вологість окремих зерен і навіть цілих шарів зернової маси може бути значно вище її середньої вологості. Цим пояснюється факт проростання зерен в партіях, середня вологість яких значно нижча необхідної для пророщування.

В цілому при проростанні проходять такі зміни:

- втрата сухих речовин зерна,

- виділяється велика кількість тепла,

- погіршується якість зерна.

Таким чином, проростання зерна - явище дуже небажане:

- насіння виходить з категорії посівного матеріалу,

- різко погіршуються борошномельні та хлібопекарські якості зерна,

- зменшується вихід продуктів при переробці.

Тому, при зберіганні зерна щоб запобігти його проростання необхідно щодобово слідкувати за вологістю зернової маси в окремих її ділянках та шарах.

Слід зазначити, що в зерновій масі завжди присутні сміттєві домішок, а їх вологість та інтенсивність дихання в початковий період зберігання, як правило, значно вищі, ніж в зерні основної культури. Тому вони сприяють зволожуванню та самозігріванню зернової маси, їх необхідно виділяти з зернової маси одразу після збирання врожаю, або під час приймання на хлібоприймальні підприємства.

Самозігрівання зерна. Види та стадії самозігрівання. Зміна якості зерна при самозігріванні. Попередження самозігрівання зерна.

Самозігрівання зерна. Види та стадії самозігрівання. Зміна якості зерна при самозігріванні. Попередження самозігрівання зерна.

Характеристика процесу самозігрівання.Самозігрівання - це підвищення температури в зерновій масі в наслідок фізіологічних процесів в ній та поганої теплопровідності зерна. Осередок самозігрівання сприяє прискоренню фізіологічних процесів та утворення тепла в сусідніх (суміжних) ділянках насипу.

Фізіологічною основою процесу самозігрівання є дихання всіх живих компонентів зернової маси. Фізичною - погана теплопровідність зернової маси, а також здатність до самозігрівання.

Самозігрівання - це дуже негативний процес, що призволить до:

- значних втрат маси сухих речовин,

- зниження харчових та насіннєвих якостей зерна.

Щоб його не допускати в практиці зберігання зерна потрібно досконало вивчити природу його виникнення. По-перше, про джерела виникнення тепла в зерновій масі:

Основне - це тепло, що виділяється самим зерном в наслідок його життєдіяльності, головним чином - дихання. Тепло, що виділяється при проростанні зерна, в основному використовується на синтез тканин зародка і в навколишнє середовище майже не виділяється.

Тепло, утворене мікроорганізмами - це друге найголовніше джерело тепло в зерновій масі. Виділяють тепло плісневі гриби, актіноміцети та бактерії.

Тепло, що виділяється в процесі життєдіяльності насіння сміттєвих рослин, які мають вище вологість, інтенсивніше дихають та швидше зігріваються.

Тепло, яке утворюється під час життєдіяльності комах та кліщів. Вони не тільки самі утворюють тепло, але й пошкоджують здорове зерно і сприяють тим розвитку мікроорганізмів.

Але при цьому треба знати, що не всяке підвищення температури зернової маси пов’язане з процесом самозігрівання. Може бути природне підвищення температури як наслідок прогріву зерна в весняний та літній період.

Умови, які сприяють виникненню та розвитку процесу самозігрівання:

Стан зернової маси:

- вологість,

- температура,

- фізіологічна активність,

- склад мікрофлори.

Стан зерносховищ та їх конструкція:

- якість гідроізоляції зерносховищ,

- теплопровідність їх конструкцій,

- циркуляція повітря в зерносховищах.

Умови зберігання зернової маси:

- висота насипу,

- дотримання правил під час очистки, сушки та транспортування зернової маси.

 

Види та стадії самозігрівання

Розрізняють такі види самозігрівання зернової маси:

Гніздове - може утворитись в будь-якій частині зернової маси, причинами її утворення може бути:

- зволоження окремих ділянок (дірявий дах, погана гідроізоляція підлоги),

- засипка зерна з явно різною вологою,

- накопичування комах та кліщів в тому чи іншому місці.

Такий вид самозігрівання виникає в зерносховищах досить рідко, тільки, якщо при порушенні основні правила розміщення та догляду за зерном.

Пластове виникає в зерносховищах, елеваторах та бунтах у вигляді пластів. В залежності від розміщення цих пластів розрізняють :

Верхове - виникає на глибині 0,7-1,5 м від поверхні зернової маси. Основна причина - рідкий перепад температури. Найчастіше має місце навесні та пізньою осінню, коли утворюється конденсаційна волога. Може виникнути навіть в вагонах під час транспортування зерна.

Низове - виникає в шарі на відстані 20-50 см від підлоги. Це найбільш небезпечний вид самозігрівання, тому що дуже швидко може розповсюджуватись вгору та сторони зернової маси. Головна причина виникнення - завантаження теплого зерна на холодну підлогу або недостатня її гідроізоляція.

Вертикально - пластове характерне для силосного зберігання зерна. Причина - нерівномірний обігрів (охолодження) стін сховища та накопичення біля стін легкого сміття , пилу, насіння сміттєвих домішок, які є сприятливим середовищем для розвитку мікроорганізмів та шкідників, розвиток яких призводить до підвищення температури саме в цих шарах.

Суцільне - проявляється зразу в усій масі зерна з високою вологістю та великою кількістю домішок. Це дуже небезпечний вид самозігрівання ,тому ще розвивається дуже швидко. Тут потрібно вживати термінових заходів.

Взагалі будь-яке самозігрівання потребує негайного вживання заходів по його усуненню, що вимагає великих енерго - та працевтрат, тому краще не допускати виникнення процесу самозігрівання, ретельно стежити за найменшими змінами температури у всіх шарах зернової маси.

Розрізняють чотири стадії самозігрівання зернової маси:

Температура насипу підвищується до 24-30 °С. Колір зерна не змінюється , якість зберігається. Може виникнути солодовий запах. Зерно можна використовувати за призначенням.

Температура за 3-7 діб підвищується до 34-40°С. Зерно “запотіває”, зменшується його сипкість, виникає солодовий запах, зерно темніє, виникають колонії плісені. Знижується схожість, зменшується кількість клейковини, підвищується кислотність. Таке зерно можна використовувати на кормові цілі.

Температура зернової маси досягає 50°С і перевищує її. Зерно набуває різкого гнилісного запаху, вкривається плісенню, набуває коричневого або темно-зеленого кольору. В такому зерні втрачається сипкість, схожість. Починаються гнильні процеси. Зерно можна використовувати тільки на технічні цілі.

Температура досягає 65-70°С, проходить подальше розкладання зерна. Воно повністю втрачає сипкість. Утворюються грудки. Зерно непридатне для використання.

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-08

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...