Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Прилади і методи дослідження в спортивній морфології

 

Кожен предмет має властиві його завданням методи дослідження, поняття і мову. Морфолог повинен визначити структурно-функціональні особливості кожного компонента тіла і точно встановити внутрішньоорганні і міжорганні зв'язки, використовуючи дані гістологів, патогістологів, біохіміків, генетиків, оскільки кожен живий організм "бореться" за збереження своєї індивідуальності. У зв'язку з цим основним методом вивчення підростаючої людини є вимірювання на всіх можливих рівнях організації живого організма. Найбільш широко використовуються антропо- або соматометричні методи дослідження. На додаток до метричних використовуються описові методи.

Інструментарій, за допомогою якого проводяться вимірювання, повинен щомісячно перевірятися метрологами.

Загальні положення та основні принципи антропометрії.

Антропометричні дослідження необхідно проводити за уніфікованою методикою досліджень, прийнятою у всіх країнах, суворо дотримуватися техніки вимірювань. Відхилення від правил призводять до того, що зібраний матеріал стає непорівнянним з даними інших дослідників, втрачає будь-яку цінність. Для отримання об'єктивних даних настійно рекомендується проводити дослідження (вимірювання) однієї людини, що значно знижує ймовірність помилки. При всій простоті техніки вимірювань вона такою тільки здається. Потрібно дотримання "найдрібніших" вказівок інструкції про знаходження антропометричних точок, положення інструмента при вимірах, однаковості прийомів вимірювань. Для отримання точних і згодом порівнянних даних вимірювання проводяться або між певними точками на тілі людини, або за точно окресленими межами на м'яких тканинах.

Треба пам'ятати, що досліджувані розміри істотно залежать від положення вимірюваного. Всі вимірювання проводяться в строго певній антропометричній стійці: вимірюваний стоїть прямо, без напруження, голова розташовується таким чином, щоб на одній горизонталі знаходилися козелок вуха і зовнішній кут ока. Руки вимірюваного опущені вздовж тіла, пальці витягнуті, ноги випрямлені в колінах, п'яти зімкнуті, носки злегка розсунуті. Вимірювання кожної людини рекомендується робити двом спеціалістам, один з яких проводить вимірювання, другий записує і стежить за правильним збереженням пози досліджуваного, а також за положенням інструментарію при вимірюванні. Рекомендується проводити дослідження в ранкові години до сніданку після спорожнення кишечнику.

При дослідженні таких величин, як рухливість у суглобах, сила окремих груп м'язів, величина шкірно-жирової складки, температура навколишнього середовища повинна бути в межах зони комфорту від +18 до +22°. Обхватні розміри кінцівок, тонус скелетних м'язів не можна вимірювати відразу після тренувальних занять, все це стосується і до вимірювання сили м'язів.

Антропометричні методи дослідження можна поділити на три принципово різні групи: а) контактні методи дослідження; б) безконтактні – вимірювання на відстані; в) біопсія.

Контактні методи дослідження

Складність форми людського тіла вимагає застосування спеціальних способів виміру. Найбільш поширені два способа вимірів: проекційний (прямий або наскрізний) і дуговий. Проекційний спосіб вимірювання зводиться до вимірювань між антропометричними точками, винесеними на певну площину. Розміри, що лежать в одній з вертикальних площин (сагітальній або фронтальній), називаються поздовжніми довжинами або дліннотними розмірами. За допомогою дліннотних розмірів характеризують довжину тіла і окремих його сегментів (плеча, передпліччя, грудної клітки тощо).

Точки, що лежать на лінії перетину сагітальної площині з горизонтальними площинами і контурами тіла, дають змогу вимірювати передньо-задні проекційні розміри, чи глибину тіла, наприклад, передньо-задній розмір, або глибину грудної клітки на рівні соскової горизонталі, на рівні горизонтальної площини, проведеної через основу мечоподібного відростка й ін.

Точки, що утворюються в перетині фронтальної площині з горизонтальною площиною і контурами тіла, дають змогу виміряти поперечні проекційні діаметри, або широтні розміри тіла.

Спосіб оцінювання наскрізних діаметрів зводиться до визначення найкоротшої відстані між точками за допомогою вимірювальних циркулів. Такими засобами вимірюють ширину таза, його глибину.

Подібні розміри мають назву лінійних і виражаються в сантиметрах і міліметрах. Вимірюються вони антропометричним, толстотним циркулем, тазоміром.

Спосіб дугових вимірювань: вимірювання проводяться сантиметровою стрічкою, яка розташовується вздовж поверхні тіла, щільно прилягаючи до нього. Цим способом вимірюються зазвичай обхвати тіла: стегна, грудей, живота тощо, а також довжини окремих частин тулуба та кінцівок (спосіб вимірювання обов'язково вказується).

Слід пам'ятати, що вимірювальний прилад при визначенні обхватних, глибинних, широтних розмірів розташовується завжди строго горизонтально, а при визначенні дліннотних розмірів – вертикально.

Визначення розмірів і величин, які є основою для розрахунків компонентів ваги тіла: жирової, м'язової та кісткової мас, – проводиться із суворим урахуванням місця вимірювання. Для визначення величини жирової маси виконується вимірювання товщини кожно-жирової складки в певних ділянках тіла з дотриманням правил її захоплення й орієнтування.

До контактних методів дослідження належить також метод одержання відбитків опорних поверхонь. Найбільш часто отримують відбитки стоп, кистей, які потім обробляються за допомогою графічних методів, що дає підстави судити про їх форми.

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-08

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...