Визначення життєвої ємності легень (ЖЄЛ)

ЖЄЛ визначається за допомогою водяногo чи сухого спiрометра. В положеннi стоячи обстежуваний робить глибокий вдих i видих, а потім пiсля максимального вдиху – рiвномiрний видих в трубку спiрометра. Вимiрювання проводиться тричi i фiксується найкращий результат у мл.

Вимiрювання сили м'язiв

Для визначення сили м'язiв кистi обстежуваний бере ручний динамометр і вiдвiвши пряму руку вбiк, стискує динамометр з максимальною силою. Замiри проводять тричi. Силу м'язiв-розгиначiв спини (станову силу) визначають становим динамометром. Обстежуваний стає на майданчик динамометра таким чином, щоб той знаходився посередині довжини стопи. Держак динамометра повинен знаходитись на piвні колiн. Ноги i руки прямi. Потiм обстежуваний плавно з максимальним зусиллям, не згинаючи ніг i не вiдхиляючись назад, тягне за держак динамометра вверх. Вимiрювання здійснюється 2-3 рази i фіксується найкращий результат. Протипоказаннями для вимiрювання сили м'язiв-розгиначiв спини є бiль у попереку, опущення внутрішніх органів, менструацiя, вагiтнiсть тощо.

Абсолютні показники сили м'язів недостатньо інформативні, тому що спортсмени навіть однієї спеціалізації відрізняються один від одного за масою і складом тіла. Тому для порівняльного оцінювання використовують відносні показники сили, що обчислюються на одиницю маси тіла у відсотках. Для цього абсолютну силу тієї чи інший групи м'язів поділяють на масу тіла чи масу м'язового компонента і множать на 100%:

, (1.1)

де Fвід – відносна сила (%); Faбc – абсолютна сила групи м'язів (кг);

М – маса тіла (кг).

Вимiрювання товщини жирової складки

Під кутом лопатки i на животi на piвнi пупка праворуч або лiворуч береться в складку ділянка шкiри з пiдшкiрною жировою клiтковиною шириною в 5 см. Товщина складки вимiрюється циркуль-калiпером або щтангенциркулем. Штангенциркуль або циркуль-калiпер зводиться до упору, але таким чином, шоб не виникав бiль. Реєструється середнє арифметичне товшини жирової складки під кутом лопатки і на животі.

Оцінювання фізичного розвитку методом антропометричних стандартів

Антропометричнi показники порiвнюють з антропометричними стандартами. Останні являють собою cередні арифметичні (М) i середнi квадратичнi вiдхилення (Q), які дають змогу оцiнити ступiнь варiювання ознаки. Оскiльки бiльша частина антропометричних ознак залежить вiд зросту стоячи, то в стандартах представленi показники фiзичного розвитку вiдповiдно ростових груп.

Антропометрична ознака, яку необхiдно оцiнити, порівнюється з середньою арифметичною (М) тієї ростової групи, до якої належить обстежуваний. Визначають, на скiльки антропометричний показник обстежуваного бiльше або менше такого самого показника за стандартом:
А = В – М, де А – рiзниця мiж показником обстежуваного i середньою арифметичною; В – антропометричний показник обстежуваного; М – середня арифметична. Потiм визначають скiльки сигм (QІ) мiститься в цiй piзниці: QI = А : Q, тобто середнє квадратичне вiдхилення кожної антропометричної ознаки від стандарту.

Якщо QI від 0 до ±0,5, то антропометричний показник обстежуваного вважається cepеднім, від +0,5 до + 1 – вище за середній, від –0,5 до –1 – нижче за середній, від +1 до +2 – високим, вiд –1 до –2 – низьким, бiльше ніж +2 – дуже високим, менше ніж –2 – дуже низьким.

Оцінювання фізичного розвитку методом індексів. Індекси для визначення маси тіла

1.3.1. Визначення належної маси тіла (Р, кг) залежно від зросту (L, см) і віку:

(для чоловіків); (1.2)

(для жінок). (1.3)

Індекс Брока – Бругша

Р = L – 100, при L 155–165 см; (1.4)

Р = L – 105, при L 166–175 см; (1.5)

Р = L – 110, при L бiльше ніж 175 см. (1.6)

1.3.3. Індекс Габса:

. (1.7)

Індекс Кетле

, (1.8)

де К – індекс Кетле; Р – маса тiла в г; L – зрiст у см.

Cepeднi показники для чоловiкiв – 370–400, для жiнок – 325–375, для хлопчикiв 15 років – 325, для дівчаток 15 рокiв – 318.

Життєвий індекс

, (1.9)

де Ж – життєвий індекс; ЖЄЛ – життєва ємність легень у мл; Р – маса тіла в кг.

Середні показники для чоловіків – 60, для жінок – 50.