Зміст і переваги інвестицій у реальні активи

Для підприємств, що здійснюють виробничу діяльність, основною формою інвестування є вкладення в реальні активи. Фінансові інвестиції таких підприємств зв'язані з короткостроковим вкладенням тимчасово вільних коштів.

Інвестиції у реальні активи підприємства–вкладення капіталу в будь-якісфери діяльності, що мають реальну форму існування на матеріальній і нематеріаль-ній основі.

Цінність матеріальних активів, можливі вигоди від них для інвестора зале-жать безпосередньо від їх оболонки.

Нематеріальні активи мають цінність, що не зв'язана з їх реальною оболон-кою, а базується на деяких особливих правах, їм наданих (авторське право, патент, ліцензія).

Серед реальних інвестиційних проектів найбільшу частку займають проекти, реалізовані шляхом різних форм капіталовкладень. В залежності від напрямку вкла-дення, інвестиції в реальні проекти діляться на три види:

1) відновлення матеріально-технічної бази підприємства;

2) нарощування об'ємів виробничої діяльності;

3) освоєння нових видів продукції.

При розробці варіантів реальних інвестиційних проектів повинно передбача-

тися:

обмеження розміру інвестицій, виходячи з верхньої межі; присутність чинника ризику; наявність альтернативних варіантів інвестиційних проектів.

Інвестиції в реальні проекти мають ряд переваг перед фінансовими інвести-ціями, у тому числі:

вкладення в реальні об'єкти у виді нових основних фондів, нерухомості за-безпечують інфляційний захист інвестицій;

вкладення в об'єкти реального інвестування дають більш високу віддачу капіталу у порівнянні з фінансовими інструментами інвестування;

реальні інвестиції є найбільш ефективним інструментом забезпечення ви-соких темпів розвитку і диверсифікації підприємств, які розвиваються.

Інвестиції в реальні проекти істотно впливають на розвиток економіки краї-ни. Економічні вигоди, створювані реальними інвестиціями, полягають у наступно-му:

вплив на зміну попиту і пропозиції; рішення проблем зайнятості населення;

вплив на зміну структури імпорту-експорту і захист від імпорту за демпін-говими цінами;

залучення іноземного капіталу; поліпшення екологічної ситуації;

зниження рівня використання потужностей.

Характеристика структури проектного циклу

Розробка інвестиційного проекту може бути подана у виді циклу, що склада-ється з трьох етапів:

передінвестиційного; інвестиційного; експлуатаційного.

Кожний з етапів підрозділяється на стадії (рисунок 2.1.1).

Рис. 2.1.1 – Етапи і стадії проектного циклу

Якість виконання робіт на передінвестиційному етапі забезпечує успіх всього інвестиційного проекту. Передінвестиційний етап спрямований на розробку ком-плексу маркетингових, технічних, фінансових і економічних рішень і включає на-ступні етапи:

1) дослідження інвестиційних можливостей базується на наступних пере-

думовах:

наявність природних ресурсів; оцінка можливих зрушень у структурі попиту; структура та об'єми імпорту;

досвід і тенденції розвитку структури виробництва в інших країнах; потреба продукції в галузях-споживачах; інформація про плани збільшення виробництва в галузях-споживачах; можливості диверсифікації виробництва; загальноекономічні умови.

2) попереднє техніко-економічне обґрунтування проекту. Задача цієї стадіїполягає в розробці бізнес-плану інвестиційного проекту. Основні цілі попереднього ТЕО полягають у відповідях на питання:

* чи усі альтернативи проекту розглянуті; * чи життєздатна ідея проекту;

* чи є в даній концепції аспекти, що мають вирішальне значення для май-бутнього успіху проекту.

При різній структурі бізнес-план реального інвестиційного проекту повинний охопити наступні альтернативи:

* стратегії і рамки проекту; * ринок і концепція маркетингу;

* сировина, основні і допоміжні матеріали; * місце розташування, ділянка і навколишнє середовище; * проектування і технологія; * організація і накладні витрати;

* трудові ресурси (витрати на оплату праці і навчання персоналу); * графік здійснення проекту й упорядкування бюджету.

3) дослідження забезпечення, або функціональні дослідження,охоплюютьнаступні аспекти:

* дослідження ринку продукції і прогнозування попиту; * дослідження запасів сировини і матеріалів і прогнозування зміни цін на

них;

* оцінка впливу на навколишнє середовище; * дослідження оптимізації масштабів виробництва; * дослідження вибору устаткування.

4) техніко-економічне обґрунтування являє собою уточнений бізнес-планпідприємства, виконаний на попередньому етапі з урахуванням результатів дослі-дження забезпечення. Містить необхідну інформацію для ухвалення рішення про інвестування.

5) підготовка оцінного висновку, що представляє собою експертну оцінкупроекту, складену незалежними інвестиційними і фінансовими організаціями. Оцін-ка інвестиційного проекту залежить від якості упорядкування бізнес-плану.

При підготовці оцінного висновку виконується аналіз технічних, комерцій-них, ринкових, управлінських, організаційних і фінансових аспектів.