Удар по м’ячу внутрішньою частиною стопи

Цей прийом застосовується під час ударів-передач на невеликі відстані, зокрема по воротах. Він вважається одним із точних, оскільки м’яча торкається порівняно велика частина поверхні стопи (практично – від п’яти до великого пальця (рис. 2). Під час удару вага тіла переміщується на зігнуту в коліні опорну ногу. М’яч знаходиться на рівні носка опорної ноги, приблизно за 10 см збоку. Носок ноги, якою гравець робить удар, розвернутий назовні під прямим кутом (щодо опорної ноги), внутрішнім боком вперед і в такому положенні зберігається як у момент удару, так і після нього.

Рис. 2. Удар внутрішньою частиною стопи

Послідовність навчання

1. Імітуючі вправи без м’яча.

2. Удар по нерухомому м’ячу з місця.

3. Удар по нерухомому м’ячу з одного кроку і після стрибка на опорну ногу.

4. Удар по нерухомому м’ячу після ходьби, повільного і швидкого бігу.

5. Удар по м’ячу, що котиться вперед (в напрямку удару).

6. Удар по м’ячу, що котиться гравцеві назустріч.

7. Удар по м’ячу з льоту.

8. Удар по м’ячу з льоту після відскоку від землі (м’яч кидає собі сам гравець), з місця і з розгону.

9. Те саме, тільки м’яч кидає партнер.

10. Удар з льоту по м’ячу, кинутому партнером з малої відстані (2-3 м).

11. Удар по м’ячу з напівльоту (м’яч випускає з рук сам гравець).

12. Удар по м’ячу з напівльоту (м’яч кидає вперед сам гравець).

13. Те саме, тільки м’яч кидає партнер.

14. Удари по воротах внутрішньою частиною стопи.

Помилки в техніці виконання ударів по м’ячу внутрішньою

Частиною стопи

1. Вісь стопи опорної ноги спрямована не в бік удару.

2. Кут між стопами як під час удару, так і після нього менше ніж 90°. У цьому випадку м’яч обертатиметься вбік, а ноги гравця схрещуватимуться під час удару і після нього.

3. Пальці ноги, якою б’ють по м’ячу, відтягнуті донизу. У такому випадку після удару м’яч підніматиметься вгору.

4. Під час удару по м’ячу вага тіла гравця на боці підошви опорної ноги, на пальцях, а не на всій поверхні підошви.

5. Опорна нога на далекій відстані від м’яча.

6. Замість того, щоб зробити удар, гравець штовхає м’яч, тобто немає замаху ноги.

Удар по м’ячу серединою підйому

Цим ударом користуються тоді, коли м’яч потрібно послати на далекі відстані, особливо під час ударів по воротах після ведення м’яча, ударів в один дотик, виконання вільних і штрафних ударів, ударів від воріт, під час вибивання м’яча після оволодіння ним воротарем, ударів з відскоку від землі, з напівльоту і з льоту (рис. 3).

Рис. 3. Техніка виконання удару серединою стопи

Вісь стопи опорної ноги спрямована в напрямку удару. Опорна нога, зігнута в коліні, знаходиться на рівні або трохи попереду (за 10 см збоку) від м’яча. Нога, якою роблять удару, зігнута в коліні й відведена назад, після чого швидко виноситься вперед до м’яча, а після удару продовжує рухатися вперед, випрямляючись у коліні. Кут між коліном ноги, якою завдають уда­ру, має припадати на м’яч або бути трохи попереду (рис. 4). Це значно впливає на висоту льоту м’яча після удару. Під час удару по м’ячу правою ногою ліве плече висунуте трохи вперед.

Рис. 4. Послідовність навчання

З метою вироблення навичок прикладання до м’яча стопи ноги, якою роблять удар, починають з навчання ударам по ньому з льоту. Це зумовлено тим, що новачок тяжіє до вивернення носка ноги всередину, оскільки під час ударів по нерухомому м’ячу виникає побоювання, що зачепить пальцями землю і травмує себе. Підготовчими тут можуть бути різні вправи з жонглювання м’ячем. Поверхня дотику стопи до м’яча під час жонглювання залишається тією самою, що й під час ударів серединою підйому. Для оволодіння ударом застосовуються допоміжні вправи для вироблення відчуття поверхні стопи до м’яча, якою роблять удар.

Послідовність навчання

1. Імітація удару без м’яча.

2. Удар по підвішеному на мотузку м’ячу.

3. Удар по м’ячу, випущеному з рук після відскоку. У цій та в інших вправах, де підкидається м’яч, важливо, щоб гравець виконував підкидання обома руками, знизу вгору, без обертання. До м’яча, кинутого руками, важливо почати рухатися в момент його відскоку від землі. Запізнілий старт не дасть можливості гравцеві замахнутися ногою для того, щоб завдати удару.

4. Удар по м’ячу, випущеному з рук під час бігу.

5. Удар по м’ячу, кинутому партнером з достатньою траєкторією. Тут варто звернути увагу на те, щоб партнер не кидав м’яч здалеку назустріч, оскільки гравець у такому випадку замість руху вперед назустріч м’ячу мусить відходити назад, що ускладнює техніку виконання удару або взагалі робить його неможливим.

6. М’яч, кинутий партнером вперед дугою, наздогнати і завдати удару.

7. Удар по м’ячу з льоту. М’яч кидає партнер. Відстань між гравцями зменшена.

8. Удар по м’ячу з напівльоту (рис. 5).

9. Удар по нерухомому м’ячу.

10. Удар по нерухомому м’ячу зі стрибком на опорну ногу (подовженим одним кроком).

11. Удар по м’ячу, що котиться вперед. Гравець штовхає м’яч перед собою в напрямку удару, наздоганяє й завдає удару.

12. Удар по м’ячу, що котиться назустріч.

13. Передача м’яча партнеру або удар в стінку без зупинки.

14. Удари по воротах.

Рис. 5. Удар по м’ячу з напівльоту серединою підйому