Категории: ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Правило 18. УДАРИ З 11-МЕТРОВОЇ ПОЗНАЧКИВиконання ударів з 11-метрової позначки є способом визначення переможця, коли регламент змагання вимагає виявити одну з команд для участі в наступному раунді, а матч закінчився внічию. Процедура виконання 11-метрових ударів. Арбітр визначає ворота, в які пробиватимуть; проводить жеребкування (команда, чий капітан виграв жереб, дістає право виконувати перший удар); веде запис пробитих ударів. Кожна з команд виконує по п’ять ударів відповідно до умов виконання ударів, наведених нижче. Команди виконують удари почергово. Якщо до закінчення серії з п’яти ударів одна команда заб’є стільки м’ячів, скільки інша команда вже забити не зможе, пробивши всі п’ять ударів, виконання ударів припиняють. Якщо після того, як обидві команди провели по п’ять ударів, вони мають рівну кількість забитих м’ячів або не забили жодного м’яча, то вони далі виконують удари в тому самому порядку доти, доки одна з команд не заб’є на один м’яч більше, ніж друга, після рівної кількості ударів. Воротаря, який дістав травму у процесі виконання серії ударів із 11-метрової позначки і неспроможний далі стояти у воротах, можна замінити одним із запасних гравців матчу за умови, що його команда не використала максимальної кількості замін, передбачених регламентом змагання. За винятком випадку, описаного в попередньому пункті, виконувати серію 11-метрових ударів мають право тільки ті гравці, які перебували на полі в момент закінчення другого тайму основного або додаткового часу. Кожен удар виконує інший гравець, і тільки тоді, коли всі допущені пробивати гравці виконають по одному удару, будь-хто з гравців може пробити ще один удар. У процесі виконання ударів з 11-метрової позначки кожен гравець, допущений до пробиття ударів, у будь-який момент із дозволу арбітра може помінятися місцем із воротарем. Технічний майданчик виступає на 1 метр обабіч лави запасних гравців і простягається перед цією лавою до межі, що лежить на відстані 1 м від бокової лінії. Для визначення межі технічного майданчика рекомендується використовувати певну розмітку. Кількість осіб, яким дозволено перебувати в межах технічного майданчика, визначає регламент змагань. Відповідно до регламенту змагань визначають осіб, яким дозволено перебувати на технічному майданчику, їх прізвища слід занести в рапорт змагань до початку матчу. Щоразу лише одній людині дозволено давати які-небудь інструкції гравцям. Давши такі вказівки, вона повинна негайно повернутися на своє місце на лаві. Тренер та інші офіційні особи не мають права залишати технічний майданчик, за винятком особливих обставин. Наприклад, лікар і масажист можуть із дозволу арбітра вийти на поле, щоб надати допомогу травмованому гравцеві. Також вони повинні поводитися коректно, усвідомлюючи міру відповідальності за свої вчинки.
Правило 19. ЧЕТВЕРТИЙ АРБІТР За регламентом змагання, на кожен матч можна призначити четвертого арбітра, який може замінити одного з арбітрів у випадку, коли виявиться, що той неспроможний виконувати свої функції. На той випадок, коли виявиться, що арбітр не спроможний виконувати свої функції, регламент має обумовити, замінить його безпосередньо четвертий арбітр чи асистент арбітра, а вже функції останнього виконуватиме четвертий арбітр. За вказівкою арбітра четвертий арбітр може допомагати йому виконувати адміністративні обов’язки до, під час і після матчу. Четвертий арбітр повинен надавати допомогу у здійсненні процедури заміни гравців під час матчу. Він стежить за заміною м’ячів у разі потреби. Якщо в процесі матчу арбітр вирішить замінити м’яч, він напоготові повинен мати запасний, щоб звести до мінімуму паузу в грі. Контрольні завдання 1. Розповісти про історію виникнення й розвиток футболу 2. Проаналізувати питання розвитку футболу на Україні (витоки, чемпіонати, міжнародні змагання). 3. Охарактеризувати техніку гри польового гравця, воротаря. 4. Проаналізувати техніку виконання конкретного прийому гри, методику його навчання та вдосконалення. 5. Визначити причини виникнення помилок у виконанні конкретного технічного прийому. Яким чином можна їх усунути? 6. Проаналізувати тактику гри в нападі за схемою: індивідуальна, групова, командна гра. 7. Проаналізувати тактику гри в захисті за схемою: індивідуальна, групова, командна гра. 8. Розглянути методику навчання й удосконалення індивідуальних, групових, командних тактичних дій в нападі та захисті. 9. Розкрити засоби та методи навчання й удосконалення тактичних дій гравців у футболі. 10. Розказати правила гри у футбол. ЛІТЕРАТУРА 1. Ауэрбах А. Баскетбол. – М.: Физкультура и спорт, 1960. 2. Бабушкін В.З. Баскетбол у ВНЗ. – Харків: Освіта, 1992. 3. Баскетбол: Навчальна програма ДЮСШ (Держкомітет України з фізичної культури і спорту). –К., 1999. 4. Вари П. 1000 упражнений в баскетболе. – К.: БК «Денди-Баскет», 1997. 5. Віхров К.Л. Футбол у школі. – К.: ЛТД, 2004. 6. Воген М.М. Обучение двигательным действиям. – М.: ФиС, 1985. 7. Дубенчук А.І. Спортивні ігри з м’ячем: правила. – Харків: Торсінг Плюс, 2006. 8. Коваленко О.П. Методические рекомендации по интенсификации защитных действий в баскетболе. – Запорожье: ЗГУ, 1988. 9. Коваленко О.П., Коваленко Р.О. Проблеми прискорення процесу оволодіння тактикою баскетболістками на початковому етапі // Матеріали VII Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції. – Суми, 2007. – С. 525-530. 10. Коваленко О.П. Фактори інтенсифікації навчально-тренувального процесу у баскетболісток на етапі початкової підготовки // Матеріали VII Всеукраїнської науково-практичної конференції „Актуальні проблеми юнацького спорту”. – Херсон, 2006. – С. 55-61. 11. Корягин В.М., Мухин В.С., Боженар В.Л., Мозола Р.С. Баскетбол. – К.: Вища школа, 1989. 12. Краузе Дж.В. Баскетбол – навыки и упражнения. – М.: АСТ, 2006. – 211с. 13. Крисфилд Д.В. Футбол. – М.: АСТ, 2006. – 396 с. 14. Кузин В.В., Полиевский С.А. Баскетбол. – М., 1999. 15. Леонов А.Д. Коваленко О.П. Тактическая подготовка баскетболистов: Методические рекомендации. – Запорожье: ЗГУ, 1990. 16. Матвеев Л.П. Основы общей теории спорта и системы подготовки спортсменов. – К.: Олімпійська література, 1999. 17. Мозола Р.С., Приступа Є.Н., Вацеба О.М. Індивідуальне тренування баскетболістів. – Львів: ЛПІ, 1993. 18. Набатникова М.Я., Филин В.П. Спортивная подготовка как многолетний процесс // Современная система спортивной подготовки. – М.: СААН, 1995. – С. 351-389. 19. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. – К.: Олимпийская литература, 1997. – 583 с. 20. Платонов В.Н. Современная спортивная тренировка. – К.: Здоров’я, 1980. 21. Поплавский Л.Ю. Баскетбол: Підручник для вузів фізичної культури . – К.: Олімпійська література, 2004. 22. Портнов Ю.М. Баскетбол: Учебник для вузов физической культуры. – М., 1997. 23. Правила гри у футбол / Федерація футболу України. – К., 2006. 24. Соломонко В.В., Лисенчук Г.А., Соломонко О.В. Футбол. – К.: Олімпійська література, 1997. 25. Спортивные игры / Под ред. Ю.Д. Железняка, Ю.М. Портнова. – М.: Издательский центр “Академия”, 2001. 26. Спортивные игры. Техника, тактика, методика обучения: Учебник для студентов высших педагогических учебных заведений. – М.: Академия, 2002. 27. Спортивные и подвижные игры / Под общ. ред. доц. П.А. Чумакова. – М.: Физкультура и спорт, 1970. 28. Цапенко В.А., Зайцева В.Н. Теория и методика избранного вида спорта (спортивные игры). – Запорожье: ЗГУ, 2001. 29. Хартьяни Золтан. Баскетбол для всех. – К.: Друкарня ДУС, 2006. 30. Чуча Ю.П. Отбор и подготовка баскетболистов: Учебно-методическое пособие. – Х.: ХХПИ, 1996. 31. Яхонтов Е.Р., Кит Л.С. Индивидуальные упражнения баскетболистов. – М.: Физкультура и спорт, 1981.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-09 lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда... |