Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Попит та виручка фірми монополіста

На ринку досконалої конкуренції фірми приймають ту ціну, яку встановив ринок. Тому крива попиту на продукцію окремої фірми є нескінченно еластичною та співпадає з лінією граничної та середньої виручки.

На монопольному ринку фірми мають можливість впливати на ціни. Їх індивідуальна крива попиту, яка одночасно є кривою і ринкового попиту (так як монополія уособлює галузь) має від’ємний нахил і будь-яка зміна обсягу буде пов’язана зі зміною ціни. При цьому монополіст може продавати свою продукцію як за однаковою ціною, так і за різними цінами для різних споживачів. У випадку простої монополії вважається, що монополіст продає свою продукцію всім споживачам за однаковою ціною.

Коли крива попиту має від’ємний нахил, вона також є і кривою середньої виручки, а крива граничної виручки завжди проходить нижче. Це означає, що на ринку монополії гранична виручка від останньої одиниці продукції завжди буде меншою ніж її ціна (на ринку досконалої конкуренції вони співпадають).

Покажемо взаємозв’язок між ціною, обсягом випуску та виручкою на ринку чистої монополії (рис. 12.1).

Ціна визначається з функції попиту:

Р = f(Q)(12.1)

Якщо прийняти, що функція попиту є лінійною, то:

P(Q) = a – bQ (12.2)

Функція загальної виручки монополіста буде мати наступний вигляд:

TR = P(Q)*Q = (a – bQ)Q = aQ – bQ2(12.3)

 

Функція граничної виручки є похідною від загальної та буде дорівнювати:

(12.4)

Середня виручка співпадає з ціною:

AR = P(Q) = a – bQ(12.5)

Р

D

Е>1

E=1

E<1

QE -MRQ

 
 


TR

 
 


- TR

Q

QE

Рис.12.1. Попит та виручка монополіста.

 

Аналізуючи даний малюнок, бачимо, що ціна та кількість змінюються у відповідності до лінії попиту. Стосовно загальної виручки, то при збільшенні випуску продукції, вона спочатку збільшується, досягаючи максимуму, а потім починає зменшуватись, що залежить від того, еластичним чи нееластичним є попит.

Отже, на ринку досконалої конкуренції фірма може маніпулювати лише обсягами свого виробництва, а її прибуток обмежується ринковою ціною, яка не залежить від виробника. На ринку монополії виробник має змогу впливати і на обсяги, і на ринкову ціну. Хоча таке маніпулювання в певній мірі обмежується ринковим попитом.

 

Максимізація прибутку на ринку монополії,

Короткострокова рівновага

 

Метою монополіста, так як і досконалого конкурента, є максимізація економічного прибутку. Але він повинен прийняти рішення не тільки стосовно обсягів виробництва, а й ціни продукції.

Для визначення оптимального обсягу виробництва та ціни, що буде максимізувати економічний прибуток фірми, монополіст також може використовувати два підходи:

1) порівняння загальної виручки та загальних витрат – різниця між цими величинами повинна бути максимальною:

ЕР = TR – TC ® max(12.6)

2) порівняння граничної виручки та граничних витрат у точці оптимального вибору має виконуватись наступна умова:

MR = MC(12.7)

Розглянемо особливості прийняття рішень монополістом у короткостроковому періоді за допомогою графічних моделей.

Згідно першого підходу, графічна модель визначення оптимального обсягу випуску, що максимізує прибуток фірми, має вигляд, який представлено на рис. 12.2.

TR,

TC, TC

EP A

d

TR

 

В

c Максимальний

економічний прибуток

 

Qm Q

Рис. 12.2. Максимізація прибутку монополіста на основі загальних показників.

 

Як видно на рисунку вище, між лінією виручки та лінією витрат, знаходиться зона прибутковості (відстань між точками c та d). Максимальний економічний прибуток фірма отримає при тому обсязі виробництва, де відстань між лініями TR і ТС буде максимальною (відстань між точками А та В). Графічно максимальна відстань визначається за допомогою дотичних, які мають однаковий кут нахилу до ліній загальної виручки та загальних витрат. Слід зауважити, що максимізація прибутку та максимізація загальної виручки є різними поняттями. Так, після проходження на графіку точки А загальна виручка продовжує зростати, але загальні витрати після проходження точки В зростають ще швидше, тому прибуток фірми починає зменшуватись. Точки с та d є точками беззбитковості (ЕР = 0), за ними знаходиться зона збитковості.

Згідно з другим підходом, графічну модель визначення оптимального обсягу виробництва, який максимізує прибуток фірми, відображено на рис. 12.3.

Аналізуючи графік, бачимо, що доки гранична виручка МR буде перевищувати граничні витрати МС, фірма-монополіст буде отримувати прибуток. Перетин ліній MR и MC (точка А) визначає оптимальний обсяг випуску, за якого прибуток буде максимальним. Після проходження цієї точки граничні витрати перевищать граничну виручку і монополіст буде нести збитки від виробництва кожної наступної одиниці продукції.

 

Р, АТС

 

 
 


EPmax MC

Еm ATC

Рm

АТСm b

А

MR D

Qm Q

Рис. 12.3. Максимізація прибутку монополіста на основі граничних показників.

 

Ціна та витрати визначаються перпендикуляром проведеним з точки Qm на лінію середніх витрат та лінію попиту. Крива попиту показує, яку ціну готові заплатити споживачі за певний обсяг продукції. Так за кількість товару Qm споживач готовий заплатити ціну, яка відповідає Рm.

Прибутку на одиницю продукції відповідає відстані між ціною Рm на лінії попиту D та витратами АТСm на лінії середніх загальних витрат АТС(відстань між точками Еm та b). Помноживши його на весь випуск отримаємо максимальний економічний прибуток за даного обсягу виробництва (////):

ЕРтах = (Рm – АТСm) *Qm (12.8)

Точка Еm є точкою короткострокової рівноваги, яка максимізує прибуток монополіста. Стосовно кривої пропозиції, то для фірми-монополіста вона не визначається. Це пов’язано з тим, що на досліджуваному ринку ціна залежить лише від попиту споживачів на їхню продукцію.

Монополіст, так як і досконалий конкурент, може при оптимальному обсязі виробництва, як максимізувати прибутки, так і мінімізувати збитки. Все залежить від розташування кривої попиту D та кривої середніх витрат AC.

Так, якщо на ринку склались несприятливі умови і крива попиту D опинилась нижче кривої середніх витрат АТС, то фірма в короткостроковому періоді може не отримати прибутку ( рис. 12.4). В цьому випадку її метою буде мінімізація збитків. Щоб їх мінімізувати монополіст повинен дотримуватися правила граничного випуску, тобто обрати такий обсяг виробництва, за якого МR = МС. За графіком цьому обсягу виробництва відповідає кількість Qm (рис. 12.4).

Хоча фірма в даному випадку буде нести збитки, проте, вони будуть мінімальними. Монополіст у короткостроковому періоді, так як і досконалий конкурент, буде продовжувати своє виробництво доки ціна буде більшою за середні змінні витрати AVC. Якщо лінія попиту переміститься нижче лінії середніх змінних витрат, то фірма-монополіст зможе мінімізувати свої збитки лише шляхом припинення виробництва. Якщо така ситуація виявиться тривалою, то монополіст змушений буде ліквідувати фірму та залишити галузь. Але необхідно зазначити, що такі випадки є рідкісними. Як правило вони отримують монопольно високі прибутки.

 

P, ATC

Збитки

MC АТС

 

ATCm b

Pm Em АVС

 

 

D

MR

Q

Qm

Рис. 12.4. Мінімізація збитків монополіста в короткостроковому періоді.

 

Отже, у фірми-монополіста не існує абсолютних гарантій на отримання економічного прибутку в довгостроковому періоді. Вона буде отримувати прибуток лише в тому випадку, якщо попит на ринку буде таким, що дозволить продавати продукцію за ціною, яка буде перевищувати витрати монополіста.

 

 

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-08

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...