Ступені порівняння якісних прикметників і творення їх

Якісні прикметники під час зіставлення предметів можуть указувати на неоднакову міру тієї самої ознаки: досконалий, досконаліший, найдосконаліший; розвинений, більш розвинений (розвиненіший), найбільш розвинений (найрозвиненіший). Через те вони, крім звичайної форми, мають ще два ступені порівнян­ня: виший і найвищий.

Вищий ступінь порівняння означає, що в одному предметі є більше певної якості, ніж в іншому: Дніпро довший від Бугу. Свинець важчий за олово. Чавун легший, ніж сталь.

Прикметники вищого ступеня вживаються зі словами за, від, ніж, як, проти: Воля дорожча за життя. Морська миля
майже вдвічі довша від кілометра. Алюміній більш поширений у природі, ніж залізо. Речення на зразок «Хрін редьки не солодший» неправильно побудоване. Треба: Хрін від редьки (за редьку) не солодший. Найвищий ступінь порівняння означає, шо в одному пред­меті є найбільше певної якості: Київ – найдавніше місто в Україні й одне з найдавніших у світі. Україна – найбільша за площею європейська країна. Говерла – найвища гора в Україні.

Окремі якісні прикметники не мають ступенів порівнян­ня, бо вони самі вказують уже на певну міру якості: премудрий (дуже мудрий), завеликий (надто великий), старезний (надзви­чайно старий), страшенний (незмірно страшний), нескінченний (якому немає кінця), холоднуватий (трохи холодний), тихе­сенький (дуже тихий).

Не утворюються ступені порівняння і від тих якісних при­кметників, які називають безвимірну ознаку (босий, сліпий, гнідий, чалий, фіолетовий), а також від складних прикметників (світло-зелений, кисло-солодкий, чорноволосий) тощо.

Є дві форми ступенів порівняння прикметників: проста, синтетична (передається одним словом), і складена, аналітич­на (передається двома словами). Українська мова надає пере­вагу простій формі.

Проста форма вищого ступеня порівняння твориться за допомогою суфіксів -ішабо -ш-.

При творенні вищого ступеня за допомогою суфікса -ішоснова прикметника залишається без зміни: тугий – тугіший, різкий – різкіший, сухий – сухіший, стрункий – стрункіший.

При творенні вищого ступеня за допомогою суфікса -ш-основа прикметника може зазнавати певних змін:

а) суфікси -к-, -ок-, -еквипадають: солодкий – солодший, короткий – коротший, тонкий – тонший, широкий – ширший, глибокий – глибший, далекий – дальший;

б) приголосні г, з, ж разом із суфіксом -шзмінюються на -жч (таких прикметників сім): важкий – важчий,
тяжкий – тяжчий, близький – ближчий, низький – нижчий, вузький – вужчий, дужий – дужчий, дорогий –
дорожчий; це буквосполучення зберігається і в похідних словах: дужчати, ближчати, подорожчання;

в) у двох прикметниках ці зміни не відбуваються: легкий – легший, довгий – довший;

г) приголосний с разом із суфіксом -шзмінюється на -щ(таких прикметників три): високий – вищий, товстий – товщий (і товстіший), красивий – кращий; буква щ збе­рігається і в похідних словах: покращити, потовщення;

ґ) приголосні т, д перед -пізвучать як ч, дж, але на письмі ця зміна не позначається: короткий – корот­ший [корочший], багатий^багатший [багачший], молодий – молодший [молоджший], гладкий – гладший [гладжший].

В інших випадках основа прикметника залишається без зміни: м 'який – м 'якший, дешевий – дешевший, здоровий – зборовший.

Вищий ступінь кількох прикметників утворюється від інших основ, а саме: добрий, хороший – кращий, ліпший; гар­ний – кращий; поганий – гірший; великий – більший; малий – менший.

Деякі прикметники можуть мати паралельні форми вищо­го ступеня порівняння – з суфіксом -іші з суфіксом -ні-. Ці форми нерідко різняться відтінками свого лексичного значен­ня: старіший (за віком) і старший (за становищем), багатіший (стосується лише матеріальних цінностей) і багатший (сто­сується і змісту), здоровіший (за станом здоров'я й за розміра­ми) і здоровший (за станом здоров'я), товстіший (стосується лише осіб) і товщий (стосується і предметів).

Проста форма найвищого ступеня порівнян­ня утворюється від простої форми додаванням префіксів най-, рідше – щонай-, якнай-: тугіший – найтугіший, коротший – найкоротший, ближчий – найближчий, вищий – щонайвищий, багатший – якнайбагатший.

Іноді неправомірно вживають виший ступінь порівняння замість найвищого: вищий сорт замість найвищий сорт, кращий знавець замість найкращий знавець або один із найкращих знавців тощо. Немає в українській мові й таких форм найвищого сту­пеня, як «самий близький друг», «сама більша заслуга», а тіль­ки найближчий друг, найбільша заслуга.

Складена форма вищого й найвищого сту­пенів порівняння вживається рідко – переважно в науко­вому й офіційно-діловому стилях.

Вона утворюється за допомогою слів більш, менш, найбільш, найменш, які ставляться перед звичайною формою прикмет­ника: розвинений – більш розвинений (а не «більш розвинені-ший»), найбільш розвинений (а не «найбільш розвиненіший»);

світлочутливий – менш світлочутливий, найменш світлочутливий.

Велика міра якості може бути передана й без порівняння – за допомогою різних морфем та слів, а саме:

а) префіксами пре-, все-, над-, за-, ультра-, архі-: премудрий, всесильний, надчутливий, завеликий (надто великий), заширокий, ультрамодний, архіважливий;

б) суфіксами -ущ-, -уч-, -езн-, -анн-, -енн-: худющий, злючий, височезний, нездоланний, незрівнянний, нескінченний, незбагненний',

в) за допомогою слів дуже, вкрай, особливо, надзвичайно, занадто: дуже вигідний, вкрай потрібний, особливо корисний, надзвичайно популярний, занадто самовпевнений.

Зменшена міра якості може бути передана:

а) суфіксами -уват-, -ав-: темнуватий, синюватий, білявий, золотавий;

б) за допомогою слів трохи, ледь, не дуже: трохи вузький, ледь теплий, не дуже свіжий.