За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені.

Числівники, які мають у своєму складі лише один корінь, називаються простими: один, два, десять, сорок, сто, тисяча, кілька. До простих відносять і назви другого десятка та назви десятків, частину -(надцять трактуючи як суфікс: одинадцять, дев'ятнадцять, двадцять, тридцять.

Числівники, які пишуться одним словом, але мають у сво­єму складі два або більше коренів, називаються складними: п'ятдесят, шістдесят, п'ятсот, шістдесятий, стодвадцятип 'ятитисячний.

Числівники, які складаються з двох або більше окремих слів, називаються складеними: двадцять один, сто сорок п 'ять, тисяча дев 'ятсот дев 'яносто перший. Сюди належать і дробові числівники: одна друга, дві треті, п 'ять десятих, сто двад­цять три тисячні.

Числівники мають такі граматичні ознаки.

1. Усі числівники, за винятком пів, півтора, півтори, півто­раста, двійко, трійко, мало, чимало, змінюються за відмінка­ми, відповідаючи на питання: називний відмінок – скіль­ки?; родовий – скількох?; давальний – скільком?; знахідний – дорівнює називному, коли йдеться про неістот, або родовому, коли йдеться про істот; орудний – скілько-м а?; місцевий – н а с к і л ь к о х?

Числівник один і всі порядкові змінюються за відмінками, родами й числами, як прикметники чи відповідні займенники: один – одна – однієї – одні; перший – перша – перші –перших. Числівник перший може мати ще форму найперший у значенні «який передує всім іншим».

Числівники два, обидва, півтора мають форму чоловічого (середнього) і жіночого родів: два – дві, обидва – обидві, півтора – півтори. Числівник обоє вживається переважно для означення двох осіб різної статі (і він, і вона) або лише двох предметів, назва яких має форму середнього роду або тільки множини (обоє рябоє, обоє очей, обоє дверей). Числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд мають рід і змінюються за відмінками й числами, як іменники.

Слова з кількісним значенням одиниця, двійка, трійка, пара, десяток, дюжина, сотня, чверть, третина, половина належать до іменників.

Написання числівників і відчислівникових слів

У складних числівниках у кінці першої частини м'який знак не пишеться: п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, п'ятсот, шістсот, дев'ятсот; а також: п'ятнадцять, шістнадцять.

Порядкові числівники на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний пишуться одним словом, і перша частина в них стоїть у родовому відмінку (крім сто і дев'яносто): двохсотий, двохтисячний, трьохтисячний, двадцятип'ятитисячний, трьохсотп'ятдесятимільйонний (але: стотисячний).

У порядкових числівниках, утворених від назв десятків, перша частина не змінюється: п'ятдесятий, шістдесятий, сімдесятий, вісімдесятий.

На початку складних слів (прикметників, іменників) чис­лівники один, два, три, чотири мають відповідно форми одно-, Дво-, три-, чотири-: однозвучний, двоповерховий (не «двохповерховий»), триярусний (не «трьох'ярусний»), чотирикутник (не «чотирьохкутник»). Форми двох-, трьох-, чотирьохвживають ся тільки перед частинами, що починаються з голосного: двох­елементний, трьохактний, чотирьохосьовий (і чотиривісний). Числівники п ять і більше (крім сто і дев яносто) на по­чатку складних слів мають форму родового відмінка: п'яти­денний, п'ятдесятирічний, п'ятисоткілограмовий (але: стодоларовий). Це стосується й числівників два, три, чотири, якщо вони є частиною складеного числівника: двадцять два роки – двадцятидвохрічний (але: дворічний), тридцять три дні – трид-цятитрьохденний (але: триденний).

Якщо перша частина відчислівникового слова записується цифрами, то кінцева частина приєднується безпосередньо до цифр через дефіс: 49-мільйонний, 12-поверховий, 86-відсот-ковий, 250-квартирний, 125-річчя (читається: сорокадев'ятимільйонний, дванадцятиповерховий, вісімдесятишестивідсотковий, двохсотпятдесятиквартирний, стодвадцятип'ятиріччя).

Букви дописуються до цифр тільки на позначення поряд­кових числівників: 7-й, 9-ї, 10-ю, 11-го, 12-му, 70-х, 1990-і (наприклад: 7-й клас, о 9-й годині, на 12-му поверсі, початок 70-х років тощо).

Якщо закінчення числівника позначається однією буквою, то до цифри дописується тільки закінчення (від основи букви не відриваються): перша – 1-а, друга – 2-а, третя – 3-я, тре­тю – 3-ю, сьому – 7-у, десяту – 10-у. Якщо закінчення чис­лівника позначається двома чи трьома буквами, то до цифри дописуються лише ті букви, які йдуть після букви, що позна­чає голосний: першої – 1-ї, першого – 1-го, першому – 1-му, першим – 1-м, перших – 1-х, першими – 1-ми, сьомому – 7-му.

До римських цифр букви не дописуються: квартал, у II кварталі, починаючи з III кварталу.

Відмінювання числівників

Кількісні числівники відмінюються за кількома різними зразками.

Числівник один відмінюється за родами, числами та від­мінками, як займенник той (дуже подібно до відмінювання прикметників):

один одна одні

одного однієї / -ої одних

одному одній одним

Як у Н. чи Р. одну Як у Н. чи Р.

одним однією / -ою одними

(на) одному / -ім одній одних

У середньому роді числівник один відмінюється так само, як і в чоловічому, за винятком називного й знахідного від­мінків, де він має форму одне (одно).

Наголос у непрямих відмінках числівника один припадає звичайно на закінчення: одного, одному, на одному, одним, одних. Але в стійких сполученнях наголос у такому разі пере­ходить, як правило, на перший склад: один одного, один одно­му, один одним, один до ддного, один по ддному, один за ддним, всі до одного, ні ддного, ні ддному.

Числівники три, чотири, кілька, багато та всі збірні від­мінюються за зразком відмінювання числівника два (у збір­них числівниках у непрямих відмінках суфікс -еро відпадає, у збірному числівнику обидва, обидві відпадає частина -два, -дві):

Власне кількісні неозначено кількісні збірні

два, дві три кілька п 'ятеро

двох трьох кількох п 'ятьох

двом трьом кільком п 'ятьом

Як у Н. або Р.

двома трьома кількома п 'ятьома

(на) двох трьох кількох п 'ятьох

Лише числівники чотири (четверо) і багато в орудному відмінку мають закінчення -ма: чотирма, багатьма. Числів­ники обидва, обидві, обоє в непрямих відмінках мають одна­кові форми: обох, обом, обома.

Наголос у називному відмінку всі збірні числівники, крім числівників на позначення другого десятка, мають на першо­му складі (четверо, семеро, дев'ятеро, десятеро, двйдцятеро, тридцятеро), а числівники на позначення другого десятка – на складі -на(одинадцятеро, чотирнадцятеро, дев ятнадцяте-ро). У непрямих відмінках усі числівники цієї групи мають наголос на останньому складі: чотирьдх, чотирьом, чотирмй, одинадцятьбх, одинадцятім, одинадцятьома, тридцятьох, тридцятьома".

Числівники від п *яти до вісімдесяти (крім сорока), кілька­надцять, кількадесят відмінюються, як числівник п'ять (у складних числівниках п 'ятдесят – вісімдесят відмінюється тільки друга частина):

п'ять сім вісім п ятдесят

п'яти семи восьми п 'ятдесяти

п'яти семи восьми п 'ятдесяти

Як у Н. або Р.

п 'ятьма сьома вісьма п 'ятдесятьма

(на) п'яти семи восьми п 'ятдесяти

У формах орудного відмінка числівників сьома, вісьма є так само закінчення -ма, як і в інших числівниках, але воно злило­ся з кінцевим приголосним основи: сьом + ма, вісьм + ма.

Допускається, що числівники цієї групи можуть мати такі самі форми, як і збірний числівник п 'ятеро: п'ятьох, п 'ятьом, п 'ятьома. Але сплутування цих двох форм неможливе в разі відмінювання дробових числівників, назв сотень, деяких по­єднань числівників з іменниками.

Числівники на позначення другого десятка в усіх відмін­ках, крім орудного, мають наголос на складі -на(одинад­цять, одинйдцяти; чотирнадцять, чотирнадцяти), а в орудно­му – на останньому складі (одинадцятьма, чотирнадцятьма). Числівники з кінцевою частиною -десят у називному від­мінку мають наголос на останньому складі: п 'ятдесят, сімде­сят, вісімдесят. У непрямих відмінках усі числівники цієї групи (крім числівників на позначення другого десятка: одинйдцять і т. д.) мають наголос на останньому складі: десяти, десятьмй; двадцяти, двадцятьма; шістдесятії, шістде­сятими; вісімдесяти, вісімдесятьма".

Числівники сорок, дев 'яносто, сто в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають однакове закінчення -а:

сорок дев яносто сто (днів)

сорока дев 'яноста ста (днів)

сорока дев 'яноста ста (дням)

сорок дев'яносто сто (днів)

сорока дев 'яноста ста (днями)

(на) сорока дев 'яноста ста (днях)

Старі форми непрямих відмінків com, стам, стома вжива­ються-з іменниковим значенням «сотня»: Дивлюся: сади над шляхами та городи з стома церквами (Т. Шевченко).

У складних числівниках від двохсот до дев'ятисот, а та­кож у числівнику кількасот змінюються обидві частини: пер­ша – як числівник два або п 'ять, друга – як іменник місто в множині. Пишуться вони разом:

три міста триста п' ять міст пятсот

трьох міст трьохсот п 'яти міст п'ятисот

трьом містам трьомстам п 'яти містам п'ятистам

три міста триста п 'ять міст п'ятсот

трьома містами трьомастами п 'ятьма містами п 'ятьмастами

(на) пюьох містах трьохстах п 'яти містах п'ятистах

Тільки числівник двісті в називному відмінку має своєрі­дну форму (це колишня двоїна).

Числівники цієї групи в непрямих відмінках, крім оруд­ного, мають наголос на останньому складі, в орудному – на передостанньому: сімсот – семисот, семистам, сьомастами, па семистах.

Числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд відмінюються, як іменники відповідної відміни й групи:

Однина Множина

нуль тисяча

нуля тисячі

нулю (-еві) тисячі

нуль тисячу

нулем тисячею

нулі (-еві) тисячі

мільйон нулі тисячі мільйони

мільйона нулів тисяч мільйонів

мільйону (-ові) нулям тисячам мільйонам

мільйон нулі тисячі мільйони

мільйоном нулями тисячами мільйонами

мільйоні (-ові) нулях тисячах мільйонах

Порядкові числівники змінюються за родами, числами й відмінками, як прикметники: третій – як прикметники м'я­кої групи, усі інші – як прикметники твердої групи. Причо­му в складених порядкових числівниках змінюється тільки ос­таннє слово (у складених кількісних числівниках – усі скла­дові частини).

Відмінки Порядковий числівник Кількісний числівник

тисяча сьомий тисяча сім

тисяча сьомого тисячі семи

тисяча сьомому тисячі семи

Як у Н. чи Р. тисячу сім

тисяча сьомим тисячею сьома

(на) тисяча сьомому тисячі семи

У дробових числівниках чисельник відмінюється, як відпс відний кількісний числівник, а знаменник – як порядковий. Причому після чисельників дві, три, чотири знаменник ста­виться у формі називного відмінка множини, а після п'ять та більше – у формі родового відмінка множини: дві треті (ча­стини), три п'яті (частини), чотири десяті (частини), дев'ять десятих (частин).

одна десята дві десяті шість десятих

однієї десятої двох десятих шести десятих

одній десятій двом десятим шести десятим

одну десяту дві десяті шість десятих

однією десятою двома десятими шістьма десятими

(на) одній десятій двох десятих шести десятих