Діловодство та номенклатура справ у ветеринарних установах

Сукупність робіт по складанню і оформленню ветеринарних доку­ментів (ветеринарних свідоцтв, протоколів, актів, довідок, проектів рі­шень, наказів, форм ветеринарного обліку і звітності і т.д.), їх розмно­женню, прийманні, відправці і реєстрації, по контролю за їх виконанням, а також по наведенню необхідних довідок і зберіганню документів без­посередньо у ветеринарних установах і організаціях складає суть вете­ринарного діловодства.

Працівники ветеринарних установ, ветеринарних служб сільського­сподарських підприємств здійснюють наступні роботи по діловодству:

1. Експедиційні - приймання, розподіл вхідних ветеринарних доку­
ментів і іншої кореспонденції, відправка вихідних ветеринарних докуме­
нтів.

2. Канцелярські - складання зведеної номенклатури для поточного
ветеринарного діловодства, реєстрація документів, що поступають на
адресу ветеринарної установи (служби), направлення документів вико­
навцям; контроль за виконанням документів; оформлення вихідних документів і направлення їх на пошту; ознайомлення працівників з осно­вами й інструкцією по веденню діловодства.

3. Архівні - участь у розробці зведеної номенклатури справ; забез­
печення планомірного надходження закінчених ветеринарних справ в
архів; облік і зберігання документальних матеріалів, що надійшли в ар­
хів ветеринарної установи.

4. Машинописні - передрук і виправлення матеріалів.

5. Секретарські - виконання доручень керівників ветеринарних ус­
танов, організацій і служб; контроль за підготовкою і виконанням доку­
ментів.

6. Кур'єрські - забезпечення доставки ветеринарних документів і
іншої кореспонденції до вищестоящих ветеринарних установ і організа­
цій і іншим адресатам.

У різних ветеринарних установах, організаціях і службах ведеться своя номенклатура справ. Наприклад, у районній лікарні вона така:

1. Журнали ветеринарного обліку (сільгоспоблік, форми № 1-вет,
2-вет, 3-вет). Вони ведуться відповідно до діючої Інструкції.

2. Документи ветеринарної звітності, що представляються в управ­
ління ветеринарної медицини у складі адміністрацій областей, АР Крим
(форми № 1-вет, 1-вет А, 2-вет, 3-вет, 5-вет). Ведуться відповідно до
діючої Інструкції і по формах, затверджених Держкомстатом України.

3. Ветеринарні свідоцтва і довідки (форми № 1; 2).

4. Акти про проведені вакцинації, дегельмінтизації, лікувально-
профілактичні обробки тварин.

5. Акти вибраковування тварин основного стада. Протоколи розти­
ну трупів тварин.

6. Супровідні документи для направлення матеріалу для дослі­
дження у ветеринарну лабораторію.

7. Висновку ветеринарної лабораторії про результати досліджень
патологічного матеріалу, кормів, води, проб сироваток крові, сечі, калу і
т.д.

8. Описи тварин, підданих дослідженню на бруцельоз, туберкульоз,
лейкоз і інші хвороби.

9. Плани профілактичних протиепізоотичних заходів, заходів про­
філактики незаразних хвороб, плани ліквідації інфекційних, інвазійних
хвороб,календарні робочі плани установи.

10. Правила внутрішнього розпорядку і посадові інструкції працівни­
ків районної лікарні.

11. Накази по районній лікарні.

12. Листування з різними установами, організаціями і громадянами Справа дільничної ветеринарної лікарні. Ведеться по кожній
установі окремо; враховуються всі види документів, пов'язані з виробни­
чою діяльністю установи.

13. Справа ветеринарної дільниці ведеться також по кожній устано­
ві окремо.

14. Справа ветеринарної служби сільськогосподарського підприєм­
ства, акціонерного товариства, тваринницького комплексу, іншого сіль­
ськогосподарського підприємства. Ведеться окремо по кожному госпо­
дарству; враховуються всі види ветеринарних документів, пов'язані з
діяльністю відповідної ветеринарної служби.

У кожній ветеринарній установі існує певний порядок оформлення і зберігання ветеринарних документів.

Виконані і правильно оформлені документи групуються в строгій відповідності з номенклатурою справ ветеринарним фахівцем, відпові­дальним за ведення діловодства. Зберігання справ організовують так, щоб забезпечити повне збереження документів і їх доступність.

При формуванні справ необхідно дотримуватися наступних вимог:

- правильно поміщати документи в ту або іншу справу, перевіряти
відповідність змісту підписуваних документів заголовку справи;

- групувати в справи документи одного календарного року; систе­
матизувати документи усередині справи в хронологічному порядку, на­
приклад, документ-відповідь повинен розташовуватися після документа-
запиту;

- не допускати підшивання в справи зайвих і дублюючих екземп­
лярів.

Справи ветеринарних установ зберігаються в столах, що закрива­ються, або шафах.

Розділ 8.

МІЖНАРОДНІ ВЕТЕРИНАРНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

ТА СЛУЖБА ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

8.1. Міжнародні ветеринарні організації

Сучасна епоха характеризується широкими економічними зв'язками між країнами. Розвивається співробітництво і в галузі ветеринарної ме­дицини. Головні завдання ветеринарної медицини це забезпечення бла­гополуччя тваринництва з різноманітних хвороб, охорона здоров'я лю­дей від хвороб, загальних для людини і тварин, подальше зростання виробництва продуктів тваринництва високої санітарної якості і захист території країни від заносу особливо небезпечних хвороб тварин.

У зв'язку з цим зростає значення якості ветеринарної роботи зі зни­ження захворюваності і загибелі худоби і птахів, удосконалюванню ор­ганізаційних форм ветеринарного обслуговування тваринництва, підси­ленню ветеринарного контролю при широко розвинутій міжнародній тор­гівлі тваринами, продуктами і сировиною тваринного походження, ефек­тивному використанню передового ветеринарного досвіду і досягнень науки і практики.

У цьому відношенні являє цінність активна участь ветеринарної служби нашої країни в роботі Всесвітньої ветеринарної асоціації (ВВА), Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ), а також у науково-технічному співробітництві з Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ), Організацією Об'єднаних Націй з питань продовольства і сільського гос­подарства (ФАО) і іншими міжнародними організаціями і науковими то­вариствами.

Масові спустошливі епізоотії чуми і перипневмонії великої рогатої худоби, сапу й інфекційної анемії коней, сибірки, сказу, ящуру й інші гос­трі інфекційні хвороби худоби і птахів наприкінці дев'ятнадцятого сторіч­чя, як і раніше, завдали значної економічної шкоди тваринництву біль­шості країн Європи, Азії й інших континентів світу. Ветеринарні служби приймали можливі заходи для ліквідації захворювань тварин у своїх кра­їнах. Проте різний рівень організації ветеринарної справи в країнах, з одного боку, і поширення епізоотій одночасно на великих територіях бі­льшості країн, з іншого, не приводили до викоренення небезпечних за­хворювань. Тому з усією гостротою постало питання про необхідність

об'єднання зусиль ветеринарних фахівців усього світу у боротьбі з епі-зоотіями.

Всесвітня ветеринарна асоціація і асоціації ветеринар­них фахівців

Всесвітня ветеринарна асоціація (ВВА), штаб-квартира якої знахо­диться в Копенгагені, входить до складу неурядових міжнародних орга­нізацій. Останні є фаховими і незалежними від урядів. ВВА одна з най­більш старих міжнародних асоціацій. У квітні 1863 року професор Р. Гемджі з ветеринарного коледжу Единбурга запропонував організува­ти зустріч професорів ветеринарних шкіл і ветеринарних лікарів із євро­пейських країн для вивчення і заснування єдиних правил по боротьбі з епізоотіями.

Перший Міжнародний конгрес в історії ветеринарної медицини про­ходив 14-18 липня 1863 року у Гамбурзі. На цьому конгресі було прийня­те рішення про періодичне проведення міжнародних нарад. З цією ме­тою був створений Постійний Комітет Всесвітніх ветеринарних конгресів, що згодом став називатися Всесвітньою ветеринарною асоціацією.

На засіданні Постійного Комітету представників країн-учасниць у 1962 році була заснована Всесвітня ветеринарна асоціація (ВВА), при­йняті Конституція і Правила Всесвітньої ветеринарної асоціації. Консти­туція містить VIII глав 32 статті, а Правила включають 54 параграфи. У Конституції і Правилах визначені основна мета і завдання ВВА, органі­заційна структура, членство країн і окремих асоціацій ветеринарних лі­карів, порядок сплати членських внесків, проведення міжнародних вете­ринарних конгресів і інші аспекти діяльності ВВА. Структура ВВА пред­ставлена на рисунку 1.

Всесвітня ветеринарна асоціація об'єднує в даний час понад 160 тис. спеціалістів ветеринарної медицини з 54 країн і 12 асоціацій вете­ринарних фахівців на правах асоційованих членів:

Країни-члени ВВА

Австралія

Австрія

Єгипет

Бельгія

Болгарія

Бразилія

Угорщина

Венесуелла

Гана

Греція

Данія

Домініканська Республіка

Ізраїль

Йорданія

Іран

Іспанія

Італія

Канада

Словаччина

Всесвітні асоціації ветеринарних спе­ціалістів

1 - анатомів

Організаційний комітет

3-паразитологів

Всесвітній ветеринарний конгрес

4-з гігієни продуктів тваринного походження

5-з тваринництва

6 - патологів

7 - мікробіологів, імуно­логів і спеціалістів з ін­фекційних хвороб

8-з дрібних тварин

9-з хвороб великої рогатої худоби

10-з хвороб свиней

11-з хвороб птахів

12-з історії ветеринар­ної медицини

Україна

Швейцарія

Швеція

Еквадор

Ефіопія

ПАР

Хорватія

Ямайка

Японія

Національні

Асоціації країн-

Членів ВВА

Бюро

Секретеріат

Бюро ВВА

Президент ВВА - Апостоле Ронсіс (Греція) і 7 віце-президентів: від країн Західної Європи, Східної Європи, Азії, Південної Америки, Північ­ної Америки, Африки і від асоційованих членів ВВА.

Кожна з указаних асоціацій представлена у ВВА одним членом (асоційований член). Існують правила для вступу міжнародних асоціацій ветеринарних фахівців у ВВА, відповідно до котрої асоціації повинні об'єднувати не менше ста членів із шести країн світу; національні ветеринарні організації є членами ВВА. До10% осіб у цих асоціаціях можуть бути фахівцями не ветеринарних професій, але вони повинні працювати в галузі ветеринарії і мати вищу освіту. Усі асоційовані члени мають статут і правила, відповідно до яких здійснюється робота поза рамками ВВА.

Мета всесвітніх ветеринарних асоціацій - це розвиток досліджень у відповідних, галузях, активний обмін інформацією і матеріалами між фа­хівцями і організаціями, проведення нарад і конференцій.

У Статуті Всесвітньої асоціації ветеринарних фізіологів, фармако­логів і біохіміків, складеному в 1973 р., вказується, що вона є організаці­єю без фінансового прибутку. Основна мета асоціації - об'єднати осіб, що цікавляться, розвитком порівняльної фізіології, фармакології, токси­кології і біохімії стосовно домашніх тварин. Для цього організують обмін науковою і технічною інформацією і пересилання навчальних матеріа­лів. Асоціація працює в тісному співробітництві з аналогічними націона­льними і міжнародними організаціями, особливо з Міжнародною фізіоло­гічною спілкою (МФС) і Всесвітньою ветеринарною асоціацією (ВВА). Щорічно асоціація інформує ВВА про свою діяльність, а також про час проведення і порядок денний усіх нарад.

Історія утворення всесвітніх ветеринарних асоціацій фахівців різно­манітна, але шляхи організації і об'єднання осіб, споріднених за профе­сією і фахом, а також форми їхньої діяльності однакові. Наприклад, у 1953 році під час Всесвітнього ветеринарного конгресу в Стокгольмі (Швеція) професор Лерхе (ФРН) і доктор Кларенбург запропонували створити спеціалізовану всесвітню організацію ветеринарних фахівців із забезпечення населення високоякісними (у санітарному відношенні) продуктами харчування тваринного і рибного походження.

У 1955 році при ветеринарному інституті в Кобленці (ФРН) була за­снована міжнародна, пізніше перейменована у Всесвітню, асоціація ве­теринарних фахівців із гігієни продуктів тваринного походження, були направлені послання національним ветеринарним асоціаціям інших кра­їн із проханням запропонувати кандидатури для обрання членів ради; 26

країн, з-поміж них і СРСР, приєдналися до асоціації і призначили офі­ційних делегатів (у цей час асоціація об'єднує 36 країн).

У 1962 р. на третьому симпозіумі в Ніцці (Франція) Всесвітня асоці­ація ветеринарних харчових гігієністів приєдналася до ВВА в якості асо­ційованого члена. Всесвітня ветеринарна асоціація фахівців з дрібних тварин у рамках ВВА була офіційно визнана на конгресі в 1961 р. Мета асоціації:

- організація нарад із вивчення хвороб і умов життя дрібних до­
машніх тварин, особливо кішок, собак і птахів;

- заохочення досліджень і обмін інформацією між окремими фахі­
вцями й організаціями, що цікавляться цією проблемою.

Спеціалізовані ветеринарні асоціації ВВА відіграють важливу роль в організація і розвитку ветеринарної науки і практики і здійснюють велику роботу з підготовки і проведення Всесвітніх ветеринарних конгресів. Ос­новою ВВА є Постійний Комітет, що складається з постійних представ­ників країн-членів ВВА.

Виконавча влада в період між засіданнями Постійного Комітету по­кладається на бюро, що складається з президента, декількох віце-президентів, секретаря-казначея, і його заступника. Основні завдання ВВА:

- постійно розширювати зв'язки між національними ветеринарни­
ми асоціаціями;

- організовувати і проводити Всесвітні ветеринарні конгреси;

- обмінюватися друкарською інформацією, кінофільмами по вете­
ринарії, для чого необхідна універсальна номенклатура;

- надавати допомогу в удосконалюванні ветеринарної освіти;

- сприяти зміцненню соціального стану ветеринарної професії;

- встановлювати стосунки з організаціями, мета яких збігається з
метою асоціації.

Асоціацію очолює президент, помічниками якого є віце-президенти, секретар-казначей, адміністративний директор, члени фондового і По­стійного комітетів. Останній скликають щорічно в травні в Парижі. В по­стійний Комітет входять:

- представники організацій країн-асоціацій (у даний час у ВВА
входить більш 160000 ветеринарних фахівців (12 організацій);

- члени, що мають статус спостерігачів (ФАО), Міжнародна спілка
жінок-ветеринарів та ін., а також регіональні організації ветеринарів;

- Панамериканська ветеринарна асоціація, Європейська спілка
ветеринарів, Азіатська асоціація ветеринарів;

- представники міжнародних промислових фірм, що підтримують
діяльність ВВА.ондовий комітет складається з членів бюро і двох представників, яких призначає Постійний Комітет, котрий щорічно визначає розмір бю­джету для забезпечення діяльності асоціації.

ВВА тісно співробітничає з іншими великими Міжнародними органі­заціями. Вона приймає активну участь у наукових дослідженнях і зустрі­чах, організованих ФАО і Всесвітньою організацією охорони здоров'я.

В даний час у ВВА є три комісії, що займаються дослідженнями в галузі захисту тварин, охорони дикої фауни і ветеринарної освіти.

Контрольні запитання

1. Коли була заснована Всесвітня ветеринарна асоціація?

2. Скільки країн і асоціацій ветеринарних фахівців входять до складу ВВА?

3. Що складає основу ВВА?

4. Хто розглядає основні питання з ветеринарної медицини між конгреса­
ми і готує скликання чергового конгресу?