Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Проблема співвідношення оптимальності та справедливості

Описані вище способи досягнення оптимального розподілу виробничих ресурсів та споживчих товарів не завжди є соціально справедливими. Проблема полягає в тому як визначити серед точок кривої споживацьких можливостей ті, які означатимуть не тільки оптимальний, а й справедливий розподіл. У зв’язку з цим у мікроекономічній теорії існує декілька концепцій справедливого розподілу доходів, які базуються на визначенні справедливості як певної сукупності цінностей, на основі яких формується ідеал справедливості. Безумовно, слід відзначити, що всі ці підходи є суб’єктивними.

Парето-оптимальний розподіл ресурсів та благ може не давати соціального оптимуму, допускаючи нерівномірний розподіл наявних благ у суспільстві. З великої кількості можливих варіантів розподілу може бути реалізованим лише один. Конкретний вибір пов'язаний з конкретним поглядом на проблему справедливості, який і визначає функцію суспільного добробуту.

Розглянемо найбільш відомі концепції справедливості: егалітарну, утилітарну, роулсіанська, ринково-орієнтовану.

Егалітарний підхід справедливим вважає повну рівність усіх членів суспільства. Він передбачає, що всі блага поділено порівну між індивідами, які однаково цього заслуговують. Такий розподіл, як правило, не є Парето-ефективним. Проте, цілий ряд економістів виступає проти такої рівності, вважаючи що саме нерівність багатства є надзвичайно ефективним стимулом для кожного індивіда виробляти більше і з більшою продуктивністю. Ліквідація такого спонукального мотиву неминуче приведе, на думку деяких економістів, до зниження загальної продуктивності суспільного виробництва.

Утилітарну концепціюрозробив англійський економіст І. Бентам. Функція суспільного добробуту Бентама максимізує загальну корисність усіх членів суспільства. Рівень суспільного добробуту представляється як сума індивідуальних функцій корисності членів суспільства:

n

W = ∑= Uі(17.9)

і=1

 

Це означає, що функція Бентама за мету ставить забезпечення найбільшого добробуту для найбільшої кількості членів суспільства. Розподіл при утилітарному підході ґрунтується на такому припущенні: для заможних людей корисність одиниці вилученого доходу спадає в меншій мірі, ніж зростає корисність додаткового доходу для незаможних. При цьому суспільна корисність максимізується, а Парето-ефективність досягається за більш рівномірного розподілу доходу.

Роулсіанська концепціязаснована на твердженні, що справедливим розподіл є тоді, коли він максимізує корисність найменш забезпеченого прошарку населення. Загальний принцип звучить наступним чином: «Нерівність, що виникає за наявності в суспільстві рівних можливостей і свобод повинна бути скоригована на користь найбідніших». Описана концепція передбачає перерозподіл частини доходів більш ефективних економічних суб’єктів на користь найбідніших членів суспільства. Безумовно, необхідно зазначити, що мова не йде про повну ліквідацію нерівності у доходах різних соціальних груп.

Ринково-орієнтована чи ліберальна концепція вважає справедливим той розподіл, який склався в результаті функціонування ринку, яким би нерівномірним він не був. Розподіл за допомогою ринкового механізму здійснюється безособовим способом, який ніким не придумується і не створюється, а тому є найбільш об’єктивним, оскільки винагороджує працьовитість, талановитість індивідів. Суспільно-оптимальними та справедливими вважаються виключно Парето-ефективні варіанти розподілу.

Необхідно зауважити, що всі концепції розвиваються у межах ринкових відносин і не заперечують їх основ. Також всі підходи спрямовані на пошук компромісу між вимогами економічного зростання і вимогами справедливості.

Оскільки ефективні розподіли не обов’язково соціально справедливі, суспільство у вирішенні цієї проблеми має покладатися також на державу, у розпорядженні якої є такі інструменти як податкова політика, соціальні трансферти тощо.

 

Питання для перевірки знань:

 

1. У чому полягає відмінність між поняттями «часткова рівновага» та «загальна рівновага»?

2. Які економічні закономірності відображено у законі Вальраса?

3. Які припущення для економічного аналізу робляться у моделі Вальраса?

4. Які основні проблеми виникають під час аналізу загальної рівноваги та як їх вирішують дослідники?

5. Який інструмент дослідження застосовується в мікроекономіці для аналізу основних принципів встановлення загальної рівноваги?

6. Який критерій ефективності використовується більшістю економістів і в чому полягає його сутність?

7. Які умови досягнення ефективної рівноваги у виробництві та обміні?

8. Що таке крива споживацьких можливостей?

9. У чому полягає сутність протиріччя між економічно оптимальним розподілом ресурсів і товарів та соціальною справедливістю?

10. Дайте порівняльну характеристику найбільш відомих концепцій справедливості.

 

Практичні завдання

Тести

 

1. Аналізуючи рівновагу на ринку цукру, коли попит на нього змінюється, визначають вплив цього фактора на:

1) лише на ринку цукру;

2) усі ринки, де цукор є товаром-замінником;

3) усі ринки, де цукор є виробничим ресурсом;

4) усі ринку, де зміна ціни цукру може привести до зміни рівноваги.

2. Паретто-оптимум в обміні досягається:

1) коли втрати одного із учасників перевищують виграш іншого;

2) коли перерозподіл благ приводить до втрати корисності обох учасників обміну;

3) коли збільшення корисності одного із учасників обміну неможливе без зменшення корисності для другого учасника;

4) коли обидва учасники можуть виграти при обміні.

3. Вивчення рівноважної ціни і рівноважного обсягу виробництва на окремих ринках це:

1) аналіз загальної ринкової рівноваги;

2) аналіз часткової ринкової рівноваги;

3) аналіз ринкових структур;

4) аналіз споживчої рівноваги.

4. Згідно з критерієм Паретто-ефективності в економіці відбувається поліпшення, якщо в результаті перерозподілу:

1) доходи заможних громадян скорочуються на меншу величину, ніж зростають доходи незаможних;

2) підвищується добробут хоча б одного суб’єкта без погіршення добробуту всіх інших;

3) встановлюється більш рівномірний розподіл доходів;

4) підвищується добробут всіх учасників.

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-08

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...